Постанова

від 18.10.2023 по справі 925/482/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2023 р. Справа№ 925/482/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Сайног Т.С.;

від позивача 1: Демідова Т.О.;

від позивача 2: Волкович Ю.О.;

від відповідача 1: не прибув;

від відповідача 2: Руднічук Д.В.,

розглянувши апеляційну скаргу апеляційної скарги Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 року (повний текст складено 06.08.2023 року) про забезпечення позову

у справі № 925/482/23 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради та Черкаської міської ради

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дрім -Таун"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси Буд-Сервіс"

про визнання рішення загальних зборів в частині акта приймання - передачі майна недійсними, скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави (далі - прокурор) в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради (далі - позивач 1) та Черкаської міської ради (далі - позивач 2) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дрім -Таун" (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси Буд-Сервіс" (далі - відповідач 2) про визнання недійсними п. 2 рішення загальних зборів засновників Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" ( код ЄДРПОУ 40916117), оформлене протоколом від 24.07.2020 № 35; визнання недійсним п. 6 рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасибуд-сервіс" (код ЄДРПОУ 43744232), оформлене протоколом від 24.07.2020 № 1; визнання недійсним акт прийому - передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного складеного (капіталу) від 04.08.2020 року № 1, на підставі яких Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" (код ЄДРПОУ 40916117) передав до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси буд - Сервіс" ( код ЄДРПОУ 43744232) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1625520971101, а саме: об`єкт незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282 кв.м. готовністю 20 % розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:01:005:0041, за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси буд - Сервіс" (вул. Небесної Сотні, буд. 33, оф. 33, м. Черкаси, 18001 код ЄДРПОУ 43744232) на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1625520971101, а саме: об`єкт незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282 кв. м. готовністю 20 % розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:01:005:0041, за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3.

27.07.2023 року Черкаською окружною прокуратурою до суду першої інстанції було подано заяву про забезпечення позову від 27.07.2023 року № 54-166-4162вих23, відповідно до якої останній просив:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаси Буд-Сервіс" (ЄДРПОУ 43744232) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єктів розташованих на земельних ділянках кадастрові номери: 7110136700:01:005:0160, 7110136700:01:005:0140, 7110136700:01:005:0151, 7110136700:01:005:0147, 7110136700:01:005:0148, 7110136700:01:005:0132, 7110136700:01:005:0155, 7110136700:01:005:0139, 7110136700:01:005:0130, 7110136700:01:005:0171, 7110136700:01:005:0167, 7110136700:01:005:0165, 7110136700:01:005:0164, 7110136700:01:005:0158, 7110136700:01:005:0157, 7110136700:01:005:0166, 7110136700:01:005:0152, 7110136700:01:005:0134, 7110136700:01:005:0135, 7110136700:01:005:0136, 7110136700:01:005:0137, 7110136700:01:005:0156, 7110136700:01:005:0162, 7110136700:01:005:0168, 7110136700:01:005:0169, 7110136700:01:005:0159, 7110136700:01:005:0163, 7110136700:01:005:0131, 7110136700:01:005:0138, 7110136700:01:005:0140, 7110136700:01:005:0153, 7110136700:01:005:0146, 7110136700:01:005:0142, 7110136700:01:005:0143, 7110136700:01:005:0149, 7110136700:01:005:0144, 7110136700:01:005:0154, 7110136700:01:005:0150, 7110136700:01:005:0161, 7110136700:01:005:0145, 7110136700:01:005:0170, 7110136700:01:005:0133, утворених в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:01:005:0041, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотеко держателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаси Буд-Сервіс" (ЄДРПОУ 43744232) вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження стосовно цих же об`єктів;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаси Буд-Сервіс" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які підготовчі, земельні, будівельні роботи на об`єкті незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282 кв.м. готовністю 20%, розташованого за адресою м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3 до часу визначення подальшої долі цього майна з метою збереження його у первинному стані.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 року відмовлено у задоволенні заяви Черкаської окружної прокуратури № 54-166-4162вих23 від 27.07.2023 року про забезпечення позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, скарги Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову у справі №925/482/23.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема ст.ст. 3, 86, ч. 2 ст. 136, ч. 3 ст. 137, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржник зазначив, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що твердження директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси Буд-Сервіс» про знищення спірного об`єкта та довідка про демонтаж незавершеного будівництва не містить ніякого доказового значення та не є доказом у даній справі, оскільки довідка та озвучена версія щодо демонтажу сформована безпосередньо в ході розгляду судової справи та не підтверджена жодними допустимими та належними доказами, в тому числі і актами проведених робіт, проектно-кошторисною документацією, висновками геологічної розвідки, висновками спеціалістів, тощо.

