Ухвала

від 24.10.2023 по справі 2-1002/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 2-1002/11

провадження № 61-14389ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені

якого діє адвокат Якименко Сергій Георгійович, на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ часток у спільному сумісному майні в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ часток із майна, що є у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про виділ часток у спільному сумісному майні в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 про виділ часток із майна, що є у спільній частковій власності.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2014 року, з урахуванням ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2015 року про виправлення описки, позовні вимоги

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково. Виділено в натурі 1/2 частину домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме виділено в натурі в домоволодінні житлового будинку «А-1» з мансардою загальною площею 69,8 кв.м, жилою площею

57,3 кв.м, водоколонки 1, 1/2 частини огорожі №5, 1/2 частини вимощення ІІ, та визнано право власності за кожним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частині виділеного в натурі житлового будинку «А-1», з мансардою загальною площею 69,8 кв.м, жилою площею 57,3 кв.м, 1/2 частині огорожі №5, 1/2 частині вимощення ІІ, водоколонки 1. Виділено ОСОБА_1 в натурі 1/2 частину домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме виділено в натурі в домоволодінні житлового будинку «Б», з тамбуром «б», сарай «Е», сарай «З», гараж «Ж», душ «И», вбиральня «К», огорожа № 2, 3, 1/2 частину огорожі №5, 1/2 частину вимощення ІІ та визнано за ним право власності на виділене в натурі: житловий будинок «Б», з тамбуром «б», сарай «Е», сарай «З», гараж «Ж», душ «И», вбиральня «К», огорожу № 2, 3, 1/2 частину огорожі №5, 1/2 частину вимощення ІІ. У задоволенні інших вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 задоволеночастково. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2014 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 різниці вартості домоволодінь скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 різницю у вартості домоволодінь у розмірі 6 729 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 лютого 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2014 рокута рішенняАпеляційного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково. Виділено в натурі 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: домоволодіння житлового будинку «А1» з мансардою загальною площею 69,8 кв.м, житловою площею 57,3 кв.м, водоколонки І, 1/2 частини огорожі № 5, 1/2 частини вимощення ІІ. Визнано право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частині виділеного в натурі житлового будинку «А1» з мансардою загальною площею 69,8 кв.м, житловою площею 57,3 кв.м, по 1/4 частині огорожі № 5, по 1/2 частині водоколонки І, по 1/4 частині вимощення ІІ. Виділено в натурі 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: домоволодіння житлового будинку «Б1» з тамбуром «б», сарай «Е», сарай «З», гараж «Ж», душ «И», вбиральня «К», огорожа № 2, 3, 1/2 частини огорожі № 5, 1/2 частини вимощення ІІ. Визнано за ОСОБА_1 право власності на виділений в натурі житловий будинок «Б1», з тамбуром «б», сарай «Е», сарай «З», гараж «Ж», душ «И», вбиральня «К», огорожу № 2, 3, 1/2 частину огорожі № 5, 1/2 частину вимощення ІІ. У задоволенні інших вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2022 року залишено без змін.

07 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат від імені якого діє адвокат Якименко С. Г., через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат від імені якого діє адвокат Якименко С. Г., заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Оскільки заявник не навів доводів та не надав доказів, які підтверджують його скрутний майновий стан і відсутність у нього можливості сплатити судовий збір, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.

Зі змісту касаційної скарги та її прохальної частини слідує, що заявником оскаржується рішення судів першої та апеляційної інстанцій як в частині первісного позову, так і в частині зустрічного позову.

У разі якщо в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Зважаючи на те, що первісний та зустрічний позов у цій справі пред`явлено у 2011 році (до 01 листопада 2011 року), судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93.

Станом на 01 січня 2011 року неоподаткований мінімум доходів громадян був встановлений у розмірі 17 грн.

Ставка державного мита із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів, встановлюються із позовних заяв - 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 грн) і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи

№ 161 від 06 вересня 2012 року ринкова вартість оспорюваного домоволодіння складає 157 419 грн.

Отже, враховуючи характер спору та клопотання касаційної скарги, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі

6 296,76 грн (157 419 грн х 1% х 200% х 2).

Із застосуваннямкоефіцієнту 0,8, визначеного частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір»,ОСОБА_1 має сплатити за подання касаційної скарги в електронній формі судовий збір у розмірі 5 037,41 грн (6 296,76 грн ? 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», однак доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги заявником не надано.

За таких обставин, заявнику необхідно надати суду докази надсилання листом з описом вкладення копій касаційної скарги іншим учасникам справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліку. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Якименко Сергій Георгійович, про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Якименко Сергій Георгійович, на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до

10 листопада2023 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников