Ухвала

від 24.10.2023 по справі 202/5418/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8236/23 Справа № 202/5418/20 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

УХВАЛА

про зупинення провадження

24 жовтня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.

суддів Новікової Г.В., Гапонова А.В.

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.

розглянувши відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Морганіт» про зупинення провадження та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Морганіт» про забезпечення позову у справі що виникла з цивільних правовідносин за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Морганіт», за участі третіх осіб, які не заявляли самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Деллалова Антона Олексійовича та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним іпотечного договору, припинення права власності та повернення майна, в якій подана апеляційна скарга Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта Альянс Трейд» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2021року, головуючий у суді першої інстанції Кухтін Г.О.,

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2020року Дніпровська міська рада подала позов в якому виклала вимоги до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Морганіт» - Товариство про визнання недійсним іпотечного договору від 14 серпня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №286, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством Договір іпотеки; та вимагала припинити право власності ОСОБА_1 та Товариства на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_1 , який складається з: операторської літ. «А»; вбиральні літ. «Б»; навісів літ. «В», «Д», «Е», «Л»; резервуару літ. «Г» під «В»; резервуару літ. «Ж» під «Д»; резервуару літ. «З» під «Е»; колонки літ. «К» під «В»; колонки літ. «М» під «Л»; мостіння літ. «І»; огорожі № 1-3, реєстраційний номер 1589285112101 Спірне нерухоме майно; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на Спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 32766831 від 06 серпня 2019 року, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Деллаловим А.О. Приватний нотаріус, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1891355112101; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на Спірне нерухоме майно за Товариством номер запису про право власності 33663460 від 11 жовтня 2019 року, внесений Приватним нотаріусом, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1891355112101; скасувати запис про державну реєстрацію іпотеки, внесений 14 серпня 2019 року Приватним нотаріусом, номер запису 32822448, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1891355112101; та скасувати запис про державну реєстрацію обтяжень, внесений 14 серпня2019року Приватним нотаріусом, номер запису 32822498, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1891355112101.

Також позивач вимагав зобов`язати ОСОБА_1 повернути Земельну ділянку, що знаходиться під будинком АДРЕСА_1 , привівши її в придатний для подальшого використання стан, шляхом знесення самочинно побудованого Спірного нерухомого майна.

Існування таких вимог Дніпровська міська рада пов`язувала із тим, що право власності у ОСОБА_1 ,- на Спірне нерухоме майно, яке він в подальшому передав Товариству на підставі Договору іпотеки, - не виникло, оскільки не підтверджена інформація з приводу того, що взагалі видавались Дозвіл на виконання будівельних робіт № 178/2010-04 від 31 травня 2010року та Декларація про готовність об`єкта (Спірного нерухомого майна) до експлуатації ДП № 14211010274 від 09 червня 2011року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на обставини з приводу того, що станом на березень 2020року в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради лист № 4/1-129 від 20 березня 2020року, Головному архітектурно-планувальному управлінні Дніпровської міської ради лист № 3-15-144 від 12 березня 2020року та в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області відсутні відомості про Дозвіл на виконання будівельних робіт і Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації по АДРЕСА_1 . Також, позивач стверджував, що вказана адреса не присвоювалась жодному об`єкту нерухомого майна і не виділялась земельна ділянка за цим адресом під будівництво Спірного нерухомого майна, яке є самочинним будівництвом. Та за таких умов, ОСОБА_1 не міг розпоряджатися Спірним нерухомим майном, зокрема передавати його в іпотеку на підставі Договору іпотеки, який також не відповідає вимогам законодавства і є недійсним.

