Постанова

від 24.10.2023 по справі 520/6407/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 р. Справа № 520/6407/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 12.06.23 по справі № 520/6407/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассіті"

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пассіті» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту позивач, Укртрансбезпека, владний суб`єкт, суб`єкт владних повноважень, публічний орган), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 335231 від 19.07.2022 року винесену в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті,

- визнати протиправними та скасувати постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 335629 від 20.12.2022 року винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассіті» задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 335231 від 19.07.2022 року, винесену в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335629 від 20.12.2022 року, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАССІТІ» судові витрати з судового збору в сумі 5 368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень).

Державна служба України з безпеки на транспорті, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу , вважає , що судом під час винесення оскаржуваного рішення невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не повністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладені в апеляційній скарзі , просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим довідками про доставку електронного листа та підтвердженням про отримання документів електронною поштою.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, позивач, ТОВ «ПАССІТІ» (код ЄДРПОУ 44154738) зареєстрована юридичною особою 12.03.2021 року, місцезнаходження товариства: 61013, Харківська обл., місто Харків, Челюскінців 2-й в`їзд, будинок 24.

Основним видом діяльності ТОВ «ПАССІТІ» є: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, додатковими - 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів 49.32 Надання послуг таксі 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Відповідно до копії витягу Державної служби України з безпеки на транспорті ТОВ «ПАССІТІ» (ліцензія № 604 від 03.09.2021р.) має дозволені види робіт: внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335231 від 19.07.2022 року, 16 червня 2022 року о 17.29 за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 143, позивачем було допущено порушення вимог ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (згідно акту проведення перевірки від 01.06.2022 № 3327433), відповідальність за яке передбачено ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» за наслідками чого вирішено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000, 00 грн.

Згідно постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335629 від 20.12.2022 року 01 грудня 2022 року о 07.36 за адресою м. Харків, вул. Червона Алея, 45 позивачем було допущено порушення вимог ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (згідно акту проведення перевірки від 01.12.2022 № 327559), відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» за наслідками чого вирішено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа відповідача № 1328/540/23-23 від 28.03.2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті 01.06.2022 року на автомобільній дорозі м. Харків вул. Полтавській шлях 143, здійснено заходи державного контролю транспортного засобу марки Mercedes-Benz державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 . На час перевірки водій транспортного засобу відмовився пред`явити посвідчення водія уповноваженій особі для складання акту.

За результатами перевірки було виявлено порушення - надання послуг з перевезення пасажирів на регулярному маршруті «Харків - Старий Мерчик» за відсутності на момент перевірки документів визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: розклад руху; копії затвердженого організатором перевезень, передбаченого п.1.3 Наказу МТЗУ №278 від 07.05.2010, таблиці вартості проїзду, схеми маршруту, та складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №327433 від 01.06.2022.

Повідомленням від 08.07.2022 №20313/40/24-22 керівництво ТОВ «ПАССІТІ» було запрошено на 19.07.2022 до Відділу для розгляду акту №327433 від 01.06.2022.

19.07.2022 на підставі п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті від 08.11.2006 №1567, акт №327433 від 01.06.2022 було розглянуто. За результатами розгляду акту за порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у відношенні до ТОВ «ПАССІТІ» було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №335231 від 19.07.2022 року.

Також, відповідно до вищевказаного листа відповідача встановлено, що01.12.2022 рокупосадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті на автомобільній дорозі м. Харків вул. Червона Алея, 45, здійснено заходи державного контролю транспортного засобу марки Mercedes-Benz державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , належного ТОВ «ПАССІТІ», під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки було виявлено порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: на момент перевірки під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирів за маршрутом «Чутово-Харків» відсутній договір із замовником транспортних послуг, квитанції про сплату послуг, та складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №327559 від 01.12.2022.

Повідомленням від 07.12.2022 №45527/40/24-23 керівництво ТОВ «ПАССІТІ» було запрошено на 20.12.2022 до Відділу для розгляду акту №327559 від 01.12.2022.

20.12.2022 року на підставі п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті від 08.11.2006 №1567, акт №327559 від 01.12.2022 розглянуто. За результатом розгляду акту за порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у відношенні до ТОВ «ПАССІТІ» було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №335629 від 20.12.2022.

