Рішення

від 19.10.2023 по справі 460/25949/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2023 року м. Рівне№460/25949/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чучаліна К.В.,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" (далі ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ", позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2022 №311317000703 та від 08.08.2022 №311417000703.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідача суперечать нормам чинного законодавства, а висновки акта перевірки - фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 26.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийнято у зв`язку з порушеннями позивачем вимог податкового законодавства, що з дотриманням встановлених вимог зафіксовано в акті документальної позапланової виїзної перевірки.

Ухвалою суду від 31.08.2023 продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та прийнято відзив.

Ухвалою від 31.08.2023 суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 19.09.2023.

У судовому засіданні 19.09.2023 оголошено перерву до 03.10.2023 для надання можливості представнику позивача ознайомитися з відзивом на позовну заяву.

Позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно з якою відповідачу було надано належні та допустимі докази й доведено зв`язок господарських операцій із господарською діяльністю та діловою метою, а податковим органом не доведено належними доказами умислу та факту вчинення позивачем правопорушення.

Ухвалою суду від 03.10.2023 відкладено судове засідання на 19.10.2023 за клопотанням представника позивача.

У судовому засіданні 19.10.2023 суд закінчив розгляд справи ухваленням рішення.

Представник позивача у судовому засідання позов підтримала повністю та пояснила суду, що особливістю господарської діяльності ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" є те, що підприємство закуповує відходи цинку, відсортовує, змішує товар (для відповідності вимогам покупців щодо хімічному складу) і надалі експортує. У внутрішньому обліку дії із сортування товару оформлюються актами сортування та змішування. Під час проведення перевірки ревізори дійшли висновків про неможливість встановлення використання гартцинку в кількості 26,16т та окису цинку кількістю 5,855т у господарській діяльності позивача. У зв`язку з цим товариству було донараховано податок на додану вартість (далі ПДВ), виходячи з середньої ціни, шляхом ділення суми за всі поставки товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ) (за період перевірки) на кількість отриманих об`ємів (в тонах) таких ТМЦ. Поряд з цим, ревізори повинні були дослідити кожну партію поставки і, враховуючи те, за якою партією та ціною було використано ТМЦ не у господарській діяльностіё визначати донараховану суму ПДВ. Звернула увагу суду на те, що позивач надав до перевірки витребувані ревізорами первинні документи, які підтверджували отримання та експорт ТМЦ. Акти сортування та змішування були надані відповідачу разом із запереченнями на акт перевірки. Податковим органом такі документи було проігноровано. Зауважила, що під час проведення перевірки у 2023 році у відповідача не виникло жодних зауважень щодо способу ведення господарської діяльності та способу використання позивачем тих самих ресурсів. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила та суду пояснила, що під час проведення перевірки було виявлено заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ у січні 2022 року за рахунок невключення до бази оподаткування вартості ТМЦ (гартцинку, окису цинку), які не було використано у господарській діяльності. Вказала, що розбіжність в кількості гартцинку між даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" становить 26,16т. Крім того, за наслідкам перевірки не можливо встановити використання окису цинку у господарській діяльності підприємства в кількості 5,855т, а також встановлено відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму 73070,4грн. Зазначила, що у разі якщо товари придбаваються з метою використання, але починають використовуватися в операціях, які не є господарською діяльністю платника податку, то останній зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість. Зауважила, що база нарахування ПДВ була визначена відповідачем згідно з вимогами чинного законодавства, шляхом середньозваженої собівартості. Звернула увагу суду на те, що факти виявлених порушень зафіксовані в акті перевірки чітко, об`єктивно, з посиланням на первинні документи та регістри бухгалтерського обліку. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, відзив та відповідь на відзив, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" (ідентифікаційний код юридичної особи 37154404, місцезнаходження: 33023, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Грушевського, буд.38, кв.34) зареєстроване як юридична особа 07.06.2010 (номер запису 16041020000002535), перебуває на обліку як платник податків у контролюючому органі з 08.06.2010. Видами діяльності товариства за КВЕД є, зокрема, такі 38.32 Відновлення відсортованих відходів (основний); 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом (т.1 а.а.с.6-7, т.2 а.с.128).

Згідно з витягом з реєстру платників податку на додану вартість, ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" з 29.07.2010 зареєстроване платником податку на додану вартість (т.2 - а.с.128).

Головним управлінням ДПС у Рівненській області відповідно до пп.19.1.6 п.19.1 ст.19, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 21.06.2022 року №1155-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ"ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах. За наслідками перевірки складено акт від 04.07.2022 №2343/Ж5/17-00-07-03/37154404 (т.2 а.а.с.127-142).

У зазначеному акті перевірки встановлено порушення позивачем п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у декларації за січень 2022 року в розмірі 223212грн та до завищення залишку від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 104720грн.

На акт перевірки від 04.07.2022 №2343/Ж5/17-00-07-03/37154404 ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" було подано заперечення від 20.07.2022 №01/2007 (т.2 а.а.с.144-164).

Відповіддю на заперечення від 03.08.2022 №1826/Ж12/17-00-07-03 Головне управління ДПС у Рівненській області залишено заперечення позивача без задоволення, а висновки акта перевірки без змін (т.2 а.а.с.165-173).

На підставі акта перевірки від 04.07.2022 №2343/Ж5/17-00-07-03/37154404 Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 08.08.2022 №311317000703 форми "В4", яким ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2022 року на 104720,00грн (т.1 а.а.с.11-13);

- податкове повідомлення-рішення від 08.08.2022 №311417000703 форми "В1", яким ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, за січень 2022 року, в розмірі 223212,00грн та застосовано фінансові (штрафні) санкції у розмірі 55803,00грн(т.1- а.а.с.8-10).

Вважаючи ці податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі Податковий кодекс України).

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість врегульовано розд.V Податкового кодексу України (ст.ст.180-211).

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно з пп."г" п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9статті 189 цього Кодексу).

Положення наведеної норми дають підстави для висновку, що у разі якщо товари придбаваються з метою використання або починають використовуватися в операціях, які не є господарською діяльністю платника податку, то останній зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість.

Згідно з поданою ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" податковою декларацією з ПДВ за січень 2022 року (№9091763643), від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, відображене у рядку 19 декларації становить 1090244грн, сума ПДВ, задекларована до бюджетного відшкодування в розмірі 985524грн. Формуючи значення рядка 19 декларації за січень 2022 року, позивач врахував показник від`ємного значення попередніх звітних періодів, починаючи з квітня 2021 року по січень 2022 року включно.

Зазначена обставина визнається сторонами, а тому в силу ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягає доказуванню.

За змістом акта перевірки від 04.07.2022 №2343/Ж5/17-00-07-03/37154404, аналізом відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість (податкова декларація від 20.04.2021 року №9091763643) встановлено заниження позивачем податкових зобов`язань на суму ПДВ 327932,00грн, з них: 315753,2грн за рахунок невключення до бази оподаткування вартості гартцинку, який не було використано в господарській діяльності; 12178,40грн - за рахунок невключення до бази оподаткування вартості окису цинку, який не було використано в господарській діяльності.

Судом встановлено, що в межах своєї господарської діяльності ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" з метою отримання прибутку здійснювало закупівлю відходів цинку з наступною їх реалізацією.

Зокрема, у період з 01.04.2021 по 31.01.2022 ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" було придбано у ТОВ "Технологічний центр по захисту металів від корозії", ПП "Ярославна", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АРСЕНАЛ-УКРАЇНА", ТОВ "ЗАВОД АНТИКОРОЗІЙНОГО ПОКРИТТЯ" гартцинк кількістю 55,55т на суму без ПДВ 3323953,83грн, ПДВ 664790,77грн, що підтверджується договорами поставки від 19.02.2021 №26, від 22.11.2021 №6211, від 04.01.2021 №1/21, видатковими накладними від 18.05.2021 №4, від 25.05.2023 № 301, від 29.06.2023 №402, від 27.09.2023 №707, від 27.09.2023 №5, від 21.01.2022 №59, від 25.01.2022 №1, від 21.01.2022 №60, від 17.06.2021 №РН-0000024, від 15.12.2021 №РН-0000043, відповідними товарно-транспортними накладними та податковими накладними від 18.05.2021 №17, від 24.05.2021 №52, від 25.05.2021 №56, від 25.05.2021 №85, від 27.09.2021 №87, від 27.09.2021 №37, від 21.01.2022 №58, від 24.01.2022 №13, від 21.01.2022 №98, від 09.06.2021 №1, від 17.06.2021 №5, від 14.12.2021 №7.

Зазначені податкові накладні зареєстровані у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Оплата за гартцинк проведена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальників згідно з платіжними дорученнями від 30.09.2021 №2554, від 25.06.2021 №2459, від 24.05.2021 №2463, від 28.05.2021 №2465, від 31.05.2021 №2469, від 17.06.2021 №2484, від 09.06.2021 №2484, від 14.12.2021 №2637, від 24.05.2021 №2462, від 30.09.2021 №2555, від 16.12.2021 №2460, від 24.01.2022 №2690, від 16.12.2021 №2643, від 26.01.2022 №2693.

Наведені вище документи були надані позивачем під час проведення перевірки (т.2 а.с.с.119-121), долучені до матеріалів справи та досліджені судом (т.1 а.а.с.38-94, 96-103).

Згідно із зазначеними видатковими накладними придбаний товар оприбутковано позивачем на субрахунку 281 "Товари на складі" рахунку 28 "Товари", що підтверджується відповідною оборотно-сальдовою відомістю за квітень 2021 року січень 2022 року (т.2 а.а.с.123-126).

За період з 01.04.2021 по 31.01.2022 ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" було реалізовано гартцинк кількістю 21,31т покупцям ПП "Завод "ІМПЕКС СПЛАВ" та Mer Invest Industrialies S.R.L., що підтверджується зовнішньоекономічним контрактом від 07.06.2011 №8/П/UA-2011, митною декларацією форми МД-2 №UA204020/2021/015902, CMR№013145, актом надання послуг від 26.05.2021 №1304, заявкою №2021/05/20 згідно з договором від 24.11.2016, видатковою накладною від 29.09.2021 №01/2909, товарно-транспортною накладною від 29.09.2021 №01/290921, податковими накладними від 29.09.2021 №18, від 28.09.2021 №17, від 25.05.2021 №11 (т.1 а.а.с.136-138, 141-144, 191-197, т.2 а.а.с.1-6).

Крім того, у період з 01.04.2021 по 31.01.2022 ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" було придбано у ТОВ "ГАРТМЕТ- XXI" окис цинку кількістю 5,855т за ціною 10400,00грн за 1т на суму без ПДВ 60892,00грн, ПДВ 12178,40грн, що підтверджується видатковою накладною від 08.04.2021 №33, товарно-транспортною накладною від 08.04.2021 №5, податковою накладною від 07.04.2021 №6,

Зазначена податкова накладна зареєстрована у встановленому порядку в ЄРПН.

Оплата за окис цинку проведена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно з платіжним дорученням від 07.04.2021 №2409.

Наведені вище документи були надані позивачем під час проведення перевірки (т.2 а.с.с.119-121), долучені до матеріалів справи та досліджені судом (т.1 а.а.с.30, 32-34).

Згідно із зазначеною видатковою накладною придбаний товар оприбутковано позивачем на субрахунку 281 "Товари на складі" рахунку 28 "Товари", що підтверджується відповідною оборотно-сальдовою відомістю за квітень 2021 року січень 2022 року (т.2 а.а.с.123-126).

На виконання наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 21.06.2022 №1155/п ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" під час проведення перевірки згідно з наказом від 23.06.2022 №01/2306 (т.2 а.с.28) було проведено інвентаризацію запасів підприємства та складено інвентаризаційний опис запасів від 23.06.2023 (т.2 а.а.с.29-31).

Відповідно до зазначеного інвентаризаційного опису, станом на 23.06.2022 у позивача зберігаються на складі (за адресою: м.Рівне, вул.Нижньодворецька, 31) та перебувають на обліку такі товарно-матеріальні цінності:

-брухт цинку кількістю 0,777т, вартістю 27082,90грн, на суму 21043,41грн;

-гартцинк кількістю 0,058т, вартістю 68333,28грн, на суму 3963,33грн;

-згар цинку (цинковмісні відходи) кількістю 1,99т, вартістю 41666,67грн, на суму 82916,67грн;

-згар цинку непросіяний кількістю 14,22т, вартістю 52500,00грн, на суму 746550грн;

-згар цинку кількістю 8,06т, вартістю 187000,00грн, на суму 400732грн.

Дослідивши описані вище документи, уповноважені особи відповідача під час проведення перевірки встановили розбіжність між даними податкового та бухгалтерського обліку позивача в частині придбання та використання не у господарській діяльності гартцинку кількістю 26,16т та окису цинку кількістю 5,855т.

Так, відповідно до відомостей ЄРПН, ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" за період з квітня 2021 року по січень 2022 року придбано гартцинк кількістю 55,55т на суму без ПДВ 3323953,83грн, ПДВ 664790,77грн. Частину гартцинку, а саме 21,31т товариством реалізовано.

На початок звітного періоду (станом на 01.04.2021 згідно з даними бухгалтерського обліку та відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 на залишках обліковувався гартцинк кількістю 14,232т на суму (без ПДВ) 696642,74грн, ПДВ 139328,88грн.

Тобто, згідно із зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та згідно з даними бухгалтерського обліку, залишок гартцинку станом на 31.01.2022 повинен становити 48,47т (14,23т (залишок на 01.04.2021) + 55,546т (придбано згідно з ЄРПН за період з 01.04.2021 року по 31.01.2022) 21,31т (реалізовано за період з 01.04.2021 по 31.01.2022)).

Проте, відповідно до наданої товариством до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за період квітень 2021 року січень 2022 року списано (реалізовано) гартцинку кількістю 47,97т на суму 2388963,61грн, ПДВ 477792,72грн.

На кінець звітного періоду (станом на 31.01.2022), відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 на залишках обліковувався гартцинк кількістю 21,81т на суму (без ПДВ) 1660151,84грн, ПДВ 332030,37грн.

Таким чином, розбіжність в кількості гартцинку між даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" становить 26,16т(47,97т (залишки гартцинку згідно з податковим обліком) 21,81т (залишки гартцинку згідно з бухгалтерським обліком).

Відповідно до відомостей ЄРПН, ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" за період з квітня 2021 року по січень 2022 року придбано окис цинку кількістю 5,855т на суму ПДВ 12178,4грн, що підтверджується зазначеними вище первинними документами.

Згідно із зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, окису цинку товариство у зазначеному періоді не реалізовувало.

На початок звітного періоду (станом на 01.04.2021) відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 на залишках окис цинку не обліковувався.

Тобто, згідно із зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та згідно із даними податкового обліку, залишок окису цинку станом на 31.01.2022 повинен становити 5,855т.

Проте, відповідно до наданої підприємством до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за період квітень 2021 року січень 2022 року списано (реалізовано) окису цинку кількістю 5,855т на суму 60892грн, ПДВ 12178,4грн.

На кінець звітного періоду (станом на 31.01.2022) згідно з даними бухгалтерського обліку та згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 залишки окису цинку відсутні.

Таким чином, розбіжність в кількості окису цинку між даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" становить 5,855т.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна бути пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, повинна бути спрямована на отримання доходу та спричиняти реальні зміни майнового стану.

Згідно із ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.3 Закону №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Вимоги до первинного та зведеного документа визначені в ч.2 ст.9 Закону №996-XIV, відповідно до якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із ст.1 Закону №996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні стверджували про відсутність факту невикористання у господарській діяльності гартцинку та окису цинку у зазначених кількостях, оскільки придбаний у перевіреному періоді у постачальників товар (як гартцинк, так і окис цинку) було реалізовано покупцям, зокрема, і в складі товару з іншим найменуванням (окалина, згар цинку), який було отримано шляхом змішування різних видів відходів цинку. Таке змішування було необхідним з метою дотримання вимог покупців щодо хімічного складу товару та підтверджується актами сортування та змішування товару.

Зазначені акти сортування та змішування товару від 29.03.2021 від 23.04.2021, від 28.04.2021, від 19.05.2021, від 10.05.2021, від 05.07.2021, від 26.07.2021, від 03.09.2021, від 01.10.2021, від 29.10.2021, від 25.11.2021, від 17.12.2021, від 03.01.2022 (т.2 а.с.148-161) були долучені позивачем до заперечення на акт перевірки від 04.07.2022 №2343/Ж5/17-00-07-03/37154404 (т.2 а.а.с.144-146).

До цих заперечень було долучено також висновки аналітичної випробувальної групи лабораторії Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України про хімічний склад окалини цинку та золи цинку від 08.07.2021 №202107-05, від 03.11.2021 №202111-05, від 21.12.2021 №202112-12 (т.2 а.а.с.162-164).

На підтвердження обставин щодо реалізації гартцинку та окису цинку, окрім зазначених актів сортування та змішування товару і вищеописаних у цьому рішенні документів, позивачем було також надано суду: митні декларації форми МД-2 №UA204020/2021/0111342, №UA204020/2021/013307, №UA204020/2021/020268, №UA204020/2021/021201, №UA204020/2021/035297, №UA204020/2021/039830, CMR №0001558, №872669, №0001558, №51261, №820661, №069406, акти надання послуг від 26.05.2021 №1304, від 11.05.2021 №82, від 15.07.2021 №185, заяви на перевезення вантажу від 20.04.2021 №50, від 06.07.2021 №110, податкові накладні від 13.04.2021 №7, від 05.05.2021 №8, від 04.07.2021 №13, від 12.07.2021 №12, від 13.11.2021 №19, від 23.112.2021 №22, меморіальні ордери від 01.04.2021 №1, від 23.03.2021 №1, від 03.06.2021 №1, від 30.06.2021 №1, від 27.05.2021 №1, від 02.08.2021 №1, від 30.09.2021 №1, від 21.12.2021 №1, зовнішньоекономічний контракт від 07.06.2011 №8/П/UA-2011, контракт від 07.05.2019 №ІМ191709, договір суборенди від 01.02.2021, акт прийняття-передачі до договору суборенди від 01.02.2021, штатний розпис ТОВ "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ", податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період 2кв.2021 1кв.2022 (т.1 а.а.с.114-116, 119-120, 122, 124-127, 130-133, 147-149, 152-153, 155, 157, 158-160, 162-163, 165-166, 169-171, 175-176, 178-181, 185-186, т.2 а.а.с.1-13, 34-36, 39-111).

Суд бере до уваги посилання позивача на те, що зазначені документи підтверджують наявність у позивача основних засобів (приміщення кузнечного цеху, легковий автомобіль), трудових ресурсів.

Проте, контракти, видаткові і податкові накладні, митні декларації, товарно-транспортні накладні стосуються реалізації таких відходів цинку, як окалина цинку та згар цинку.

Суд звертає увагу на те, що гартцинк, оксид (у документах позивача окис) цинку, окалина цинку та згар цинку це цинковмісні відходи, що утворюються внаслідок гарячого цинкування металів.

При цьому, згідно з ДСТУ 3211:2009 "Брухт і відходи кольорових металів і сплавів" (ГОСТ 1639:2009), гартцинк це сплави на основі цинку, що їх застосовують у поліграфії для виливання стереотипів, шрифтів тощо (вміст цинку не менше 92%).

Суд, не вдаючись до аналізу економічної доцільності проведення сортування та змішування придбаних позивачем відходів цинку, все ж зазначає, що таке сортування і змішування є виробничою (господарською) операцією, яка в силу Закону №996-XIV підлягає відображенню у бухгалтерському обліку позивача на підставі первинних документів, у яких вона зафіксована, у цьому випадку актів сортування та змішування товару.

Проаналізувавши оборотно-сальдову відомість по субрахунку №281 за квітень 2021року - січень 2022року (т.2 а.а.с.123-126), суд дійшов висновку про відображення на зазначеному рахунку руху таких товарів, як гартцинк та окис цинку, згідно з актами змішування та сортування (т.2- а.а.с.148-151).

Тобто, зазначені акти змішування та сортування жодним чином не спростовують висновків податкового органу щодо використання не у господарській діяльності гартцинку кількістю 26,16т та окису цинку кількістю 5,855т.

Що стосується інших описаних вище документів, що були надані суду, проте не надані уповноваженим особам відповідача під час проведення перевірки, суд не бере такі до уваги, з огляду на таке.

Підпунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно із ст.83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Отже, системний аналіз положень п.44.1, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органами державної податкової служби. Ненадання таких документів за приписами п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України прирівнюється до їх відсутності.

Таке правозастосування норм п.44.6 ст.44 та п.85.2 ст.85 Податкового кодексуУкраїни відповідає сталій практиці Верховного Суду, прикладом якої є, зокрема постанови від 04.10.2021 у справі №640/6522/20, від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 29.03.2021 у справі №826/10493/16, від 19.03.2021 у справі №П/811/936/17.

Що стосується посилань позивача на неправомірність визначення суми донарахованого податку на додану вартість, виходячи з середньої ціни товару, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п.1, 2 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9"Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за від 20.10.1999 №246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044 (далі П(С)БО 9), це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Пунктом 4 П(С)БО 9 визначено, що запаси це активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Згідно з п.16 П(С)БО 9, при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу.

Відповідно до п.19 П(С)БО 9, оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватися за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Таким чином, Головним управлінням ДПС у Рівненській області, в межах і спосіб, що визначені наведеними нормами було визначено базу нарахування ПДВ вартість товарів, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а саме: шляхом середньозваженої собівартості шляхом діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Суд також вважає неспроможними посилання позивача на невідповідність акта перевірки вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745 (далі Порядок №727).

Відповідно до п.5 Порядку №727, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Позивач, вказуючи про порушення відповідачем Порядку №727, не зазначає, з посиланням на акт перевірки, в чому полягає таке порушення.

При цьому, судом встановлено, що акт перевірки від 04.07.2022 №2343/Ж5/17-00-07-03/37154404 складено із дотриманням вимог п.5 Порядку №727: факти виявлених порушень податкового законодавства викладено чітко, об`єктивно та повністю з посиланням на первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, інвентаризаційний опис, запити та відповіді на запити, опис господарської діяльності за перевірений період та інші фактичні обставини, що впливають на факт фіксації встановлених порушень норм чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Статтею 67 Конституції України, закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податковою обов`язку платника податку із сплати1 конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений к порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (ст.111 Податкового кодексу України).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 №466-IX(далі - Закон №466-IX) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно із п.112.1, п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, невжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винним у вчиненні правопорушення.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст.112 Податкового кодексу України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

За наслідками розгляду справи суд погоджується з висновками відповідача про те, що позивач беззаперечно мав можливість дотримуватися порушених норм, проте не вжив належних заходів для їх дотримання. При цьому, дії позивача є умисними, оскільки останній цілеспрямовано не дотримався п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200Податкового кодексу України, створивши умови, які не мають іншої мети, ніж неналежне виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України, що призвело до порушення податкового обліку, зокрема, в частині визначення суми податкового зобов`язання, внаслідок чого завищено залишок від`ємного значення та заявлену суму бюджетного відшкодування у декларації за січень 2022 року.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог ч.2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У контексті наведеного положення, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України норми щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняють позивача від обов`язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідач під час судового розгляду доказав правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Відтак, у задоволенні адміністративного позову суд відмовляє повністю.

За приписами ст.139 КАС України судові витрати на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ТЕХНОЛОДЖИ" (вул.Грушевського, буд.38, кв.24, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код юридичної особи 37154404).

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44070166).

Повне рішення складено 24 жовтня 2023 року.

Суддя О.М. Дудар