Постанова

від 06.06.2024 по справі 724/1813/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року

м. Київ

справа № 724/1813/22

провадження № 61-14675св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - комунальне некомерційне підприємство «Хотинська багатопрофільна лікарня» Хотинської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2023 року у складі судді Ковальчук Т. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 серпня

2023 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального некомерційного підприємства «Хотинська багатопрофільна лікарня» Хотинської міської ради (далі - КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня») про визнання наказу нікчемним, задоволення заяви про звільнення, нарахування та стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

2. Позовна заява мотивована тим, що наказом Хотинської центральної районної лікарні від 20 листопада 1991 року № 132 він прийнятий на посаду лікаря-хірурга поліклінічного відділення Хотинської центральної районної лікарні.

3. 02 травня 2022 року звернувся із заявою про надання невикористаної відпустки без збереження заробітної плати протягом 2 днів та щорічної відпустки - 15 днів з 16 травня 2022 року із наступним розірванням трудового договору на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України, здійснення компенсаційних виплат з підстав порушення роботодавцем трудового законодавства та умов колективного (трудового) договору.

4. Наказом КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 02 червня 2022 року № 19-зв «Про звільнення» звільнений з займаної посади з 02 червня 2022 року за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України (за скороченням).

5. Посилався на те, що він не був ознайомлений з попередженням про майбутнє звільнення із займаної посади за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату, переліком вакантних посад, і первинною профспілковою організацією лікарні згода на його звільнення не надавалась.

6. Відповідачем не здійснено виплату вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 60 000,00 грн і нарахування відпускних проведено не з посадового окладу в сумі 17 095,00 грн.

7. Також зазначав, що він має право на компенсацію за роботу у вихідний день 22 березня 2020 року на посту в с. Атаки (поза місцем основної роботи) в сумі 714,72 грн, доплату в розмірі трьох окладів за березень 2020 року в сумі

12 423,00 грн з урахуванням інфляційних з 01 квітня 2020 року по 31 травня

2022 року в сумі 4 023,81 грн, трьох відсотків річних з 01 квітня 2020 року

по 31 травня 2022 року в сумі 853,00 грн, добові в сумі 472,30 грн з урахуванням пені за період з 01 квітня 2020 року по 31 травня 2022 року в сумі 157,06 грн, трьох відсотків річних в сумі 31,00 грн.

8. Враховуючи, що всі належні суми не були виплачені в день звільнення, з відповідача на його користь підлягає стягненню середня заробітна плата за весь час затримки розрахунку з 02 червня 2022 року по 12 вересня 2022 року в сумі 67 272,72 грн.

9. Крім того, внаслідок недотримання КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» положень Конституції та трудового законодавства при звільненні йому заподіяно моральну шкоду, що в грошовому еквіваленті становить 200 000,00 грн.

10. Просив поновити строк звернення до суду з позовом, посилаючись на те, що наказ про звільнення він отримав поштою 11 червня 2022 року, проте причинами пропуску строку звернення до суду зазначав здійснення догляду (опіки) за малолітнім онуком, який є внутрішньо переміщеною особою із м. Ірпінь Київської області з 26 лютого 2022 року.

11. З огляду на вказане, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати поважними причини для поновлення строку, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП для звернення до суду; визнати протиправними дії відповідача стосовно видання наказу про його звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України та скасувати даний наказ як неюрисдикційний; визнати юрисдикційною його заяву від 02 травня 2022 року про звільнення відповідно до частини третьої статті 38 КЗпП України та зобов`язати відповідача провести відповідні компенсаційні нарахування та виплати згідно наведених вище розрахункових сум, що складають ціну позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

12. Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.

13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з дотриманням вимог трудового законодавства, позивача своєчасно повідомлено про наступне вивільнення, надано пропозиції про всі наявні вакантні посади, проте останнім згоди на переведення на будь-яку вакантну посаду не надано. ОСОБА_1 до профспілкових органів не обирався, а тому відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» звільнений без згоди первинної профспілкової організації.

14. Пославшись на те, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди є похідними від вимог про скасування наказу, визнання заяви про звільнення відповідно до частини 3 статті 38 КЗпП України юрисдикційною, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони також не підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

15. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2023 року змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

16. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не пропонувалася посада лікаря-хірурга відділу попередніх та періодичних профілактичних медичних оглядів поліклінічного відділення 0,25 ставки, що свідчить про порушення норм трудового законодавства при його звільнення, однак скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу можливе тільки у разі поновлення на роботі як взаємопов`язаних вимог, проте ОСОБА_1 не заявлялися вимоги про поновлення на роботі, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову саме з цих мотивів.

17. За відсутності підстав для скасування наказу КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 02 червня 2022 року №19-зв «Про звільнення», недоведеним є факт заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої звільненням.

18. Також апеляційний суд дійшов висновку про здійснення відповідачем виплати ОСОБА_1 всіх належних сум у день звільнення 02 червня 2022 року зарахуванням на картковий рахунок, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з останнього середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

19. Також враховуючи, що станом на час звернення ОСОБА_1 до суду діяв карантин, він не пропустив строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20. У жовтні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 серпня 2023 року.

21. Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

22. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

23. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року у справі № 6-34цс13; у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 754/1936/16-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 641/5330/16-ц, від 22 квітня 2020 року у справі № 199/8766/18,

від 28 червня 2020 року у справі № 202/1705/20, від 27 вересня 2021 року у справі № 806/2046/18, від 13 квітня 2022 року у справі № 344/1017/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

24. Також, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме справу розглянуто за відсутності заявника, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; не дослідження зібраних у справі доказів; встановлення обставин, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

25. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій порушили приписи частини першої статті 78 ЦПК України та обґрунтували свої рішення припущеннями про отримання ним (без наявності доказу вручення) рекомендованого повідомлення із попередженням від 21 березня 2022 року про майбутнє звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України

20 травня 2022 року; не з`ясували дотримання роботодавцем норм законодавства при процедурі скорочення. Зазначав, що за відсутності попередження він не міг знати та реагувати на запропоновані відповідачем посади.

26. Вказував, що відповідач не дотримався встановленого законодавством порядку щодо звільнення працівників у зв`язку із скороченням, зокрема положень статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статей 49-2, 49-4 КЗпП України.

27. Крім того, зазначав, що звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав.

28. Також зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у справі

№1-13/2013 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці».

29. Посилаючись на те, що 29 серпня 2023 року судове засідання відбувалось в режимі відеоконференції, проте як відео-зв`язок, так і аудіо-зв`язок були вкрай низької якості, він фактично був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи, не був ознайомлений із суттю проголошеного судового рішення та коли буде складено його повний текст, що, на його думку, є підставою для скасування постанови апеляційного суду відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України.

30. Також просив затвердити окрему ухвалу відповідно до статті 420 ЦПК України у випадку і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

31. У січні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив представника КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» на касаційну скаргу, в якому вона просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

32. Наказом Хотинської центральної районної лікарні від 20 листопада

1991 року № 132 ОСОБА_1 прийнятий на посаду лікаря-хірурга поліклінічного відділення Хотинської центральної районної лікарні.

33. 02 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання невикористаної відпустки без збереження заробітної плати 2 дні та щорічної відпустки 15 днів з 16 травня 2022 року із наступним розірванням трудового договору на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України, здійснення компенсаційних виплат з підстав порушення роботодавцем трудового законодавства та умов колективного (трудового) договору.

34. Наказом КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 11 лютого 2022 року №12-од «Про запровадження процедури скорочення штату працівників КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня».

35. На підставі протоколу засідання робочої комісії від 09 лютого 2022 року №1 запропоновано провести скорочення штату працівників КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня», скоротити посади, які підлягають вивільненню в кількості 17 одиниць (додаток №1).

36. Відповідно до додатку №1 до протоколу засідання робочої групи до списку посад, які підлягають скороченню, включено медичного реєстратора 2,75 одиниці, медичної сестри долікарняного кабінету 1 одиниці, фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії 1 одиниці, лікаря з ультразвукової діагностики поліклінічного відділення 0,25 одиниці, лікаря-педіатра ургентного дитячого відділення 3,75 одиниці, медичної сестри поліклінічного відділення 2,5 одиниці, медичної сестри школи інтернату №1 1 одиниці, завідувача дитячим відділенням 0,25 одиниці, завідувача відділенням трансфузіології 0,5 одиниці, лікаря-терапевта відділення трансфузіології 0,25 одиниці, біолога відділення трансфузіології

0,25 одиниці, старшої медичної сестри терапевтичного відділення 1 одиниці, старшої медичної сестри дитячого відділення 1 одиниці, старшої медичної сестри відділення трансфузіології 1 одиниці, старшої медичної сестри інфекційного відділення 0,5 одиниці.

37. Наказом КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 15 березня 2022 року №27-од «Про попередження лікарів, середнього та іншого персоналу про скорочення штату у відповідності до пункту 1 статті 40 КЗпП України» попереджено ОСОБА_1 про скорочення штату посад та звільнення з 20 травня 2022 року.

38. Наказом КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 19 травня 2022 року №48-од «Про звільнення працівників та скорочення ставок у відповідності до пункту 1 статті 40 КЗпП України» звільнено ОСОБА_1 лікаря-хірурга поліклінічного відділення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, датою звільнення є перший робочий день після виходу з відпустки 02 червня

2022 року.

39. Наказом КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 02 червня 2022 року № 19-зв «Про звільнення» ОСОБА_1 звільнений з займаної посади з 02 червня 2022 року за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України (за скороченням).

40. За штатним розписом КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» станом на 01 квітня 2023 року 381,25 ставки.

41. Згідно із штатним розписом КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» станом на 02 червня 2023 року 370 ставок.

42. За повідомленням акціонерного товариства «Укрпошта» від 06 травня

2022 року №100.016.001-114-22 рекомендований лист №6000003266917

від 18 березня 2022 року, направлений ОСОБА_1 , надійшов до відділення поштового зв`язку: 60000, м. Хотин, 19 березня 2022 року та вручений адресату під розпис 21 березня 2022 року.

43. До матеріалів справи приєднано довідку КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 17 березня 2022 року №510 «Про перелік вакантних посад», до якої включено посаду лікаря-ревматолога поліклінічного відділення 1 ставка, лікаря-психолога поліклінічного відділення 1 ставка, завідувача відділу цифрової трансформації та розвитку 0,5 ставки.

44. Також за довідкою КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 12 травня 2022 року №763 «Про перелік вакантних посад», вакантними є посади молодшої медичної сестри хірургічного відділення 1 ставка, молодшої медичної сестри відділення трансфузіології 0,5 ставки, медичної сестри приймального відділення 0,5 ставки, медичної сестри приймального відділення на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку 0,5 ставки.

45. Наказом КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 15 березня 2022 року №27-од «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення вакантних посад» внесено зміни до штатного розпису підприємства шляхом скорочення вакантних посад відповідно до додатку №1.

46. Згідно із додатком №1 до наказу до переліку вакантних посад, які підлягають скороченню 15 березня 2022 року, включено посади інженера метролога 0,25 травки, комірника 0,25 травки, водія 0,25 ставки, лікаря-хірурга відділу попередніх та профілактичних медичних оглядів 0,25 ставки, лікаря-терапевта з медичного обслуговування юнаків допризовного та призовного віку 0,25 ставки, лікаря-анестезіолога дитячого 0,75 ставки.

47. Наказом КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 28 квітня 2022 року №42-од «Про внесення змін до штатного розписку КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» з 01 травня 2022 року введено до штатного розписку посаду лікаря-хірурга відділу попередніх та періодичних профілактичних медичних оглядів поліклінічного відділення 0,25 ставки.

48. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02 квітня 2020 року

№ 768 «Про затвердження Переліку посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та лікуванням пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року» затверджений перелік посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та лікуванням пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби, спричиненої короновірусом, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року.

49. Пунктом 2 зазначеного наказу встановлено, що персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров`я.

50. Відповідно до наказу КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня»

від 29 квітня 2020 року №38-од № 4 «Про нарахування доплати до заробітної плати працівникам КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» головним лікарем було затверджено Перелік працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та лікуванням пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби, спричиненої короновірусом, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року.

51. Наказом Департаменту охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації від 17 березня 2020 року №238 «Про організацію медичного супроводу роботи карантинно-епідеміологічних постів Чернівецької області» зобов`язано керівників центральних районних лікарень та центрів первинної медико-санітарної допомоги розробити та затвердити графік цілодобових чергувань медичних працівників (лікарів та/або середнього медичного персоналу) на пунктах локації карантинно-епідеміологічних постів з 12.00 год 18 березня

2020 року на період ускладненої епідситуації.

52. Згідно з додатком до даного наказу до переліку місць базування територіальних карантинно-епідеміологічних постів стаціонарних дорожніх поліцейських станцій включено пост в с. Атаки Хотинського району Чернівецької області.

53. Спільним наказом КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» та КНП «Хотинський районний центр первинної медичної допомоги» від 18 березня

2020 року «Про організацію медичного супроводу роботи карантинно-епідеміологічних постів Хотинського району» розроблено та затверджено графіки чергувань медичних працівників на постах с. Грозинці у напрямку с. Бочківці та

с. Атаки (згідно додатків).

54. Згідно з графіком чергування лікарів на посту с. Атаки цілодобовий (Додаток до наказу №2) ОСОБА_1 чергував на посту в с. Атаки у вихідний день (неділя) 22 березня 2020 року з 08.00 по 20.00 год.

55. Згідно з розрахунковим листком за листопад 2020 року ОСОБА_1 здійснено доплату до окладу за березень 2020 року за чергування на посту

в с. Атаки 22 березня 2020 року за 12 годин у подвійному розмірі в сумі 918,86 грн.

56. Згідно з розрахунковим листком за травень 2022 року ОСОБА_1 здійснено оплату відпускних за квітень 24 дні в сумі 7199,50 грн, за травень 14 днів в сумі 4154,09 грн, за травень 14 днів в сумі 4154,09 грн, за червень 1 день в сумі 296,72 грн, вихідну допомогу в сумі 17 095,00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

57. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених упункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

58. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

59. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

60. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

61. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

62. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

63. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

64. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині, яка не змінена апеляційним судом, та рішення суду апеляційної інстанції є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» щодо видання наказу про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, визнання заяви про звільнення на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України юрисдикційною

65. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

66. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

67. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

68. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

69. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

70. Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

71. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18),

від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18),

від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

72. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

73. Норми КЗпП України визначають механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначають способи захисту прав працівників. Так, КЗпП України визначає можливість працівника оскарження наказу про його звільнення. Питання дотримання визначеної законом процедури звільнення працівника повинно бути з`ясовано в межах вирішення справи щодо законності такого звільнення та обрано засіб правового захисту у разі установлення порушеного права чи інтересу позивача (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2019 року у справі № 755/3495/16-ц (провадження № 61-1350св17) та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2023 року у справі

№ 724/1960/21 (провадження № 61-12324св22).

74. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

75. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

76. Предметом позову, у справі, що переглядається, тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є визнання протиправними дій КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» щодо видання наказу про звільнення на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України та скасування наказу, визнання заяви ОСОБА_1 від 02 травня

2022 року про звільнення на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України юрисдикційною; зобов`язання КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» провести компенсаційні нарахування та виплати середньомісячної заробітної плати в сумі 60 000,00 грн, відпускних за квітень 2022 року в сумі 19 537,20 грн, за травень

2022 року в сумі 10 878,70 грн, за червень 2022 року в сумі 777,05 грн, компенсацію за роботу у вихідний день 22 березня 2020 року на посту с. Атаки (поза місцем основної роботи) в сумі 714,72 грн, добових в сумі 472,30 грн, трьох окладів за березень 2020 року в сумі 12 423,00 грн з урахуванням інфляційних, стягнення середньої заробітної плати за весь час затримки розрахунку в сумі 67 272,72 грн, моральної шкоди в сумі 200 000,00 грн.

77. Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначалося не дотримання КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» вимог трудового законодавства щодо ознайомлення його з попередженням про майбутнє звільнення із займаної посади за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП Україниу зв`язку із скороченням штату, переліком вакантних посад, отримання згоди первинної профспілкової організації КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» на його звільнення, не здійснення виплати компенсації за роботу у вихідний день 22 березня 2020 року на посту с. Атаки (поза місцем основної роботи) в сумі 714,72 грн, добових в сумі 472,30 грн, трьох окладів за березень 2020 року в сумі 12 423,00 грн, не дотримання вимог з оплати праці при виплаті відпускних за березень, квітень, травень 2022 року, всіх сум при звільненні, заподіяння моральної шкоди.

78. Отже, з урахуванням підстав та змісту позовних вимог ефективним способом захисту права, яке ОСОБА_1 вважає порушеним, є оскарження наказу про звільнення.

79. Водночас обраний ним спосіб захисту права шляхом подання позову про визнання неправомірними дій КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» щодо видання наказу про звільнення на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України сам по собі не сприяє ефективному поновленню права ОСОБА_1 на законність звільнення; при цьому питання неправомірності дій КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» щодо не звільнення ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України не було предметом його позову, а нормами статті 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання заяви юрисдикційною.

80. При цьому суд також зазначає, що у випадку зазначення працівником та роботодавцем різних обставин звільнення, суд не може приймати рішення про зміну формулювання причин звільнення. Належним способом захисту прав позивача у такому випадку є визнання наказу про звільнення незаконним.

81. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду

від 06 грудня 2023 року у справі №757/35715/19 (провадження №61-14388св21).

82. Зважаючи на вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вимогою про визнання його заяви від 02 травня 2022 року про звільнення на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України юрисдикційною, просив застосувати неналежний спосіб захисту, який не передбачений законом.

Щодо позовних вимог про скасування наказу КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 02 червня 2022 року № 19-зв «Про звільнення»

83. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частина шоста статті 43 Конституції України).

84. Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

85. Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно (стаття 49-2 КЗпП України).

86. Розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (частина перша статті 43 КЗпП України).

87. У постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року в справі

№ 6-40цс15 вказано, що «оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення».

88. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (П/9901/310/18) (провадження № 11-431асі18) вказано, що «за приписами частини першої статті 40, частин першої, третьої статті 492 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 492 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від цих висновків».

89. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

90. Апеляційним судом встановлено, що в даному випадку мало місце скорочення штату працівників КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» і позивачу засобами поштового зв`язку було направлено попередження про наступне вивільнення та перелік вакантних посад за місцем проживання згідно опису вкладення рекомендованого листа.

91. За повідомленням акціонерного товариства «Укрпошта» від 06 травня

2022 року №100.016.001-114-22 рекомендований лист №6000003266917

від 18 березня 2022 року, направлений ОСОБА_1 , надійшов до відділення поштового зв`язку: 60000, м. Хотин 19 березня 2022 року та вручений адресату під розпис 21 березня 2022 року.

92. Таким чином доводи касаційної скарги щодо неотримання попередження про наступне вивільнення є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

93. Також безпідставними є й доводи касаційної скарги про те, що позивача звільнено без згоди первинної профспілкової організації, оскільки судами установлено, що він не був обраний до складу профспілкових органів КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня.

94. Проте апеляційний суд також встановив, що наказом КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 28 квітня 2022 року №42-од «Про внесення змін до штатного розписку КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» з 01 травня

2022 року введено до штатного розписку посаду лікаря-хірурга відділу попередніх та періодичних профілактичних медичних оглядів поліклінічного відділення

0,25 ставки, яка не пропонувалася ОСОБА_1 , що свідчить про порушення відповідачем норм трудового законодавства.

95. Водночас, відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 758/9164/16-ц (провадження № 61-12195св19) скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу можливе тільки у разі поновлення на роботі, як взаємопов`язані вимоги.

96. Звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_1 не заявлялися вимоги про поновлення на роботі, з огляду на що апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування наказу КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 02 червня 2022 року №19-зв «Про звільнення».

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача провести відповідні компенсаційні нарахування та виплати

97. Відповідно до частини першої статті 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

98. З огляду на те, що вимоги про обов`язок роботодавця звільнити

ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 38 КЗпП України не були предметом розгляду, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вихідної допомоги внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

99. Також, за відсутності підстав для скасування наказу КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» від 02 червня 2022 року №19-зв «Про звільнення» недоведеним є й факт заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої звільненням.

100. Апеляційний суд, належним чином дослідивши матеріали справи та надавши оцінку всім наявним в них доказам, встановив здійснення КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» виплати ОСОБА_1 всіх належних сум у день звільнення (02 червня 2022 року) зарахуванням на картковий рахунок.

101. За розрахунковим листком за травень 2022 року ОСОБА_1 здійснено оплату відпускних за квітень 24 дні в сумі 7199,50 грн, за травень 14 днів в сумі 4154,09 грн, за травень 14 днів в сумі 4154,09 грн., за червень 1 день в сумі

296,72 грн, вихідну допомогу в сумі 17 095,00 грн.

102. Також згідно з розрахунковим листком за листопад 2020 року

ОСОБА_1 здійснено доплату до окладу за березень 2020 року за чергування на посту в с. Атаки 22 березня 2020 року за 12 годин у подвійному розмірі в сумі 918,86 грн.

103. Зважаючи на вищевикладене у сукупності суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Щодо скасування постанови апеляційного суду відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України

104. У касаційній скарзі позивач зазначав, що 29 серпня 2023 року судове засідання відбувалось в режимі відеоконференції, проте як відео-зв`язок, так і аудіо-зв`язок були вкрай низької якості, він фактично був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи, не був ознайомлений із суттю проголошеного судового рішення та датою складення повного тексту рішення суду, що, на його думку, є підставою для скасування постанови апеляційного суду відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України.

105. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК Українисудові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

106. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 06 липня 2023 року справу призначено до розгляду на 18 липня 2023 року, про що позивач був повідомлений 11 липня 2023 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

107. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 17 липня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

108. Згідно довідки секретаря судового засідання від 18 липня 2023 року у зв`язку з технічною несправністю, а саме неможливістю з`єднання через мережу інтернет з веб-сторінкою «ВКЗ відеоконференція», фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розгляд справи відкладено на 14 серпня 2023 року.

109. Позивач був присутній у судовому засіданні 18 липня 2023 року та повідомлений про відкладення розгляду справи на 14 серпня 2023 року під розписку.

110. 24 липня 2023 року до Чернівецького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Половінкіній Н. Ю. та секретаря судового засідання Скулебі А.І. з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

111. Заява про відвід мотивована тим, що існують обставини, що викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Половінкіної Н. Ю. Заявник вказував, що задоволення клопотання КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» про призначення відеоконференції у справі є безпідставним, судом не з`ясовано всіх обставин необхідності проведення відеоконференції.Секретар судового засідання Скулеба А. І. 18 липня 2023 року в ході підготовки до розгляду справи не вийшла на відеозв`язок з КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня», в результаті чого відбулося відкладення справи на іншу дату.

112. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 27 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Половінкіній Н. Ю. та секретарю судового засідання Скулебі А. І. , визнано необґрунтованою.

113. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від31 липня 2023 року у складі судді Лисака І. Н. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді

Половінкіної Н. Ю. та секретаря судового засідання Скулеби А. І. у справі №724/1813/23 відмовлено.

114. Ухвалами Чернівецького апеляційного суду від09 серпня 2023 року клопотання ОСОБА_1 та представника КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

115. Згідно з протоколом судового засідання в режимі конференції від 14 серпня 2023 року сторони приймали участь у справі, надавали свої пояснення, у судовому засіданні оголошена перерва до 29 серпня 2023 року.

116. Згідно з протоколом судового засідання в режимі конференції від 29 серпня 2023 року сторони приймали участь у справі: позивач - поза межами судового засідання, відповідач в залі судового засідання. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного суду.

117. З огляду на вказане, враховуючи, що позивач приймав участь у судовому засіданні 29 серпня 2023 року в режимі відеоконференції, підстав для скасування оскаржуваногорішення суду апеляційної інстанції на підставі пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України немає.

Щодо постановлення окремої ухвали

118. У прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просив затвердити окрему ухвалу відповідно до статті 420 ЦПК України у випадку і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу.

119. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що «суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України). Отже, постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору».

120. Відповідно до частини десятої статті 262 ЦПК України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

121. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «посилання в касаційній скарзі на непостановлення окремої ухвали не свідчить про несправедливу процедуру. При вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».

122. Аналіз матеріалів справи свідчить, що клопотання про постановлення окремої ухвали суду касаційної інстанції є необґрунтованим. Суд під час розгляду справи не встановив підстав, передбачених статтею 262 ЦПК України, для вчинення відповідної процесуальної дії. Тому в задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали належить відмовити.

123. Зважаючи на вищевикладене у сукупності доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

124. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження

№ 14-446цс18).

125. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

126. Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року у справі № 6-34цс13; у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 754/1936/16-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 641/5330/16-ц, від 22 квітня 2020 року у справі № 199/8766/18, від 28 червня 2020 року у справі № 202/1705/20, від 27 вересня 2021 року у справі № 806/2046/18, від 13 квітня 2022 року у справі № 344/1017/20, на які посилався заявник у касаційній скарзі.

127. Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

128. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині, яка не змінена судом апеляційної інстанції, та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2023 року в частині, яка не змінена апеляційним судом, та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 серпня 2023 року залишити без змін.

3. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян