Рішення

від 21.12.2023 по справі 925/482/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року м. Черкаси справа № 925/482/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від прокуратури: Пидорич Д.М.; Дячкова Л.В.

від першого позивача: Демідова Т.О. - самопредставництво;

від другого позивача: Птуха В.І. - самопредставництво;

від першого відповідача: Руднічук Д.В. - адвокат за ордером;

від другого відповідача:Руднічук Д.В. - адвокат за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури (м. Черкаси) в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради (м. Черкаси) та Черкаської міської ради (м. Черкаси) до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дрім -Таун" (с. Первомайське, Черкаський район, Черкаська область) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси Буд-Сервіс" ( м. Черкаси) про визнання рішення загальних зборів в частині акта приймання - передачі майна недійсними, скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Прокурором в інтересах держави заявлено позов з вимогами про:

- визнання недійсними п. 2 рішення загальних зборів засновників ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" ( код ЄДРПОУ 40916117), оформлене протоколом від 24.07.2020 № 35;

- визнання недійсним п. 6 рішення загальних зборів засновників ТОВ "Черкаси буд-сервіс" (код ЄДРПОУ 43744232), оформлене протоколом від 24.07.2020 № 1;

- визнання недійсним Акту прийому - передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного складеного (капіталу) від 04.08.2020 № 1, на підставі яких ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" (код ЄДРПОУ 40916117) передало до статутного капіталу ТОВ "Черкаси буд - Сервіс" ( код ЄДРПОУ 43744232) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1625520971101, а саме: об`єкт незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282 кв.м. готовністю 20 % розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:01:005:0041, за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ТОВ "Черкаси буд - Сервіс" (вул. Небесної Сотні, буд. 33, оф. 33, м. Черкаси, 18001 код ЄДРПОУ 43744232) на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1625520971101, а саме: об`єкт незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282 кв. м. готовністю 20 % розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:01:005:0041, за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

В ході розгляду справи сторона позивача свої вимоги підтримувала повністю і просила їх задовольнити.

Представник обох відповідачів проти позову заперечив і просить у його задоволенні відмовити повністю. До позовних вимог щодо рішення зборів просить застосувати строк позовної давності.

Ухвалою від 01.08.2023, яка залишена без змін постановою ПАГС від 18.10.2023, суд відмовив у задоволенні заяви Черкаської окружної прокуратури № 54-166-4162вих23 від 27.07.2023 року про забезпечення позову у справі.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Всі документи, які учасниками справи були подані на всіх стадіях вирішення спору, суд приєднав до справи керуючись ст. 2 ГПК України. Даною нормою передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та заслухавши доводи і заперечення представників обох сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне:

Представниками всіх учасників справи не заперечується, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради проведено позапланову перевірку дотримання Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Дрім-Таун» (Відповідач-1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За наслідками перевірки складено Акт від 20.03.2019 № 32, в якому встановлені, зокрема, порушення щодо проведення робіт із будівництва котеджного містечка без відповідного документу, що дає право на виконання будівельних робіт; не забезпечено здійснення технічного та авторського нагляду під час будівництва.

За наслідками вчинених порушень Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю складено постанови:

- № 14/297 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ОК «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Таун» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2, п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 710 770 грн. (а.с. 77 том 1);

- № 15/298 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ОК «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Таун» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 76 840 грн. (а.с. 78 том 1);

- № 16/299 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ОК «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Таун» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 96 050 грн. (а.с. 79 том 1).

Сторонами не спростовано доводів прокурора, що за результатами оскарження ОК «Житлово-будівельний кооператив «Дрім-Гаун» постанов від 27.03.2019 № 14/297, № 15/298, № 16/299 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису від 20.03.2019 № 12 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, у позовах було відмовлено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі № 580/1330/19, яке залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі № 580/1330/19 касаційну скаргу ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" залишено без задоволення.

Отже висновки Управління Держархбудконтролю про наявність в діяннях Відповідача-1 правопорушень у сфері містобудівної діяльності та підставності накладення штрафів за постановами від 27.03.2019 №№ 14/297, 15/298, 16/299 на загальну суму 883 660 грн. є правомірними.

Кошти за вказаними штрафами не сплачені першим відповідачем ні у добровільному, ні у примусовому порядку в межах відкритого виконавчого провадження Черкаським районним відділом ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ), до якого звернувся перший позивач із заявами про примусове виконання постанов (а.с.80-83 том 1) .

Згідно довідки від 21.03.2023 № 7484 (а.с. 93 том 1) на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області і на час вирішення спору перебуває зведене виконавче провадження № 63233945 відносно ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім-Таун", до складу якого входить 3 виконавчих провадження з примусового виконання постанов Управління держархбудконтролю Черкаської міської ради від 27.03.2019 №№ 14/297, 15/298, 16/299 про стягнення 883 660,00 грн.

За доводами представника першого позивача борг у вказаній сумі на користь Управління державного архітектурно-будівельного контролю не сплачено.

За доводами сторонами позивача, необхідність подання позову у даній справі викликано потребою віднайти додатковий майновий ресурс для погашення Відповідачем-1 вказаного боргу шляхом звернення на нього стягнення у виконавчому провадженні.

Зокрема, встановлено, що ОК «Житлово-будівельний кооператив «Дрім- Таун» в період з 12.06.2019 по 10.08.2020 був власником об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 1625520971101, а саме: об`єкта незавершеного будівництво житлової нерухомості загальною площею 1282 кв.м, готовністю 20%, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:01:005:0041, за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.04.2023 № 327957534 право власності за ОК «Житлово- будівельний кооператив «Дрім-Таун» на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано 12.06.2019 на підставі рішення державного реєстратора Цьопи Б.А. від 12.06.2019 № 47310849 (номер запису про право власності 31959600 від 12.06.2019).

Стороною позивача було з`ясовано, що після накладення на ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім-Таун" штрафів за вказаними постановами на загальну суму 883 660,00 грн., цей відповідач прийняв рішення про входження засновником до новоствореного ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" (відповідач-2) і про внесення до його статутного капіталу своєї частки на суму 3 221 000,00 грн.

Це рішення оформлено протоколом № 35 загальних зборів засновників ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім-Таун" від 24.07.2020 (а.с. 95 том 1).

В цей же день засновниками ТОВ «Черкаси буд-Сервіс» ОСОБА_1 та ОК «Житлово-будівельний кооператив "Дрім-Таун" прийнято рішення про створення ТОВ "Черкаси буд-Сервіс".

Також вирішено, що співзасновник ОК «Житлово-будівельний кооператив «Дрім-Таун» вносить в статутний капітал Товариства свою частку в розмірі 50% своїм власним майном, а саме: незавершене будівництво, загальною площею 1282 кв.м., готовністю 20 %, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 31959600 від 12.06.2019).

Ці рішення оформлені Протоколом загальних зборів засновників ТОВ «Черкаси буд-Сервіс» від 24.07.2020 № 1, підписи представників засновників засвідчено нотаріально (а.с. 97 том 1).

За результатами передачі майна Відповідачем -1 до статутного капіталу ТОВ «Черкаси буд-Сервіс» було оформлено нотаріально-посвідчений Акт № 1 від 04.08.2020 прийому-передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного (складеного) капіталу ТОВ "Житлово-будівельний кооператив "Дрім-Таун" (а.с. 100 том 1).

На підставі вказаного Акту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10.08.2020 внесено відповідний запис про право власності на незавершене будівництво за ТОВ «Черкаси буд-Сервіс» (а.с. 119 том 1).

Сторона позивача доводить, що в межах вказаного виконавчого провадження про стягнення з Відповідача-1 штрафів за порушення будівельного законодавства, на незавершене будівництво загальною площею 1282 кв.м, готовністю 20 %, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3 і на все нерухоме майно божника було накладено арешт за постановами відділу ДВС, що забороняє відчуження майна любим способом.

Однак, як вбачається із Інформації з ДР речових прав та їх обтяжень, ці арешти на майно Відповідача-1 було внесено до ДР лише 04.11.2020 та 06.10.2020 (а.с. 122,127,130 том 1), тобто вже після відчуження ОК "Житлово -будівельний кооператив "Дрім-Таун" незавершеного будівництва та реєстрації речового права власності на спірне майно за ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" як внеску до статутного капіталу.

Сторона позивача доводить, що за результатами переходу права власності на об`єкт незавершеного будівництва від ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім-Таун" до ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" Відповідач -1 свідомо позбавився єдиного ліквідного у нього майна, за рахунок звернення стягнення на яке можна було погасити штрафи за порушення будівельних норм, на виконання постанов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради від 27.03.2019 № 14/297, №15/298, № 16/299.

