Ухвала

від 23.10.2023 по справі 654/990/20

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/990/20

Провадження № 2-в/516/8/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області в складі:

головуючої судді Ширінської О.Х.

за участю секретаря Комашко Т.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі Теплодарськогоміського судуОдеської області,в порядку спрощеного позовного провадження справу про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі Голопристанського районного суду Херсонської області № 654/990/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в особі відділу у Голопристанському районі, Скадовської районної ради Херсонської області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування рішення, державного акту на право постійного користування землею та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, -

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 13.04.2023 року відкрито спрощене провадження про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 654/990/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в особі відділу у Голопристанському районі, Скадовської районної ради Херсонської області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування рішення, державного акту на право постійного користування землею та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Підставою для відновлення втраченого провадження є ухвала Верховного Суду від 13.03.2023 р., направлені копії матеріалів касаційного провадження № 61-16194ск21 у вказаній справі. 15.02.2022 відкрито касаційне провадження у вищенаведеній справі за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 на постанову Херсонського апеляційного суду від 31.08.2021р.

Учасники справи, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, причини неявки в суду не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Попов Р.В. надав до суду копії всіх наявних матеріалів даного цивільного провадження у фотокопіях, на компакт-диску та на флеш-носії.

Представник позивача ОСОБА_4 адвокат Біла-Карп В.А., яка знаходиться на даний час на тимчасово окупованій території в Херсонській області, подала клопотання про відкладення розгляду справи з наданням їй можливості ознайомитися з матеріалами справи. На її запит, всі матеріали провадження були передані в електронному виді для ознайомлення представнику позивача ОСОБА_3 . Інших заяв і клопотань від представник позивача ОСОБА_3 не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 654/990/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в особі відділу у Голопристанському районі, Скадовської районної ради Херсонської області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування рішення, державного акту на право постійного користування землею та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Відповідно до ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до статті 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.

Якщо місцевий суд знаходиться на тимчасово окупованій території України, то відновлення втраченої справи здійснюється судом за територіальною підсудністю судових справ, визначеною згідно з ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до положень ч. 1 ч. 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень - автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Процедуру формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначає «Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25травня 2006року №740 (далі - Порядок).

Згідно з абз.4 п.2 Порядку електронна копія судового рішення - складений в суді у вигляді електронних даних ідентичний судовому рішенню за документарною інформацією та реквізитами електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом особи, що підписала зазначене рішення, який може бути перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Відповідно до п.п.12-14 Порядку суди надсилають адміністраторові Реєстру копії всіх судових рішень виключно в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису, що передує видачі копії судового рішення. Електронні копії судових рішень надсилаються відповідальною особою апарату суду не пізніше дня, що настає після ухвалення (постановлення) судового рішення. У передбачених процесуальним законодавством випадках електронні копії судових рішень надсилаються адміністраторові Реєстру в день складення повного судового рішення.

Наявні в матеріалах справи документи, які були досліджені в судовому засіданні та наявність судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень є достатніми даними для відновлення втраченого судового провадження в частині Ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області про відкриття провадження від 09.04.2020; Ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області про залучення співвідповідача від 15.07.2020; Ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області про самовідвід судді від 15.07.2020; Ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області про заміну неналежного відповідача від 07.12.2020; Ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області про забезпечення позову від 15.01.2021; Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 24.05.2021; Позовної заяви з додатками на 20 аркушах; інших матеріалів справи у фотокопіях, тому суд прийшов до висновку про можливість часткового відновлення втраченого судового провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258-261, 353, 354, 493, 494 ЦПК України, - суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 654/990/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в особі відділу у Голопристанському районі, Скадовської районної ради Херсонської області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування рішення, державного акту на право постійного користування землею та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що оприлюдненні та зберігаються у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у частині :

1.Ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області про відкриття провадження від 09.04.2020 на 2 арк.;

2.Ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області залучення відповідача від 15.07.2020 на 1 арк.;

3.Ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області про самовідвід судді від 15.07.2020 на 2 арк.;

4.Ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області про заміну неналежного відповідача від 07.12.2020 на 2 арк.;

5.Ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області про забезпечення позову від 15.01.2021 на 3 арк.;

6.Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 241.05.2021 року, згідно тексту якого:

«Справа № 654/990/2020

Провадження 2/654/582/2020 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області

у складі: головуючого судді Ширінської О.Х.,

за участі секретаря Синевид І.І.,

представника позивача ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Гола Пристань Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в особі відділу у Голопристанському районі, Скадовської районної ради Херсонської області про визнання незаконним Державного акту на право постійного користування землею та скасування записів про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 ,через свогопредставника ОСОБА_3 ,звернувся досуду ізвищевказаним позовом,у якомузазначив,що йомуна підставірішення Голопристанськоїрайонної Радинародних депутатівГолопристанського районуХерсонської областіУкраїнської РСРвід 28березня 1992року №95надано удовічне успадковуваневолодіння 88,1гектарів землів межах згідно з планом землеволодіння.

11 травня 1995 року державним нотаріусом Ноздрачовою В.Д. було завірено державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею, площею 88,1 га.

Звернувшись із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про надання згоди на розробку технічної документації, йому було повідомлено, що в наданих документах містяться розбіжності в прізвищі та за інформацією відділу у Голопристанському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області другий примірник вищезазначеного державного акту у відділі відсутній та відомості про його реєстрацію ставить під сумнів чинність наданого державного акту.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 29.07.2019 року, яке набуло чинності, встановлено факт належності йому, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 19, виданого на підставі рішення Голопристанської районної ради народних депутатів від 28 березня 1992 року №95 « ОСОБА_7 ».

Після отримання рішення Голопристанського районного суду про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про надання згоди на розроблення документації із землеустрою.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 2920-СГ від 05.03.2020 року йому, ОСОБА_6 , було відмовлено у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою на підставі ч. 4 ст. 122 та ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, в зв`язку із тим, що частина земельної ділянки не відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Із відповіді Збур`ївської сільської ради № 02-13/61 від 18.03.2020 року, йому стало відомо, що частина земельної ділянки, а саме 30,3 га, була надана у постійне користування громадянину ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення Голопристанської районної ради народних депутатів Голопристанського району, Херсонської області від 23 січня 1998 року № 150 та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 01 березня 1999 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 404. Відносно зміни цільового призначення земельної ділянки Збур`ївській сільській раді інформація не відома.

Відповідно до графічного матеріалу із плану земель Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, земельна ділянка, орієнтованою площею 88,1 га, була надана у довічне успадковуване володіння ОСОБА_7 для ведення селянського (фермерського) господарства.

З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, за ОСОБА_2 значиться земельна ділянка в розмірі 30,3 га, форма власності - право постійного користування земельною ділянкою, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 6522383200:05:001:0796.

В той же час, ні Рішенням Голопристанської районної ради народних депутатів від 28 березня 1992 року за № 95, ні жодним нормативно-правовим актом України, не обмежено позивача в часі на вчинення дій, спрямованих на виконання цього рішення, а також законом не передбачені будь-які наслідки у випадку не виконання позивачем такого рішення, у тому числі втрати ним чинності, що призвело б до припинення права позивача на оформлення користування земельною ділянкою

Таким чином, рішення Голопристанської районної ради народних депутатів від 28 березня 1992 року за № 95 та державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею, виданий на ім`я ОСОБА_7 , в розмірі 88,1 гектарів з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, є чинними, не скасовувались та не змінювались, а тому підлягають виконанню, відповідно до вимог п.1 Перехідних положень Земельного Кодексу України в редакції 2002 року, а право позивача на отримання в натурі земельної ділянки та оформлення необхідних документів не припинилось, що свідчить про те, що такі земельні ділянки не можуть вважатися вільними.

Оскільки право на отримання в натурі земельної ділянки та оформлення належних документів за рішенням Голопристанської районної ради народних депутатів від 28 березня 1992 року за № 95 не припинилось, просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 2920 - СГ 05.03.2020 року; скасувати рішення Голопристанської районної Ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області від 23 січня 1998 року № 150; скасувати державний акт на право постійного користування землею серії II- ХС № 002899 на ім`я ОСОБА_2 , площею земельної ділянки 30,3 га для ведення селянського (фермерського) господарства, на території Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області; скасувати державну реєстрацію та кадастровий номер 6522383200:05:001:07966 земельної ділянки, площею 30,3 га у Державному земельному кадастрі України, яка розташована на території Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

08.05.2020 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що доведена в судовому порядку належність документів ОСОБА_8 не встановлює факту того, що ці документи є дійсними, адже згідно Земельного Кодексу 1990 року, Закону «Про селянське фермерське господарство» 1991 року, земля, що надавалась в пожиттєве володіння чи користування для ведення селянського фермерського господарства не могла бути вилучена до земель запасу, оскільки при припиненні діяльності фермерського господарства дія документів на право володіння землею припинилась, тобто акти на право володіння землею є такими що втратили чинність ще у 1998 р. і тому не можуть бути підставою для судових розглядів, так як усі терміни судових оскаржень давно минули.

Крім того, зазначив, що він не одержував землі ОСОБА_1 , а одержав земельну ділянку із земель запасу Голопристанської районної ради, що слідує із приложеного позивачем Архівного витягу Голопристанської районної ради народних депутатів Херсонської області рішення XV сесії 22 скликання від 23.01.1998 р. На момент прийняття цього рішення землі, які він міг отримати, знаходились в оренді, в процесі вилучення, судового розгляду справ про банкрутство. Тому земельну ділянку, що підходила за розміром до вказаної в рішення районної ради, він отримав тільки на початку березня 1999 р. (кадастровий № 6522383200:05:001: 0796 ), тобто отримав землю, по якій вже пройшли строки оскаржень в радах, судах, після того, як попередні правоустановчі документи стали недійсними.

26.05.2020 року представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Лабенок О.І. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що доводи позивача є необґрунтованими, а позовні вимоги - такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

06.02.2020 року до Головного управління надійшла заява ОСОБА_1 про надання згоди на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 88,1 га, що розташована на території Збур`ївської сільської ради Голопристанського району для ведення селянського (фермерського) господарства. 05.03.2020 року за результатами розгляду зазначеної заяви Головним управлінням видано наказ № 2920-СГ про відмову у надані згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої за межами населеного пункту на території Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 88.1 га., із цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства, на підставі частини 4 статті 122 та частини 7 статті 118 ЗК України,

у зв`язку з тим, що частина земельної ділянки не відноситься до земель сільськогосподарського призначення, а відноситься до земель водного фонду, а Головне управління немає повноважень щодо розпорядження землями водного фонду.

Крім того, Відділ у Голопристанському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на запит адвоката позивача, надав відповідь стосовно земельної ділянки площею 88,1 га, в якому повідомив, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру дана земельна ділянка накладається на земельні ділянки за кадастровими номерами 6522383200:05:001:0796, 6522383200:08:001:0001, 6522383200:05:001:0585. Примірника Державного акту на право довічного успадкованого володіння, виданого ОСОБА_6 та Книги реєстрації державних актів Головному управлінню та Відділу на зберігання не передавались.

За інформацією Архівного відділу Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, в рішенні десятої сесії двадцять першого скликання від 28 березня 1992 року № 95 Голопристанської районної ради народних депутатів Херсонської області питання про надання громадянину ОСОБА_6 земельної ділянки 88.1 га Голопристанською районною радою народних депутатів Херсонської області не розглядалося, таким чином, виникає сумнів з приводу законності та достовірності вищевказаного державного акту.

Земельна ділянка, площею 30.3 га за кадастровим номером 6522383200:05:001:0796 була сформована за державні кошти у рамках проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності 27.11.2019 року Державним підприємством «Херсонська регіональна філія Центру ДЗК», тому недоцільно скасовувати державну реєстрацію даної земельної ділянки.

Представник Скадовської районної ради Херсонської області в судові засідання не з`являвся, до суду скеровано листа щодо розгляд справи у відсутність представника районної ради.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 09.04.2020 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 15.07.2020 року до участі в справі залучено в якості співвідповідача Голопристанську районну раду Херсонської області.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 07.12.2020 року замінено відповідача у справі Голопристанську районну раду Херсонської області на належу Скадовську районну раду Херсонської області.

Ухвалою Голопристанського районного суду від 15.01.2021 року забезпечено позов, шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Заслухавши думку сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_5 отримав удовічне успадковуваневолодіння земельнуділянку 88,1гектарів землів межах згідно з планом землеволодіння на підставі рішення Голопристанської районної Ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області Української РСР від 28 березня 1992 року № 95.

11 травня 1995 року державним нотаріусом Ноздрачовою В.Д. було завірено державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею площею 88,1 га.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 29.07.2019 року, яке набуло чинності, через допущену помилку у імені та по-батькові, встановлено факт належності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №19.

На підставі рішення Голопристанської районної ради народних депутатів Голопристанського району, Херсонської області від 23 січня 1998 року № 150, частина належної позивачу земельної ділянки, а саме 30,3 га, була надана у постійне користування громадянину ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, кадастровий номер 6522383200:05:001:0796, видано Державний акт на право постійного користування землею від 01 березня 1999 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 404.

Рішенням Голопристанської районної ради народних депутатів Херсонської області від 24.12.1998 року № 56 (п.2), відповідно до статті 27 п. 3, статті 114 Земельного кодексу України припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 88, 1 га фермерського господарства «Рассвет» - ОСОБА_9 .

Таким чином, надання земельної ділянки у постійне користування відповідачу рішенням від 23.01.1998 року передувало рішенню Голопристанської районної ради народних депутатів Голопристанського району 24.12.1998 року про припинення права користування ОСОБА_1 , що є нелогічним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Пунктом 3 ст. 27 Земельного кодексу України ( в редакції від 13.03.1992 року, яка діяла на час виниклих правовідносин) передбачено припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною у разі: припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Право довічного успадкованого володіння та право постійного користування земельною ділянкою не є тотожними поняттями. Діючий на той час Земельний кодекс України в редакції від 13.03.1992 року не регламентував питання права довічного успадкованого володіння та його припинення, а тому воно не могло бути припиненим з підстав, зазначених у рішенні Голопристанської районної ради народних депутатів Херсонської області від 24.12.1998 року № 56., або з будь-яких інших підстав.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фермерське господарство «Рассвет» було взято на облік 19.05.1994 року, припинено 22.03.2013 року за спрощеною процедурою, знято з обліку 26.03.2013 року;

Згідно довідки архівного відділу Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області від 24.03.2021 № 04-07/56, фермерське господарство «Рассвет» було зареєстроване 19.04.1994 року на території с. Збур`ївка Голопристанського району Херсонської області, директором якого був ОСОБА_5 . У документах архівного відділу Голопристанської районної державної адміністрації у розпорядженні представника Президента України від 18.08.1992 року № 159-р (2-7) «Про реєстрацію фермерського господарства «Рассвет», статут вище зазначеного господарства, як додаток до розпорядження відсутній.

Іншої інформації щодо фермерського господарства сторонами суду надано не було.

Таким чином, на час прийняття рішення № 56 24.12.1998 року фермерське господарство «Рассвет» не припинило свою діяльність, а відповідно є безпідставним посилання на п. 3 ст. 27 ЗК України в редакції 1992 року.

Стаття 114 ЗК України, на яку здійснено посилання в оскаржуваному рішення, регламентує питання недійсності угод щодо землі, а саме: купівля-продаж, дарування, застава, самовільний обмін земельних ділянок землекористувачами, в тому числі орендарями, а також угоди, укладені власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, є недійсними.

Докази недійсності угоди щодо спірної земельної ділянки, яка належала на той час позивачу, в матеріалах провадження відсутні.

Таким чином, припинення права позивача на спірну земельну ділянку було здійснено незаконно, в порушення вимог діючого законодавства.

Діюче на час виникнення спірних правовідносинзаконодавство (станомна 1998рік)не містило норм, які б дозволяли припинити право довічного успадкованого володіння землею, тому таке право є дійсним.

Позивач отримав спірну земельну ділянку на праві довічного успадковуваного володіння на підставі Земельного кодексу УРСР від 18 грудня 1990 року (в редакції від 15 березня 1991 року) та на підставі Закону України від 20 грудня 1991 року «Про селянське (фермерське) господарство».

За змістом статей 6, 50 ЗК України 18 грудня 1990 року №561-XII (у редакції на час його прийняття) у довічне успадковуване володіння земля надається громадянам Української РСР для ведення селянського (фермерського господарства). Громадянам Української РСР, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, що ґрунтується переважно на особистій праці та праці членів їхніх сімей, надаються за їх бажанням у довічне успадковуване володіння або в оренду земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.

Земельний Кодекс України у редакції від 13 березня 1992 року не передбачав такого виду права, як довічне успадковуване володіння земельною ділянкою.

Пунктом 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

У рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. №5-рп (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що у Земельному кодексі Української РСР від 18 грудня 1990 року була регламентована така форма володіння землею, як довічне успадковуване володіння. ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної та приватної власності громадян на землю (зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення сільського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (ст. 6). Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам на їх вибір забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування.

При цьому в будь-якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереоформленням правового титулу.

На час розгляду справи в суді Державний акт позивача на право довічного успадкованого володіння є дійсним.

Таким чином, особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння, за Законом не може бути позбавлена права на таке володіння і вирішення цього питання можливе лише у судовому порядку.

З огляду на викладене, рішення Голопристанської районної Ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області від 23 січня 1998 року № 150 «Про виділення земельних ділянок для ведення селянських (фермерських ) господарств» , зокрема ОСОБА_2 , площею 30,3 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованої на території Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. є незаконним, яке підлягає скасуванню, що в свою чергу передбачає скасування Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХС № 002899 на ім`я ОСОБА_2 , площею 30,3 га, для ведення селянського (фермерського) господарства та державної реєстрації та кадастровий номер 6522383200:05:001:07966 земельної ділянки.

У своєму наказі Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області № 2920 СГ від 05.03.2020 «Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою», підставою відмови вказано, що частина, зазначеною позивачем в заяві земельної ділянки, не відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

При цьому, оскаржуваний наказ не містить будь якого доказового та правового обґрунтування.

В той же час земельна ділянка, надана ОСОБА_2 у постійне користування саме для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебували на праві успадкованого довічного володіння позивача.

Крім того, у своєму клопотанні про заміну відповідача, представник Головного управління Держгеокадастру зазначає, що частина спірної земельної ділянки була передана фізичним особам для ведення селянського (фермерського) господарства.

Тобто, позиція Управління Держгеокадастру має суперечливий характер відносно оскаржуваного наказу Держгеокадастру у Херсонській області № 2920 СГ від 05.03.2020 , оскільки спірна земельна ділянка, відноситься саме до земель сільськогосподарського призначення, про що зазначає сам представник відповідача .

З огляд у на вище зазначене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 2920 СГ від 05.03.2020 «Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою» - є безпідставним, необґрунтованим, що не відповідає вимога діючого законодавства та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що правовідносини мають довготривалий характер, суд вважає, що строк позовної давності позивачем при подачі позову не пропущено.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.13, 78, 81, 89, 141, 229, 258-259,263-268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 2920 СГ від 05.03.2020 «Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою».

Скасувати рішення Голопристанської районної Ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області від 23 січня 1998 року № 150 «Про виділення земельних ділянок для ведення селянських (фермерських ) господарств».

Скасувати державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХС № 002899 на ім`я ОСОБА_2 , площею 30,3 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованої на території Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Скасувати державну реєстрацію та кадастровий номер 6522383200:05:001:07966 земельної ділянки, площею 30, 3 га у Державному земельному кадастрі України, розташованої на території Зубр`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі апеляційного скарги через Голопристанський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення складений 03.06.2021 року.

Суддя: О.Х. Ширінська»;

7.Позовної заяви з додатками на 20 арк. (фотокопії), інші матеріали справи в фотокопіях.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя: О.Х. Ширінська