Рішення

від 20.10.2023 по справі 260/4338/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2023 року м. Ужгород№ 260/4338/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник - Шаранич С.С.,

відповідача: представник - Білова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №360090 від 17.04.2023 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ", винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем проведеного без належного повідомлення товариства, чим позбавлено його можливості бути присутнім та підготувати свої зауваження. Окрім того, вважає, що товариство будь-яких порушень законодавчих норм не допустило, оскільки всі необхідні документи є в наявності в автомобільного перевізника. При складанні акту про проведення перевірки працівниками відповідача не було враховано, що саме водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен відповідати за своєчасну зміну і заповнення тахокарти та забезпечення її належного зберігання.

14 серпня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що за результатами проведення рейдової перевірки був складений акт, в якому зафіксовано виявлене порушення вимог ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність схеми маршруту руху. З огляду на що звертає увагу суду на невірне зазначення представником позивача обставин, за якими товариство притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності. Окрім того, повідомив, що після реєстрації акту перевірки на адресу позивача був направлений лист-повідомлення про необхідність прибуття 17 квітня 2023 року на розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. В свою чергу оскаржена постанова від 17.04.2023, всупереч твердженням представника позивача, була особисто отримана представником товариства Медвідь С.В. 17 квітня 2023 року.

20 жовтня 2023 року представник позивача подав до суду додаткові пояснення, в яких вважає, що відповідачем не спростовані позовні вимоги товариства. Повторно наголосив на наявності в товариства всіх передбачених законодавством документів, які були надані водієм для огляду. Так, вважає, що про наявність в товариства всіх необхідних документів свідчить виданий Міністерством інфраструктури України дозвіл АІ №003960. Окрім того, критично оцінює надане відповідачем рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, оскільки зміст такого не дає достеменно встановити дату його вручення та особу отримувача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 було відмовлено у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях мотивів, та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в засіданні суду 20 жовтня 2023 року проти задоволення позову заперечила, аргументуючи обставинами, наведеними у відзиві на позов.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 28 березня 2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Відділ державного нагляду) на підставі направлення на рейдову перевірку №015629 від 27.03.2023 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 27.03.2023 було проведено перевірку транспортного засобу марки NEOPLAN, номерний знак НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» (далі ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ»), водій ОСОБА_1 .

За результатами такої перевірки складено акт №343281 від 28.03.2023. Як вбачається зі змісту такого акту під час перевірки виявлено відсутність передбачених ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, а саме: схеми маршруту (схеми руху).

Як вбачається з такого акту, водій від написання своїх пояснень про причини порушення відмовився.

Після проведення перевірки Відділ державного нагляду надіслав засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» повідомлення про здійснення 17 квітня 2023 року розгляду справи про допущене порушення законодавства про автомобільних транспорт водієм ОСОБА_1 на автотранспортному засобі NEOPLAN, номерний знак НОМЕР_1 . Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення таке вручено представнику ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» 14 квітня 2023 року, що засвідчується підписом останнього та працівника органу поштового зв`язку.

Однак представник товариства на розгляд справи до Відділу державного нагляду не з`явився.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 17 квітня 2023 року начальником Відділу державного нагляду прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №360090, якою до ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» було застосовано відповідальність, передбачену абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» звернулося з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту, в тому числі щодо діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів, та його відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт регулюються нормами Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон).

Частинами 14, 17, 18 ст. 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Так, п. 2 Порядку передбачено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно п. 4 Порядку рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до п. 15 Порядку, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, в тому числі, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку).

Згідно п. 22 Порядку у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Судом встановлено, що належний ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» транспортний засіб NEOPLAN, номерний знак НОМЕР_1 , 28 березня 2023 року здійснював міжнародне пасажирське перевезення по маршруту Мукачево Кошіце. За результатами проведеної рейдової перевірки встановлено допущення водієм порушення вимог ст. 53 Закону, а саме: відсутність у водія схеми маршруту.

Так, ст. 53 Закону регламентовано вимоги до організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.

Нормами ч. 4 ст. 53 Закону передбачено, що при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:

-дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

-список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);

-білетно-облікову документацію;

-схему маршруту.

Вказане кореспондується також з ч. 4 ст. 59 Закон, відповідно до якої резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, повинні мати передбачену законодавством документацію та забезпечувати всі види обов`язкового страхування, передбачені законодавством України.

Отже, норми Закону встановлюють обов`язок автомобільного перевізника, що здійснює міжнародні перевезення пасажирів при виконанні таких мати, в тому числі, схему маршруту.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача стверджує, що така була наявна в товариства, що підтверджується фактом видачі Міністерством інфраструктури України дозволу АІ №003960 від 24.10.2022, який і був пред`явлений водієм посадовим особам відповідача під час рейдової перевірки.

Однак суд критично оцінює таке твердження в контексті його достатності для визнання оскарженої постанови протиправною з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 затверджено Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, в розумінні п. 18 ч. 2 розділу І яких, схема маршруту це картографічне зображення маршруту.

Отже, наданий водієм для перевірки дозвіл на міжнародні регулярні перевезення пасажирів АІ №003960 не є тотожним схемі маршруту. Поряд з цим, нормами ст. 53 Закону вимагається наявність при виконанні міжнародних перевезень пасажирів саме схеми маршруту.

Суд також відхиляє твердження представника позивача про те, що наявність у ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» вищезазначеного дозволу, виданого Міністерством інфраструктури України, доводить наявність на момент оформлення такого усіх необхідних документів, зокрема, і схеми маршруту, оскільки видачі такого передувало подання заявки на відкриття регулярних маршрутів з певним переліком обов`язкових документів. З цього приводу суд повторно наголошує на тому, що вказані документи не є тотожними та взаємозамінними в розумінні норм ст. 53 Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регламентують порядок здійснення міжнародних перевезень пасажирів. В свою чергу дотримання автомобільними перевізниками вимог ст. 53 Закону в частині наявності при виконання перевезення всіх передбачених документів є обов`язковим та жодних виключень не передбачає.

Нормами ст. 60 Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, згідно абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, до автомобільного перевізника застосовується штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до правового висновку Верхового Суду, наведеного в постановах від 17 липня 2018 року у справі №802/1836/17-а та від 01 липня 2020 року у справі №К/9901/22356/18, приписи Закону зобов`язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення.

Окрім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі №К/9901/22356/18 зазначив, що діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Суд також вважає безпідставними посилання представника позивача на порушення Відділом державного нагляду порядку повідомлення товариства про розгляд справи та з цього приводу зазначає наступне.

П. 26 Порядку визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі (п. 27 Порядку).

На підтвердження належного повідомлення позивача про дату розгляду справи про допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділ державного нагляду долучив до матеріалів справи лист-повідомлення №22777/25/24-23 від 06.04.2023 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається що подане Відділом державного нагляду 07 квітня 2023 року поштове відправлення було доставлено працівником органу поштового зв`язку на адресу ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ»: вул. Лінська, буд. 13 смт. Середнє, 89452, що відповідає юридичній адресі товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таке рекомендоване поштове відправлення було вручено представнику товариства 14.04.2023.

Верховний Суд у своїй постанові від 30.11.2020 у справі №806/1943/18 зазначив, що перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, родинні зв`язки з адресатом, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв`язку. Добросовісне виконання працівниками «Укрпошти» своїх службових обов`язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази протилежного.

Окрім того, оскаржена в даній справі постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, прийнята за результатами розгляду 17 квітня 2023 року такої справи, була особисто вручена уповноваженій особі ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ», а саме керівнику такого Медвідь С.В. 17 квітня 2023 року, що засвідчується підписом такої на копії постанови. Повноваження Медвідь С.В. стосовно ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» підтверджуються відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд вважає, що отримання безпосередньо у Відділі державного нагляду в день розгляду справи про допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт керівником товариства постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу є достатнім доказом обізнаності такої про факт здійснення розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведені законодавчі норми та встановлені обставини справи суд вважає, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ" (місцезнаходження: вул. Лінська, буд.13, смт. Середнє, Ужгородський район, Закарпатська область, 89452, код ЄДПРУО - 33222496) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: проспект Науки, буд. 57, м. Київ, 03083, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Гагаріна, буд. 38, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 25 жовтня 2023 року.

СуддяР.О. Ващилін