Постанова

від 25.10.2023 по справі 484/1883/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

25.10.23

22-ц/812/1102/23

Справа номер 484/1883/23 Головуючий суду першої інстанції Шикеря І. А.

Провадження номер 22-ц/812/1102/23 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Серебрякової Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Стрілець К. О.,

за участі:

представника позивача Філатова І. Л.,

представника відповідача ФГ «Педашевських» Маншиліної К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільнусправу заапеляційною скаргоюПриватного підприємства «Агрофірма «Агро-плюс» на рішення Первомайськогоміськрайонного судуМиколаївської області від09серпня 2023року,ухвалене за позовом Приватного підприємства «Агрофірма «Агро-плюс» до ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Педашевських» про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації договору та визнання договору оренди землі поновленим,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

В квітні 2023 року Приватне підприємство «Агрофірма «Агро-плюс» (далі ПП «Агрофірма «Агро-плюс») звернулося до суду із вищевказаним позовом, який обґрунтовувала наступним.

15 жовтня 2012 року ПП «Агрофірма «Агро-плюс» уклало із ОСОБА_1 договір оренди землі строком на 10 років, предметом якого виступила земельна ділянка загальною площею 7,2814 га з кадастровим номером 4825480400:01:000:0012.

Договір оренди зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Болеславчицькій сільській раді 20 грудня 2012 року за № 482548044003549.

Відповідно до розділу 4 договору оренди землі, якщо орендодавець по закінченню умов договору не має наміру продовжувати чи заключати договір оренди земельної ділянки на новий строк, то він зобов`язаний про це повідомити орендаря письмово за шість місяців до терміну закінчення договору. В протилежному разі договір вважається продовженим на той самий період.

До закінчення договору оренди землі орендодавець жодних письмових заяв позивачу щодо відмови продовжувати договірні відносини з ним не надсилала.

ОСОБА_1 в телефонних розмовах з керівником ПП «Агрофірма «Агро-плюс» восени 2022 року та 10 березня 2023 року повідомила, що не заперечує проти продовження договірних відносин з позивачем.

Однак з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна позивачу стало відомо про державну реєстрацію договору оренди землі від 23 січня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Педашевських» щодо вищезазначеної земельної ділянки.

Посилаючись на те, що договір оренди між ОСОБА_1 та ФГ «Педашевських» є недійсним, оскільки було продовжено на 10 років договір оренди між позивачем та ОСОБА_1 , позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4825480400:01:000:0012, укладений 23 січня 2023 року мiж ОСОБА_1 та ФГ «Педашевських»; скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 23 січня 2023 року, здійснену 07 лютого 2023 року державним реєстратором Кам`яномостiвської сiльської ради Первомайського району Миколаївської областi Курочкіною І. С.; визнати договір оренди земельної ділянки від 15 жовтня 2012 року, укладений мiж ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Агро-плюс», поновленим на той самий строк 10 років.

Позиція відповідачів у суді першої інстанції

ФГ «Педашевських» проти задоволення позову заперечувало, вказуючи на те, що абзац 6 розділу 4 Договору від 15 жовтня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та позивачем, є нікчемним, оскільки суперечить ст.33 Закону України «Про оренду землі», якою встановлено обов`язковий для всіх порядок поновлення договорів оренди шляхом реалізації орендарем свого переважного права оренди надіслання за один місяць до закінчення дії договору листа-наміру продовжити дію договору та проєкт додаткової угоди.

На думку відповідача порядок поновлення договору оренди землі не є умовою договору, яку на власний розсуд можуть встановлювати сторони. Такий порядок встановлений законодавством і сторони не можуть від нього відступати.

На час звернення із позовом до суду, у позивача взагалі було відсутнє переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки він не звернувся із листом про намір та проєктом додаткової угоди до орендодавця, а тому дія договору скінчилася 15 жовтня 2022 року.

Оскільки на момент укладення договору оренди землі між ОСОБА_1 та ФГ «Педашевських», яке відбулося 23 січня 2023 року, у позивача не існувало переважного права на укладання договору оренди землі, то таке право не було порушене відповідачами, в зв`язку з цим просило відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н, укладений 23 січня 2023 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Педашевських», щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4825480400:01:000:0012 площею 7,2814 га.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 23 січня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Педашевських», номер запису про інше речове право 49200094, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 66363724, зареєстрованого державним реєстратором Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Відмовлено Приватному підприємству «Агрофірма «Агро-плюс» у визнанні договору оренди землі, укладеного 15 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Агрофірма «Агро-плюс», який зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Болеславчицькій сільській раді 20 грудня 2012 року за реєстраційним номером 482548044003549, поновленим на той самий термін 10 років.

Стягнуто з Приватного підприємства «Агрофірма «Агро-плюс» на користь Фермерського господарства «Педашевських» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8982,67 грн.

Ухвалюючи рішенняпро задоволенняпозовної вимогипро визнання недійснимдоговору орендиземлі від23.01.2023,суд першоїінстанції виходивіз того, що намомент укладенняцього договору орендиземлі продовжував діяти попередній договір оренди земельної ділянки, укладений 15 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Агро-плюс». ОСОБА_1 не могла особисто підписати оспорюваний договір, оскільки на час укладення та підписання договору знаходилася поза межами України. Доказів того, що оспорюваний договір підписано ОСОБА_1 у інший законний спосіб відповідачем суду надано не було.

Оскільки право оренди ФГ «Педашевських» на спірну земельну ділянку відбулось у період дії попереднього договору оренди, укладеного 15 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма«Агро-плюс», що порушує право позивача на користування зазначеною земельною ділянкою, то таке право позивача підлягає відновленню також й шляхом скасування державної реєстрації права оренди.

Що стосується позовної вимоги про визнання договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Агрофірма «Агро-плюс» 15.12.2012, поновленим на той самий термін 10 років, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки у своїх письмових поясненнях, наданих суду засобами електронної пошти, відповідач ОСОБА_1 пояснила, що не бажає у подальшому продовжувати орендні відносини із позивачем та має право самостійно розпоряджатись належною їй земельною ділянкою.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказав, що у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача ФГ «Педашевських» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2684 грн. Оскільки у задоволенні однієї позовної вимоги було відмовлено, то позивач має відшкодувати відповідачу ФГ «Педашевських» 1/3 частину витрат на професійну правничу допомогу, що становить 11666,67 грн.

Провівши взаємозарахування, суд визначив, що позивач має сплатити на користь вказаного відповідача 8982,67 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду, ПП «Агрофірма «Агро-плюс» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду в частині відмови в позовних вимогах та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8982,67 грн скасувати та ухвалити нове рішення.

Задовольнити позовну вимогу підприємства про визнання поновленим договору оренди землі від 15.10.2012 та здійснити розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ПП «Агрофірма «Агро-плюс» вказувало на те, що укладаючи договір оренди землі від 15 жовтня 2012 року сторони на власний розсуд узгодили його умови, в тому числі і розділ 4 цього договору. Оскільки орендодавець у передбачений договором строк не попередила орендаря про небажання продовження договору, він був продовженим на 10 років. Це вказує на підставність заявленої позовної вимоги.

Посилання суду першої інстанції як на підставу відмови у її задоволенні на письмові пояснення ОСОБА_1 про небажання продовжувати договір, надіслані суду електронною поштою, позивач вважав помилковими, оскільки вони не скріплені електронним підписом ОСОБА_1 .

Що стосується стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11 666,67 грн, то враховуючи виконану адвокатом роботу, критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру позивач вважав, що вказаний розмір витрат є завищеним.

Узагальнені доводи та заперечення осіб, які подали відзиви на апеляційну скаргу

ФГ «Педашевських» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що апеляційна скарга є безпідставною.

Відповідач вказував, що переважне право позивача на поновлення договору оренди землі припинилося, оскільки він не дотримався вимог ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Також він зазначав, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що суд не може задовольняти вимогу про поновлення договору оренди, оскільки така вимога не є належним способом захисту. Належним способом захисту при вирішенні правовідносин щодо поновлення договору оренди є визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 041463 від 11 жовтня 2004 року є власником земельної ділянки площею 7,2814 га з кадастровим номером 4825480400:01:000:0012.

15 жовтня 2012 року між ПП «Агрофірма «Агро-плюс» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_1 надала, а ПП «Агрофірма «Агро-плюс» прийняло у платне користування вищевказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Відповідно до розділу 4 договору оренди договір складено сторонами терміном на 10 років. Початок дії договору 15 жовтня 2012 року, закінчення 15 жовтня 2022 року. Якщо орендодавець по закінченню умов договору не має наміру продовжувати чи заключити договір оренди земельної ділянки з ПП «Агрофірма «Агро-плюс» на новий строк, то він зобов`язаний про це повідомити орендаря письмово за шість місяців до терміну закінчення умов цього договору. В протилежному разі договір вважається продовженим на той самий період.

Відповідно до розділу 11 договору оренди договір набирає чинності після його державної реєстрації.

Договір оренди зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Болеславчицькій сільській раді 20 грудня 2012 року за №482548044003549.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 13.03.2023, вбачається, що 07 лютого 2023 року право оренди вищевказаної земельної ділянки було зареєстровано за відповідачем ФГ «Педашевських» на підставі договору оренди від 23 січня 2023 року, який укладено між ОСОБА_1 та ФГ «Педашевських». Державна реєстрація була здійснена державним реєстратором Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Курочкіною І. С. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.02.2023, індексний номер 66363724. Номер запису про інше речове право 49200094.

Письмових доказів звернення орендаря до орендодавця чи орендодавця до орендаря з приводу продовження дії договору оренди сторонами суду не надавалося.

Згідно з довідками Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 10 та 19 липня 2023 року ОСОБА_1 з 21 липня 2022 року по 15 квітня 2023 року перебувала за межами України.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації не є предметом апеляційного перегляду.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК України, частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною четвертоюстатті 124 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини першоїстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

Згідно з частиною другоюстатті 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокремаЗемельним кодексом України,Законом України «Про оренду землі».

За змістом частини першоїстатті 93 ЗК України,статті 1 Закону України «Про оренду землі»право оренди земельної ділянки це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13Закону України«Про орендуземлі» визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин. Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правиламистатті 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.

Відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі», у редакції на час укладання договору від 15.10.2012, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Отже, вказана норма Закону прямо передбачала, що наслідком поновлення договору оренди землі є додаткова угода до договору оренди землі.

Верховний Суд при розгляді справ такої категорії також неодноразово наголошував на тому, що автоматична пролонгація договорів оренди землі відсутня, оскільки відсутній спеціальний порядок державної реєстрації права оренди на новий строк. Поновлення договору оренди землі обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (постанова Великої Палати Верховного суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц та №159/5756/18).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було не можливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України).

Можливість поновлення договору оренди землі на підставі умови, передбаченої у договорі, з`явилася із прийняттям Закону України №340-ІХ від 05.12.2019, який набрав чинності 16 липня 2020 року.

Проте ці зміни не розповсюджуються на випадок, який розглядається.

Отже, системний аналіз вказаного свідчить, що позовна вимога ПП «Агрофірма «Агро-плюс» про визнання договору оренди землі від 15.10.2012 поновленим на 10 років відповідно до умови Розділу 4 договору є безпідставною, оскільки на момент укладання цього договору не існувало автоматичної пролонгації договорів оренди землі на підставі умови, викладеної у договорі.

Отже, пролонгації договору на 10 років не відбулося.

Проте,відповідно довимог абзацупершого підпункту1пункту 27розділу XЗемельного кодексуУкраїни договіроренди землівід 15.10.2012був поновленийна одинрік без волевиявлення сторін, оскільки строк користування земельною ділянкою закінчився після введення воєнного стану (у договорі визначено строк закінчення дії договору 15.10.2022) і до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення (набрав чинності 19.11.2022).

Таким чином колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з вищевикладених підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні в його мотивувальній частині.

Також колегія суддів вбачає підстави для зміни рішення суду в частині розподілу судових витрат, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд першої інстанції вважав обґрунтованим у випадку відмови у задоволенні позовної вимоги ПП «Агрофірма «Агро-плюс» про поновлення договору оренди землі від 15.12.2012 року стягнути з ПП «Агрофірма «Агро-плюс» на користь ФГ «Педашевських» 11666,67 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Між тимсуд неврахував,що вказанийвідповідач неє стороною договору від 15.12.2012 року, а тому позивач не повинен йому відшкодовувати витрати на професійну правничу допомогу за зазначеною позовною вимогою.

Таким чином розподіл судових витрат у суді першої інстанції мав складатися тільки з відшкодування судового збору позивачу у сумі 2684 грн. Суд першої інстанції визначив, що вони мають бути відшкодовані відповідачем ФГ «Педашевських». Вказане господарство заперечень з цього приводу не висловило. Тому колегія суддів погоджується з тим, що вказане господарство повинно відшкодувати судовий збір позивачу за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 2684 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Згідно з вимогами статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення зміні.

Керуючись статтями 374-376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агрофірма «Агро-плюс» задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09серпня 2023року змінити в частині вирішення позовної вимоги Приватного підприємства «Агрофірма «Агро-плюс» про визнання поновленим договору оренди землі від 15 жовтня 2012 року, укладеного мiж ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Агрофірма «Агро-плюс», виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Рішення Первомайськогоміськрайонного судуМиколаївської областівід 09серпня2023рокув частинірозподілу судовихвитрат змінити.

Стягнути з Фермерського господарства «Педашевських» на користь Приватного підприємства «Агрофірма «Агро-плюс» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 2684 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбаченихст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Серебрякова

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 25 жовтня 2023 року.