Заперечуючи проти вищевказаних обставин, що викладені в листі відповідача № 1328/540/23-23 від 28.03.2023 року, позивач в свою чергу зазначає, що вказані в листі транспортні засоби, а саме Mercedes-Benz державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та Mercedes-Benz державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , дійсно належать позивачеві, однак не використовуються ним у власній господарській діяльності, оскільки передані в оренду іншим суб`єктам господарювання.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія договору оренди транспортних засобів № 10/04 від 07.04.2021 року, що укладений між ТОВ «ПАССІТІ» (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар).

Відповідно до п. 1.1. Договору оренди Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування автобус Mercedes-Benz Sprinter 313D, рік випуску 2003, VIN НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Оредодавцю.

Згідно п. 2.2. Договору оренди транспортний засіб вважається переданим /прийнятим в користування чи повернутим з користування з моменту підписання Акту приймання передачі.

Пунктом 7.1. Договору оренди встановлено, що він вступає в силу з моменту підписання акту приймання- передачі техніки і діє до 31 грудня 2026 року.

Відповідно до п.п. 4.1.6. вказаного Договору оренди, сторони погодили, що протягом дії цього договору Орендар зобов`язується одержувати у відповідних контролюючих та дозвільних органах відповідно до законодавства України усі необхідні дозволи, узгодження і т.п., які вимагаються або можуть вимагатись в подальшому для оренди транспортного засобу та здійснення господарської діяльності Орендаря протягом дії цього договору.

На виконання умов Договору оренди, 07.04.2021 року сторонами було укладено Акт приймання передачі, згідно якого ТОВ «ПАССІТІ» передало, а ФОП ОСОБА_2 було прийнято в оренду автобус Mercedes-Benz Sprinter 313D, рік випуску 2003, VIN НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В подальшому, з метою виконання умов Договору оренди, Орендар здійснив державну реєстрацію права користування вищевказаним транспортним засобом та отримав Тимчасовий реєстраційний талон ДАР № 077007 від 07.04.2021 року.

Також в матеріалах справи міститься копія договору оренди транспортних засобів № 10/08-10 від 10.08.2022 року, що укладений між ТОВ «ПАССІТІ» (Орендодавець) та ТОВ «Східавтотранс Плюс» (Орендар).

Відповідно до п. 1.1. Договору оренди № 10/08-10 Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування автобус Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI VIN НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить Оредодавцю.

Згідно п. 2.2. Договору оренди № 10/08-10 транспортний засіб вважається переданим /прийнятим в користування чи повернутим з користування з моменту підписання Акту приймання передачі.

Пунктом 7.1. Договору оренди № 10/08-10 встановлено, що він вступає в силу з моменту підписання акту приймання- передачі техніки і діє до 31 грудня 2032 року.

Відповідно до п.п. 4.1.6. Договору оренди № 10/08-10 сторони погодили, що протягом дії цього договору Орендар зобов`язується одержувати у відповідних контролюючих та дозвільних органах відповідно до законодавства України усі необхідні дозволи, узгодження і т.п., які вимагаються або можуть вимагатись в подальшому для оренди транспортного засобу та здійснення господарської діяльності Орендаря протягом дії цього договору.

На виконання умов Договору оренди № 10/08-10, 10.08.2022 року сторонами було складено Акт приймання передачі, згідно якого ТОВ «ПАССІТІ» передало, а ТОВ «Східавтотранс Плюс» було прийнято в оренду автобус Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI VIN НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

На виконання умов Договору оренди № 10/08-10, Орендар здійснив державну реєстрацію права користування вищевказаним транспортним засобом та отримав Тимчасовий реєстраційний талон ДАР № 078586 від 23.09.2022 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335231 від 19.07.2022 та № 335629 від 20.12.2022 прийнята передчасно, без повідомлення суб`єкта господарювання про час та місце розгляду справи та без урахування усіх обставин, що мають значення для її винесення, а тому є необґрунтованими та підлягають визнанню протиправними і скасуванню. Також, суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем договори оренди та документи на їх виконання, а саме акти приймання передачі транспортних засобів та тимчасові реєстраційніталони на транспортні засоби: автобусMercedes-Benz Sprinter 313Dдержавний реєстраційний номер НОМЕР_1 таMercedes-Benz Sprinter 316 CDIдержавний реєстраційний номер НОМЕР_3 , вказують на перебування вказаних транспортних засобів на момент перевірок у інших суб`єктів господарювання, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позивач неє автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів відповідно до норм Закону України "Про автомобільний транспорт", на момент проведення відповідачем перевірок, що виключає можливість притягнення його до відповідальності встановленої вказаним Законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №2344-III).

Положеннями статті 1 Закону України №2344-III визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно до частини 11 статті 6 Закону України №2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно абзацу 4 статті 6 Закону України №2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі по тексту - Порядок №1567).

Згідно Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Приписами пунктом Порядок №1567 передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 15 вказаного Порядку встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки (п. 16 Порядку № 1567).

Відповідно до п.п.21, 25 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі, державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі (п. 27 Порядку №1567).

Відтак згідно наведеного вище слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок повідомити уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб`єкта господарювання за виключенням випадку, коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з`явилася.

Колегія суддів зазначає, що Порядком № 1567 не передбачена можливість розгляду справи про порушення без участі суб`єкта господарювання у разі відсутності інформації щодо вручення суб`єкту господарювання повідомлення про розгляд справи.

Зазначене кореспондується з основними засадами адміністративного судочинства, зокрема із пунктом 9 частини другої статті 2 КАС України, за яким у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відтак, притягнення до відповідальності особи за порушення законодавства про автомобільний транспорт без повідомлення її про розгляд такої справи не допускається, при цьому участь у розгляді справи не є обов`язковою.

Позивач, в позові, вказує, що не був повідомлений про розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

У поданому відзивіта апеляційній скарзі представник відповідача стверджує, що повідомленням № 20313/40/24-22 від 08.07.2022 направленим поштою 11.07.2022 рекомендованим повідомленням № 0600019059208, позивача було викликано для розгляду справи на 19.07.2022 з 9.00 до 12.00

Повідомленнями № 45527/40/24-22 від 07.12.2022 направленим поштою 08.12.2022 рекомендованим повідомленням № 0600022283666, позивача було викликано для розгляду справи на 20.12.2022 з 9.00 до 12.00.

Далі відповідачем зауважується, що отримати детальну інформацію про відправлення №0600019059208, шляхом відслідковування трекномеру, неможливо, з огляду на сплив значного часу.

Також, відповідач вказує , що відповідно до даних, які містяться на сайті АТ «Укрпошта» відправлення № 0600022283666 вже 10.12.2022 знаходилось у точці видачі, а отже позивач був заздалегідь повідомлений про час та місце розгляду означеного акту, натомість неотримання вказаної кореспонденції знаходиться у сфері його відповідальності, яку відповідач не може гарантувати.

Суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17,згідно з якою завчасне, у межах достатнього поза розумним сумнівом строку надходження поштового відправлення (до складу якого входитьповідомленняпро дату, час та місце розгляду питання стосовно накладення штрафу на перевізника) до установи з поштового зв`язку і не отримання цьогоповідомленняперевізником не виключає можливості накладення штрафу за відсутності перевізника, адже кожен учасник суспільних відносин повинен дотримуватись базових правил добропорядності, доброчесності та сумлінності тощо, а не ухилятись від отримання поштової кореспонденції задля уникнення юридичної відповідальності.

Так, в матеріалах справи є в наявності копії повідомлень про вручення поштового відправлення Ф.№119 з датою подання 11.07.2022 р. до поштового відділення з трек номером 0600019059208 та з датою подання 08.12.2022 р. до поштового відділення з трек номером 0600022283666, однак з них не вбачається будь-якої інформації щодо вручення або неможливості вручення такого відправлення.

Тобто , доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи 19.07.2022 з 9.00 до 12.00 до суду не надано.

Щодо даних, які містяться на сайті АТ «Укрпошта» з приводу відправлення № 0600022283666 , то колегія суддів зазначає, що такі дані сформовані відповідачем 12.04.2023 , а не станом на момент прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335629 від 20.12.2022.

Крім того, означені копії документів достеменно не свідчать про вміст конвертів, надісланих на адресу позивача.

Правила надання послуг поштового зв`язку затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила), які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Відповідно п. 2 Правил вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу. Рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок «M», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Згідно з п. 105 Правил, одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.

Проте, як того вимагає п. 26 Порядку №1567 відповідачем не надано рекомендованих поштових відправлень, з яких можна встановити, що ТОВ «ПАССІТІ» було отримано листи про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Тобто, доказів своєчасного вручення позивачу повідомлення про дату, час та місце розгляду справи ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не надано, оскільки належними доказами повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, згідно вимог п.26 Порядку №1567, є відповідна розписка чи корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відтак факт своєчасного повідомлення останнього про розгляд справи відповідачем належним чином не підтверджено.

У контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оформлення та розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є фундаментальним показником правомірності винесеної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, за умови протилежного нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

Тобто, позивач не мав об`єктивної можливості надати додаткові документи та пояснення щодо порушень, за вчинення яких на нього накладено адміністративно-господарський штраф, та спростувати висновки акту перевірки.

При цьому, дотримання прав позивача під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та на подання ним відповідних доказів має прямий вплив на законність прийняття відповідачем оспорюваних рішень.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 15 червня 2022 року у справі № 810/808/17.

Згідно з позиції Верховного Суду у справі від 01.03.2018 № 820/4810/17 відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Однак, відповідачем не забезпечено належного інформування позивача про дату та час розгляду справи, що свідчить про неналежну організацію процедури розгляду такої справи.

Повідомлення про час, дату і місце розгляду справи про порушення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про правопорушення.

Також, колегія суддів зазначає, що обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.

В розрізі викладеного, слід зауважити, що право особи на участь у процесі прийняття рішення (у тому числі і у формі участі у засіданні органу публічної адміністрації з приводу застосування міри юридичної відповідальності за звинуваченням у вчиненні протиправного діяння) передбачено п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС і за своєю суттю є гарантією легітимних сподівань та розумних очікувань на те, щоби бути «почутим» органом влади чи управління, мати змогу подати документи у спростування події вчинку чи вини, а тому реалізація цього права особи не залежить від розсуду владного суб`єкта.

При розв`язанні названої суперечності вирішальне значення має характер та зміст процедурної поведінки як органу публічної адміністрації, так і особи, котрій висунуто звинувачення у вчиненні правопорушення за критерієм доброчесності та фактор нездоланної дії чинників вимушеності органу публічної адміністрації на вчинення управлінського волевиявлення в умовах необізнаності приватної особи.

Таким чином, у спірних відносинах відповідачем не доведено дотримання законодавчих вимог щодо своєчасного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що за встановлених у справі обставин має суттєве значення для можливості прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення.

Відповідач мав право розглянути справу та винести постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за відсутності позивача в разі його неприбуття, однак, за умови належного повідомлення останнього під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням в порядку передбаченому п. 26 Порядку № 1567.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таке процесуальне порушення процедури здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт в свою чергу, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та є самостійною підставою для визнання протиправним рішення, прийнятого за результатами розгляду справи.

Крім того, колегія суддів зазначає , що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.

Враховуючи те , що надані позивачем договори оренди та документи на їх виконання, а саме акти приймання передачі транспортних засобів та тимчасові реєстраційніталони на транспортні засоби: автобусMercedes-Benz Sprinter 313Dдержавний реєстраційний номер НОМЕР_1 таMercedes-Benz Sprinter 316 CDIдержавний реєстраційний номер НОМЕР_3 , вказують на перебування вказаних транспортних засобів на момент перевірок у інших суб`єктів господарювання, договори оренди є чинними, недійсним не визнавалися, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме наймачі ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Східавтотранс Плюс» є автомобільними перевізниками у розумінні Закону № 2344-ІІІ в межах спірних правовідносин, а не позивач.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 жовтня 2023 року у справі № 280/3520/22, від 22 лютого 2023 року у справі№240/22448/20, від 23 серпня 2023 року у справі №600/1407/22-а, від 06 липня 2023 року у справі № 560/514/22, від 01 червня 2023 року у справі № 640/39442/21 та від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 по справі № 520/6407/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.О. Бегунц