ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
У Х В А Л А
25.10.2023р. Справа № 5/119б
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В. у справі за заявою кредитора (заявника) Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську до боржника Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Карбон (код ЄДРПОУ 19381513) м. Шахтарськ про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа про банкрутство справа Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Карбон м.Шахтарськ.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.08.2010 призначений новий керуючий санацією боржника арбітражний керуючий Лєсніков Є.Є.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.12.2010 затверджений план санації ТОВ „Фірма „Карбон м.Шахтарськ, схвалений комітетом кредиторів, строк процедури санації продовжений.
Постановою господарського суду Донецької області від 14.08.2013 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 6 місяців до 14.02.2014 та ліквідатором призначений арбітражний керуючий Лєсніков Є.Є.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.09.18р. справа №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства ТОВ „Фірма „Карбон, м.Шахтарськ передана до провадження судді Тарапаті С.С.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.10.2018 справа №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства ТОВ „Фірма „Карбон, м.Шахтарськ прийнята до провадження суддею господарського суду Донецької області Тарапатою С.С.; замінено кредитора у справі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Червоноград Львівської області (код ЄДРПОУ 25258320) на його правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (код ЄДРПОУ 41322361).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.2019 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора - арбітражного керуючого Лєснікова Є.Є. без номера і дати про звільнення від виконання повноважень ліквідатора; зобов`язано ліквідатора - арбітражного керуючого Лєснікова Є.Є. направити господарському суду Донецької області звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, та інші документи в підтвердження проведеної роботи відповідно до вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.09.2019 замінено кредитора у справі №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Карбон (код ЄДРПОУ 19381513) м.Шахтарськ - Шахтарську податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38548540) на його правонаступника Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.11.2020 замінено кредитора у справі - Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) на його правонаступника Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826).
Розпорядженням Господарського суду Донецької області 28.10.2020 у зв`язку з відрахуванням судді Тарапати С.С. зі штату суддів Господарського суду Донецької області справа №5/119б передана на повторний автоматичний розподіл справ.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 справу №5/119б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Карбон передано на розгляд судді Зекунова Е.В.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.11.2020 прийнято до провадження суддею Зекуновим Е.В. справу №5/119б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Карбон (код ЄДРПОУ 19381513).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.10.2021 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області б/н від 06.10.2021 про заміну сторони її правонаступником у справі №5/199б. Замінено сторону (кредитора) у справі №5/199б Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826) на його правонаступника Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП: 44070187).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.03.2023 задоволено заяву ліквідатора арбітражного керуючого Лєснікова Є. від 10.03.2023 про залишення його заяви про дострокове припинення повноважень ліквідатора у справі №5/119б без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.05.2023 замінено кредитора у справі №5/119б Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Львівській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код юридичної особи - 13814885).
21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого, з дня введення його в дію визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
З огляду на зазначене, подальший розгляд справи №5/119б здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на дату порушення провадження у справі власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника є учасником провадження у справі про банкрутство.
В силу ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
Щодо ліквідаційної процедури
Постановою господарського суду Донецької області від 14.08.2013 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 6 місяців до 14.02.2014
Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;
у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута (ч.1).
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов`язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати (ч.2).
Щодо повноважень арбітражного керуючого.
Постановою господарського суду Донецької області від 14.08.2013 у справі № 5/119б відкрита ліквідаційна процедура ТОВ „Фірма „Карбон строком на 6 місяців до 14.02.2014 та ліквідатором призначений арбітражний керуючий Лєсніков Є.Є.
У відповідності до ст. 10 КУзПБ, арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.
Статтею 28 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий для виконання повноважень ліквідатора призначається господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.
Законодавством передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури. Так, частинами 1, 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;
виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;
аналізує фінансовий стан банкрута;
виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
формує ліквідаційну масу;
заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;
з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;
заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;
подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;
вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню;
продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом;
подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу;
веде реєстр вимог кредиторів;
подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом (ч.1).
Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства (ч.2).
Частиною 4 статті 61 КУзПБ встановлено, що ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Щодо повноважень кредиторів
Приписи КУзПБ передбачають, що участь кредитора у справі про банкрутство не може бути формальною. Будучи учасником такого провадження кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника (стаття 42 КУзПБ), прийняття рішення про обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого (п.5.ч.5ст.48 КУзПБ), звернення до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого (п.4.ч.8 ст.48 КУзПБ), звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора (ч.6 ст. 61 КУзПБ), визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону (стаття 73 КУзПБ), реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.
Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі можуть свідчить про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення ліквідаційної процедури, що не відповідає меті участі кредитора у справі. Вказане може сприяти збільшенню витрат у ліквідаційній процедурі та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.
За змістом статей 61, 62, 63, 64 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.
Частиною третьою статті 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.
Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б).
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення. Аналогічний принцип передбачався Законом про банкрутство, чинним на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі.
Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка має обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 28.11.2019 у справі №904/6144/16, від 10.12.2020 у справі №916/95/18).
Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 48 КУзПБ до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.
В силу приписів КУзПБ проведення процедури банкрутства ліквідації боржника без участі арбітражного керуючого неможливе. Тому, у випадку припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство належить одночасно призначити нового арбітражного керуючого.
Щодо сплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого
Статтею 115 Закону про банкрутство передбачено, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, встановлено наступне:
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (частина 2).
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі (частина 2).
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі (частина 2).
Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду (частина 5).
Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати (частина 5).
Таким чином, Кодексом та Законом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Зі змісту ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства слідує, що нарахування і виплата грошової винагороди арбітражному керуючому здійснюється за безпосередньої участі зборів кредиторів або комітету кредиторів боржника, оскільки це позначається на розмірі задоволення їх кредиторських вимог.
При цьому, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.
Водночас, господарський суд відзначає, що згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 918/454/18.
Господарським судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17, у відповідності до якої: «Відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.».
Таким чином, виходячи з наведеного та враховуючи норми статті 43 Конституції України, відповідно до якої, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, та з урахуванням усталеної практики Верховного Суду щодо відсутності впливу на оплату послуг ліквідатора наявність чи відсутність майна боржника, господарський суд вважає, що проведення процедури ліквідації боржника не можливо без вирішення всіх процесуальних питань, у тому числі без визначення джерела оплати послуг (грошової винагороди та здійснення витрат ліквідатора) Арбітражного керуючого Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Карбон.
Суд звертає увагу, що законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. У разі, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, оплата послуг арбітражного керуючого - ліквідатора, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Щодо тривалості провадження у справі про банкрутство
Процедури банкрутства за вимогами КУзПБ мають строковий характер. Зокрема, у відповідності до частини 1 статті 58 КУзПБ у ліквідаційній процедурі ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. у строк що не перевищує 12 місяців
Судом встановлено, що провадження у справі №5/119б про банкрутство ТОВ „Фірма „Карбон відкрито ухвалою господарського суду Донецької області від 26.06.2006.
Не зважаючи на те, що судова процедура банкрутства ТОВ „Фірма „Карбон в межах справи № 5/119б триває вже понад 17 років, до теперішнього часу вона є незавершеною.
Подальше затягування процедури банкрутства ТОВ „Фірма „Карбон на стадії ліквідації з триваючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів за відсутності реальної можливості завершення ліквідаційної процедури призведе лише до порушення прав як кредиторів, так і Боржника та матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов`язаних з провадженням у справі. Зокрема витрат на оплату послуг арбітражного керуючого.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 року визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 року у справі ''Рисовський проти України'').
Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство, яким встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 2, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У Х В А Л И В:
1.Судове засідання у справі №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Карбон призначити на 20.11.2023 об 11:30., каб.412.
2.Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП 44070187) як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України та Державну податкову служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б.8, код ЄДРПОУ 43005393), Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області надати суду до 15.11.2023 свої пропозиції щодо можливості здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Карбон.
3.Зобов`язати ліквідатора у справі №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Карбон арбітражного керуючого Лєснікова Є.Є. надати господарському суду наявні документи:
- відомості щодо юридичних чи фізичних осіб які визнані кредиторами Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Карбон - їх найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові за його наявності для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); ідентифікаційні коди суб`єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків за його наявності, - якщо відповідні дані відомі; засоби зв`язку осіб, які брали участь у судовому процесі (телефон, факс, засоби електронного зв`язку тощо), - якщо вони відомі;
- реєстр вимог кредиторів;
- документи, що направлялися до господарського суду Донецької області, та кредиторам, які свідчать про визнання боржником вимог кредиторів, з моменту порушення справи про банкрутство.
Зобов`язати ліквідатора у справі №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Карбон арбітражного керуючого Лєснікова Є.Є.:
- повідомити господарський суд про дату, коли комітету кредиторів подавався останній ліквідатора звіт про свою діяльність;
- подати комітету кредиторів та господарському суду до 12.11.2023 звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно банкрута на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів банкрута, інформацію про отримання оплати послуг арбітражного керуючого за проведення ліквідаційної процедури банкрута, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
4. Зобов`язати кредиторів та голову комітету кредиторів надати господарському суду до 15.11.2023 свої пропозиції щодо можливості здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі №5/119б про банкрутство Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Карбон.
5. Зобов`язати кредиторів у справі про банкрутство №5/119б до 15.11.2023 повідомити суд про розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого, порядок, спосіб та джерела оплати послуг арбітражного керуючого за виконання послуг ліквідатора Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Карбон.
6. Витребувати від Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001; callcentre@minjust.gov.ua; themis@minjust.gov.ua) інформацію щодо дії свідоцтва №824 від 21.05.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого Лєснікова Є.Є. та його контактні дані (адреса, контактний телефон, електронна пошта тощо).
Зазначену інформацію або обґрунтовані письмові пояснення щодо неможливості подачі такої інформації надати суду у найкоротший термін, але не пізніше 18.11.2023 (включно).
У разі надіслання відповідної інформації до суду засобами поштового зв`язку, попередньо направити копії зазначених документів на електронну пошту на е-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua (з обов`язковим підписанням кваліфікованим електронним підписом).
Суддя Е.В. Зекунов
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2023 |
Оприлюднено | 26.10.2023 |
Номер документу | 114417455 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні