Ухвала

від 25.10.2023 по справі 308/13512/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13512/23

1-кс/308/4959/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071030001204 від 14 червня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України -

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання, в якому орган досудового розслідування просить накласти арешт на автомобіль марки «LEXUS» моделі «NX200» д.н.з. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13 червня 2023 року до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області звернулася ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка просить прийняти міри до невідомої особи, яка в період часу з листопада 2022 року по квітень 2023 року, шляхом обману та зловживання довірою заволоділа належними їй грошовими коштами в особливо великих розмірах.

14 червня 2023 року дані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071030001204, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

12 жовтня 2023 року в період часу з 20 години 55 хвилин по 21 годину 21 хвилин, під час проведення обшуку автомобіля марки «LEXUS» моделі «NX200» д.н.з. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, заборонених речей виявлено не було. Після чого вищевказаний автомобіль вилучено.

Вказані предмети, речі визнані речовим доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Клопотання мотивоване тим, що вищевказані предмети мають значення для встановлення обставин вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також можуть зберігати на собі сліди вчинення злочину, інформація, яка міститься в них, може бути використана як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому в органу досудового розслідування є необхідність в накладенні арешту на вищезазначене майно.

У судове засідання прокурор не з`явився, про час і місце розгляду клопотання був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просить розглянути подане ним клопотання без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Особа, у володінні якої знаходились речі, на які прокурор просить накласти арешт в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду клопотання належним чином повідомлявся.

На підставі ч. 1 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Ознайомившись з клопотанням та доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого відділення Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023071030001204 від 14 червня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

У межах даного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся з клопотанням про накладення арешту на автомобіля марки «LEXUS» моделі «NX200» д.н.з. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, та може бути застосований на підставі ухвали слідчого судді за результатами звернення прокурора,слідчого запогодженням зпрокурором,а зметою забезпеченняцивільного позову-також цивільногопозивача з клопотанням про арешт майна.

Частиною 2статті 171КПК Українивстановлені вимогидо такогоклопотання,зокрема,у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Підставою арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є: збереження речових доказів; спеціальна конфіскація; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як встановлено слідчим суддею, клопотання прокурора подане з порушенням ст. 171 КПК України, оскільки ним не наведено мети та підстав відповідно до положень статті 170 цього Кодексу і відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Також до матеріалів клопотання не додано документів, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, до клопотання недодано документів,та іншихматеріалів,якими прокуроробґрунтовує доводиклопотання щодо необхідності накладення арешту на марки «LEXUS» моделі «NX200» д.н.з. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Таким чином, позаяк подане прокурором клопотання не містить відповідного обґрунтування правових підстав накладення арешту на майно, а отже не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на те, що таке підлягає поверненню слідчому із наданням строку в сімдесят дві години для усунення виявлених недоліків.

Керуючисьст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Ужгородськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 про арештмайна укримінальному провадженні,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№12023071030001204від 14червня 2023року заознаками вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.190Кримінального кодексуУкраїни - повернути прокурору для усунення недоліків.

Встановити строк сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання про арешт майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1