Ухвала

від 25.09.2023 по справі 876/62/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

25.09.2023 м.Дніпро Справа № 876/62/23

Суддя Центрального апеляційного господарського суду: Верхогляд Т.А. (доповідач)

секретар судового засіданняЗелецький Р.Р.

представники сторін:

від відповідача: Лісовський Владислав Григорович, представник ПрАТ «ЗАПОРІЖКОКС»

представник позивача у судове засідання не з`явився

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ЛИТ» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 16.06.2023 року по справі №14/20К-23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ЛИТ», ідентифікаційний код юридичної особи 39195і33

до Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖКОКС», ідентифікаційний код юридичної особи 00191224

про стягнення 152 013,48 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 16.06.2023 року по справі №14/20К-23 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖКОКС» (юридична адреса: Україна, 69600, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 00191224) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «М-ЛИТ» (юридична адреса: Україна, 53221, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Електрометалургів, будинок 300, ідентифікаційний код юридичної особи 39195133) 125 072,90 грн - основного боргу з оплати товару, поставленого за Договором №19/2020/2129 від 01.01.2021 року, 3 608,27 грн - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором №19/2020/2129 від 01.01.2021 року, 23 332,31 грн - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором №19/2020/2129 від 01.01.2021 року.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖКОКС» (юридична адреса: Україна, 69600, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 00191224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ЛИТ» (юридична адреса: Україна, 53221, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Електрометалургіє, будинок 300, ідентифікаційний код юридичної особи 39195133) 1 520,13 грн - витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом.

До Центрального апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ЛИТ» надійшла заява про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 16.06.2023 року у третейській справі №14/20К-23.

22.09.2023 року від ПрАТ «ЗАПОРІЖКОКС» надійшла заява про закриття провадження у справі №876/62/23 у зв`язку із відсутністю спору, оскільки заборгованость за рішенням третейського суду від 16.06.2023 року у третейській справі №14/20К-23, добровільно сплачена в розмірі 152 013,48 грн.

Приватне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖКОКС» зазначає, що добровільно виконав рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 16.06.2023 року по справі № 14/20К-23, що підтверджується наступними платіжними інструкціями:

№ 4500018324 від 20.09.2023 на суму 125 072,90 грн.;

№ 4500018323 від 20.09.2023 на суму 23 332,31 грн.;

№ 4500018322 від 20.09.2023 на суму 3 608,27 грн.;

№ 4500018321 від 20.09.2023 на суму 1 520,13 грн (копії додані до заяви).

Просить на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закрити провадження у справі №876/62/23.

Також, заявник посилається на постанови Верховного Суду від 15.06.2023 року у справі №824/144/22, від 10.08.2023 року у справі №876/50/23, як на відповідну судову практику з даного питання.

У судовому засідання 25.09.2023 був присутній представник ПрАТ "ЗАПОРІЖКОКС", представник ТОВ «М-ЛИТ» не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Згідно частини першої статті 354 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, заяву про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, заяву про закриття провадження у справі, Центральний апеляційний господарський суд вважає, що провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ЛИТ» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 16.06.2023 року по справі №14/20К-23 підлягає закриттю.

Відповідно до частини другої статті 352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно з частиною третьою статті 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

За приписами статті 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення третейського суду не скасовано, справа підвідомча третейському суду, строк для видачі наказу не пропущено, розгляд цього спору третейським судом передбачено третейським застереженням, третейське застереження не визнано недійсним, склад третейського суду відповідає вимогам закону, рішення третейського суду не містить способів захисту прав і охоронюваних законом інтересів, не передбачених законом, питання про права та обов`язки третіх осіб третейським судом не вирішувалося.

Між тим, ПрАТ "ЗАПОРІЖКОКС" на виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 16.06.2023 року по справі № 14/20К-23 згідно платіжних інструкцій № 4500018324 від 20.09.2023 на суму 125 072,90 грн.; № 4500018323 від 20.09.2023 на суму 23 332,31 грн.; № 4500018322 від 20.09.2023 на суму 3 608,27 грн.; № 4500018321 від 20.09.2023 на суму 1 520,13 грн на загальну суму 152 013,48 грн. сплатило ТОВ«М-ЛИТ» заборгованвсть. Тобто, рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 16.06.2023 року по справі № 14/20К-23 виконано в повному обсязі.

Таким чином на даний час рішення суду є виконаним. Підстави для відмови в видачі наказу, передбачені законом, відсутні.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви (частина перша статті 56 Закону України "Про третейські суди").

Статтею 57 Закону України Про третейські суди встановлено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

З даних норм випливає, що рішення третейського суду підлягає добровільному виконанню в порядку та строки встановлені рішенням. І невиконання рішення в установлений строк є підставою для звернення стягувача до компетентного суду з заявою про видачу наказу.

В даному випадку стягувач звернувся до суду з заявою про видачу наказу, а боржник виконав рішення суду до розгляду апеляційною інстанцією заяви стягувача і склалася ситуація коли рішення третейського суду виконане і відсутні передбачені законом підстави для відмови у видачі наказу, а згідно з гл.2 розділу VII ГПК України суд має право або видати наказ або відмовити в його видачі. В такій ситуації апеляційний суд вважає за можливе, оскільки справи про видачу наказу розглядає як суд першої інстанції, скористуватися правами наданими, суду першої інстанції.

Положеннями глави 2 розділу VII "Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів" Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо процесуальних рішень суду у разі виконання відповідачем в повному обсязі рішення третейського суду до моменту постановлення судом ухвали про задоволення заяви позивача та видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду. Однак подібні за змістом процесуальні відносини регулюються пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) звертала увагу, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.09.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27.11.2019 у справі № 629/847/15-к (провадження N 13-70кс19), від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21)).

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань ( постанова Великої палати Верховного Суду від 26.06.2019 № 13/51-04).

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб ( постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 924/641/20).

Враховуючи, що рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 16.06.2023 року по справі №14/20К-23 виконано в повному обсязі, суд дійшов до висновку про закриття провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ЛИТ» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 16.06.2023 року по справі №14/20К-23.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, колегія суддів роз`яснює, що відповідно до частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За змістом частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Разом з тим, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній чи касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 231, 234, 235, 354 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ЛИТ» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 16.06.2023 року по справі №14/20К-23 закрити.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 24.10.2023 року.

Суддя Т.А. Верхогляд