В обґрунтування вимог про повернення Спірного нерухомого майна заявник посилався на те, що саме Дніпровській міській раді належить право власності на земельну ділянку на якій розташовується об`єкт самочинного будівництва, яка діє в інтересах територіальної громади та повернення земельної ділянки, привівши її в придатний для використання стан буде належним способом захисту прав позивача.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 стверджував про те, що він не був учасником в жодних відносинах щодо Спірного нерухомого майна, так як його даними та сфальсифікованим документом,- що посвідчує його особу,- скористалися зловмисники щодо яких проводиться досудова перевірка по факту шахрайських дій. Та за таких обставин, відповідач ставив під сумнів вимоги позивача який саме на нього покладав обов`язок щодо усунення наслідків порушення і повернення земельної ділянки до якої заявник не має жодного стосунку.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Товариства заперечував проти вимог Дніпровської міської ради, заявляв що Товариство є добросовісним набувачем, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Припинення його права власності на Спірне нерухоме майно покладе на нього надмірний тягар, оскільки відсутні підстави для визнання недійсними Дозволу на виконання будівельних робіт і Декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Та заявник стверджував, що позивачем не доведені обставини з приводу того, що документи на підставі яких оформлено право власності за ОСОБА_1 органами місцевої влади взагалі не видавались.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2021року позов задоволено. Суд першої інстанції виходив з того, що відсутні Дозвіл на виконання будівельних робіт і Декларація про готовність об`єкта до експлуатації на підставі яких Приватний нотаріус оформив право власності за ОСОБА_1 і здійснив реєстрацію права власності, в підтвердження чого вважав достатніми листи з Управління Державної інспекції архітектури та містобудування вДніпропетровській області та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, з огляду на що, суд виснував що Спірне нерухоме майно є самочинним будівництвом та відсутні правові підстави вважати, що ОСОБА_1 набув право власності на це майно. Далі суд розмірковував про те, що в ОСОБА_1 були відсутні правові підстави для розпорядження цим об`єктом, зокрема для його передачі в іпотеку Товариства та останнє також не підтвердило правомірності набуття ним права власності на Спірне нерухоме майно.

Згідно висновків суду проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 , та в подальшому за Товариством, без належних на те підстав не було достатньою підставою для виникнення у них права власності.

Судом встановлено, що Дніпровська міська рада не вчиняла жодних дій направлених на виділення земельної ділянки під будівництво Спірного нерухомого майна, яка вибула із власності територіальної громади без волі власника.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «Морганіт» було задоволено, заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2021 року скасовано та у задоволенні позову Дніпровської міської ради відмовлено.

Апеляційний суд вважав що судом першої інстанції не з`ясовані підстави передбачені вимогамистаттею 346 ЦК Українидля припинення права власності на Спірне нерухоме майно. Також зробив правовий висновок про те, що позивач формулюючи свої вимоги про скасування записів про державну реєстрацію, визнання договору іпотеки недійсним обрав не ефективний спосіб захисту своїх прав, який не відновить порушеного права позивача. Та суд фактично зобов`язав в примусовому порядку звільнити земельну ділянку повернувши її Дніпровській міській раді, із знесенням нерухомого майна без врахування того, що це є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2023 року скасовано постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року та залишено в силі заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 квітня 2021 року.

Згідно висновків касаційного суду, ґрунтуються на законі висновки суду першої інстанції про те, що Спірне нерухоме майно є самочинно побудованим, так як воно розташоване на земельній ділянці, яка не передавалася ОСОБА_1 під будівництво автозаправної станції, право власності чи користування цією земельною ділянкою за ним не оформлювалося, а також відсутні належні та допустимі докази того, що за ним було визнано право власності на Спірне нерухоме майно. Та касаційний суд погодився з тим, що ОСОБА_1 не мав права розпоряджатися Спірним нерухомим майном на користь Товариства на підставі Договору іпотеки, що суд розцінив як достатню правову підставу для визнання недійсним Договору іпотеки, припинення права власності на це майно та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідних записів. Також вважав, що узгоджуються із вимогами чинного законодавства обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку по АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого Спірного нерухомого майна.

З рішенням суду також не погодилося Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта Альянс Трейд» - ТОВ «Нафта Альянс Трейд», яке не було залучене до участі у справі, та яке свій правовий інтерес в результатах розгляду справи пояснювало тим, що воно є орендарем та фактичним користувачем Спірного нерухомого майна, щодо якого ухвалено рішення, та яке використовується в його господарській діяльності, роздрібна торгівля пальним, право на яку, саме по АДРЕСА_1 , в ТОВ «Нафта Альянс Трейд», підтверджено відповідною Ліцензією № 04640314201900515 від 09 жовтня 2019року з терміном дії до 09 жовтня 2024року, виданою Державною податковою службою у Дніпропетровській області.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Нафта Альянс Трейд» висловив вимогу про скасування рішення та відмову в позові.

Доводи апеляційної скарги зводились до того, що безпідставно судом першої інстанції не з`ясовано і не взято до уваги того, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів в юридичному складі, необхідному для виникнення права власності і відповідно до обставин цієї справи була здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт і Декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо яких не вирішувалось питання про визнання їх недійсними. Суд не пересвідчився в тому до повноважень якого органу було віднесено питання щодо надання Дозволу на виконання будівельних робіт і Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, на час виникнення спірних правовідносин, та з огляду на зміни в чинному законодавстві в якому органі такі відомості повинні були зберігатися, і чи узгоджуються такі відомості із фактичними обставинами у даній справі. Та з огляду на наведене не з`ясовано чи було допущено порушення в ході будівництва і чи пов`язані вони із недодержанням архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил. Фактично суд не дослідив фактів, якими обґрунтовувались заявлені позовні вимоги і не визначився із предметом доказування.

В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що поза увагою суду залишилась та обставина, що Спірне нерухоме майно зводилось на земельній ділянці належній позивачу, який передав земельну ділянку в користування для цих цілей, на підставі договору на умовах оренди до 2016року.

26 вересня 2023року на адресу суду надійшло клопотання ТОВ «Морганіт» підтримане ТОВ «Нафта Альянс Трейд» про зупинення розгляду справи, з посиланням на розгляд в суді першої інстанції пов`язаної справи № 202/15617/23 за позовом Товариства до ОСОБА_1 , Дніпровської міської ради та Управління державної інспекції з архітектури та містобудування в Дніпропетровській області про усунення перешкод у користуванні Спірним нерухомим майном, будинком АДРЕСА_1 та про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Морганіт» права власності на це майно. Свої вимоги в даній справі Товариство обґрунтовувало тим, що саме Інспекція Держаного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області видавала Дозвіл на виконання будівельних робіт по зведенню нерухомого майна, будинку АДРЕСА_1 , та здійснила реєстрацію цього Дозволу, однак припинила діяльність 26 листопада 2011року, а відтак відомості щодо Дозволу на виконання будівельних робіт і Декларації про готовність об`єкта до експлуатації не могли бути в діючому на сьогоднішній день Управлінні Державної інспекції архітектури та містобудування вДніпропетровській області чи Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради. Та предметом спору в цій справі є законність будівництва Спірного нерухомого майна та законність Дозволу на виконання будівельних робіт і Декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо цього майна.

Також 25вересня 2023рокуТовариством зобмеженою відповідальністю«Морганіт» подана заява про забезпечення позову, в обґрунтування якої заявник посилався на те, що між сторонами існує майновий спір, зокрема щодо нерухомого майна, будинку АДРЕСА_1 , який складається з: операторської літ. «А»; вбиральні літ. «Б»; навісів літ. «В», «Д», «Е», «Л»; резервуару літ. «Г» під «В»; резервуару літ. «Ж» під «Д»; резервуару літ. «З» під «Е»; колонки літ. «К» під «В»; колонки літ. «М» під «Л»; мостіння літ. «І»; огорожі № 1-3, реєстраційний номер 1589285112101, власником якого є орендодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «Морганіт». Спір не вирішено, оскільки товариство відшукує своє право власності на це майно, вважає, що воно є добросовісним набувачем, та будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном здійсненне до остаточного вирішення цього спору буде незаконним. Знесення Спірного нерухомого майна і тим самим остаточне припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Морганіт», а відповідно і права користування Спірним нерухомим майном з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Альянс Трейд» буде не пропорційним втручанням з боку органів державної влади, які виявляли свою волю шляхом надання земельної ділянки під забудову іншій особі, видання Дозволу на виконання будівельних робіт і Декларації про готовність об`єкта до експлуатації,- які не оспорені та не визнанні недійсними,- та вказане матиме значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього.

Заявник вважав, що існують ризики, які можуть вплинути на виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Морганіт» права власності на вказане майно його знесення зробить неможливим поновлення права власника.

З огляду на наведене, заявник просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 6,8м2 який складається з: операторської літ. «А»; вбиральні літ. «Б»; навісів літ. «В», «Д», «Е», «Л»; резервуару літ. «Г» під «В»; резервуару літ. «Ж» під «Д»; резервуару літ. «З» під «Е»; колонки літ. «К» під «В»; колонки літ. «М» під «Л»; мостіння літ. «І»; огорожі № 1-3, реєстраційний номер 1589285112101, шляхом накладення заборони його відчуження, використання та розпорядження, і заборони Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в місті Дніпро, нотаріусам України, іншим суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких права та/або обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо Спірного нерухомого майна, зокрема заборонити здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів, відновлення таких записів, скасування записів про попереднє скасування записів щодо нерухомого майна.

А також заборонити Дніпровській міській раді, Управлінню Державної інспекції з архітектури та містобудування в Дніпропетровській області, державним виконавцям та будь-яким іншим особам демонтувати, зносити чи вчиняти будь-які дії направлені на знесення, демонтаж, руйнування, перебудову Спірного нерухомого майна.

В судовому засіданні представник Товариства необхідність задоволення заяви обґрунтовувала тим, що відповідач ОСОБА_1 вчинив спробу знесення Спірного нерухомого майна самостійно, поза межами виконавчого провадження, що не заперечувалось жодним учасником справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту клопотання та заяви та меж, в яких повинні, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що клопотання та заява підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пункт 6 частини 1статті 251ЦПК України серед випадків за наявності яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі передбачає об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі

Отже вирішальним для з`ясування судом питання про зобов`язання зупинення провадження є те чи існує об`єктивна неможливість розгляду однієї справи до вирішення іншої.

Стосовно даної справи вимоги заявника, відповідно до буквального змісту позовної заяви зводились до вирішення спору про визнання недійсним іпотечного договору від 14 серпня 2019 року, припинення права власності Товариства на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_1 , скасування записів в Державному реєстрі речових прав щодо цього майна та повернення Земельної ділянки, що знаходиться під будинком АДРЕСА_1 , і знесення нерухомого майна що знаходиться на ній.

Водночас в справі № 202/15617/23 за позовом Товариства до ОСОБА_1 , Дніпровської міської ради та Управління державної інспекції з архітектури та містобудування в Дніпропетровській області вимоги Товариства зводились до усунення перешкод у користуванні будинком АДРЕСА_1 та про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Морганіт» права власності на це майно.

Частина 2статті 77ЦПК України передбачає, щопредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставин якими Товариство обґрунтовувало свої вимоги про те, що саме Інспекція Держаного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області видавала Дозвіл на виконання будівельних робіт по зведенню нерухомого майна, будинку АДРЕСА_1 , та здійснила реєстрацію цього Дозволу, однак припинила діяльність 26 листопада 2011року, а відтак відомості щодо Дозволу на виконання будівельних робіт і Декларації про готовність об`єкта до експлуатації не могли бути в діючому на сьогоднішній день Управлінні Державної інспекції архітектури та містобудування вДніпропетровській області чи Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради; та визначення Товариством предмету спору в справі № 202/15617/23 такого, як законність будівництва Спірного нерухомого майна та законність Дозволу на виконання будівельних робіт і Декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо цього майна вказують на наявність правових підстав для зупинення провадження.

Та чинне процесуальне законодавство проголошує, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи тільки у тому випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду /пункт 6 частини 1статті 252 ЦПК України/.

А втім зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду до вирішення іншої справи, з огляду на що, провадження у цій справі слід зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 202/15617/23 за позовом Товариства до ОСОБА_1 , Дніпровської міської ради та Управління державної інспекції з архітектури та містобудування в Дніпропетровській області про усунення перешкод у користуванні Спірним нерухомим майном, будинком АДРЕСА_1 та про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Морганіт» права власності на це майно.

Та зупинення провадження у справі узгоджується із положеннями пункту 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод яким передбачено таке: "Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...".

Щодо обставин про наявність підстав для забезпечення позову суд виходить з такого.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пунктах 1, 2, 4 якої передбачено, що позов може забезпечуватись, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії, чи забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів або поновленняпорушених чиоспорюваних правабо інтересів позивача та учасників справи від можливих недобросовісних дій з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому поновленні порушеного права.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Судом апеляційної інстанції установлено, що предметом позову є оскарження позивачем правомірності набуття Товариством права власності на Спірне нерухоме майно, по АДРЕСА_1 , вимоги зводились до визнання недійсним іпотечного договору від 14 серпня 2019 року, припинення права власності ОСОБА_1 та Товариства на це нерухоме майно, скасування записівпро державнуреєстрацію та зобов`язання до ОСОБА_1 про повернення Земельної ділянки, що знаходиться під будинком АДРЕСА_1 , привівши її в придатний для подальшого використання стан, шляхом знесення самочинно побудованого Спірного нерухомого майна.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з вимог заяви про забезпечення позову, заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 6,8м2 який складається з: операторської літ. «А»; вбиральні літ. «Б»; навісів літ. «В», «Д», «Е», «Л»; резервуару літ. «Г» під «В»; резервуару літ. «Ж» під «Д»; резервуару літ. «З» під «Е»; колонки літ. «К» під «В»; колонки літ. «М» під «Л»; мостіння літ. «І»; огорожі № 1-3, реєстраційний номер 1589285112101; та шляхом накладення заборони його відчуження, використання та розпорядження, і заборони Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в місті Дніпро, нотаріусам України, іншим суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких права та/або обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо Спірного нерухомого майна, зокрема заборонити здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів, відновлення таких записів, скасування записів про попереднє скасування записів щодо нерухомого майна.

