Повістка

від 24.10.2023 по справі 400/2871/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

(ДОДАТКОВЕ)

24.10.2023 р. Справа № 400/2871/23

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі,

за позовомФермерського господарство "Іванов Геннадій Олександрович", Вознесенське,Вознесенський район, Миколаївська область,56543, доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8,м. Київ,04053, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001, Головного управління ДПС у Волинській області, Київський майдан, 4,м. Луцьк,Волинська область,43027, Київський майдан, 4,Луцьк,43027 провизнання протиправним та скасування рішення №7834227/43406453 та №7834224/43406453 від 12.12.2022 року; зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 р. по справі №400/2871/23 позов ФГ "Іванов Геннадій Олександрович" задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрацiї податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному peєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області №7834227/43406453 від 12.12.2022 про вiдмову у pеєстрації податкової накладної № 2 від 14.11.2022, та №7834224/43406453 від 12.12.2022 про вiдмову у pеєстрації податкової накладної № 3 від 15.11.2022; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному peєстрі податкових накладних складені Фермерським господарством "Іванова Геннадія Олександровича" податкову накладну № 2 від 14.11.2022 та № 3 від 15.11.2022, датою її подання; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у сумі 1342 гривень на користь Фермерського господарства "Іванова Геннадія Олександровича"; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Волинській області на користь Фермеського господарства "Іванова Геннадія Олександровича" судові витрати в розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривень .

10.10.23 представником позивача заявлено клопотання про ухвалення додаткового судового рішення у справі №400/2871/23 про стягнення з відповідачів витрати на правову допомогу в розмірі 7000 гривень.

Ухвалою від 16.10.2023 призначено розгляд заяви в порядку письмового провадження та встановлено відповідачам строк для надання своєї позиції стосовно заявленого клопотання до 20.10.2023. Однак відповідачі своїм правом не скористалися, своєї позиції не висловили.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивачем заявлено в позовній заяві про відшкодування судових витрат

У відповіді на відзив представник позивача вказав на понесення витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн та надав докази: договір від 02.03.2023 року, укладений між ФГ "Іванов Геннадій Олександрович" та адвокатом Бінько М.А., квитанція до прибуткового касового ордеру № б/н від 03.03.2023 на суму сім тисяч грн. Ордер на надання правової допомоги було додано до позову.

Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

Положеннями ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічні правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17 та від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Досліджуючи надані позивачем документи, судом встановлено, відповідно до договору винагорода адвокату за надання правової допомоги встановлена у фіксованій суми 7000 грн, що включає в себе надання правової допомоги, усних консультацій та роз`яснень з правових питань щодо оскарження рішень, складання підготовчих документів, судовий порядок вирішення спору в суді першої інстанції, складання процесуальних документів, незалежно від результату вирішення справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст. 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 7000,00 грн є цілком розумною та співмірною, виходячи з предмету розгляду даної справи, виконаних послуг. Фактичне понесення позивачем суми витрат на правову допомогу підтверджено наявними у справі доказами.

Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У випадку, передбаченому п.3 наведеної вище норми, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 143, 248, 252 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) судові витрати у сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень на користь Фермерського господарства "Іванова Геннадія Олександровича"( с .Вознесенське, Вознесенський район, Миколаївська область, 56543, код ЄДРПОУ 43406453) .

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, Луцьк, 43010, код 44106679) ) на користь Фермеського господарства "Іванова Геннадія Олександровича" (Вознесенське,Вознесенський район, Миколаївська область,56543 43406453) судові витрати в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень .

3. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко