Постанова

від 15.05.2024 по справі 260/4338/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/4338/23 пров. № А/857/22830/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання:Пославському Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року (суддя Ващилін Р.О., ухвалене в м. Ужгороді о 11:18, повний текст складено 25.10.2023 ) у справі № 260/4338/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №360090 від 17.04.2023 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ", винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ" оскаржило його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з`ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити.

Як на доводи апеляційної скарги, апелянт вважає, серед іншого, що відповідачем не повідомлено позивача про час та місце розгляду справи до початку такого розгляду, чим порушено право позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваних постанов, внаслідок чого позивач не мав об`єктивної можливості висловити свої заперечення щодо відсутності підстав для притягнення до відповідальності на підставі абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», про які вказується у позовній заяві. Вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарської штрафу АО №360090 від 17.04.2023 року прийнята передчасно, без повідомлення суб`єкта господарювання про час та місце розгляду справи і без урахування усіх обставин, що мають значення для її винесення, а тому є необґрунтованою та підлягає визнанню протиправною і скасуванню. Апелянт наголошує, що його підприємство здійснює перевезення пасажирів за наявності всіх документів, передбачених чинним законодавством, в тому числі і за наявності схеми маршруту, яку водій апелянта надав інспектору для огляду. Зазначає, що до суду першої інстанції були надані відповідні належні та допустимі докази, які підтверджують його позицію. Тому вважає, що у відповідача були відсутні підстави для складення оскаржуваної постанови.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

В судовому засіданні 08.05.2024 представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні 15.05.2024 представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечив, просив таку відхилити а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційноїскарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційнаскарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28 березня 2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Відділ державного нагляду) на підставі направлення на рейдову перевірку №015629 від 27.03.2023 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 27.03.2023 було проведено перевірку транспортного засобу марки NEOPLAN, номерний знак НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» (далі ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ»), водій ОСОБА_1 .

За результатами такої перевірки складено акт №343281 від 28.03.2023 згідно якого під час перевірки виявлено відсутність передбачених ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, а саме: схеми маршруту (схеми руху).

Згідно вказаного акту, водій від написання своїх пояснень про причини порушення відмовився. Після проведення перевірки Відділ державного нагляду надіслав засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» повідомлення про здійснення 17 квітня 2023 року розгляду справи про допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт водієм ОСОБА_1 на автотранспортному засобі NEOPLAN, номерний знак НОМЕР_1 . Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення таке вручено представнику ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» 14 квітня 2023 року, що засвідчується підписом останнього та працівника органу поштового зв`язку.

Представник товариства на розгляд справи до Відділу державного нагляду не з`явився.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 17 квітня 2023 року начальником Відділу державного нагляду прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №360090, якою до ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» було застосовано відповідальність, передбачену абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Позивач вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту, в тому числі щодо діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів, та його відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт регулюються нормами Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон).

Згідно ч.ч. 14, 17, 18 ст. 6 Закону №2344 державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 4 Порядку врегульовано, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно п. 15 Порядку, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, в тому числі, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.

Пунктом 21 Порядку визначено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п. 22 Порядку у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що належний ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» транспортний засіб NEOPLAN, номерний знак НОМЕР_1 , 28 березня 2023 року здійснював міжнародне пасажирське перевезення по маршруту Мукачево Кошіце. За результатами проведеної рейдової перевірки встановлено допущення водієм порушення вимог ст. 53 Закону, а саме: відсутність у водія схеми маршруту.

Відповідно до ст. 53 Закону регламентовано вимоги до організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.

Частиною 4 ст. 53 Закону передбачено, що при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.

Зазначене кореспондується також з ч. 4 ст. 59 Закон, відповідно до якої резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, повинні мати передбачену законодавством документацію та забезпечувати всі види обов`язкового страхування, передбачені законодавством України.

Відтак, норми Закону встановлюють обов`язок автомобільного перевізника, що здійснює міжнародні перевезення пасажирів при виконанні таких мати, в тому числі, схему маршруту.

Представник позивача стверджує, що така була наявна в товариства, що підтверджується фактом видачі Міністерством інфраструктури України дозволу АІ №003960 від 24.10.2022, який і був пред`явлений водієм посадовим особам відповідача під час рейдової перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 затверджено Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, в розумінні п. 18 ч. 2 розділу І яких, схема маршруту це картографічне зображення маршруту.

Суд першої інстанції вірно встановив, що наданий водієм для перевірки дозвіл на міжнародні регулярні перевезення пасажирів АІ №003960 не є тотожним схемі маршруту. Поряд з цим, нормами ст. 53 Закону вимагається наявність при виконанні міжнародних перевезень пасажирівсаме схеми маршруту.

Суд першої інстанції вірно відхилив доводи представника позивача, що наявність у ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» зазначеного дозволу, виданого Міністерством інфраструктури України, доводить наявність на момент оформлення такого усіх необхідних документів, зокрема, і схеми маршруту, оскільки видачі такого передувало подання заявки на відкриття регулярних маршрутів з певним переліком обов`язкових документів. Вказані документи не є тотожними та взаємозамінними в розумінні норм ст. 53 Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регламентують порядок здійснення міжнародних перевезень пасажирів. В свою чергу дотримання автомобільними перевізниками вимог ст. 53 Закону в частині наявності при виконання перевезення всіх передбачених документів є обов`язковим та жодних виключень не передбачає.

Згідно ст. 60 Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, згідно абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажівбез документів, визначених статтею 53 цього Закону, до автомобільного перевізника застосовується штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховий Суд в постановах від 17 липня 2018 року у справі №802/1836/17-а та від 01 липня 2020 року у справі №К/9901/22356/18, заначив, що приписи Закону зобов`язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі №К/9901/22356/18 дійшов висновку, що діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Пунктом 26 Порядку визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі (п. 27 Порядку).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підтвердження належного повідомлення позивача про дату розгляду справи про допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділ державного нагляду долучив до матеріалів справи лист-повідомлення №22777/25/24-23 від 06.04.2023 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається що подане Відділом державного нагляду 07 квітня 2023 року поштове відправлення було доставлено працівником органу поштового зв`язку на адресу ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ»: вул. Лінська, буд. 13 смт. Середнє, 89452, що відповідає юридичній адресі товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таке рекомендоване поштове відправлення було вручено представнику товариства 14.04.2023.

Верховний Суд у своїй постанові від 30.11.2020 у справі №806/1943/18 зазначив, що перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, родинні зв`язки з адресатом, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв`язку. Добросовісне виконання працівниками «Укрпошти» своїх службових обов`язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази протилежного.

Оскаржена в даній справі постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, прийнята за результатами розгляду 17 квітня 2023 року такої справи, була особисто вручена уповноваженій особі ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ», а саме керівнику такого ОСОБА_2 17 квітня 2023 року, що засвідчується підписом такої на копії постанови. Повноваження ОСОБА_2 стосовно ТОВ «ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ» підтверджуються відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримання безпосередньо у Відділі державного нагляду в день розгляду справи про допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт керівником товариства постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу є достатнім доказом обізнаності такої про факт здійснення розгляду справи.

З врахуванням наведеного судом першої інстанції підставно відмовлено в задоволенні позову.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТЄВРОЛІНІЇ" залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року у справі №260/4338/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга У зв`язку з перебуванням судді Глушка І.В. 27.05.2024 у відпустці, повне судове рішення складено 28.05.2024.