Прокурор у позові обґрунтовує, що спірні пункти рішень загальних зборів засновників ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" з протоколу від 24.07.2020 № 35; з протоколу від 24.07.2020 № 1 та Акт прийому - передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного складеного (капіталу) від 04.08.2020 № 1, слід визнати недійсними з точки зору оцінки їх як фраудаторного правочину, який фактично було укладено між відповідачам шляхом оформлення цих документів.

З даного приводу судом встановлено наступне:

Фраудаторні правочини (за своїм правовим змістом ними є правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року N 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження").

Близькими за змістом регулювання є норма ЦК України про фіктивний правочин.

Так, за правилами ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Для визнання правочину фіктивним має значення з`ясування судом чи передбачали сторони реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами; чи направлені дії сторін договорів на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до іншої особи саме з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів, зокрема чи продовжував відчужувач фактично володіти та користуватися відчуженим майном.

У постанові від 03.07.2019 Справа № 369/11268/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказує, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, на прикладі спірного договору дарування зауважує, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.

Велика Палата Верховного Суду погоджується, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Згідно ч. 1-3 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.22, справа № 922/1474/21 викладено таку правову позицію:

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною 3 статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дія без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення

(сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Суд вважає. що у відносинах, що виникли між сторонами спору, не є доведено належними і допустимими доказами, що між відповідачами відбулося таке відчуження майна, що вказує на укладення ними фраудаторного правочину.

При цьому суд виходить з наступних юридично значимих дій та обставин у поведінці сторін:

За спірними рішеннями загальних зборів засновників ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун", що оформлені протоколом від 24.07.2020 № 35; протоколом від 24.07.2020 № 1 та за Актом прийому - передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного складеного (капіталу) від 04.08.2020 № 1, між відповідачами фактично відбулося відчуження майна незавершеного будівництва, яке на час вчинення цих дій не перебувало під арештом, на що вже вказав суд.

Однак при цьому дійсно мало місце непогашене до сьогоднішнього дня боргове зобов`язання ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" на суму 883 600,00 грн. за постановами Управління архітектурного будівельного контролю Черкаської міської ради.

За правовим змістом та наслідками дій, які були вчинені між відповідачами, об`єкт незавершеного будівництва було передано ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" на користь ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" із набуттям на нього права власності останнім товариством, як внесок у формування статутного капіталу ТОВ "Черкаси буд-Сервіс".

За результатами такий дій ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" набув частку у статутному капіталі ТОВ "Черкаси буд-Сервіс", хоча юридично відбувся перехід права власності до ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" на об`єкт незавершеного будівництва, а Відповідач -1 втратив це право.

У відповідності до нині чинної (з 2022 року) ст. 96-1 ЦК України, учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Також і нині чинними ( з 2018 року) положеннями ст. 5 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що учасники товариства мають такі права:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;

2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

3) брати участь у розподілі прибутку товариства;

4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

За змістом ст. 167 ГК України, яка була чинною на час прийняття спірних рішень та Акту прийому-передачі майна до статутного фонду Відповідача-2, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже за юридичними наслідками відчуження спірного майна на користь ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" шляхом внесення його в якості частки до статутного капіталу цієї юридичної особи, Відповідач-1 ОК "ЖБК "Дрім-Таун" набув частку у майні ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" в розмірі 50% вартості всього його майна і капіталів.

Слід зазначити, що згідно положень чинного законодавства корпоративні правовідносини можуть припинятися на вимогу інших осіб шляхом звернення стягнення на частку в статутному капіталі товариства. Така підстава припинення корпоративних правовідносин згадувалася до часу внесення відповідних змін із частковим виключенням цих норм в ст. 131 Цивільного кодексу України щодо повних товариств (чинна), в ст. 149 ЦК України щодо товариств з обмеженою відповідальністю (виключена). За аналогією вона поширюється на повних учасників командитного товариства та товариство з додатковою відповідальністю.

За загальним правилом Товариство не несе відповідальності за зобов`язаннями учасників. Це правило було сформульовано у ст. ст. 57 і 73 Закону України «Про господарські товариства» (частково втратив чинність), за яким звернення стягнення на частку учасника в товаристві за його власними зобов`язаннями не допускається. Така норма має на меті зробити товариство незалежним від особистих зобов`язань учасника перед третіми особами.

В даний час на відповідачів, які за організаційно-правовою формою є товариствами з обмеженою відповідальністю, поширюються норми ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018.

Так, за правилами ст. 22 вказаного Закону про особливості звернення стягнення на частку учасника товариства, встановлено такі правила:

Звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів, на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку боржника або майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи, або відповідно до способу позасудового звернення стягнення на частку учасника товариства, що передбачений договором застави частки у статутному капіталі товариства та відповідає позасудовим способам звернення стягнення, встановленим Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

У разі звернення стягнення на частку у статутному капіталі товариства на підставі виконавчого документа виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті.

З дня одержання повідомлення, передбаченого частиною другою цієї статті, товариство зобов`язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника.

Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, суб`єкт оціночної діяльності, якого залучає виконавець на підставі своєї постанови або виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 24 цього Закону станом на день, що передував накладенню арешту на частку.

Виконавець пропонує іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно до статті 20 цього Закону.

Покупець повинен сплатити вартість частки протягом 10 днів з дня укладення договору купівлі-продажу. Виконавець передає частку покупцю протягом 10 днів з дня надходження оплати.

Якщо оплата, передбачена частиною шостою цієї статті, не буде здійснена у встановлений строк, договір купівлі-продажу вважається розірваним.

Якщо товариство не виконає обов`язків відповідно до частини другої чи третьої цієї статті, або учасники товариства чи заставодержатель не скористаються правом на придбання частки, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним відповідно до частини сьомої цієї статті, частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному порядку.

З цього суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку відчуження спірного майна з боку Відповідача-1 (Обслуговуючого кооперативу "ЖБК"Дрім-Таун") призвело не до повної втрати ним відчуженого майна, а навпаки до набуття нового ліквідного активу у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ "Черкаси буд-Сервіс", на яку кредитори Відповідача-1 мали всі підстави і достатньо часу звернути стягнення.

Інформація про внесення спірного майна Відповідачем-1 до статутного капіталу ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" є відкритою у ДР речових прав для всіх кредиторів та державного виконавця.

Суд зауважує, що вартість переданого Відповідачем-1 у статутний капітал Відповідача-2 незавершеного будівництва готовністю 20% в сумі 3 221 000,00 грн. є суто оціночною на розсуд двох засновників ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" і не підтверджена жодними економічно обґрунтованими доказами у справі.

Це не заперечується представником відповідачів.

А при тому що ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" займалося будівництвом та продажем котеджних будиночків, то не потребує доказування і не заперечено жодним учасником справи, що натомість Відповідач-1 отримав набагато більш цінний актив у вигляді частки в статутному капіталі прибуткового реально працюючого товариства.

З урахуванням викладених обставин і положень чинного законодавства, Відповідач-1 після відкритого для всіх сторонніх осіб внесення спірного майна в якості частки до статутного капіталу ТОВ "Черкаси буд-Сервіс", набув право власності на частку у ТОВ як на ліквідний актив, відкрито володів ним, не приховував свої юридично значимі дії, що повністю виключає можливість звинувачення Відповідача-1 у вчиненні дій по розпорядженню власним майном, які спрямовані лише на ухилення від розрахунків з кредиторами.

З якої причини позивач та державний виконавець не застосували процедуру звернення стягнення на частку Відповідача-1 в майні ТОВ "Черкаси буд-Сервіс", не арештували її і не вчиняли ніяких заходів для реального погашення боргу за накладеними штрафами, при тому що процедура для цього чітко прописана в законі - суду не пояснено.

Отже доводи сторони позивача про укладення Відповідачем-1 шляхом відчуження власного майна фраудаторного правочину чи іншого виду правочину, не спрямованого на настання його реальних наслідків та з метою саме уникнення розрахунків із кредиторами, не відповідає фактичним обставинами справи і не визнається представником обох відповідачів.

У постановах КГС ВС від 28.11.19, справа № 910/8357/18, від 12.01.22,

справа № 910/429/20, від 17.02.21, справа № 911/698/21 (911/1116/21) про визнання договорів недійсними викладено правові висновки, що правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Тому будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам). Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

У Постановах КГС ВС від 02.02.22, справа № 922/1474/21, від 24.11.21, справа № 905/2030/19 вказано, що Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним на підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та ч. 3 ст. 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі ст. 234 ЦК України. У такому разі звернення з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Однак таких обставин у діях Відповідача-1 судом при вирішенні даного спору не встановлено.

Тому підстав для часткової недійсності спірних рішень загальних зборів та Акту прийому-передачі майна, що вноситься Відповідачем-1 до статутного капіталу ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" від 04.08.2020 № 1, за правилами фраудаторного правочину, суд не вбачає.

На таке рішення суду не впливає також і та обставина, що на час вирішення спору єдиним засновником ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" вже є ОСОБА_2 (100% частки) як вбачається із ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 198 том 1), оскільки саме через зволікання стягувача та державного виконавця на частку Відповідача-1 у статутному капіталі Відповідача-2 тривалий час не було накладено арешт, не було звернуто на неї стягнення для можливості погасити борг по штрафах за рахунок ліквідного активу.

Суд також приходить до висновку, що стороною позивача у даному спорі обрано неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права, що обґрунтовується наступним:

Позов у даній справі заявлено про визнання недійсними:

- п. 2 рішення загальних зборів засновників ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" ( код ЄДРПОУ 40916117), оформлене протоколом від 24.07.2020 № 35;

- п. 6 рішення загальних зборів засновників ТОВ "Черкасибуд-сервіс" (код ЄДРПОУ 43744232), оформлене протоколом від 24.07.2020 № 1;

- Акту прийому - передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного складеного (капіталу) від 04.08.2020 № 1, на підставі яких ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" (код ЄДРПОУ 40916117) передало до статутного капіталу ТОВ "Черкаси буд - Сервіс" ( код ЄДРПОУ 43744232) об`єкт незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282 кв.м.готовністю 20 % розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:01:005:0041, за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3.

Вказані дії прокурор вважає складовими фраудаторного чи іншого типу правочину, що суперечить вимогам чинного законодавства та спрямований на шкоду інтересам кредиторів Відповідача-1 для уникнення сплати ним штрафів на користь Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради за порушення будівельного законодавства.

За результатами внесення Відповідачем-1 до статутного капіталу ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" незавершеного будівництва відбувся перехід права власності на спірне майно.

Визнання недійсним будь-якого правочину має на кінцевій меті застосування двосторонньої реституції, щоб майно було повернуто у власність боржника для звернення на нього стягнення, як у даному конкретному випадку взаємовідносин сторін.

Однак вимоги про застосування реституції у позові не заявлено.

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 липня 2023 року по cправі № 904/9132/21 оприлюднено такі правові висновки щодо належного способу захисту права через призму вимог про визнання договору недійсним:

Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Частинами 1 і 2 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 Цивільного кодексу України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (подібний правовий висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 зазначено, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження, суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України). Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

У постановах ОП КГС ВС від 19.02.21, справа № 904/2979/20 вказано на те, що вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

У постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 Верховний Суд зазначив, що реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Крім того, при оцінці неналежності та неефективності обраного способу захисту права для мети отримати актив для звернення на нього стягнення, судом встановлено також і наступне:

За змістом Акту прийому-передачі майна до статутного складеного капіталу ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" від 04.08.2020 № 1 (а.с. 100 том 1) співзасновник ОК "ЖБК "Дрім-Таун" вніс до статутного капіталу незавершене будівництво загальною площею 1282 кв.м. готовністю 20 % за адресою вул. Сержанта Волкова, 1/3 в м. Черкаси.

За доводами представника обох відповідачів та директора ТОВ "Черкаси буд-Сервіс", вказане незавершене будівництво існувало у вигляді частин фундаментів під майбутнє розташування котеджів за вказаною адресою, які підлягали добудові.

Згідно схеми до Технічного паспорту на об`єкт незавершеного будівництва котеджне містечко (а.с. 173 том 2), який виготовлено на користь замовника ОК "ЖБК "Дрім-Таун" станом на 05.06.2019, це містечко існувало у вигляді 10 об`єктів (недобудованих) з бетонних блоків, цегли, збірних залізобетонних перекриттів готовністю 20% в цілому.

Директор ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" вказав суду, що через порушення правил будівництва при закладці цих фундаментів (піщані ґрунти, плавуни), всі вони були демонтовані та знесені (а.с. 66 том 3). .

Чи було це незавершене будівництво 20% готовності по Техпаспорту 2019 року вже знесено на час складення спірних рішень загальних зборів та Акту приймання-передачі внеску до статутного капіталу, які датовані липнем і серпнем 2020 року - суду достовірно встановити за доказами у матеріалах справи не вдалося. Тому стверджувати про фактичну передачу між відповідачами неіснуючого майна і про безпредметність спірних документів у суду немає підстав.

Станом на час розгляду справи Черкаською міською радою було прийнято рішення від 22.12.2022 № 34-48 (а.с. 249 том 1) про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий № 7110136700:01:005:0041 по вул. Сержанта Волкова, 1/3 у м. Черкаси, яка перебуває в оренді у ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" на 42 окремі земельні ділянки під окреме будівництво із присвоєнням кадастрових номерів, які за цільовим призначенням в віднесені до земель житлової та громадської забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На всі новоутворені 42 земельні ділянки площами по 1,900 га з окремими кадастровими номерами, в лютому 2019 року у ДР речових прав було зареєстровано право комунальної форми власності за Черкаською міською радою та речове право оренди на 5 років за ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" (а.с. 24-65 том 2) під незавершене будівництво об`єкта житлової нерухомості готовністю 18% .

На запит прокурора Виконком Черкаської міської ради листом від 14.07.2023 № 10680-01-11 (а.с. 68 том 2) повідомив, що ніякий цілісний об`єкт незавершеного будівництва Управлінням держархбудконтролю на земельній ділянці з кадастровим № 7110136700:01:005:0041 по вул. Сержанта Волкова, 1/3 у м. Черкаси в експлуатацію не вводився.

Управлінням зареєстровано та внесено в реєстр будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за вказаною адресою ряд декларацій (6 шт.) про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта.

Також прокурора проінформовано, що присвоєння адрес об`єктам нерухомості, а саме 42м земельним ділянкам, що утворилися в результаті поділу ділянки із кадастровим № 7110136700:01:005:0041 не відбувалося.

В цей же час наказами департаменту архітектури і містобудування ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" надано окремі адреси трьом домоволодінням - вказано їх нові адреси, кадастрові номери ділянок та реквізити наказів Департаменту.

В ході розгляду справи представник відповідачів надав докази, що у липні 2023 року ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" уклало три нотаріально посвідчені договори відчуження новозбудованих житлових будинків на трьох окремих земельних ділянках, які були утворені після поділу ділянки із кадастровим № 7110136700:01:005:0041 і вони вже мають окремі адреси: вул. Сержанта Волкова 2Е; 2Л та Ігоря Бойка, 69 (а.с. 16-24 том 3). Права власності за покупцями зареєстровані в ДР речових прав.

Представник обох відповідачів доказує, що всі новозбудовані на окремих земельних ділянках котеджні будиночки є новим будівництвом, а не реконструкцією чи перебудовою на місці 10 об`єктів незавершеного будівництва, яке передавалося у статутний капітал ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" при його створенні за спірними документами.

Про це свідчать відповідні записи у наданих в справу Витягах з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с. 27-43 том 3).

В подальшому представник обох відповідачів подав суду ще ряд технічних та будівельних паспортів на новозбудовані будиночки на поділеній земельній ділянці із кадастровим № 7110136700:01:005:0041 з витягами з Реєстру будівельної діяльності про те, що всі будиночки є новим будівництвом, зі схемами запланованого розташування будівництва (а.с. 146- 229 том 3).

До відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу суду від 01.08.2023 про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову, представником відповідачів було подано ще копії нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу житлових будівників садибного типу від серпня 2023 року між ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" та фізичними особами з реєстрацію переходу права власності у ДР речових прав, з доказами присвоєння окремих адрес забудовам та будівельними паспортами і витягами з Реєстру будівельної діяльності (а.с. 73-153 том 4).

В подальшому копії аналогічних договорів купівлі-продажу житлових будинків садибного типу, укладених в період вересня-жовтня 2023 року було подано в справу стороною відповідача (а.с. 23-139 том 6).

Ці докази вказують на те, що на час вирішення спору на місці 10 незавершених будівництвом будиночків, які передавалися в статутний капітал ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" Відповідачем-1 у 2020 році в даний час вже існує нове будівництво у вигляді окремих будинків дукомплексного типу.

При цьому у справу стороною позивача не подано доказів можливості відокремлення первісного об`єкта незавершеного будівництва, якщо він ще зберігся хоч в якомусь вигляді на вже поділеній земельній ділянці з кадастровим № 7110136700:01:005:0041, якої самої вже на час вирішення спору не існує. На це звернув увагу ПАГС у постанові від 18.10.2023 за результатами розгляду скарги на ухвалу про відмову у забезпеченні позову.

До суду апеляційної інстанції та Господарському суду Черкаської області відповідачем було подано копію виготовленого на замовлення ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" висновку експерта (Шишкін О. та Рубель А.) від 15.09.2023 1085-1086/23-23 (а.с. 142 том 6).

Експертам поставлено питання щодо визначення розташування будівель відносно меж земельної ділянки по вул. Сержанта Волкова, 1/3 в м. Черкаси на різні часи. Експертами використано схеми розташування будівель та споруд з Техпаспорту на будинок садибного типу станом на 08.08.2023 (засвідчено ФОП Іванюта А.В. а.с. 153 том 6) та з Техпаспорту на об`єкт незавершеного будівництва котеджне містечко (а.с. 156 том 6) станом на 05.06.2019, на які нанесено всі наявні забудови на ділянці з колишнім кадастровим номером 7110136700:01:005:0041.

Співставивши дані, що містяться на різних схемах розташування будівель та споруд, які були надані на дослідження, експертами стверджується, що розміщення будівель та споруд на даних схемах не відповідає одна одній, а конфігурація земельної ділянки повністю співпадає.

Експертним висновком було встановлено, що розташування будівель відносно меж земельної ділянки по вул. Сержанта Волкова, 1/3 в м. Черкаси за кадастровим номером 7110136700:01:005:0041, вказаних у технічному паспорті на об`єкт незавершеного будівництва станом на 05.06.2019 інвентар. справа № 03-23-05-18 не відповідає розташуванню фактично наявних на ній будівель станом на час проведення експертизи.

В додатках до експертного висновку міститься складений шляхом співставлення схем із двох згаданих техпаспортів План розташування будівель відносно земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:01:005:0041 (а.с. 152 том 6).

З даного плану чітко вбачається, що нові забудови будинків лише частково накладаються на розташування 10 перших будиночків незавершеного будівництва готовністю 20%, які були передані Відповідачем-1 до статутного капіталу ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" при його створенні.

У висновку експертами вказано, що відповідно до проведених геодезичних обмірів земельних ділянок загальною площею 1,900 га було встановлено, що на земельних ділянках розташовано 17 житлових будинків дукомплексного типу та 1 фундамент (Додаток № 2).

Документи на забудови 17 котеджних будинків дукомплексного типу, які містяться в дослідженому експертами Техпаспорті станом на 08.08.2023 року оформлені як на нову забудову, що не спростовано жодним учасником спору, в т.ч. і першим позивачем - Управлінням держарбудконтролю Черкаської міської ради.

В матеріалах справи не міститься жодного доказу, що для цього будівництва було використано старі фундаменти з первісного незавершеного будівництва готовністю 20% і можна вважати що мало місце продовження будівництва, реконструкція чи елементи того незавершеного будівництва можливо відділити від нового будівництва для звернення на нього стягнення.

Також слід врахувати, що якщо у Техпаспорті 2019 року на незавершене будівництво в описі конструктивних елементів вказано про бетонні блоки, які складають фундаменти будинків (а.с. 157 том 6), то Техпаспорт 2023 року в розділі Характеристика будинку садибного типу містить вказівки на бетонні палі в якості фундаментів всіх житлових будинків 2023 років спорудження (а.с. 154 оборот - 155 том 6).

Це ще є одним доказом, що наявні станом на 2019 рік фундаменти незавершеного будівництва у вигляді бетонних блоків не були використані для нового будівництва (бо не відповідали ґрунтам та безпеці будівництва), а дійсно були демонтовані, як стверджував директор ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" з представником обох відповідачів в ході розгляду справи.

За правилами ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду в справу № 925/482/23 та що експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Цим вимогам ГПК України вказаний висновок експерта відповідає.

Натомість решта учасників справи свої власні експертні висновки на підтвердження своїх позицій чи на спростування доводів з експертизи Відповідача-2 суду не подали.

Суд відхилив клопотання прокурора (а.с. 192 том 6) про призначення у справі додаткової експертизи з новими питаннями про відповідність об`єктів забудови вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та проектно-технічній документації на будівництво і який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконано на об`єкті нерухомого майна що розташований на земельній ділянці з колишнім кадастровим номером 7110136700:01:005:0041.

Суд вважає, що оскільки вказаний висновок експерта від 15.09.2023 1085-1086/23-23 (а.с. 142 том 6) складено на замовлення Відповідача-2, ця експертиза судом не призначалася, питання експертам судом не визначалися і матеріали для проведення експертизи судом не збиралися, то це виключає можливість призначення щодо неї додаткової експертизи з новими питаннями за ухвалою суду в порядку ст. 107 ГПК України, саме про яку і просить прокурор.

Крім того судом враховано, що першим позивачем, Управлінням держархбудконтролю Черкаської міської ради ніяким чином не ставиться під сумнів належне оформлення і подання до Управління з боку ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" документів саме як на нове будівництво всіх наявних станом на час вирішення спору будинків на земельній ділянці з колишнім кадастровим номером 7110136700:01:005:0041, копії яких відповідачами подано в справу.

За доводами представника обох відповідачів, що підтверджується і матеріалами справи і з чим погоджується суд, у всіх будинків на земельній ділянці з колишнім кадастровим номером 7110136700:01:005:0041 по вул. Сержанта Волкова, 1/3 у м. Черкаси вже є нові власники-фізичні особи. Повернення на користь Відповідача-1 (для звернення стягнення) залишків незавершеного будівництва готовністю 20%, є неможливим через відсутність доказів наявності цих залишків та непідтверджену можливість їх відокремлення від нової забудови.

Для захисту порушеного права першого позивача, як кредитора, законодавством було визначено належний шлях звернення стягнення на частку Відповідача-1 у статутному капіталі ТОВ "Черкаси буд-Сервіс", яка навіть могла бути арештованою, чим стягувач та державний виконавець не скористалися з невідомих причин.

Заявлення позову у даній справі за правилами оскарження сукупності актів як фраудаторного правочину, не знайшло свого правового підтвердження щодо правомірності таких вимог.

Такий позов про визнання правочину недійсним, заявлений з метою повернення першому відповідачу спірного майна у власність для звернення на нього стягнення, але без застосування реституції --- є неналежним способом захисту права.

Обрання неналежного та неефективного способу захисту порушеного права є самостійною підставою для відмови в позові.

01.08.2023 представником ТОВ "Черкаси буд-Сервіс" подано заяву про застосування строку позовної даності (а.с. 63 том 3) за якою просить суд відмовити в позові в частині вимог про визнання недійсним п. 6 рішення загальних зборів засновників ТОВ "Черкаси буд-Сервіс", що оформлено протоколом від 24.07.2020 № 1.

Заяву обґрунтовано тим, що у відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в 1 рік встановлюється для вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства.

За правилами ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже якщо суд не встановить порушеного права, то у позові слід відмовити з цієї підстави, без застосування строку позовної давності.

Оскільки за результатами вирішення спору суд прийшов до висновку про неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права, який обрано стороною позивача, то у позові слід відмовити з цієї підстави, за недоведеністю правових підстав позову і без застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Тому у задоволенні вимог про:

- визнання недійсними п. 2 рішення загальних зборів засновників ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" ( код ЄДРПОУ 40916117), оформлене протоколом від 24.07.2020 № 35;

- визнання недійсним п. 6 рішення загальних зборів засновників ТОВ "Черкасибуд-сервіс" (код ЄДРПОУ 43744232), оформлене протоколом від 24.07.2020 № 1;

- визнання недійсним акту прийому - передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного складеного (капіталу) від 04.08.2020 № 1, на підставі яких ОК "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" (код ЄДРПОУ 40916117) передало до статутного капіталу ТОВ "Черкаси буд - Сервіс" ( код ЄДРПОУ 43744232) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1625520971101, а саме: об`єкт незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282 кв.м. готовністю 20 % розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:01:005:0041, за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3

у позові слід відмовити повністю.

Оскільки ці вимоги є основними, то слід відмовити в позові і в частині задоволення похідної позовної вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Черкаси буд - Сервіс" на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1625520971101, а саме: об`єкт незавершеного будівництва житлової нерухомості загальною площею 1282 кв. м. готовністю 20 % розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:01:005:0041, за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Волкова, 1/3 .

У відповідності до ст. 129 ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на прокурора.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 09 січня 2024 року

Суддя Н.М. Спаських