Постанова

від 31.08.2021 по справі 654/990/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 365/990/20 Головуючий в І інстанції Ширінська О.Х.

Номер провадження 22-ц/819/1535/21 Доповідач Орловська Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Орловської Н.В.

суддів: Кузнєцової О.А.

Майданіка В.В.

секретар Давиденко І.О.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Попов Роман Віталійович, на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Скадовської районної ради Херсонської області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування рішення, державного акту на право постійного користування землею та державної реєстрації речового права на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

24.03.2020 р. ОСОБА_2 , від імені якого діяла адвокат Біла - Карп Валентина Анатоліївна, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 2920 - СГ 05.03.2020 року;

- скасувати рішення Голопристанської районної Ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області від 23 січня 1998 року № 150;

- скасувати державний акт на право постійного користування землею серії II- ХС № 002899 на ім`я ОСОБА_1 , площею земельної ділянки 30,3 га для ведення селянського (фермерського) господарства, на території Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області;

- скасувати державну реєстрацію та кадастровий номер 6522383200:05:001:07966 земельної ділянки, площею 30,3 га у Державному земельному кадастрі України, яка розташована на території Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 на підставі рішення Голопристанської районної ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області Української РСР від 28.03.1992р. №95 надано у довічне успадковувань володіння земельну ділянку площею 88,1 га.

11.05.1995 р. державним нотаріусом Ноздрачовою В.Д. було завірено державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею. Факт належності вказаного правовстановлюючого документу позивачеві встановлено рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 29.07.2019р. у справі №654/1339/19.

У зв`язку з відмовою ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку документації із землеустрою на вказану земельну ділянку з тих підстав, що її частина не відноситься до земель сільськогосподарського призначення, позивач звернувся до Збур`ївської сільської ради з запитом про отримання інформації про те, чи було змінено цільове призначення земельної ділянки площею 88,1 га, наданої ОСОБА_2 .

Зі змісту листа - відповіді Збур`ївської сільської ради №02-13/61 від 18.03.2020р. позивачу стало відомо, що частина належної йому земельної ділянки, а саме 30,3 га, була надана у постійне користування громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення Голопристанської районної ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області від 23.01.1998р. № 150 та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 01.03.1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №404.

За позицією позивача, передання ОСОБА_1 у постійне користування земельної ділянки площею 30,3 га, яка є частиною земельної ділянки площею 88,1 га, раніше виділеної ОСОБА_2 , є незаконним, оскільки рішення Голопристанської районної ради народних депутатів від 28.03.1992р. №95 та державний акт на право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою площею 88,1 га, виданий на ім`я ОСОБА_2 , ніким не скасовувалися та не змінювалися, а тому право позивача на спірну земельну ілянку внаслідок передання ОСОБА_1 її частини є порушеним.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 15.07.2020р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача Голопристанську районну раду Херсонської області. (а.с.78)

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 07.12.2020р. замінено відповідача у справі Голопристанську районну раду Херсонської області на належного Скадовську районну раду Херсонської області. (а.с.138)

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 травня 2021р. позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним та скасова наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 2920 - СГ від 05.03.2020 Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою . Скасовано рішення Голопристанської районної Ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області від 23 січня 1998 року № 150 Про виділення земельних ділянок для ведення селянських (фермерських ) господарств . Скасовано державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХС № 002899 на ім`я ОСОБА_1 , площею 30,3 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованої на території Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. Скасовано державну реєстрацію та кадастровий номер 6522383200:05:001:07966 земельної ділянки, площею 30, 3 га у Державному земельному кадастрі України, розташованої на території Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_2 отримав у довічне успадковуване володіння земельну ділянку 88,1 гектарів землі в межах згідно з планом землеволодіння на підставі рішення Голопристанської районної Ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області Української РСР від 28 березня 1992 року № 95. На підставі рішення Голопристанської районної ради народних депутатів Голопристанського району, Херсонської області від 23 січня 1998 року № 150, частина належної позивачу земельної ділянки, а саме 30,3 га, була надана у постійне користування громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, кадастровий номер 6522383200:05:001:0796. Рішенням Голопристанської районної ради народних депутатів Херсонської області від 24.12.1998 року № 56 (п.2), відповідно до статті 27 п. 3, статті 114 Земельного кодексу України припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 88,1 га фермерського господарства Рассвет - ОСОБА_2 .

Оскільки надання земельної ділянки у постійне користування відповідачу рішенням від 23.01.1998 року передувало рішенню Голопристанської районної ради народних депутатів Голопристанського району 24.12.1998 року про припинення права користування ОСОБА_2 , тому набуття відповідачем права користування спірною земельною ділянкою є незаконним та порушує права позивача.

Крім того, суд зазначив, що діюче на час виникнення спірних правовідносин законодавство (станом на 1998 рік) не містило норм, які б дозволяли припинити право довічного успадкованого володіння землею, тобто таке право є дійсним. Таким чином, припинення права позивача на спірну земельну ділянку було здійснено незаконно, в порушення вимог діючого законодавства. На час розгляду справи в суді Державний акт позивача на право довічного успадкованого володіння є дійсним.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Голопристанської районної Ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області від 23 січня 1998 року № 150 Про виділення земельних ділянок для ведення селянських (фермерських ) господарств , зокрема ОСОБА_1 , площею 30,3 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованої на території Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, що в свою чергу передбачає скасування Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХС № 002899 на ім`я ОСОБА_1 , площею 30,3 га, для ведення селянського (фермерського) господарства та державної реєстрації та кадастровий номер 6522383200:05:001:07966 земельної ділянки.

Оскільки наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 2920 - СГ від 05.03.2020 Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою не містить будь-якого доказового та правового обґрунтування, тому суд дійшов висновку про його безпідставність та необґрунтованість, що також є підставою для його скасування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Попов Роман Віталійович, посилаючись на помилковість висновків суду щодо задоволення позовних вимог позивача, просить рішення суду скасувати і постановити нове про відмову у їх задоволення з підстав відсутності порушених прав позивача, оскільки ОСОБА_1 отримав земельну ділянку із земель запасу, а не із земель, належних позивачу.

Крім того, отримана позивачем земельна ділянка площею 88,1 га була передана у користування Фермерському господарству Рассвет , засновником якого був ОСОБА_2 , а тому припинення права землекористування порушує права саме юридичної особи, як фактичного землекористувача, а не позивача, як фізичної особи.

Також апелянт зазначає, що рішення Голопристанської районної ради народних депутатів Херсонської області від 24.12.1998 №56 Про вилучення земельних ділянок для ведення селянських (фермерських) господарств , яким відповідно до ч.3 ст. 27, ст.114 Земельного кодексу України припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 88,1 га Фермерського господарства Рассвет - ОСОБА_2 , є чинним, а позовні вимоги щодо його незаконності та скасування у цій справі не заявлялися.

Апелянт звертає увагу, що зробивши висновок про незаконність припинення права позивача на спірну земельну ділянку суд першої інстанції в порушення норм процесуального закону вийшов за межі позовних вимог, оскільки рішення Голопристанської районної ради народних депутатів Херсонської області від 24.12.1998 №56 не є предметом оскарження у даній справі.

Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності, який безпідставно було поновлено судом.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив, що в силу ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, судом встановлені такі обставини.

Рішенням Голопристанської районної ради народних депутатів Херсонської області від 28.03.1992 №99 Про виділення земельних ділянок для ведення селянських (фермерських) господарств надано за рахунок земель запасу ОСОБА_2 88,1 га, в тому числі 49,8 сільгоспугідь. (а.с.167)

До позовної заяви долучено світлокопію Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею (без серії, номеру та дати), а саме 88,1 гектарів землі в межах згідно з планом землеволодіння, для ведення селянського (фермерського) господарства, факт належності якого ОСОБА_2 встановлено рішенням Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 29.07.2019 року у справі №654/1339/19, яке набуло законної сили 29.08.2019р. Голопристанської районної Ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області Української РСР від 28 березня 1992 року № 95, передано у довічне успадковуване володіння. (а.с.8-9, 14).

За змістом цієї копії земельна ділянка площею 88,1 га була виділена ОСОБА_2 для селянського (фермерського) господарства.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 19.05.1994р. зареєстровано Фермерське господарство Рассвет , код ЄДРПОПУ 21273191, яке припинено 22.03.2013р. (а.с.171)

Згідно довідки архівного відділу Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області від 24.03.2021 № 04-07/56, фермерське господарство Рассвет було зареєстроване 19.05.1994 року на території с. Збур`ївка Голопристанського району Херсонської області, директором якого був ОСОБА_2 . (а.с.181)

Рішенням Голопристанської районної ради народних депутатів Херсонської області від 24.12.1998р. №56 Про вилучення земельних ділянок для ведення селянських (фермерських) господарств відповідно до ст. 27 п.3, ст.114 Земельного кодексу України припинено право користування земельною ділянкою, загальною площею 88,1 га Фермерського господарства Рассвет - ОСОБА_2 . (а.с.170)

На підставі рішення Голопристанської районної ради народних депутатів Херсонської області від 23 січня 1998 року № 150 Про виділення земельних ділянок для ведення селянських (фермерських) господарств , ОСОБА_1 із земель запасу надано у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку, площею 30 га, якій присвоєно кадастровий номер 6522383200:05:001:0796 та видано ОСОБА_1 . Державний акт на право постійного користування землею від 01 березня 1999 року серії ІІ-ХС №002899, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 404. (а.с.18,12)

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 16.03.1999р. зареєстровано Селянське (фермерське) господарство ЧЕК , засновником якого є ОСОБА_1 . (а.с. 149)

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 256798339 від 17 травня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрував своє право постійного користування земельною ділянкою площею 30,3 га кадастровий номер 6522383200:05:001:0796, 21 квітня 2021 року на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 11 грудня 2020 року № 39 та акту приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 14.12.2020р. (а.с.190-191)

05.03.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області видано наказ №2920-СГ Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою , яким відмовлено ОСОБА_2 у наданні згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої за межами населених пунктів на території Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 88,1 га, із цільовим призначенням - для ведення селянського (фермерського) господарства, на підставі ч. 4 ст. 122 та ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, у зв`язку з тим, що частина земельної ділянки не відноситься до земель сільськогосподарського призначення. (а.с.165)

На звернення позивача щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 88,1 га Збур`ївська сільська рада Голопристанського району Херсонської області листом від 18.03.2020р. №02-13/61 повідомила, що така інформація відсутня. Разом з тим зазначила, що частина даної земельної ділянки, а саме 30,3 га була надана у постійне користування громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення Голопристанської районної ради народних депутатів Херсонської області від 23.01.1998 р. №150. На даний час земельна ділянка 30,3 га знаходиться у користуванні ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 01.03.1999 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 404. (а.с.11)

Отже, частина земельної ділянки, яка була передана у довічне успадковуване володіння ОСОБА_2 , а саме 30,3 га з 88,1 га, знаходиться в межах земельної ділянки, наданої у постійне користування ОСОБА_1 .

Наведені фактичні обставини не були заперечені чи спростовані відповідачами у справі, яка розглядається.

У відповідності до повноважень, визначених п.4 ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Завданням цивільного судочинства, зокрема, є вирішення цивільних- справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів у тому числі юридичних осіб ( ч.1 ст.2 ЦПК України).

У численних постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово наголошено, що суди мають розглядати справу за позовними вимогами, які відповідають належному способу захисту, здійснення якого матиме наслідком реальне відновлення порушеного права.

У справі, що розглядається, предметом оскарження є, зокрема, рішення уповноваженого органу у сфері земельних відносин щодо частини земельної ділянки, яка надана позивачеві для постійного користування, і це право не було припинено у визначений законом спосіб.

Позивач пов`язує порушення свого права володіння спірною частиною земельної ділянки площею 30,3 га внаслідок передання її у постійне користування відповідачеві ОСОБА_1 на підставі оскарженого рішення Голопристанської районної ради народних депутатів Херсонської області від 23.01.1998р. № 150, яке було реалізоване, оскільки речове право набувача зареєстровано у визначеному законодавством порядку.

Особа, яка вважає свої права порушеними, повинна скористатись способом захисту, прямо передбаченим нормою матеріального права.

Враховуючи, що в даному випадку ОСОБА_2 вважає своє право на довічне володіння спірною земельною ділянкою порушеним внаслідок реєстрації права постійного користування нею за іншою фізичною особою, а саме ОСОБА_1 , то належному способу відновлення порушеного права відповідає вимога про витребування у цієї особи спірної земельної ділянки.

Рішення суду про витребування земельної ділянки є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Такий запис вноситься у разі, якщо право власності на це майно зареєстровано саме за відповідачем. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна, вимога про скасування рішення Голопристанської районної Ради народних депутатів Херсонської області від 23 січня 1998 року № 150, державного акту на право постійного користування землею серії II- ХС № 002899 на ім`я ОСОБА_1 , а також державної реєстрації та кадастрового номеру 6522383200:05:001:07966 земельної ділянки, площею 30,3 га, є неефективним способом відновлення порушеного права позивача, оскільки задоволення такої вимоги не призводить до відновлення права довічного володіння позивача.

Такий висновок узгоджується із практикою застосування норм права у схожих правовідносинах, що викладені у постановах ВП ВС від 22.01.2020р. у справі № 910/1809/18; у постанові від 22.06.2021 № 334/3161/17.

Суд першої інстанції вказаного не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 у вказаній частині позовних вимог.

За викладених обставин та згідно ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог ОСОБА_2 про скасування рішення Голопристанської районної Ради народних депутатів Херсонської області від 23 січня 1998 року № 150, державного акту на право постійного користування землею серії II- ХС № 002899 на ім`я ОСОБА_1 , а також державної реєстрації та кадастрового номеру 6522383200:05:001:07966 земельної ділянки, площею 30,3 га, належить скасувати і постановити нове рішення про відмову у задоволенні цієї частини позову.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 2920 - СГ 05.03.2020 р. Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою , то колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи вимоги позивача в цій частині суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ не містить належного доказового та правового обґрунтування, що не відповідає вимогам закону, а тому дійшов висновку про визнання вказаного наказу протиправним та його скасування.

Проте такий висновок суду не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Стаття 2 КАС завданням адміністративного судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 1 частини першої статті 4 КАС адміністративною справою визнає переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно п. 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень позначає орган державної влади,орган місцевого самоврядування,їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Водночас при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб`єкта владних повноважень.

При цьому, визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб`єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження є наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 05.03.2020р. №2920-СГ Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою , яким відмовлено ОСОБА_2 у наданні згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої за межами населених пунктів на території Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 88,1 га, із цільовим призначенням - для ведення селянського (фермерського) господарства, на підставі ч. 4 ст. 122 та ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, у зв`язку з тим, що частина земельної ділянки не відноситься до земель сільськогосподарського призначення

Згідно ст. 25 Закону України Про землеустрій одним з видів документації з землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Статтею 55 цього Закону передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом . (ч.3 ст. 55 Закону України Про землеустрій )

Системний аналіз наведених норм у їх взаємозв`язку свідчить про те, у правовідносинах щодо оскарження наказу від 05.03.2020р. №2920-СГ Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, як територіальний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, виконує публічно - владні управлінські функції, тобто є суб`єктом владних повноважень у розумінні ст. 4 КАС України, а сторони в даному контексті є учасниками публічних правовідносин.

При цьому апеляційний суд зауважує, що суть спірних правовідносин в частині оскарження позивачем наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 05.03.2020р. №2920-СГ, полягає саме в оспорюванні правомірності вказаного індивідуального акту.

Скасування вказаного наказу не має наслідком порушення речового права або спір щодо такого права позивача чи інших осіб на цю земельну ділянку.

Отже, враховуючи, що виникнення спірних правовідносин зумовлено протиправним, на думку позивача, рішенням відповідача ГУ Держгеокадастру у Херсонській області під час вирішення питань, які за законодавчими приписами належать до його виключної компетенції, а тому законність такого рішення підлягає перевірці адміністративним судом.

Надавши правову оцінку наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 05.03.2020р. №2920-СГ Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою на предмет його відповідності вимогам закону, встановивши його протиправність та скасувавши, суд першої інстанції фактично перебрав на себе функції адміністративного суду, чим порушив визначені законом правила підсудності та принцип правової визначеності.

Згідно приписів ч.1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255, зокрема, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. (ч.2 ст.377 ЦПК України)

Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. (ч.1 ст. 256 ЦПК України)

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 травня 2021 року у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу від 05.03.2020р. №2920-СГ Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою підлягає скасуванню, а провадження по справі у цій частині - закриттю.

Апеляційний суд роз`яснює позивачу, що вирішення вказаних позовних вимог віднесено до суду адміністративної юрисдикції.

Оскільки в даному провадженні об`єднано кілька вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, тому підстави для подання позивачем заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією відсутні.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , тому сплачений ним до суду апеляційної інстанції судовий збір в сумі 3783,60 грн (840,80 грн * 3 * 150%) підлягає частковому стягненню з позивача, пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме в сумі 2 522,40 грн. (2/3 від сплаченої суми).

Крім того, відповідно ч.2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, що матеріали справи не містять клопотання позивача про повернення сплаченої ним суми судового збору у розмірі 840,80 грн. за вимогу про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 05.03.2020р. №2920-СГ, тому вказане питання судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.11,16 ЦК України, ст. 141, 255, 367, 274, 376, 377 ЦПК України, суд

ПОС Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Попов Роман Віталійович, задовольнити частково.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 травня 2021 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Скадовської районної ради Херсонської області про скасування рішення Голопристанської районної Ради народних депутатів Херсонської області від 23 січня 1998 року № 150, державного акту на право постійного користування землею серії II- ХС № 002899 на ім`я ОСОБА_1 , а також державної реєстрації та кадастрового номеру 6522383200:05:001:07966 земельної ділянки, площею 30,3 га, скасувати і постановити нове рішення про відмову у задоволенні вказаної частини вимог.

Це ж рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу від 05.03.2020р. №2920-СГ Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою скасувати, провадження у справі закрити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2 522,40 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві грн. 40 коп.) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 01 вересня 2021 року.

Головуючий

---

Н.В.Орловська

Судді:

---

О.А.Кузнєцова

---

В.В.Майданік