Крім того, представник скаржника наголосив, що у разі продовження Товариством зміни спірного об`єкту, реєстрації ним нових об`єктів речових прав (незавершеного будівництва, об`єкту нерухомого майна) на 42 земельних ділянках, утворених у результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:01:005:0041, за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3. повернення становища, яке існувало до укладення фраудаторного правочину виявиться неможливим. Об`єкт незавершеного будівництва фактично перестане існувати, незважаючи на відсутність державної реєстрації припинення права власності на незавершений об`єкт будівництва у зв`язку з його знищенням.

При цьому, після реєстрації права власності на нібито новостворені об`єкти будівництва відповідач безперешкодно може відчужувати вказане майно на користь третіх осіб, як наслідок унеможливить ухвалення рішення про задоволення позову, пред`явленого до вказаного відповідача.

Невжиття заходів забезпечення позову, про які клопотав прокурор у справі №925/482/23, призведе до неможливості захисту права територіальної громади міста Черкаси в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, оскільки очевидним є наміри Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси Буд-Сервіс» відчужити існуючі об`єкти нерухомості, що утворені в результаті добудови незавершеного будівництва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2023 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В. судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3428/23 від 29.08.2023 року, у зв`язку перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/482/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Коротун О.М., Гаврилюк О.М.

Північний апеляційний господарський суду відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 року у справі №925/482/23, своєю ухвалою від 29.08.2023 року.

27.09.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник відповідача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

При цьому, представник відповідача, зокрема зазначив, що прокурор хоче відновити право Кооператива на нерухоме майно, що знаходилося на земельній ділянці по вул. С. Волкова 1/3 в м. Черкаси, кадастровий номер 7110136700:01:005:0041, якої на час розгляду справи не існує.

Отже, за твердженням представника відповідача, є очевидним, що виконання рішення суду в цьому випадку не потребує заявлених прокурором в заяві про забезпечення позову заходів, так як заборона Товариству з обмеженою відповідальністю «Черкаси Буд-Сервіс» та будь-яким іншим особам вчиняти дії пов`язані із державною реєстрацією речових прав щодо об`єктів, розташованих на земельних ділянках згідно відповідного переліку, а також вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь якого іншого обтяження стосовно цих же об`єктів, а також заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Черкаси Буд-Сервіс» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які підготовчі, земельні, будівельні роботи на об`єкті незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282кв.м., готовністю 20%, розташованого за адресою м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3, так як скасування реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва за Товариством є можливим і без вказаних заходів, на підставі рішення суду про визнання недійсним документів на підставі яких здійснювалась ця реєстрація.

Так, для захисту прав та законних інтересів позивача обрані способи захисту, які не є ефективними для даних правовідносин, оскільки в разі задоволення позову не призведуть до повернення майна (об`єкта незавершеного будівництва) у власність ОК ЖБК «Дрім-Таун» та виконання постанов про стягнення штрафу, так як на даний час за рішенням Черкаської міської ради від 22.12.2022 року №34-48 земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:01:005:0041 по вул. С. Волкова 1/3 була поділена на декілька окремі земельні ділянки, які за окремо взятими будівельними паспортами Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаси Буд - Сервіс» були забудовані повністю новими житловими будинками, а отже наразі на вказаній земельній ділянці відсутні будь-які об`єкти незавершеного будівництва, збудовані 2020 року.

Зокрема, в межах земельної ділянки, площею 1,9 га о вул. С. Волкова 1/3 в м. Черкаси було збудовано 17 нових житлові будинки садибного типу з надмірними спорудами розташованих на окремо виділених земельних ділянках, щодо яких будо оформлено право власності на Товариство з обмеженою від повільністю Черкаси Буд-Сервіс», з подальшим продажем, згідно договорів купівлі-продажу на користь третіх осіб - інвесторів будівництва.

27.09.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого прокурор, зокрема зазначив, що заявлені позовні вимоги спрямовані на відновлення становища, що існувало до вчинення фраудаторного правочину відповідачами, з метою подальшого виконання в примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» постанов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.03.2019 року №№14/297, 15/298, 15/299 та стягнення до місцевого бюджету коштів у сумі 883660,00 грн.

Крім того, прокурор наголосив, що на спірний об`єкт нерухомості було накладено арешт в рамках виконавчого провадження і будь-які дії з арештованим майном, в тому числі і знищення є протиправним.

27.09.2023 року розгляд справи було відкладено на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

06.10.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів до суду від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній просив скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 року у справі №925/482/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Черкаської окружної прокуратури про забезпечення позову у справі №925/482/23.

При цьому, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, зокрема зазначило, що відповідні дії відповідача вчинені після відкриття провадження у даній справі, зокрема, було збудовано 17 нових житлових будинків садибного типу з надвірними спорудами, розташованими на окремо виділених земельних ділянках, свідчать про свідоме вчинення дій, спрямованих на унеможливлення виконання рішення суду.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/4204/23 від 16.10.2023 року, у зв`язку перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/482/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Північний апеляційний господарський суд прийняв до свого провадження апеляційну скаргу Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 року у справі №925/482/23 у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г. своєю ухвалою від 16.10.2023 року.

Представники прокуратури та позивачі в судовому засіданні 18.10.2023 року Північного апеляційного господарського суду підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 18.10.2023 року Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача 1 в судове засідання 18.10.2023 року не прибув про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений найденим чином, зокрема надсиланням ухвали від 27.09.2023 року на відповідну адресую

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів та відповідача 2, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст.136 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Так, за правилами ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналіз положень ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, вказує на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з ч.8 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуальногокодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Колегія суддів відзначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Оскільки позивач звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Має також досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібну позицію наведено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18.

Щодо досліджуваної справи, заява прокуратури про забезпечення позову мотивована тим, що у випадку задоволення позовних вимог, все майно, яке було передано другому відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаси Буд-Сервіс" від Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Дрім-Таун" по акту прийому - передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного складеного (капіталу) від 04.08.2020 року № 1 (об`єкт незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282 кв.м. готовністю 20 % розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:01:005:0041, за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3), в подальшому повинно бути повернуто на користь першого відповідача Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Дрім-Таун" .

Після цього, за рахунок звернення стягнення на це майно, Управління архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради на користь місцевого бюджету сподівається отримати кошти на погашення боргу першого відповідача по штрафах згідно постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 77-79 том 1).

З огляду на зазначене, прокурор вважає, що існує об`єктивна необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Так, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020 року, № 910/19256/16 від 10.04.2018 року, № 910/20479/17 від 14.05.2018 року, № 922/1605/18 від 11.09.2018 року, № 909/526/19 від 14.01.2019 року, № 925/288/17 від 25.01.2019 року, № 904/1417/19 від 26.09.2019 року).

Одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у ст. 14 Господарського процесуального кодексу України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, враховуючи загальні вимоги, передбачені ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відтак, з урахуванням вимог, передбачених ст.ст. 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, вищенаведене свідчить, що в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 13.01.2020 року по справі № 922/2163/17, від 03.04.2020 року у справі №904/4511/19.

Колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Тобто, як правильно зазначено судом першої інстанції, оскільки за результатами вирішення спору прокурор має намір отримати можливість повернення на користь відповідача 1 саме того об`єкта, який було передано по Акту прийому - передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного складеного (капіталу) від 04.08.2020 року № 1, то саме щодо цього об`єкта слід вживати заходи забезпечення позову.

Так, ухвалою від 31.07.2023 за результатами попереднього обговорення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції витребував у сторін докази про :

- в якому вигляді (один цілісний об`єкт чи ряд окремих споруд) існував об`єкт незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282 кв.м. готовністю 20% на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:01:005:0041 за адресою м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3 станом на серпень 2020 року.

- яка подальша доля цього об`єкта - знищено, видозмінено, добудовано чи ін.?

- чи не був акт прийому-передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного (складеного) капіталу від 04.08.2020 року № 1 безпредметним;

- проект відведення земельної ділянки площею 1,9 га під об`єкт нерухомості зі схемою розташування об`єкта нерухомості пл. 1282 кв.м. готовністю 20% щодо ділянки з кадастровим номером 7110136700:01:005:0041 за адресою м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3;

- на яких окремих земельних ділянках (з якими кадастровими номерами) в даний час розташовані 10 окремих об`єктів із схеми розташування будівель і споруд з техпаспорта станом на 05.06.2019 (а.с. 103 том 1) якщо ці об`єкти існують і на даний час;

- копію погашеного технічного паспорта від 06.06.2018 року № 03-29-05-18 (а.с. 121 том 1 відомості з ДР);

- довідку про знесення будівельного кооперативу серія та номер 369-1/19 від 31.05.2019 року (а.с. 121 том 1 відомості з ДР);

- фотофіксація місця розташування об`єкта незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282 кв.м. готовністю 20% на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:01:005:0041 за адресою м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3 в період 2018-2020 років і тих об`єктів, що існують на його місці в даний час.

Суд першої інстанції розглянувши заяву Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури про забезпечення позову на підставі поданих сторонами на виконання ухвали від 31.07.2023 року доказів, встановив, що прокурором не доведено наявність обставин, які можуть ускладнити, або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову, з огляду на наступне.

За доводами представників відповідачів, на час розгляду заяви в суді першої інстанції час об`єкта незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282 кв.м. готовністю 20%, який розташовувався на час складення Акту на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:01:005:0041 за адресою м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3 - не існує - всі забудови знесені. Нові будиночки (близько 40 забудов) збудовано не на місцях знесених 10 будиночків, а в інших місцях в межах вказаної земельної ділянки (де більш сприятливі умови будівництва та немає плавунів), яка за рішенням Черкаської міської ради вже поділена на 42 окремі земельні ділянки.

Крім того, за доводами представників відповідачів, що також визнається і рештою учасників, на завершені будівництвом об`єкти вже оформлені права приватної власності за договорами купівлі-продажу житлового будинку, три копії яких наявні в матеріалах справи.

При цьому, за твердженням керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси Буд Сервіс" Люльченко А.М. Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, оформляються як на нове будівництво (а не на реконструкцію), що не спростовано скаржником.

Разом з цим, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що твердження директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси Буд-Сервіс» про знищення спірного об`єкта та довідка про демонтаж незавершеного будівництва не містить ніякого доказового значення та не є доказом у даній справі, оскільки довідка та озвучена версія щодо демонтажу сформована безпосередньо в ході розгляду судової справи та не підтверджена жодними допустимими та належними доказами, в тому числі і актами проведених робіт, проектно-кошторисною документацією, висновками геологічної розвідки, висновками спеціалістів, тощо, оскільки, матеріли справи не містять, а скаржником не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України, за якими можна встановити чіткий зв`язок, якій новосформованій земельній ділянці та якій новій забудові відповідає кожен з 10 нанесених на схему з техпаспорта (а.с. 103 том 1) будиночків, які складали об`єкт незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282 кв.м. готовністю 20%, який було передано за Актом між відповідачами для формування статутного капіталу від 24.07.2020 року.

При цьому, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що вжити заходи забезпечення позову слід щодо всіх земельних ділянок та об`єктів на них, які були утворені із земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:01:005:0041 за адресою м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3, оскільки у випадку задоволення позову поверненню підлягав би лише об`єкт, який передавався за актом між відповідачами (у первісному чи видозміненому вигляді), а скаржником не доведено належними та допустимими доказами чіткого зв`язку між первісним об`єктом та новими об`єктами, які існують на даний час.

Водночас, колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять, а скаржником не було надано доказів, що всі існуючі на час постановлення оскаржуваної ухвали близько 40 нових будиночків є реконструйованими частинами об`єкта у вигляді 10 забудов на площі земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:01:005:0041 за адресою м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3, які існували на час складення Акта між відповідачами 2020 року, щоб стосовно них всіх вживати заходи забезпечення позову і без врахування появи інших власників цього майна.

Тобто, матеріали справи не містять, а скаржником не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції будь-яких доказів можливості відокремлення первісного об`єкту від нових об`єктів, тощо.

Так, з наданих прокурором доказів не вбачається, що заходи забезпечення позову будуть стосуватися лише об`єкта (у його первісному вигляді чи як реконструйованого чи видозміненого того ж самого об`єкта) який було передано по Акту прийому - передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного складеного (капіталу) від 04.08.2020 року № 1 між відповідачами.

При цьому, колегія суддів відзначає, що прокурор хоче відновити право Кооператива на нерухоме майно, що знаходилось на земельній ділянці по вул. С. Волкова 1/3 в м. Черкаси, кадастровий номер 7110136700:01:005:0041, якої на час розгляду справи не існує, що не заперечується скаржником.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, та приходить до висновку, що за наявними у справі доказами неможливо встановити зв`язок між первісним об`єктом у складі 10 будиночків та новими окремими об`єктами забудови (із близько 40 будиночків) за адресою м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3, які існували на час постановлення оскаржуваної ухвали.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 року у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 року у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, до заяви про забезпечення позову прокурором не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилається у своїй заяві. У цьому випадку прокурор обмежився лише поданням заяви про забезпечення позову.

В силу приписів ст.ст. 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на ці обставини, прокурор не подав будь-яких доказів на підтвердження його аргументів в цій частині.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. (Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 13.01.2020 по справі №922/2163/17, від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19).

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що заява прокуратури є необґрунтованою, а тому у її задоволенні правомірно відмовлено судом першої інстанції.

Висновки суду першої інстанції під час апеляційного перегляду не спростовані. Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що для зрівняння розташування будівель відносно меж земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:01:005:0041 вказаних у технічному паспорті на об`єкт незавершеного будівництва від 05.06.2019 року, розташуванню фактично існуючих на ній будинків на даний час, Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаси Буд-Сервіс» було замовлено проведення земельно-технічної експертизи у Черкаському відділенні КНДІСЕ МЮ України, за результатами проведення якої було складено відповідний висновок за результатами проведення земельно-технічної експертизи (наявний в матеріалах справи).

Згідно вказаного висновку земельно-технічної експертизи, експерт прийшов до висновку, що розташування будівель відносно меж земельної ділянки по вул. С. Волкова 1/3 в м. Черкаси, кадастровий номер 7110136700:01:005:0041 вказаних у технічному паспорті на об`єкт незавершеного будівництва від 05.06.2019 року, не відповідає розташуванню фактично існуючих на ній будинків на даний час.

Колегія вважає за необхідне додатково роз`яснити прокуратурі, що відмова у забезпеченні позову у зазначений прокурором спосіб в межах даної справи не позбавляє його права повторно подати заяву про забезпечення позову, в якій визначити спосіб захисту, який повністю відповідав би вимогам процесуального закону.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги посилання прокурора, що на відповідний об`єкт нерухомості вже було накладено арешт в рамках виконавчого провадження і будь-які дії з арештованим майном, в тому числі і знищення є протиправним.

Так, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 140, 234, 235, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 року про забезпечення позову у справі № 925/482/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.08.2023 року у справі №925/482/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/482/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк

Дата складення повного тексту 24.10.2023 року.