А також заборонити Дніпровській міській раді, Управлінню Державної інспекції з архітектури та містобудування в Дніпропетровській області, державним виконавцям та будь-яким іншим особам демонтувати, зносити чи вчиняти будь-які дії направлені на знесення, демонтаж, руйнування, перебудову Спірного нерухомого майна.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд апеляційної інстанції враховує, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів, і запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів, в тому числі осіб, що не були учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, за яким зареєстровано право власності, що оскаржується позивачем, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що в заяві про забезпечення позову наведено належні та переконливі докази на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-якиміншим особамвчиняти діїщодо предметаспору може ефективно забезпечити матеріально-правовий інтерес всіх учасників справи від можливих недобросовісних дій та буде співмірним із заявленими позовними вимогами, та невжиття саме такого виду забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання можливого рішення суду.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При розгляді заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як заборона будь-якимособам вчинятидії щодопредмета спору суд виходить із того, що цей захід забезпечення не обмежує право особи користуватися та розпоряджатися цим майном та може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу про припинення права власності (інше речове право) Спірне нерухоме майно.

Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний заявником захід забезпечення позову шляхом заборони вчинення всіх тих дій про які йдеться в заяві не відповідає вимогам співмірності, розумності та збалансованості інтересів сторін, та доводи заяви містять обґрунтування необхідності часткового задоволення.

Враховуючи обґрунтованість ризиків порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не були учасниками даного судового процесу, задля попередження потенційних труднощів у подальшому поновленні порушеного права, виходячи з того, що невиконання можливого рішення суду, та те, що вжиття заходів забезпечення позову в даному випадку виступає як спосіб гарантування обов`язкового виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог і не створює невиправданих обмежень учасникам справи в їх правах, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в заяві про забезпечення позову є достатніми для її задоволення шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії направленні на демонтаж, знесення чи руйнування нерухомого майна по АДРЕСА_1 , яке складається з: операторської літ. «А»; вбиральні літ. «Б»; навісів літ. «В», «Д», «Е», «Л»; резервуару літ. «Г» під «В»; резервуару літ. «Ж» під «Д»; резервуару літ. «З» під «Е»; колонки літ. «К» під «В»; колонки літ. «М» під «Л»; мостіння літ. «І»; огорожі № 1-3, реєстраційний номер 1589285112101; та заборонити будь-якимособам вчинятидії,пов`язані звідчуженням,перереєстрацією майновихправ щодо нерухомого майна по АДРЕСА_1 , яке складається з: операторської літ. «А»; вбиральні літ. «Б»; навісів літ. «В», «Д», «Е», «Л»; резервуару літ. «Г» під «В»; резервуару літ. «Ж» під «Д»; резервуару літ. «З» під «Е»; колонки літ. «К» під «В»; колонки літ. «М» під «Л»; мостіння літ. «І»; огорожі № 1-3, реєстраційний номер 1589285112101.

Керуючись ст. 77, 149, 150, 251,381-384 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Морганіт» про зупинення розгляду справи задовольнити.

Зупинити провадження у справі №202/5418/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Альянс Трейд» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2021року до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 202/15617/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морганіт» до ОСОБА_1 , Дніпровської міської ради та Управління державної інспекції з архітектури та містобудування в Дніпропетровській області про усунення перешкод у користуванні будинком АДРЕСА_1 та про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Морганіт» права власності на це майно.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Морганіт» про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову в справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Морганіт» про визнання недійсним іпотечного договору, припинення права власності та повернення майна, в якій подана апеляційна скарга Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта Альянс Трейд» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2021року шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії направленні на демонтаж, знесення чи руйнування нерухомого майна по АДРЕСА_1 , яке складається з: операторської літ. «А»; вбиральні літ. «Б»; навісів літ. «В», «Д», «Е», «Л»; резервуару літ. «Г» під «В»; резервуару літ. «Ж» під «Д»; резервуару літ. «З» під «Е»; колонки літ. «К» під «В»; колонки літ. «М» під «Л»; мостіння літ. «І»; огорожі № 1-3, реєстраційний номер 1589285112101; та заборонити будь-якимособам вчинятидії,пов`язані звідчуженням,перереєстрацією майновихправ щодо нерухомого майна по АДРЕСА_1 , яке складається з: операторської літ. «А»; вбиральні літ. «Б»; навісів літ. «В», «Д», «Е», «Л»; резервуару літ. «Г» під «В»; резервуару літ. «Ж» під «Д»; резервуару літ. «З» під «Е»; колонки літ. «К» під «В»; колонки літ. «М» під «Л»; мостіння літ. «І»; огорожі № 1-3, реєстраційний номер 1589285112101, до набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 жовтня 2023 року.

Судді: