Ухвала

від 23.10.2023 по справі 656/834/20

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 656/834/20

Провадження № 2-в/650/4/23

УХВАЛА

Іменем України

23 жовтня 2023 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря Чечун В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Велика Олександрівка матеріали за ухвалою Верховного Суду по цивільній справі Іванівського районного суду Херсонської області за № 656/834/20 про відновлення втраченого судового провадження,

ВСТАНОВИВ:

В серпні місяці 2023 року до суду надійшла ухвала Верховного суду від 02 серпня 2023 року в якій зазначено про направлення до Великоолександрівського районного суду Херсонської області копій матеріалів касаційного провадження № 61-21 503ск21 у цивільній справі № 656/834/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фермерського господарства «Мінських», державного реєстратора відділу «Центра надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанової Оксани Василівни, третя особа: ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельну ділянку для вирішення процесуального питання про відновлення втраченого судового провадження.

Підставою для відновлення матеріалів вказаного втраченого судового провадження зазначена необхідність вирішення цивільної справи на стадії касаційного перегляду та надання ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів учасників судового провадження .

На судове засідання особи, які брали участь в розгляді вказаної цивільної справи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першоїстатті 494ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 656/834/20 та інформації, яка внесена до обліково-статистичної картки на цивільну справу за № 656/834/20 суд встановив, що 18 червня 2021 року Іванівським районним судом Херсонської області було ухвалено рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фермерського господарства «Мінських», державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанова Оксана Василівна, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 від 28.02.2007 року укладений між ОСОБА_4 та фермерським господарством «Мінських», який зареєстровано у Іванівському відділені Херсонської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040772300253від 31.05.2007 року; про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобанової О.В. від 26.08.2020 року, індексний номер 53760636, відповідно до якого зареєстровано право оренди земельної ділянки за фермерським господарством «Мінських», площею 8,3505 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації та орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; про зобов`язання фермерського господарства «Мінських» повернути власникам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 8,3505 га, яка знаходиться на території Новодмитрівської сільської ради Іванівського району Херсонської області; про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 від 2011 року укладений між ОСОБА_4 та фермерським господарством «Мінських», який зареєстровано у Іванівському відділенні Херсонської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №652290004000725 від 17.11.2011 року; про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобанової О.В. від 26.08.2020 року, індексний номер 53759839 відповідно до якого зареєстровано право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6522983600:08:004:0008) площею 7,9133 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації та орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; про зобов`язання фермерського господарства «Мінських» повернути власникам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер 6522983600:08:004:0008), загальною площею 7,9133 га, яка знаходиться на території Новодмитрівської сільської ради Іванівського району Херсонської області.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє ОСОБА_5 , залишено без задоволення, а рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 18 червня 2021 року без змін.

За відомостями канцелярії Великоолександрівського районного суду Херсонської області матеріали вказаної цивільної справи даному суду, згідно з рішенням Вищої ради правосуддя «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області» від 30 травня 2023 року № 566/0/15-23, передані не були.

Таким чином, на даний час вказані матеріали у належного судового органу відсутні, а особа, яка оскаржила вказані судові рішення позбавлена можливості реалізувати своє право на їх касаційних перегляд у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим слід визнати, що відповідні матеріали судової справи належить відновити.

Разом з тим, вирішення питання про відновлення матеріалів втраченого судового провадження здійснюється з урахуванням вимог статті 493 ЦПК України, відповідно до якої суд як самостійно збирає відповідні матеріали, перевіряючи наявність в суді або в електронних базах чи реєстрах відповідних документів та відомостей, так і отримує їх від заявника або іншого учасника справи, який надає їх на власний розсуд.

Так, перевіркою відомостей та даних, які внесені до обліково-статистичної картки на цивільну справу за № 656/834/20 суд встановив, що в ній містяться процесуальні документи, які ухвалювалися судом та які також опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та в ній відсутні будь-які інші документи, які надавалися сторонами у відсканованому виді.

В своючергу особи,які бралиучасть увказаній цивільнійсправі ненадали судужодного документа,(надісланого)судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів, матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел тощо.

Зазначене свідчить про неможливість відновлення втраченого судового провадження повністю, однак про можливість його відновлення в частині, яка охоплює судові рішення, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

На підставі наведеного, керуючись вищенаведеними положеннями ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 656/834/20 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Мінських», державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанова Оксана Василівна, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 ,в частинівідновлення змісту рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 18 червня 2021 року:

Справа № 656/834/20

Номер провадження 2/656/28/21

13.11.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2021 року смт Іванівка

Іванівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючий суддя Ференц Р.І.,

секретарі судового засідання Малишевська Т.М., Кидрук О.Д., Студзінська І.Б.,

за участі сторін цивільного провадження:

позивач - ОСОБА_1 не з`явився,

позивачка - ОСОБА_2 не з`явилася,

представник позивачів - адвокат Юріна А.Р.,

відповідач - фермерське господарство «Мінських», голова фермерського господарства «Мінських» Мінський О.В., представник відповідача адвокат Горяшко Л.В.,

відповідач - державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанова О.В. не з`явилася,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 не з`явився,

розглянувши в смт Іванівка Іванівського району Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фермерського господарства «Мінських», державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанової Оксани Василівни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В :

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Іванівського районного суду Херсонської області позовну заяву до фермерського господарства «Мінських», державного реєстратора Вербівської сільської ради Нижньосіргозького району Херсонської області Лобанової Оксани Василівни про розірвання договорів оренди земельних ділянок, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельні ділянки, в якій просять розірвати договори оренди земельних ділянок, визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, зобов`язати фермерське господарство «Мінських» повернути власникам, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , земельні ділянки, розірвати договори оренди земельних ділянок, визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, зобов`язати фермерське господарство «Мінських» повернути власникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельні ділянки.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2020 року у провадження судді Іванівського районного суду Херсонської області Ференц Р.І. передана справа № 656/834/20.

Предметом позову є розірвання договору оренди земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Зазначений спір відповідно до вимог ст.19 ЦПК України належить до компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, оскільки ч.1 ст.19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність є розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність є підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Ч.8 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Ч.1 ст.30 ЦПК України передбачена виключна підсутність позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, які пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Справа підсудна Іванівському районному суду Херсонської області, оскільки ст.23 ЦПК України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ СТОРІН ПО СПРАВІ.

ПОЗИЦІЯ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА ПОЗОВ.

Позивачі звертаючись в суд за захистом свого порушеного права в справі забезпечили представництво своїх інтересів при допомозі адвоката Юріної А.Р. в рамках адвокатської діяльності, а саме незалежної професійної діяльності адвоката щодо здійснення захисту, і повноваження такої особи в дотримання вимог ст.ст.58,60,62 ЦПК України належним чином підтверджені доданими документами, у зв`язку з чим така особа має право представляти інтереси особи в суді.

Позивачі, вважаючи що порушено їхнє право, 13.11.2020 року звернулися з позовом, в якому просять розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 від 28.02.2007 року укладений між ОСОБА_4 та фермерським господарством «Мінських», який зареєстровано у Іванівському відділені Херсонської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040772300253від 31.05.2007 року; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобанової О.В. від 26.08.2020 року, індексний номер 53760636, відповідно до якого зареєстровано право оренди земельної ділянки за фермерським господарством «Мінських», площею 8,3505 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації та орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; зобов`язати фермерське господарство «Мінських» повернути власникам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 8,3505 га, яка знаходиться на території Новодмитрівської сільської ради Іванівського району Херсонської області; розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 від 2011 року укладений між ОСОБА_4 та фермерським господарством «Мінських», який зареєстровано у Іванівському відділенні Херсонської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №652290004000725 від 17.11.2011 року; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобанової О.В. від 26.08.2020 року, індексний номер 53759839 відповідно до якого зареєстровано право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6522983600:08:004:0008) площею 7,9133 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації та орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; зобов`язати фермерське господарство «Мінських» повернути власникам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер 6522983600:08:004:0008), загальною площею 7,9133 га, яка знаходиться на території Новодмитрівської сільської ради Іванівського району Херсонської області.

Позивачами, які забезпечили представництво своїх інтересів в суді адвокатом, зазначено, що їхня мама ОСОБА_4 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки була власником двох земельних ділянок 8,83 га та 7,91 га. Такі земельні ділянки згідно укладених договорів оренди земельної ділянки 8,83 га від 28.02.2007 року, додаткової угоди від 20.04.2011 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки площею 7,91 га від 06.10.2011 року було передано в оренду приватному підприємцю ОСОБА_6 (до квітня 2011 року) а в подальшому фермерському господарству «Мінських» (з квітня 2011 року). ІНФОРМАЦІЯ_1 власниця ОСОБА_4 померла, після смерті якої її троє дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (позивачі), ОСОБА_3 (третя особа , що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору) як спадкоємці першої черги, оформили спадщину 15.08.2018 року, і з цього часу стали новими власниками земельних ділянок.

В своєму позові позивачі та їхній представник зазначають, що вони не згідні на продовження дії договорів оренди, орендодавець помер, після реєстрації за ними права власності нотаріусом, державний реєстратор без їхньої згоди провів державну реєстрацію права оренди, у зв`язку з чим вважають, що в такий спосіб порушене їхнє право, у зв`язку з чим скористалися своїм правом на звернення в суд з позовом, яким просять задоволити, про розірвання таких договорів оренди, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельну ділянку.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач фермерське господарство «Мінських» забезпечив самопредставництво своїх інтересів при допомозі участі у справі голови фермерського господарства Мінського О.В., та при допомозі участі у справі свого представника адвоката Горяшко Л.В. в рамках адвокатської діяльності, а саме незалежної професійної діяльності адвоката щодо здійснення захисту, повноваження такої особи в дотримання вимог ст.ст.58,60,62 ЦПК України належним чином підтверджені доданими документами, у зв`язку з чим така особа має право представляти інтереси особи в суді.

Відповідач фермерське господарство «Мінських» з висунутим позовом не погодився, просить відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в повному обсязі. Додатково пояснили, що на день внесення 26.08.2020 року державним реєстратором Лобановою О.В. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права оренди ФГ «Мінських» ніяких суперечностей не було, будь-яких судових рішень, які б набрали законної сили щодо припинення або розірвання договору оренди чи звернень спадкоємців до державного реєстратора про припинення дії договору не було, земельні ділянки перебувають в оренді згідно намірі співвласника земельних ділянок ОСОБА_3 , який не бажає припиняти дію договорів оренди земельних ділянок. Зазначає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Припинення договору та розірвання договору є різними інститутами права, з різними підставами настання. За умовами договорів перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи (окрім орендаря), не є підставою для зміни або розірвання договору, договорами визначено, що смерть фізичної особи як орендодавця не є підставою для звернення до суду із позовом про розірвання договору оренди. Вважають, що державний реєстратор не вчинив дорушень, про проведенні реєстрації дотримався діючого законодавства. Звертають увагу на те, що згідно з ст..27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону, у зв`язку з чим просить відмовити в позові.

Відповідач державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанова О.В., будучи повідомленою про місце, дату та час розгляду справи належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в судовому засіданні надала усні, а в подальшому письмові пояснення, з яких вбачається, що заперечує проти висунутого позову, вказала, що не вчинила порушень законодавства, яке регулює проведення державної реєстрації відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки державна реєстрація прав проведена була не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою, відповідно до заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам діючого законодавства, а також при відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, з використанням відомостей Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру дозвільних документів, а також відомостей інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Нею, як державним реєстратором Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області на час вчинення адміністративних послуг, за зверненням ФГ «Мінських», як заявника, були вивчені надані оригінали документів та встановлено наявність відповідного запису у відомостях Державного земельного кадастру (блок оренди). Будь-яких суперечностей між заявленими правами та інформацією яка містилась в Державному земельному кадастрі не було встановлено, у зв`язку з чим 26.08.2020 року нею було внесено запис про реєстрацію права оренди ФГ «Мінських» у відповідності до ст..29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Свої дії не вважає незаконними, оскільки нею було встановлено, що після проведення державної реєстрації права власності приватним нотаріусом, як спеціальним суб`єктом, на якого покладені функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який мав право провести реєстрацію речових прав оренди, оскільки про проведенні реєстрації права власності земельних ділянок за спадкоємцями така особа мала повну інформацію у порядку електронної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, проте таких дій не здійснив, а тому вона, як державний реєстратор, за зверненням осіб на законних підставах проведена реєстрація речових прав оренди.

ПОЗИЦІЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Залучений по справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , будучи повідомленим про місце, дату та час розгляду справи належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у визначені судові засідання не прибув, причини не прибуття в суд не повідомив, на адресу суду скерував заяви, в яких зазначив, що він є одним із трьох співвласників земельної ділянки площею 8,83 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0008, та земельної ділянки площею 8,83 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009, які орендуються фермерським господарством «Мінських». Проти висунутого позову заперечує, не визнає в повному обсязі, оскільки орендарем виконуються умови договорів оренди. Просив проводити судові засідання по даній справі без його участі. Інших клопотань на адресу суду не надсилав.

Заяви (клопотання) учасників справи.

13.11.2020 року позивачами подано позовну заяву про розірвання договору оренди земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позивачами 31.05.2021 року подано клопотання про слухання справи у їхню відсутність за участі представника позивачів адвоката Юріної А.Р.

19.03.2021 року, 07.04.2021 року представником позивачів заявлено усне, а в подальшому подано письмове клопотання про проведення заміни неналежного відповідача державного реєстратора Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобанової О.В. на належного відповідача державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанову О.В.

23.02.2021 року представником позивачів подано заяві про ознайомлення з матеріалами справи.

07.04.2021 року від представника позивачів надійшло клопотання про здійснення судового засідання в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів.

Від позивачів та їхнього представника інших клопотань і заяв на адресу суду не надходило.

Відповідач фермерське господарство «Мінських» 22.02.2021 року подав заяву про поновлення строку подання відзиву.

22.02.2021 року представником відповідача фермерського господарства «Мінських» Горяшко Л.В. подано відзив на позовну заяву.

22.02.2021 року представником відповідача фермерського господарства «Мінських» Горяшко Л.В. подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

19.04.2021 року представником відповідача подано заяву про скерування процесуальних документів в електронному вигляді на вказану електронну адресу.

28.04.2021 року представником відповідача подано заяву про перенесення слухання справи.

27.04.2021 року від представника відповідача адвоката Горяшко Л.В. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.

01.06.2021 року представником відповідача подано заяву про перенесення слухання справи.

18.06.2021 року відповідач надав письмові пояснення.

Від відповідача та його представника інших клопотань і заяв на адресу суду не надходило.

12.03.2021 року державним реєстратором Вербівської сільської ради Нижньосіргозького району Херсонської області Лобановою О.В. подано заяву про долучення доказів.

25.05.2021 року відповідач ОСОБА_7 надіслала заяву про здійснення судового засідання в режимі відеоконференції.

Відповідач державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанова О.В. 01.06.2021 року надіслала письмові пояснення. Інших клопотань і заяв на адресу суду не надходило.

Третя особа ОСОБА_3 17.02.2021 року та 23.02.2021 року на адресу суду подав заяву про слухання справи у його відсутність. Інших клопотань і заяв на адресу суду не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 28.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, надіслання копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу суду, право подати зустрічний позов в строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповідь на відзив, а відповідачу заперечення. Сторонам роз`яснено що суд має право вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 22.01.2021 року проведення судового засідання 23.02.2021 року вирішено проводити в режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції) під час трансляції між Нижньосірогозьким районним судом Херсонської області та Іванівським районним судом Херсонської області.

Ухвалою суду від 18.03.2021 року проводити в режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції) під час трансляції між Нижньосірогозьким районним судом Херсонської області та Іванівським районним судом Херсонської області.

Ухвалою суду від 12.04.2021 року вирішено проводити судове засідання 16.04.2021 року в дистанційному режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представником позивачів ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 16.04.2021 року клопотання представника позивачів адвоката Юріної А.Р. про заміну неналежного відповідача задоволено, замінено первісного, неналежного відповідача державного реєстратора Вербівської сільської ради Нижньосіргозького району Херсонської області Лобанову О.В. на належного відповідача - державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанову О.В., залучено державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанову О.В. як відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фермерського господарства «Мінських», державного реєстратора Вербівської сільської ради Нижньосіргозького району Херсонської області Лобанової О.В., третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою суду від 26.05.2021 року вирішено проводити судове засідання 27.05.2021 року в режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції) під час трансляції між Нижньосірогозьким районним судом Херсонської області та Іванівським районним судом Херсонської області.

Судові засідання про справі призначалися 28.01.2021 року, 23.02.2021 року, 19.03.2021 року, 16.04.2021 року, 29.04.2021 року, 14.05.2021 року, 27.05.2021 року, 02.06.2021 року, 18.06.2021 року.

В судовом засіданні відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Судові засідання 28.01.2021 року, 29.04.2021 року, 02.06.2021 року не відбулися з причин поданих клопотань і заяв і були зафіксовані протокольно, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, оскільки за процесуальною формою складання ухвали класифікуються на самостійні і протокольні, і ухвала, яка постановляється судом без видалення до нарадчої кімнати, за змістом повинна містити висновки, які проголошуються в судовому засіданні і фіксуються в протоколі судового засідання. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи неявку учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд керується вимогами ч.1 ст.223 ЦПК України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд вважає, що немає порушення прав сторін, оскільки справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.

18.06.2021 року по справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність сторін по справі, суд враховує практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів.

Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява №18986/06; п.57) суд зазначив, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.)

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п.27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи, відповідні до них правовідносини та зміст спірних правовідносин.

Мета судового дослідження полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у встановленні прав і обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів.

У відповідності ч.2 ст.9 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Вирішуючи питання щодо доказів, суд враховує інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

28.02.2007 року між ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_6 укладено договір оренди земельної ділянки 8,35 га, (1,25 га рілля богарна, 7,10 га рілля зрошувана) кадастровий номер 6522983600:08:004:0009, яка знаходиться на території Новодмитрівської сільської ради Іванівського району Херсонської області, який зареєстровано у Іванівському відділені Херсонської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.05.2007 року за №040772300253. Строк дії договору оренди земельної ділянки сторони погодили на 15 років з правом пролонгації, переважним правом поновлення на новий строк.

20.04.2011 року між ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_6 укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано 31.05.2007 року за номером №040772300253 і здійснено зміни в тексті договору орендаря з приватного підприємця ОСОБА_6 на нового орендаря фермерське господарство «Мінських», в особі голови Мінського Віталія Володимировича. Додаткову угоду зареєстровано ОСОБА_8 , головним спеціалістом відділу Держкомзему в Іванівському районі 20.04.2011 року №652290004000087.

06.10.2011 року між фермерським господарством «Мінським» та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,91 га (0,34 га рілля богарна, 7,57 га рілля зрошувана), кадастровий номер 6522983600:08:004:0008, яка знаходиться на території Новодмитрівської сільської ради Іванівського району Херсонської області, який зареєстровано у відділі Держкомзему в Іванівському районі 17.11.2011 року за № 65290004000725. Строк дії договору оренди земельної ділянки сторони погодили на 15 років, з правом пролонгації після закінчення строку орендар має право поновлення його на новий строк.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, з приводу чого 06.02.2018 року виконавчим комітетом Новодмитрівської сільської ради Іванівського району Херсонської області було здійснено актовий запис за №02.

Після смерті ОСОБА_4 за заявами спадкоємців першої черги приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріальної округу Шляховою С.В. було заведено спадкову справу №7/2018 року.

15.08.2018 року приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріальної округу Шляховою С.В. за реєстровим №456 ОСОБА_1 по спадковій справі №7/2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом в розмірі 1/3 частки на земельну ділянку загальною площею 8,3505 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка за розташована за адресою: Херсонська область Іванівський район Новодмитріська сільська рада, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХС№012348, виданого 08.04.2003 року Іванівською райдержадміністрацією Іванівського району Херсонської області на підставі розпорядження голови Іванівської районної адміністрації від 31.01.2003 року №59, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,договорів оренди землі за №5355.

15.08.2018 року приватний нотаріус Іванівського районного нотаріальної округу Шляхова С.В. здійснила реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 8,3505 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 за ОСОБА_1 форму власності «приватна», у виді «спільна часткова» в розмірі частки «1/3».

15.08.2018 року приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріальної округу Шляховою С.В. за реєстровим №455 ОСОБА_1 по спадковій справі №7/2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом в розмірі 1/3 частки на земельну ділянку загальною площею 7,9133 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка за розташована за адресою: Херсонська область Іванівський район Новодмитріська сільська рада, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №72403-8, виданого 20.07.2007 року Іванівською райдержадміністрацією Іванівського району Херсонської області на підставі розпорядження голови Іванівської районної адміністрації від 25.11.2006 року №748, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,договорів оренди землі за №010772300902.

15.08.2018 року приватний нотаріус Іванівського районного нотаріальної округу Шляхова С.В. здійснила реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 7,9133 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 за ОСОБА_1 форму власності «приватна», у виді «спільна часткова» в розмірі частки «1/3».

15.08.2018 року приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріальної округу Шляховою С.В. за реєстровим №449 ОСОБА_2 по спадковій справі №7/2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом в розмірі 1/3 частки на земельну ділянку загальною площею

8,3505 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка за розташована за адресою: Херсонська область Іванівський район Новодмитріська сільська рада, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХС№012348, виданого 08.04.2003 року Іванівською райдержадміністрацією Іванівського району Херсонської області на підставі розпорядження голови Іванівської районної адміністрації від 31.01.2003 року №59, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,договорів оренди землі за №5355.

15.08.2018 року приватний нотаріус Іванівського районного нотаріальної округу Шляхова С.В. здійснила реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 8,3505 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 за ОСОБА_2 форму власності «приватна», у виді «спільна часткова» в розмірі частки «1/3».

15.08.2018 року приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріальної округу Шляховою С.В. за реєстровим №450 ОСОБА_2 по спадковій справі №7/2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом в розмірі 1/3 частки на земельну ділянку загальною площею 7,9133 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка за розташована за адресою: Херсонська область Іванівський район Новодмитріська сільська рада, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №72403-8, виданого 20.07.2007 року Іванівською райдержадміністрацією Іванівського району Херсонської області на підставі розпорядження голови Іванівської районної адміністрації від 25.11.2006 року №748, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,договорів оренди землі за №010772300902.

15.08.2018 року приватний нотаріус Іванівського районного нотаріальної округу Шляхова С.В. здійснила реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 7,9133 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 за ОСОБА_2 форму власності «приватна», у виді «спільна часткова» в розмірі частки «1/3».

15.08.2018 року приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріальної округу Шляховою С.В. за реєстровим №451 ОСОБА_3 по спадковій справі №7/2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом в розмірі 1/3 частки на земельну ділянку загальною площею 8,3505 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка за розташована за адресою: Херсонська область Іванівський район Новодмитріська сільська рада, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХС№012348, виданого 08.04.2003 року Іванівською райдержадміністрацією Іванівського району Херсонської області на підставі розпорядження голови Іванівської районної адміністрації від 31.01.2003 року №59, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,договорів оренди землі за №5355.

15.08.2018 року приватний нотаріус Іванівського районного нотаріальної округу Шляхова С.В. здійснила реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 8,3505 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 за ОСОБА_3 форму власності «приватна», у виді «спільна часткова» в розмірі частки «1/3».

15.08.2018 року приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріальної округу Шляховою С.В. за реєстровим №452 ОСОБА_3 по спадковій справі №7/2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом в розмірі 1/3 частки на земельну ділянку загальною площею 7,9133 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка за розташована за адресою: Херсонська область Іванівський район Новодмитріська сільська рада, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №72403-8, виданого 20.07.2007 року Іванівською райдержадміністрацією Іванівського району Херсонської області на підставі розпорядження голови Іванівської районної адміністрації від 25.11.2006 року №748, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,договорів оренди землі за №010772300902.

15.08.2018 року приватний нотаріус Іванівського районного нотаріальної округу Шляхова С.В. здійснила реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 7,9133 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 за ОСОБА_3 форму власності «приватна», у виді «спільна часткова» в розмірі частки «1/3».

20.11.2018 року спадкоємець за законом першої черги ОСОБА_3 письмово повідомив фермерське господарство «Мінських», що він є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 та порушив питання про виплату йому орендної плати за 2018 рік та на майбутні періоди, надавши копії свідоцтв про право на спадщину за законом в підтвердження оформлення спадщини.

20.08.2020 року за індексним номером 37901636 державним реєстратором виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобановою О.В. здійснено запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно в розділ «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права» запис про звернення з приводу державної реєстрації речового права згідно договору оренди земельної ділянки від 28.02.2007 року площею 8,3505 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009, який зареєстрований у відділі Держкомзему в Іванівському районі згідно запису від 31.05.2007 року, а 26.08.2020 року за індексним номером 53760636 було прийнято рішення про реєстрацію права оренди земельної ділянки за фермерським господарством «Мінських» площею 8,3505 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації та орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

20.08.2020 року за індексним номером 37901247 державним реєстратором виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобановою О.В. здійснено запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно в розділ «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права» запис про звернення з приводу державної реєстрації речового права згідно договору б/н оренди земельної ділянки площею 7,9133 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 який зареєстрований у відділі Держкомзему в Іванівському районі згідно запису від 17.11.2011 року, а 26.08.2020 року за індексним номером 53759839 було прийнято рішення про реєстрацію права оренди земельної ділянки за фермерським господарством «Мінських» площею 7,9133 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації.

Позивачі вважать, що в компетенцію державного реєстратора входить встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями і з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав, державний реєстратор повинен запитувати і перевіряти інформацію. Оскільки позивачі не зверталися із заявами з приводу договору оренди, зважаючи що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і доданим документам, вважають що їхнє право порушене, не погоджуючись з діями державного реєстратора і вважаючи, що їхнє право власності порушує орендар, у зв`язку з чим звернулися до суду з даним позовом.

Встановивши дійсні обставини справи, дослідивши докази позивача на обгрунтування заявлених вимог, суд, вирішуючи спір між сторонами, виходить з наступних мотивів та норм права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

При ухваленні рішення відповідно до вимог ст..17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Відповідно до ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.XI.1950), яка згідно з частиною першою ст..9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст..13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Реалізуючи передбачене ст..64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ст..2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст..12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43).

Також суд приймає до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» п.86).

Згідно ст..13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом ст..ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року N 15-рп/2002 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому норми діючого законодавства не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Судом встановлено, що позивач не скористався своїм правом позасудового порядку врегулювання спору, а скористався своїм правом на звернення в суд за захистом свого права.

Стосовно вирішення питання розірвання договору оренди земельної ділянки суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст.2 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки; дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до норм матеріального права договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина 1 ст.626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування. Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.

Судом встановлено, що в долучених договорах і додаткових угодах сторонами визначено і досягнуто усіх істотних умов, сторони уклали договори оренди, а також уклали додаткову угоду у зв`язку із зміною найменування орендаря, як сторони договору оренди землі, про що підтверджує укладена 20.04.2011 року між ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_6 додаткова угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано 31.05.2007 року за номером №040772300253 і здійснено відповідні зміни в тексті договору орендаря.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду землі» передбачено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст..ст.24,25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом.

Судом встановлено, що розірвання договору оренди землі в позасудовому порядку не здійснювалося, оскільки позивачі з такими вимогами не зверталися, за згодою сторін не було підписано угоду, або в разі істотної зміни обставин, або досягнення мирової домовленості.

Окрім цього судом встановлено, що позивачі, не вбачаючи порушення своїх прав, передбачених ст.24 Закону України «Про оренду землі», не ставлять вимогу про дострокове розірвання договорів за рішенням суду у зв`язку з порушенням орендарем обов`язків, передбачених ст.25 України «Про оренду землі».

Суд звертає увагу на те, що ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Вказане кореспондується з п.2.20 Постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», відповідно до якого у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених ст..ст.24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Також при вирішенні даного позову суд прийнято до уваги те, що позивачі, при підготовці позову, керуються вимогами ст..32 Закону України «Про оренду землі» просять розірвати договори оренди земельних ділянок, в той час коли дана стаття регулює питання припинення договору оренди шляхом його розірвання і на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст..ст.24,25 даного Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Водночас сторонами договору процедура і випадки розірвання договору оренди узгоджене п.38 такого договору в розділі «Зміна умов договору і припинення його дії» де зазначено, що договір припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Також сторонами договору розірвання договору оренди в односторонньому порядку узгоджене п.39 договору розділом «Зміна умов договору і припинення його дії», яким передбаченоє, що умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиплата орендної плати в повному розмірі або у встановлений договором термін.

В судовому засіданні і матеріалами справи не підтверджено підстав порушення вище вказаних вимог договору.

Позов до суду про розірвання договору може бути задоволений тільки в таких випадках: істотне порушення договору іншою стороною (ч.2 ст.651 ЦК України); істотна зміна обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору (ст.652 ЦК України)

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені зазначеною нормою.

Закріплене у ч.2 ст.651 ЦК України істотне порушення закріплено як підставу для розірвання договору, якою передбачено не тільки факт порушення умов договору другою стороною, а й обов`язково наявністю шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, оскільки порушення договірного зобов`язання повинно тягнути заподіяння шкоди. Під шкодою стосовно ч.2 ст.651 ЦК України слід розуміти комплекс негативних наслідків, які виникають у зв`язку з порушенням. Порушення може бути пов`язана не тільки з майновими втратами, але також включати обмеження немайнових інтересів. Виходячи з тлумачення ч.2 ст.651 ЦК України можна зробити висновок, що провина порушника у вчиненні правопорушення не впливає на виникнення підстави для припинення таким чином договірних зобов`язань.

При визначенні розміру шкоди слід керуватись ст.22 ЦК України, і такою шкодою можуть бути реальні збитки або неотриманий дохід. Окрім цього треба враховувати чи дійсно сторона могла отримати те, що передбачено договором, чи здійснені були зобов`язання покладені на іншу сторону.

В такому випадку суди повинні з`ясовувати що порушення стороною умов договорів завдало шкоди іншим учасникам такого договору. Водночас судом встановлено, що позивачем не надано і наведено доказів того, що орендарем заподіяно позивачам шкоду, розмір такої шкоди, а також яку саме шкоду заподіяно. На думку суду позивачі, не довівши факт заподіяння шкоди, також не довели і не надали доказів того, що при продовженні дії договорів їм може бути заподіяна шкода, вид і розмір такої шкоди. Також позивачі не вказали і не навели доказів обмеження їхніх немайнових інтересів дією спірних договорів оренди.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

На думку суду договірні зобов`язання не були порушені. Оскільки договірні зобов`язання не були порушені, у зв`язку з чим не заподіяно будь-яких негативних наслідків. Також позивачі не довели про заподіяння будь-яких негативних наслідків в майбутньому. Так як в даній справі судом встановлено, а позивачами не доведено, про будь-які порушення зобов`язань і заподіяння негативних наслідків, відсутні підстави вирішувати питання про істотність порушення і допустимість для розірвання договору.

Оскільки позивачами не доведено факту завданої шкоди на час звернення в суд іншим учасником цих договорів, а також не надали доказів того, що при продовженні дії договорів їм може бути заподіяна шкода, і обмеження їхніх немайнових інтересів, за таких обставин суд відмовляє у розірванні договору.

Під час вирішення даного питання судом враховано правовий висновок ВСУ у справі № 6-75цс13 згідно якого однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим правопорушенням шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору (абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 927/877/17, від 16.10.2018 року у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 року у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 року у справі №910/8819/18.

На переконання суду, що зміна договорів оренди у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду можливе у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Однак у даній справі, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, враховуючи те, що позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути розірваний за рішенням суду, суд не вбачає підстав для застосування вимог ст..652 ЦК України до спірних правовідносин. Під час вирішення даного питання судом враховано правову позицію, яка викладена у постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 року у справі № 9/219-09, від 20.02.2012 року у справі № 6-93цс11.

Договірні сторони договорами оренди землі для сільськогосподарських потреб узгодили також умову щодо поновлення таких договорів. Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Стосовно визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що запровадженим механізмом адміністративного оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції» до Міністерства юстиції України та його територіальних органів, який є альтернативним позасудовим заходом оскарження, сторони не скористалися.

Суд, вирішуючи даний спір, звертає увагу на факт укладення договору та проведення його державної реєстрації, оскільки ч.1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 627 ЦК України визначено принцип свободи договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Законом встановлено ряд істотних умов договору оренди землі. Оскільки обов`язкова письмова форма - всі істотні умови повинні бути прописані в тексті такого договору.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 18 цього Закону визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Положеннями ст.20 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З 01.012013 року набрали чинності зміни до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

З моменту укладення між землекористувачем та орендодавцем договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами, та виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору.

Аналогічну правову позицію було висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 539/1957/16-а.

У зв`язку з набранням чинності з 01.01.2013 року зміни до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", визначено, коло осіб, хто є державним реєстратором, а також визначено, що державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладені функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру.

Договір оренди земельної ділянки 8,83 га від 28.02.2007 року, додаткова угода від 20.04.2011 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та договір оренди земельної ділянки площею 7,91 га від 06.10.2011 року після їхнього підписання були зареєстровані в передбачений діючим на той час законодавством. Реєстрація договорів оренди та додаткової угоди була проведена у відповідності із чинними, на той час, нормативно - правовими актами, що затверджені були наказом Держкомзему в України №43 від 04.05.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» (який втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики №404 від 03.07.20013 року) та Наказу Держкомзему від 02.07.2003 року №174 «Про затвердження тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» (втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства 07.07.2012 року №408).

Оскільки ОСОБА_4 померла, згідно з ч1. ст..1297 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Ст.1299 ЦК встановлено, що якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Після смерті власника земельної ділянки ОСОБА_4 , та отримання спадкоємцями 15.08.2018 року свідоцтв про право на спадщину за законом в розмірі 1/3 частки на спірні земельні ділянки та проведення 15.08.2018 року приватним нотаріусом реєстрації права власності на земельну ділянку виходячи з вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», позивачі та третя особа отримали правовстановлюючі документи на земельні ділянки виходчи з вимог діючого законодавства на час оформлення спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

З`ясувавши, що дві земельні ділянки, які прийняті у спадок, перебувають в оренді у фермерського господарства «Мінських», 20.11.2018 року спадкоємець за законом першої черги ОСОБА_3 , на відміну від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , письмово повідомив фермерське господарство «Мінських», що він є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 та порушив питання про виплату йому орендної плати за 2018 рік та на майбутні періоди. В даному випадку ОСОБА_3 зі своєї сторони виконав вимоги ст..148-1 ЗК України, оскільки особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст..148-1 ЗК України, якою встановлено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

В дотримання вимог даного закону, сторони договору передбачили, що смерть фізичної особи - орендодавця не є підставою для звернення до суду із позовом про розірвання договору оренди, оскільки п.40 розділу «Зміна умов договору і припинення його дії» договору оренди земельної від 28.02.2007 року, а також 40 розділу «Зміна умов договору і припинення його дії» договору оренди земельної від 06.10.2011 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи (окрім орендаря), а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни або розірвання договору.

20.08.2020 року фермерське господарство «Мінських» звернулося до державного реєстратора виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобановою О.В. і таке звернення було зареєстроване за індексним номером 37901636 про проведення реєстрації права оренди земельної ділянки 8,3505 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 згідно договору оренди земельної від 28.02.2007 року.

20.08.2020 року фермерське господарство «Мінських» звернулося до державного реєстратора виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобановою О.В. і таке звернення було зареєстроване за індексним номером 37901247 про проведення реєстрації права оренди земельної ділянки 7,9133 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 згідно договору оренди земельної від 06.10.2011 року.

Отже, відповідач фермерське господарство «Мінських» та третя особа виконали усі дії відповідно до вимог діючого законодавства та з метою для приведення у відповідність до вимог діючого законодавства договори оренди.

Державний реєстратор, отримавши звернення фермерського господарства «Мінських», вчинила дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з дотриманням вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, із використанням під час вчинення і проведення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки доступу до відомостей Державного земельного кадастру у встановленому порядку в частині інформації із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відомості про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенісши інформацію з державного реєстру земель у порядку електронної взаємодії Державного реєстру прав та Державного земельного кадастру.

При встановленні відсутності відомостей про зареєстровані інші речові права, похідні від права власності, у Державному земельному кадастрі чи в Державному реєстрі прав, держаний реєстратор вчинила дії по реєстрації права оренди земельних ділянок.

На сьогоднішній день, і на час виникнення спірних правовідносин, реєстрація договору оренди землі не проводиться, оскільки проводиться реєстрація права оренди, для якого необхідно здійснити ряд дій сторонам (або орендарю) необхідно звернутися до реєстратора, подати заяву на реєстрацію, примірник договору, витяг з Державного земельного кадастру, документи, що ідентифікують сторони. Оскільки, якщо договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов, то право орендувати (право використовувати землю) з`являється з моменту реєстрації права оренди.

Оскільки п.43 договору оренди земельної ділянки 8,83 га від 28.02.2007 року та п.43 договору оренди земельної ділянки площею 7,91 га від 06.10.2011 року передбачено, що договір набирає чинності після його державної реєстрації, проте у зв`язку із вступившими змінами на час виникнення спірних правовідносин в тій частині, що реєстрація договору оренди землі не проводиться, була проведена реєстрація права оренди таких договорів державним реєстратором, у зв`язку з чим державним реєстратором виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобановою О.В. 26.08.2020 року за індексним номером 53760636 було прийнято рішення про реєстрацію права оренди земельної ділянки за фермерським господарством «Мінських» площею 8,3505 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації та орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також 26.08.2020 року за індексним 53759839 було прийнято рішення про реєстрацію права оренди земельної ділянки за фермерським господарством «Мінських» площею 7,9133 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації та орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вимогами позивачів у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки, що пов`язане з порушенням прав позивачів на земельні ділянки. Водночас позивачі та їхній представник не зазначили в чому саме проведена реєстрація права оренди земельної ділянки порушила їхні права.

На переконання суду діями державного реєстратора не була здійснена повторна реєстрація права оренди однієї і тієї самої земельної ділянки згідно діючих договорів оренди земельних ділянок.

Позивачі не довели, що між ними, третьою особою і ФГ «Мінських» існує спір про право оренди земельної ділянки, оскільки з матеріалів справи прослідковується, що позивачі оскаржують порушення суб`єктом владних повноважень порядку здійснення державної реєстрації речових прав.

Матеріалами провадження встановлено, що у відповідача наявне право оренди земельних ділянок. Таке тимчасове володіння суд розглядає як таке, що не є пов`язаним із позбавленням двох співвласників їхнього права власності.

Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачами свого цивільного права, як співвласників не розподілених земельних ділянок у спорі щодо земельних ділянок з іншим співвласником земельної ділянки як особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за ним права оренди цих земельних ділянок і така особа, не будучи відповідачем, є ініціатором реєстрації права оренди спірних земельних ділнок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 823/2042/16 зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

На думку суду даний спір повинен вирішуватися про цивільне право між особами як співвласниками не розподілених земельних ділянок, які вимагають скасування державної реєстрації, з іншим співвласником земельної ділянки як особою, який надав згоду на реєстрацію права оренди за орендарем.

Стосовно недопущення порушення прав іншого співвласника суд звертає увагу на наступне.

При вирішенні даного спору судом враховано те, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка площею 8,3505 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 та земельна ділянка 7,9133 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 за формою власності «приватна», за видом спільної власності «спільна часткова» належить з розміром частки по 1/3 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивачами залучено як третю особу іншого співвласника ОСОБА_3 , який з позовом не згідний.

Судом враховано те, що право спільної часткової власності є основним видом права спільної власності.

Для спільної часткової власності притаманно, що кожному власнику належить певний розмір частки в праві власності на спільну річ.

Водночас ч.1 ст.356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У ч.1 ст.357 ЦК України закріплено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними.

Співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , будучи власниками 1/3 частки у спільній частковій власності земельних ділянок, будучи позивачами, залучили по даній справі в якості третьої особи ОСОБА_3 , як третього власника 1/3 частки у спільній частковій власності земельних ділянок, не отримавши в такого третього співвласника згоди, і звернулися в суд подаши позов в ситуації, коли третій співвласник не тільки не надав згоди, але і заперечує проти висунутого позову.

В свою чергу співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. При виділі частки з майна, що є у спільній частковій власності укладається в письмовій формі договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Станом на час розгляду справи в суді виділ не проведений. Також відсутні докази того, що сторони як співвласники земельних ділянок, зверталися в передбачений порядок за виготовленням документів розподілу земельних ділянок.

У разі недосягнення згоди про спосіб і умови виділу у натурі частки із спільного майна учасник спільної часткової власності вправі звернутися з відповідним позовом до суду до іншого співвласника, який заперечує проти поділу майна.

На момент розгляду справи в суді такий позов відсутній.

Стосовно виділення земельної частки суд зазначає, що у випадку виділення земельної ділянки у натурі (на місцевості) є підставою для припинення договору оренди частки.

Згідно із законодавством, укладені договори оренди 28.02.2007 року та 06.10.2011 року відповідно земельних ділянок площею 8,3505 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 та площею 7,9133 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 відповідали чинному законодавству, були дійсними і передбачали надання орендарю зобов`язального права користування певними земельними ділянками. Ні ОСОБА_4 , а в подальшому ні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не здійснили виділення земельних ділянок, розподіл їх між співвласниками, а такі земельні ділянки в цілому на час вирішення позову в суді є в оренді фермерського господарства «Мінських».

До часу звернення в суд сторони не намагалися врегулювати спір в добровільному порядку, не зверталися до нотаріуса для оформлення заяви-згоду про поділ двох земельних ділянок площею 8,3505 га та 7,9133 га на окремі земельні ділянки відповідно до кількості отриманих свідоцтв про право на спадщину за законом і витяги про реєстрацію прав власності. На час вирішення суперечки між сторонами, останні не надали доказів того, що проведено поділ спірних земельних ділянок.

Позивачі з часу прийняття та оформлення права на спадщину протягом одного місяця з дня набуття права власності не виконали свій обов`язок в частині повідомлення користувача, що позивачі стали новими власниками.

В діях відповідачів вбачається непослідовність дій, принцип суперечливої поведінки в процесі, оскільки спочатку позивачі з 15.08.2018 року отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельні ділянки, знаючи про перебування земельних ділянок в оренді, виконаши умови договору після отримання грошових коштів, в подальшому вчинили дії щодо невиконання договірних умов, скористався своїм правом звернення в суд з даним позовом.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 53 ЦПК України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Наявність спору передбачає наявність зустрічних взаємовиключних інтересів, задоволення яких відбувається, можливо, за рахунок протилежної сторони.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, може вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на права чи обов`язки третьої особи щодо однієї зі сторін. Третя особа без самостійних вимог, має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Залучення третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. На третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не можна покладати будь-які матеріально-правові обов`язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Участь третіх осіб у цивільній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо (для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги) або опосередковано (для третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги) стосується прав та інтересів інших осіб, тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов`язані із спірним правовідношенням.

Судом встановлено, що по справі ОСОБА_3 залучений як третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Проте судом встановлено, а сторони не заперечують, що ОСОБА_3 є одним із трьох співвласників земельних ділянок в розмірі 1/3 частки разом з двома іншими співвласниками земельних ділянок в розмірі 1/3 частки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які по справі є позивачами. Окрім цього, ОСОБА_3 , як третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, заперечує проти висунутого позову, так як своїми діями погодився на договірні відносини з відповідачем, вважає що при задоволенні позову, у від сутність його згоди, будуть порушені його права як співвласника земельних ділянок.

Судом встановлено, що відсутні інші підстави розірвання договору, оскільки згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Водночас ст.141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв`язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, судом враховано наступне: ч.2 ст.651,783 ЦК України передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін.

Стосовно орендної плати суд звертає увагу на те, що положеннями ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі», ст.141 ЗК України та ч.1 ст.782 ЦК України передбачена систематична несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди.

Судом враховано Постанову Верховного суду України від 21.09.2016 року у справі № 6-1512цс16. де вказано, що до істотних порушень віднесено умови орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, в тому числі порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У даній справі встановлено, що відсутні обставини для розірвання договору через несплату земельного податку або орендної плати, оскільки позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності такої підстави.

Суд в діях позивача вбачає процесуальний естопель, який становить собою принцип, відповідно до якого сторона не повинна мати можливість отримати переваги від своєї непослідовної поведінки в процесі на шкоду іншій стороні. Естопель базується на добросовісності, що передбачено ст.3 ЦК України, і забороні зловживання правом, що передбачено ст.13 ЦК України.

По суті йдеться про заборону відмови від попередніх процесуальних дій, вчинених стороною під час провадження, та зміни процесуальної поведінки сторони на шкоду іншій стороні.

Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Зазначене положення спрямоване на забезпечення передбачуваності процесуальної поведінки сторін спору та унеможливлення отримання процесуальних переваг недобросовісної сторони спору.

За таких обставин, на думку суду, позивачі втратили право покликатися на підстави для розірвання оспорюваних договорів, з огляду на принцип «естопель», який використовується в практиці Європейського суду з прав людини. Принцип «естопель» застосовано в практиці Європейського суду з прав людини (Хохліч проти України (Заява №41707/98); Партія добробуту Туреччини та інші проти Туреччини (Заяви №№ 41340/98,41342/98,41344/98), такий принцип підлягає застосуванню українським судом і при розгляді даної справи.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог стосовно розірвання договору оренди земельної ділянки та визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, суд вважає за недоцільне у зв`язку з цим вирішувати питання про зобов`язання фермерського господарства «Мінських» повернути власникам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 земельні ділянки

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи наведене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову позивачам у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Судові витрати в цій справі складаються з судового збору.

Сплата судового збору за подання заяв до суду є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року «Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів» судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вимогами п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

В поданому позові позивачі не просять стягнути з відповідачів судові витрати, незважаючи на те, що в п.№1 додатку до позовної заяви зазначена квитанція про оплату судового збору на загальну суму 12294,00 грн від 10.11.2020 року, хоча в дійсності згідно квитанції №2542 від 10.11.2020 року і виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 13.11.2020 року оплата була здійснена в розмірі 5045,00 грн.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , понесені ними судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 5045,00 грн не підлягають до стягнення з відповідачів

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом також враховано вимоги п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Водночас, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04), що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд враховує, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43).

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, №303-A, п. 29).

Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Керуючись ст.ст.2-5,10,12,19,23,27,28,76-81,95,258,259,263-265,268,272,273 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фермерського господарства «Мінських», державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанова Оксана Василівна, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 від 28.02.2007 року укладений між ОСОБА_4 та фермерським господарством «Мінських», який зареєстровано у Іванівському відділені Херсонської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040772300253від 31.05.2007 року; про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобанової О.В. від 26.08.2020 року, індексний номер 53760636, відповідно до якого зареєстровано право оренди земельної ділянки за фермерським господарством «Мінських», площею 8,3505 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації та орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; про зобов`язання фермерського господарства «Мінських» повернути власникам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 8,3505 га, яка знаходиться на території Новодмитрівської сільської ради Іванівського району Херсонської області; про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 від 2011 року укладений між ОСОБА_4 та фермерським господарством «Мінських», який зареєстровано у Іванівському відділенні Херсонської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №652290004000725 від 17.11.2011 року; про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобанової О.В. від 26.08.2020 року, індексний номер 53759839 відповідно до якого зареєстровано право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6522983600:08:004:0008) площею 7,9133 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації та орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; про зобов`язання фермерського господарства «Мінських» повернути власникам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер 6522983600:08:004:0008), загальною площею 7,9133 га, яка знаходиться на території Новодмитрівської сільської ради Іванівського району Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Іванівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивачі:

ОСОБА_1 ;

місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України серії виданий 09.01.1998 року Іванівським РВ УМВС України в Херсонській області; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 ;

місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ; паспорт громадянина України серії виданий 27.03.1999 року Новомиргородським Іванівським РВ УМВС України в Херсонській області; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_2 .

Відповідачі:

фермерське господарство «Мінських»;

юридична адреса, місцезнаходження за відомостями, внесеними до ЄДРЮОФОПГФ: АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ 37083721.

державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанова Оксана Василівна;

юридична адреса, місцезнаходження за відомостями, внесеними до ЄДРЮОФОПГФ: вул.Височина,2, смт Нижні Сірогози, Херсонська область, 74701.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:

ОСОБА_3 ;

місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 23.06.2021 року.

Суддя Р.І. Ференц

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 656/834/20 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Мінських», державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанова Оксана Василівна, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 ,в частинівідновлення змісту ухвали Херсонського апеляційного суду області від 02 листопада 2021 року:

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Херсон

справа № 656/834/20

провадження № 22-ц/819/1602/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого ( судді-доповідача)

Чорної Т.Г.,

суддів:

Пузанової Л.В.,

Склярської І.В.

секретар

Автонагова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє ОСОБА_5 , на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 18 червня 2021 року у складі судді Ференц Р.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фермерського господарства «Мінських», державного реєстратора відділу «Центра надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанової Оксани Василівни, третя особа: ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, зобов?язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до фермерського господарства «Мінських», державного реєстратора відділу «Центра надання адміністративних послуг» Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області Лобанової Оксани Василівни, третя особа: ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, зобов?язання повернути земельну ділянку.

Позов обґрунтовано тим, що 28 лютого 2007 року між ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,35 га, кадастровий номер 6522983600:08:004:0009, яка розташована на території Новодмитрівської сільської ради Іванівського району Херсонської області, який було зареєстровано у відділі Держкомзему Іванівського району Херсонської області 31 травня 2007 року за №040772300253, строк дії договору 15 років з правом пролонгації на той самий строк.

20.04.2011 року між ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_6 укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а саме, зміна орендаря приватного підприємця ОСОБА_6 на нового орендаря - фермерське господарство «Мінських» (далі - ФГ «Мінських»), яку було зареєстровано у відділі Держкомзему Іванівського району Херсонської області 20.04.2011 року № 652290004000087.

06 жовтня 2011 року між фермерським господарством «Мінських» та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,91 га, кадастровий номер 6522983600:08:004:0008, яка розташована на території Новодмитрівської сільської ради, Іванівського району, Херсонської області, який було зареєстровано у відділі Держкомзему Іванівського району Херсонської області 17 листопада 2011 року за №65290004000725, строк дії договору 15 років з правом пролонгації на той самий строк.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 серпня 2018 року спадкоємці першої черги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , успадкували по 1/3 частці земельної ділянки площею 8,35 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 та земельної ділянки площею 7,91 га, кадастровий номер 6522983600:08:004:0008, які перебувають в оренді ФГ «Мінських».

26.08.2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобановою О.В. прийнято рішення відповідно до якого зареєстровано за фермерським господарством «Мінських» право оренди земельної ділянки площею 8,35 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009.

В цей же день державним реєстратором виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобановою О.В. прийнято рішення відповідно до якого зареєстровано за фермерським господарством «Мінських» право оренди земельної ділянки площею 7,91 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0008.

Позивачі зазначають, що вони не згодні на продовження дії договорів орен6ди, так як орендодавець помер, після реєстрації за ними права власності нотаріусом, державний реєстратор без їхньої згоди провів державну реєстрацію права оренди, у зв`язку з чим вважають, що в такий спосіб порушене їхнє право, у зв`язку з чим скористалися своїм правом на звернення в суд з позовом, яким просять:

-розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 від 28 лютого 2007 року укладений між фермерським господарством «Мінських» та ОСОБА_4 зареєстрованого у відділі Держкомзему Іванівського району Херсонської області 31 травня 2007 року за №040772300253;

-визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобанової О.В. від 26.08.2020 року, індексний номер 53760636, відповідно до якого зареєстровано право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6522983600:08:004:0009) за Фермерським господарством «Мінських» , площею 8,3505 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації та орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

-зобов?язати фермерським господарством «Мінських» повернути власникам ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , земельну ділянку, кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 площею 8,3505 га, яка знаходиться на території Новодмитрівської сільської ради, Іванівського району, Херсонської області;

-розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 від 06 жовтня 2011 року укладений між фермерським господарством «Мінських» та ОСОБА_4 зареєстрованого у відділі Держкомзему Іванівського району Херсонської області 17 листопада 2011 року за № 652290004000725;

-визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобанової О.В. від 26.08.2020 року, індексний номер 53759839, відповідно до якого зареєстровано право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6522983600:08:004:0008 за Фермерським господарством «Мінських» , площею 8,3505 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації та орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

-зобов?язати фермерське господарство «Мінських» повернути власникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , земельну ділянку загальною площею 7,9133 га, яка знаходиться на території Новодмитрівської сільської ради Іванівського району Херсонської області.

Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 18 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційний скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє ОСОБА_5 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилаються на те, що судом першої інстанції невірно застосовано до спірних правовідносин положення Закону України «Про оренду землі» та ЦК України, надано неналежну оцінку умовам договору оренди землі. Послалися на правові позиції ВС від 21.11.2018 року в справі №530/545/16-ц, від 03.02.2020 року №61-4697св19, від 10.04.2020 року у справі №624/317/18, від 17.04.2020 року у справі №402/204/18, від 01.03.2021 року у справі № 656/528/19. Також зазначили, що державний реєстратор здійснюючи державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку порушив вимоги закону, оскільки перед проведенням реєстрації, не встановлено відповідності заявлених вимог і поданих документів вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, а саме: чим виникла необхідність повторної реєстрації договорів оренди, хто є власником державної реєстрації в зв?язку зі смертю орендодавця яка підписала спірні договори та чи бажають дані особи продовжити дію договорів оренди з урахуванням того, що договорами передбачено їх розірвання в зв?язку зі смертю орендодавця, чим порушено право позивачів користуватися спірною земельною ділянкою.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу фермерське господарство «Мінських» доводи апелянта не визнало, рішення суду просить залишити без змін, як постановлене з дотриманням вимог чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28 лютого 2007 року між ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,35 га, кадастровий номер 6522983600:08:004:0009, яка розташована на території Новодмитрівської сільської ради Іванівського району Херсонської області, який було зареєстровано у відділі Держкомзему Іванівського району Херсонської області 31 травня 2007 року за №040772300253, строк дії договору 15 років з правом пролонгації на той самий строк.

Відповідно до пункту 37 укладеного договору сторони погодили підстави припинення договору оренди землі, однією з яких є смерть фізичної особи орендодавця.

Згідно пункту 38 укладеного договору сторони обумовили підстави для розірвання договору оренди:

1)за взаємною згодою сторін;

2)на підставі рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та в наслідок випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

В односторонньому порядку розірвання договору допускається лише за умови невиплати орендної плати в повному розмірі або в установлений договором термін ( п. 39).

20.04.2011 року між ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_6 укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а саме, щодо назви орендаря, з приватного підприємця ОСОБА_6 на нового орендаря фермерське господарство «Мінських», яку було зареєстровано у відділі Держкомзему Іванівського району Херсонської області 20.04.2011 року №652290004000087.

06 жовтня 2011 року між фермерським господарством «Мінських» та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,91 га, кадастровий номер 6522983600:08:004:0008, яка розташована на території Новодмитрівської сільської ради, Іванівського району, Херсонської області, який було зареєстровано у відділі Держкомзему Іванівського району Херсонської області 17 листопада 2011 року за №65290004000725, строк дії договору 15 років з правом пролонгації на той самий строк.

Цим договором також визначені підстави припинення дії договору оренди землі, а саме смерть фізичної особи орендодавця ( пункт 37).

Згідно пункту 38 укладеного договору сторони обумовили підстави для розірвання договору оренди:

1)за взаємною згодою сторін;

2)на підставі рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та в наслідок випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

В односторонньому порядку розірвання договору допускається лише за умови невиплати орендної плати в повному розмірі або в установлений договором термін ( п. 39).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 серпня 2018 року спадкоємці першої черги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , успадкували кожний по 1/3 частці земельної ділянки площею 8,35 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 та земельної ділянки площею 7,91 га, кадастровий номер 6522983600:08:004:0008, які розташовані на території Новодмитрівської сільської ради, Іванівського району, Херсонської області, цільове призначення яких ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_3 , на відміну від позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , 20.11.2018 року письмово повідомив фермерське господарство «Мінських», що він є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 та порушив питання про виплату йому орендної плати за 2018 рік та на майбутні періоди.

Отже, один із спадкоємців прийняв на себе не тільки право власності на частину спадкового майна, а й права і обов`язки, що виникли у нього за договорами оренди землі.

У передбаченому законом порядку виділ частки спадкоємців із спадкового майна не проводився, земля перебуває у спільній частковій власності трьох спадкоємців.

26.08.2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобановою О.В. прийнято рішення, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права оренди за ФГ «Мінських» щодо земельної ділянки площею 8,35 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0009 та земельної ділянки площею 7,91 га кадастровий номер 6522983600:08:004:0008.

Предметом даного спору є розірвання договорів оренди землі від 28 лютого 2007 року та від 06 жовтня 2011 року, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора від 26.08.2020 року, повернення земельних ділянок позивачам.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України)

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підстави розірвання договору визначені статтями 651, 652 ЦК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Підстави припинення договору оренди землі та розірвання договору оренди землі визначені статтею 31, 32 Закону України «Про оренду землі».

Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Як слідує зі статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Частиною 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, смерть фізичної особи - орендодавця за загальним правилом не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов`язки за договором оренди, якщо інше прямо не передбачено в самому договорі.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Зі змісту заявленого позову вбачається, що підставою для розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку, позивачі зазначають саме умову договору щодо припинення дії договорів оренди земельних ділянок у зв`язку із смертю фізичної особи орендодавця.

Так, дійсно, у пункті 37 укладених договорів оренди від 28 лютого 2007 року та 06.10.2011 року сторони передбачили підставу припинення дії договорів оренди земельних ділянок у зв`язку із смертю фізичної особи орендодавця.

Позивачами порушене питання про розірвання договорів оренди землі в цілому, в той час, як кожному з них на праві власності належить по 1/3 частині земельних ділянок.

Інший співвласник, який залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , виявив бажання продовжувати договірні відносини з орендарем на умовах викладених в договорах оренди, вчинив передбачені статтею 148-1 Земельного кодексу України дії щодо повідомлення орендаря про набуття ним права власності на частину майна та отримання орендної плати на раніше визначених в договорах умовах.

Частиною 1 статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У частині 1 статті 357 ЦК України закріплено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними.

Згідно частини 1 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної грошової чи іншої матеріальної компенсації.

Оскільки сторони в договорах оренди землі передбачили таку підставу припинення дії договорів оренди земельних ділянок, як смерть орендодавця, але зважаючи на те, що відбувся перехід права власності на орендовану земельну ділянку до трьох осіб, один з яких виявив бажання продовжувати договірні відносини з орендарем на умовах викладених в договорах оренди, вчинив передбачені статтею 148-1 Земельного кодексу України дії щодо повідомлення орендаря про набуття ним права власності на частину майна та отримання орендної плати на раніше визначених в договорах умовах, враховуючи, що позивачам у встановленому законом порядку виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, не проводився, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що відсутні правові підстави для розірвання договорів оренди землі з підстав заявлених позивачами.

При цьому суд правильно зазначив про те, що позивачі вправі порушувати питання про розірвання договорів лише частково, а не в цілому, що порушує права іншого співвласника, земельних ділянок, який не був залучений до участі у справі, як відповідач.

На інші підстави для розірвання договорів оренди землі позивачі не посилалися.

Стосовно відмови у визнанні незаконними та скасування рішень державного реєстратора, суд правильно зазначив про те, що фермерське господарство «Мінських» та третя особа, ОСОБА_3 , який погодився на продовження дії договорів оренди, виконали усі дії відповідно до вимог діючого законодавства та з метою для приведення у відповідність до вимог діючого законодавства договори оренди.

Державний реєстратор, отримавши звернення фермерського господарства «Мінських», вчинила дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з дотриманням вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, із використанням під час вчинення і проведення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки доступу до відомостей Державного земельного кадастру у встановленому порядку в частині інформації із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відомості про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенісши інформацію з державного реєстру земель у порядку електронної взаємодії Державного реєстру прав та Державного земельного кадастру.

При встановленні відсутності відомостей про зареєстровані інші речові права, похідні від права власності, у Державному земельному кадастрі чи в Державному реєстрі прав, держаний реєстратор вчинила дії по реєстрації права оренди земельних ділянок.

Оскільки п.43 договору оренди земельної ділянки 8,83 га від 28.02.2007 року та п.43 договору оренди земельної ділянки площею 7,91 га від 06.10.2011 року передбачено, що договір набирає чинності після його державної реєстрації, проте у зв`язку із вступившими змінами на час виникнення спірних правовідносин в тій частині, що реєстрація договору оренди землі не проводиться, була проведена реєстрація права оренди таких договорів державним реєстратором, у зв`язку з чим державним реєстратором виконавчого комітету Вербівської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області Лобановою О.В. 26.08.2020 року за індексним номером 53760636 було прийнято рішення про реєстрацію права оренди земельної ділянки за фермерським господарством «Мінських» площею 8,3505 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації та орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також 26.08.2020 року за індексним 53759839 було прийнято рішення про реєстрацію права оренди земельної ділянки за фермерським господарством «Мінських» площею 7,9133 га строком дії на 15 років, з правом пролонгації та орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вимогами позивачів у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки, що пов`язане з порушенням прав позивачів на земельні ділянки. Водночас позивачі та їхній представник не зазначили в чому саме проведена реєстрація права оренди земельної ділянки порушила їхні права.

Діями державного реєстратора не була здійснена повторна реєстрація права оренди однієї і тієї самої земельної ділянки згідно діючих договорів оренди земельних ділянок.

Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачами свого цивільного права, як співвласників не розподілених земельних ділянок у спорі щодо земельних ділянок з іншим співвласником земельної ділянки як особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за ним права оренди цих земельних ділянок і така особа, не будучи відповідачем, є ініціатором реєстрації права оренди спірних земельних ділянок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 823/2042/16 зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Тому суд правильно зазначив про те, що даний спір повинен вирішуватися про цивільне право між особами як співвласниками не розподілених земельних ділянок, які вимагають скасування державної реєстрації, з іншим співвласником земельної ділянки як особою, який надав згоду на реєстрацію права оренди за орендарем.

Оскільки відсутні правові підстави для розірвання договорів оренди земельних ділянок та визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора, колегія суддів погоджується з висновком суду про недоцільність у зв`язку з цим вирішувати питання про зобов`язання фермерського господарства «Мінських» повернути позивачам земельні ділянки.

Доводи апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи та спрямовані на переоцінку доказів у справі. Більш того, вказані доводи в їх сукупності зводяться до невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Крім того, наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться лише до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо їх оцінки.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом 1 інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 367, 374, 376 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє ОСОБА_5 , залишити без задоволення, а рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 18 червня 2021 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Г.Чорна

Судді: Л.В.Пузанова

І.В.Склярська

Повний текст постанови складено 02 грудня 2021 року

Суддя Т.Г. Чорна

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів від дня її оголошення.

Суддя: