Рішення

від 14.11.2007 по справі 15/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/308

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.11.07 р.                                                                               Справа № 15/308                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МБМ ЛТД” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 20344492)

до відповідача державного підприємства “Артемвугілля” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 32270533)

про стягнення основного боргу в розмірі 24790,22 грн., пені в сумі 2974,83 грн., штрафу в сумі 1735,32 грн., 3% річних в сумі 244,51 грн., інфляції у розмірі 1054,23 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Терлецький К.Г. – директор, наказ № 1-к від 31.10.1997 р., Шевченко О.В. за довіреністю № б/н від 23.09.2007 р.

від відповідача: Амєліна Н.С. за довіреністю № 1-12/13-8 від 02.01.2007 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “МБМ ЛТД” м. Горлівка до державного підприємства “Артемвугілля” м. Горлівка  про стягнення основного боргу в розмірі 24790,22 грн., пені в сумі 2974,83 грн., штрафу в сумі 1735,32 грн., 3% річних в сумі 244,51 грн., інфляції у розмірі 1054,23 грн.

Ухвалою суду від 05.10.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/308.  

У судовому засіданні від представників сторін було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників  позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведення закупівель устаткування і матеріалів за рахунок засобів від реалізації вугільної продукції на тендерних торгах від 28.12.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “МБМ ЛТД” м. Горлівка та державним підприємством “Артемвугілля” м. Горлівка було укладено договір купівлі-продажу № 172 тс від 30.01.2006 р. (надалі - договір).

За приписом пункту 1 статті 11, пункту 2 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України зобов'язання  виникають, зокрема, з договору.

Внаслідок підписання сторонами договору купівлі-продажу № 172 тс від 30.01.2006 р. у позивача та відповідача виникли відповідні права та обов'язки.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність товар, а покупець – прийняти та сплатити його відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 1.2 договору вартість, асортимент товару вказується у специфікаціях, які узгоджується сторонами попередньо та є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. п. 3.1; 3.2; 4.2 договору розрахунки по вказаному договору здійснюються по факту поставки товару покупцю. Сума договору складається із сум, які вказані у підписаних сторонами специфікаціях. Датою поставки вважається дата оформлення накладної на передачу товару покупцю.

Судом встановлено, що відповідач отримав від позивача товар (автозапчастини до електровозів АМ 8Д) на загальну суму 82038,00 грн. Факт передачі товару підтверджується накладними № 15 від 04.04.2007 р. на суму 12072,00 грн., № 16 від 12.04.2007 р. на  суму 18750,00 грн., №  17 від 17.04.2007 р. на суму 3756,00 грн., № 18 від 17.04.2007 р. на суму 7512,00 грн., № 19 від 08.05.2007 р. на суму 18048,00 грн., № 20 від 30.05.2007 р. на суму 12180,00 грн., № 21 від 04.06.2007 р. на суму 9720,00 грн. Також, позивач надав до суду копії податкових накладних до вищевказаних видаткових накладних, а також копії виставлених до сплати рахунків, довіреностей  на представників відповідача для отримання товару.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Таким чином, враховуючи часткову сплату відповідачем вартості товару, що підтверджується витягами з банківського рахунку позивача про отримання коштів,  заборгованість за несвоєчасне виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати товару  складає 24790,22 грн. Наявність заборгованості на вказану суму підтверджується актом звірки між сторонами станом на 01.11.2007 р., який доданий до матеріалів справи.

Відповідач - державне підприємство “Артемвугілля” у судовому засіданні, у відзиві на позов та у додатку до відзиву на позов визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення боргу у сумі 24790,22 грн.

Згідно частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про  задоволення  позову за умови,  що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують  прав і  охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача у даній справі, пов'язані із визнанням позовних вимог по основному боргу у сумі 24790,22 грн., не суперечать законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що позов позивачем стосовно стягнення основного боргу у сумі 24790,22 грн. відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що відповідач підтвердив факт наявності заборгованості у сумі 24790,22 грн., вимоги  позивача про стягнення заборгованості у вказаній сумі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 2974,83 грн., а також штраф у розмірі 1735,32 грн.

Згідно вимог статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

-          за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно статті 74 Господарського кодексу України державні комерційні підприємства отримують у користування державне майно на праві повного господарського ведення.

Згідно частини 1 статті 75 того ж кодексу державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

З огляду на те, що відповідач є державним підприємством (довідка відділу статистики у м. Горлівка № 03-78-128), суд дійшов висновку про належність його до державного сектору економіки.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань за вказаним договором передбачаються у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України. Але згідно діючих Цивільного та Господарського кодексів України штрафними санкціями є неустойка, штраф, пеня. Інфляція та 3% річних не є штрафними санкціями.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Іншого розміру процентів умовами договору або законом для даних правовідносин сторін не встановлено.

Інфляція – це індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України, крім того це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги,  3% річних – це плата за користування чужими коштами.

Тому, сторони помилково записали у п. 7.1 договору як штрафні санкції відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, окремо передбачену статтею  625 Цивільного кодексу України.

За висновком господарського суду договір між сторонами не передбачає застосування будь-яких штрафних санкцій у спірних правовідносинах, застосування ж норм статті 231 Господарського кодексу України є правомірним.

За вказаних обставин розрахунок пені та штрафу відповідає вимогам чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 2974,83 грн., а також штрафу у розмірі 1735,32 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті  625 Цивільного кодексу України було заявлено до стягнення інфляційні нарахування  у сумі  1054,23 грн., та 3% річних у сумі 244,51 грн. за період з 01.06.2007 р. по 27.09.2007 р., що складає за розрахунком позивача 120 днів.

Враховуючи те, що період з 01.06.2007 р. по 27.09.2007 р. фактично складає 119 днів, а не 120 днів як вказує позивач, тому підлягає стягненню 3% річних у сумі 242,47 грн., а також інфляційні нарахування у розмірі 1054,23 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 78; 82 - 85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства “Артемвугілля” (юридична адреса: 83601, Донецька область, м. Горлівка, пр.Леніна, 13; код ЄДРПОУ 32270533; розрахунковий рахунок 26000310553159 в ЦМВ АК „Промінвестбанк” м. Горлівка, МФО 334464; розрахунковий рахунок 26004030788101 у від. № 20 ВАТ КБ „Надра” Дон РУ, МФО 334862) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “МБМ ЛТД” (юридична адреса: 84626, Донецька область, м. Горлівка, пр. Перемоги, 43/20;  код ЄДРПОУ 20344492; розрахунковий рахунок 26005192201001 в ГФ КБ „Приватбанк”, МФО 335515) суму 30796,85 грн. (в тому числі: основний борг – 24790,22 грн., 3% річних -  242,47 грн., інфляційні нарахування – 1054,23 грн., пеню – 2974,83 грн., штраф – 1735,32 грн.), крім того витрати по сплаті державного мита у розмірі 307,97грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,99 грн.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних на суму 2,04 грн.

У судовому засіданні 14.11.2007 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний судом 19.11.2007 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Богатир К.В.