Рішення

від 25.10.2023 по справі 320/25853/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 року Cправа №320/25853/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Печерської окружної прокуратури м.Києва до Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров`я України про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Заступник керівника Печерської окружної прокуратури м.Києва із позовом до Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров`я України , у якому просити суд:

- зобов`язати Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров`я України (адреса: 01021, Кловський узвіз, 13А, м. Київ, код ЄДРПОУ: 22863747) привести захисну споруду цивільної оборони - сховище № 102723, що знаходиться за адресою: Кловський узвіз, буд. 13 літ «А» у місті Києві, у стан готовності до використання за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579.

В обґрунтування позовних вимог позивач, у позовній заяві зазначив, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану органами прокуратури ретельно опрацьовуються інформації та повідомлення щодо порушення вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд).

Печерською окружною прокуратурою м. Києва виявлено факт неналежного утримання Державною установою Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України» (далі за текстом Центр) захисної споруди цивільної оборони - сховища II класу № 102723 за адресою: Кловський узвіз, 13 літ «А» у місті Києві, а також факт бездіяльності уповноваженого органу щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Печерською окружною прокуратурою м. Києва 21.09.2022 внесено відомості до ЄРДР №42022102060000147 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, за фактом вибуття з комунальної власності захисних споруд цивільного захисту. Під час досудового розслідування встановлено, що на обліку у відділі з питань цивільного захисту Печерської районної в місті Києві державної адміністрації перебуває сховище II класу № 102723 за адресою: Кловський узвіз, 13 літ «А» у місті Києві. Вказане сховище площею 3290,8 кв.м вбудоване в дев`ятиповерхову будівлю 1985 року побудови, при цьому, з долученого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно технічного паспорту увійшло сховище площею 2321,6 кв.м. та сходи 969,2 кв.м. Вказана споруда цивільного захисту розрахована на укриття 3700 осіб, перебуває на балансі та в оперативному управлінні Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, що підтверджується паспортом сховища та обліковою карткою на нього, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії яких долучено до позовної заяви. Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на захисну споруду зареєстровано за державою в особі Міністерства охорони здоров`я. Спеціалістами відділу цивільного захисту Печерського РУ ГУ ДСНС у м. Києві неодноразово проводились перевірки дотримання Центром вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки при утриманні цієї захисної споруди цивільної оборони. Зокрема, 04.04.2019 провідним інспектором відділу ЗНС Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Басарабом Я.С., начальником відділу з питань цивільного захисту Печерської РДА в м. Києві Масляком В.В., у присутності заступника головного лікаря з адміністративно-господарчої праці ДНУ «Український НПЦ ендокринної хірургії» Зброцького В.І., провідного спеціаліста цивільного захисту ДНУ «Український НПЦ ендокринної хірургії» Ісаченка О.І. проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища № 102723, про що складено акт, згідно з яким сховище оцінюється як неготове до використання за призначенням.

Також у січні 2020 року Печерським районним Управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої виявлені наступні порушення у сфері цивільного захисту: захисна споруда не обладнана пожежною сигналізацією; не забезпечено утримання захисної споруди у належному технічному стані і готовності до укриття персоналу; не відновлено захисні властивості як споруди в цілому, так і окремих її елементів: входів і аварійних виходів, захисно- герметичних і герметичних дверей і ставень, проти вибухових пристроїв; не розроблено документацію, яка повинна знаходитися в захисній споруді згідно встановленого переліку. За результатами перевірки складено акт від 24.01.2020, в якому зазначено про необхідність прийняття відповідних заходів щодо усунення виявлених недоліків. Крім того, Печерським РУ ГУ ДСНС України в м. Києві 24.01.2020 винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті, який 24.01.2020 отримано Інженером з експлуатації споруд цивільного захисту. Приписом передбачено строк усунення встановлених порушень - до 30.03.2020. В подальшому, у травні 2021 року комісією у складі: головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Омельченка А.М., начальника відділу з питань цивільного захисту Печерської районної в м. Києві державної адміністрації Сахно В.І., головного спеціаліста відділу з питань цивільного захисту Печерської районної в м.Києві державної адміністрації Масляка В.В., у присутності заступника головного лікаря з адміністративно-господарської роботи «Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України» Зброцького В.І., проведено комплексну перевірку (спеціальний огляд) захисної споруди цивільної оборони - сховища №102723, про що складено акт від 13.05.2021. Відповідно до акту, встановлено наступні порушення: приміщення сховища сирі, захаращені мотлохом; аварійний вихід заблоковано; противовибухові пристрої іржаві, знаходяться в незадовільному стані, не змащені, не пофарбовані, не зачиняються; в системі вентиляції - фільтри ФЯР іржаві, не проварені в індустріальному маслі, знаходяться не у ванні з мастилом, немає герметичності по контуру; ФП - іржаві, немає герметичності по контуру потребують заміни; герметичні клапани прилягають не щільно, не пронумеровані згідно з експлуатаційною схемою, не промаркіровані, не закриті і не опломбовані; клапани надмірного тиску не пронумеровані, не відрегульовані під надмірний тиск, не закриті і не опломбовані; повітропроводи - немає герметичності по контуру, відсутні покажчики руху повітря, відсутні шибери; електроручні вентилятори в наявності, не витримані терміни обслуговування; вентилятори витяжної системи розукомплектовані, не працюють; відсутній прилад для виміру підпору повітря; відсутній режим регенерації; в системі водопостачання відсутні покажчики руху води, безнапірні та напірні баки брудні, на кранах відсутні вентилі; запірна арматура не справна; водопровідні труби не пофарбовані; в системі каналізації приміщення не опечатані, трубопроводи каналізації не пофарбовані, резервуари для збору фекальних вод не обслужені, не опечатані; насоси відкачки не працюють, запірна арматура не відчиняється, не обслужена; в системі електропостачання труби електропроводки не пофарбовані, щити освітлення та управління розукомплектовані; відсутній зв`язок; відсутнє заземлення електроспоживачів і т.д.; має місце просочування ґрунтовних вод, гідроізоляція в незадовільному стані; відсутні засоби пожежогасіння; відсутні прилади виявлення радіоактивного забруднення; у приміщеннях ДЕС - двері не зачиняються, ущільнююча гума затверділа, оголовки повітрязабірних та вихлопних каналів ДЕС не обслужені, противновибухові пристрої іржаві, фільтри ФЯР іржаві, не проварені в індустріальному маслі, немає герметичності по контуру, приміщення не обладнані системою АПГ; відсутній робочий інструмент, документація у захисній споруді здебільшого відсутня; герметичність захисної споруди не перевіряється.

За висновком комісії сховище № 102723 не готове до прийняття осіб, що укриваються. При цьому, комісією зазначено про необхідність виконання керівником Центру заходів з метою усунення зазначених у акті перевірки від 13.05.2021 недоліків про що інформувати Печерське РУ ГУ ДСНС України у м. Києві в строк до 01.08.2021.

В серпні 2022 року комісією у складі: заступника начальника відділу реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Голотою В.В. та начальником відділу з питань цивільного захисту Печерської РДА в м. Києві Зволинським В.Д., головним спеціалістом відділу з питань цивільного захисту Печерської РДА в м. Києві Масляком В.В., у присутності завідувача відділом інженерно-технічного забезпечення «Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України» Зброцького В.І., повторно проведено комплексну перевірку (спеціальний огляд) захисної споруди цивільної оборони - сховища № 102723, про що складено акт. В ході перевірки встановлено, що порушення вимог утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 не усунено. Відповідно до висновку, викладеного в акті від 26.08.2022, сховище № 102723 оцінюється як неготове до прийняття осіб, що укриваються. При цьому комісією у акті також зазначено про необхідність вжити керівництвом Центру заходів на усунення зазначених у акті недоліків та привести сховище у стан готовності до використання за призначенням, встановлено термін для подання плану усунення недоліків до 30.09.2022.

Однак, 07.06.2023, в ході проведення оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища № 102723 за адресою: Кловський узвіз, 13 літ «А» у місті Києві, встановлено, що вказані порушення не усунено, про що складено акт, відповідно якому споруда оцінюється як не готова.

Таким чином, Українським науково-практичним центром ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України і на даний час не усунуто виявлені під час перевірок порушення та не приведено сховище № 102723 у належний стан. Після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Станом на 10.07.2023 на території міста Києва повітряна тривога тривала 774 разів (сумарність 232 години), весь цей час використання укриття було і є неможливим. Печерський район - один з десяти міських районів Києва, площа, якого становить з 27 кв.км., з чисельністю наявного населення станом на 2019 рік - 126,2 тис. чол. Як встановлено в ході реалізації функцій прокуратури, весь цей тривожний час сховище №102723 по Кловському узвозі, 13 літ «А» у місті Києві перебувало, та на даний час перебуває в стані не готовності для використання, через що не здатне забезпечити захист цивільного населення та, навпаки, у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Так, в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022102060000147 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, прокурором Печерської окружної прокуратури Москаленко О.О. 07.06.2023 проведено огляд сховища № 102723 за адресою: Кловський узвіз, 13 літ «А» у місті Києві, в ході якого встановлено, що сховище № 102723 за адресою: Кловський узвіз, 13 літ «А» у місті Києві навіть візуально не є придатним для укриття людей. Жодних ознак здійснення ремонтних робіт немає. 10.07.2023, повторно, в рамках досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, прокурором Печерської окружної прокуратури Мацих Д.Г. проведено огляд сховища № 102723, під час якого встановлено, що жодне порушення не було усунуто, а сховище так і залишається непридатним для укриття людей. Будь-які ознаки здійснення ремонтних робіт відсутні.

Таким чином, незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України та на виявлені органами контролю численні порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту щодо утримання захисної споруди цивільної оборони, Українським науково-практичним центром ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України не вжито заходів, спрямованих на приведення сховища № 102723 у стан, придатний для його використання за призначенням з метою захисту населення. Вказане є підставою для зобов`язання Державного закладу «Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України» вжити відповідних заходів для приведення сховища у стан готовності до використання за призначенням.

Ухвалою суду від 11.08.2023 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

31.08.2023 на адресу суду надійшов відзив Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров`я України, мотивований тим, що вказаний центр є бюджетною організацією яка фінансується за рахунок держави. Відповідач є балансоутримувачем захисної споруди цивільної оборони - сховище №102723, що розташована за адресою м. Київ, Кловський узвіз 13-А, яка перебуває в його оперативному управлінні. Власником такої споруди є держава в особі Міністерства охорони здоров`я України, яке і є розпорядником бюджетних коштів виділених державою на потреби МОЗ України. Відповідач, починаючи з 2018 року приймав всі можливі заходи, щодо приведення захисної споруди у стан готовності до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України №579 від 09.07.2018, не одноразово звертаючись до МОЗ України про виділення коштів на ремонт та реконструкцію такої захисної споруди але з невідомих причин такі кошти не виділялись. В силу відсутності фінансування на такі заходи балансоутримувач не в змозі був виконати приписи Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві. Законодавством України дійсно передбачено обов`язок власників або ж балансоутримувач і в захисних споруд цивільного захисту утримувати такі споруди у стан готовності для використання за призначенням. В свою чергу, в разі якщо балансоутримувач є бюджетною установою, яка не має доходу, який може використовуватись на ремонт та утримання споруд цивільного захисту обов`язок приведення захисної споруди у стан готовності до використання за призначенням лежить на власнику такої споруди, у нашому випадку це МОЗ України.

За ч. 5 та ч. 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження та за наявними у ній матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що Печерською окружною прокуратурою м. Києва 21.09.2022 внесено відомості до ЄРДР № 42022102060000147 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, за фактом вибуття з комунальної власності захисних споруд цивільного захисту.

Під час досудового розслідування встановлено, що на обліку у відділі з питань цивільного захисту Печерської районної в місті Києві державної адміністрації перебуває сховище II класу № 102723 за адресою: Кловський узвіз, 13 літ «А» у місті Києві. Вказане сховище площею 3290,8 кв.м вбудоване в дев`ятиповерхову будівлю 1985 року побудови, при цьому, з долученого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно технічного паспорту увійшло сховище площею 2321,6 кв.м. та сходи 969,2 кв.м. Вказана споруда цивільного захисту розрахована на укриття 3700 осіб, перебуває на балансі та в оперативному управлінні Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, що підтверджується паспортом сховища та обліковою карткою на нього, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії яких долучено до позовної заяви.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на захисну споруду зареєстровано за державою в особі Міністерства охорони здоров`я.

Спеціалістами відділу цивільного захисту Печерського РУ ГУ ДСНС у м. Києві неодноразово проводились перевірки дотримання Центром вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки при утриманні цієї захисної споруди цивільної оборони.

Зокрема, 04.04.2019 провідним інспектором відділу ЗНС Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Басарабом Я.С., начальником відділу з питань цивільного захисту Печерської РДА в м. Києві Масляком В.В., у присутності заступника головного лікаря з адміністративно-господарчої праці ДНУ «Український НПЦ ендокринної хірургії» Зброцького В.І., провідного спеціаліста цивільного захисту ДНУ «Український НПЦ ендокринної хірургії» Ісаченка О.І. проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища № 102723, про що складено акт, згідно з яким сховище оцінюється як неготове до використання за призначенням.

Також у січні 2020 року Печерським районним Управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої виявлені наступні порушення у сфері цивільного захисту: захисна споруда не обладнана пожежною сигналізацією; не забезпечено утримання захисної споруди у належному технічному стані і готовності до укриття персоналу; не відновлено захисні властивості як споруди в цілому, так і окремих її елементів: входів і аварійних виходів, захисно- герметичних і герметичних дверей і ставень, проти вибухових пристроїв; не розроблено документацію, яка повинна знаходитися в захисній споруді згідно встановленого переліку.

За результатами перевірки складено акт від 24.01.2020, в якому зазначено про необхідність прийняття відповідних заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Крім того, Печерським РУ ГУ ДСНС України в м. Києві 24.01.2020 винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті, який 24.01.2020 отримано Інженером з експлуатації споруд цивільного захисту. Приписом передбачено строк усунення встановлених порушень - до 30.03.2020.

В подальшому, у травні 2021 року комісією у складі: головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Омельченка А.М., начальника відділу з питань цивільного захисту Печерської районної в м. Києві державної адміністрації Сахно В.І., головного спеціаліста відділу з питань цивільного захисту Печерської районної в м.Києві державної адміністрації Масляка В.В., у присутності заступника головного лікаря з адміністративно-господарської роботи «Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України» Зброцького В.І., проведено комплексну перевірку (спеціальний огляд) захисної споруди цивільної оборони - сховища № 102723, про що складено акт від 13.05.2021.

Відповідно до акту, встановлено наступні порушення: приміщення сховища сирі, захаращені мотлохом; аварійний вихід заблоковано; противовибухові пристрої іржаві, знаходяться в незадовільному стані, не змащені, не пофарбовані, не зачиняються; в системі вентиляції - фільтри ФЯР іржаві, не проварені в індустріальному маслі, знаходяться не у ванні з мастилом, немає герметичності по контуру; ФП - іржаві, немає герметичності по контуру потребують заміни; герметичні клапани прилягають не щільно, не пронумеровані згідно з експлуатаційною схемою, не промаркіровані, не закриті і не опломбовані; клапани надмірного тиску не пронумеровані, не відрегульовані під надмірний тиск, не закриті і не опломбовані; повітропроводи - немає герметичності по контуру, відсутні покажчики руху повітря, відсутні шибери; електроручні вентилятори в наявності, не витримані терміни обслуговування; вентилятори витяжної системи розукомплектовані, не працюють; відсутній прилад для виміру підпору повітря; відсутній режим регенерації; в системі водопостачання відсутні покажчики руху води, безнапірні та напірні баки брудні, на кранах відсутні вентилі; запірна арматура не справна; водопровідні труби не пофарбовані; в системі каналізації приміщення не опечатані, трубопроводи каналізації не пофарбовані, резервуари для збору фекальних вод не обслужені, не опечатані; насоси відкачки не працюють, запірна арматура не відчиняється, не обслужена; в системі електропостачання труби електропроводки не пофарбовані, щити освітлення та управління розукомплектовані; відсутній зв`язок; відсутнє заземлення електроспоживачів і т.д.; має місце просочування ґрунтовних вод, гідроізоляція в незадовільному стані; відсутні засоби пожежогасіння; відсутні прилади виявлення радіоактивного забруднення; у приміщеннях ДЕС - двері не зачиняються, ущільнююча гума затверділа, оголовки повітрязабірних та вихлопних каналів ДЕС не обслужені, противновибухові пристрої іржаві, фільтри ФЯР іржаві, не проварені в індустріальному маслі, немає герметичності по контуру, приміщення не обладнані системою АПГ; відсутній робочий інструмент, документація у захисній споруді здебільшого відсутня; герметичність захисної споруди не перевіряється.

За висновком комісії сховище № 102723 не готове до прийняття осіб, що укриваються. При цьому, комісією зазначено про необхідність виконання керівником Центру заходів з метою усунення зазначених у акті перевірки від 13.05.2021 недоліків про що інформувати Печерське РУ ГУ ДСНС України у м. Києві в строк до 01.08.2021.

В серпні 2022 року комісією у складі: заступника начальника відділу реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Голотою В.В. та начальником відділу з питань цивільного захисту Печерської РДА в м. Києві Зволинським В.Д., головним спеціалістом відділу з питань цивільного захисту Печерської РДА в м. Києві Масляком В.В., у присутності завідувача відділом інженерно-технічного забезпечення «Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України» Зброцького В.І., повторно проведено комплексну перевірку (спеціальний огляд) захисної споруди цивільної оборони - сховища № 102723, про що складено акт.

В ході перевірки встановлено, що порушення вимог утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 не усунено.

Відповідно до висновку, викладеного в акті від 26.08.2022, сховище № 102723 оцінюється як неготове до прийняття осіб, що укриваються.

При цьому комісією у акті також зазначено про необхідність вжити керівництвом Центру заходів на усунення зазначених у акті недоліків та привести сховище у стан готовності до використання за призначенням, встановлено термін для подання плану усунення недоліків до 30.09.2022.

Однак, 07.06.2023, в ході проведення оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища № 102723 за адресою: Кловський узвіз, 13 літ «А» у місті Києві, встановлено, що вказані порушення не усунено, про що складено акт, відповідно якому споруда оцінюється як не готова.

Таким чином, Українським науково-практичним центром ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України і на даний час не усунуто виявлені під час перевірок порушення та не приведено сховище № 102723 у належний стан, що не заперечується відповідачем по справі.

Враховуючи 24.02.2022 початок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення, у зв`язку з чим з боку уповноважених органів проводиться відповідний контроль.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо приведення у стан готовності захисної споруди № 102723 протиправною, керівник прокуратури звернувся до суду із цим позовом.

Відповідач не заперечує проти того, що він є балансоутримувачем спірної захисної споруди сховища №102723, але наполягає, що відповідальність має нести власник держава в особі Міністерства охорони здоров`я України.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 17.10.2019 у справі №569/4123/16-а.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).

Так, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, у зв`язку із не вжиттям ним, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди (укриття) у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Аналіз вказаних приписів вказують на те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві є уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту.

Суд встановив, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві після складення актів оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 102723 від 04.04.2019, 24.01.2020, 13.05.2021, 26.08.2022, 07.06.2023, 10.07.2023, не вжито заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача привести захисну споруду (сховище) № 102723 у стан, придатний для використання та захисту населення.

У постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вказане свідчить, що бездіяльність уповноваженого органу у спірних правовідносинах зумовлена об`єктивними чинниками та є виключним випадком для звернення прокурора до суду з вказаним позовом, оскільки позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

Частиною 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Згідно ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою КМУ від 10.03.2017 № 138 (далі Порядок № 138), фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до п. 10 Порядку № 138, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Згідно з п. 12 Порядку № 138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 (далі Вимоги), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено Кодексом цивільного захисту України та Порядком № 138.

Суд акцентує на пункт 4 глави 1 розділу VII, який доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 440 від 19.07.2022 (набрання чинності, відбулась 13.09.2022), а саме план приведення захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття) у готовність складається завчасно з призначенням відповідальних осіб і затверджується балансоутримувачем. Роботи з підготовки виконує особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд. У разі введення в Україні або її окремих місцевостях правового режиму воєнного стану першочергові заходи з приведення в готовність сховищ мають бути спрямовані на забезпечення можливості їх використання для укриття населення від звичайних засобів ураження.

Відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд врахував, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у справі № 826/12192/16 (постанова від 03.10.2018) та у справі № 820/5164/15 (постанова від 25.07.2019).

Також, суд зауважує, що з гідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.01.2015 № 47-р, що чинне на сьогодні, на територіях Донецької та Луганської областей було запроваджено режим надзвичайної ситуації, а на всій території України - режим підвищеної готовності згідно з вимогами Кодексу цивільного захисту України - для Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя і Автономної Республіки Крим (з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"), у зв`язку з чим, з 2015 року фактично урядом розпочато етап активної підготовки до захисту населення в разі можливої військової агресії.

Сховище № 102723 за адресою: Кловський узвіз, 13 літ «А» у Печерському районі міста Києва є важливою захисною спорудою цивільної оборони, яка при необхідності, у разі надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, здатна розмістити 3700 мешканців району, що проживають поблизу вказаного укриття, але центр упродовж тривалого часу систематично не виконує вимоги законодавства у сфері цивільного захисту та вимоги органів ДСНС, через що сховище залишається у непридатному до використання стані, що може завдати шкоди життю та здоров`ю людей.

Суд також зазначає, що вчинені дії відповідачем у вигляді листування з 2018 року щодо приведення спірної захисної споруди у належних стан, не є свідченням виконання згаданого вище припису щодо усунення виявлених порушень та не вивільнює відповідача від виконання норм діючого законодавства, саме вчинити дії, що спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища № 102723, безпосередньо враховуючи обставини введеного в країні воєнного стану з 24.02.2022.

На підставі вищевикладеного, з огляду на наявність правових підстав для звернення прокурора із даним позовом та встановлену в ході розгляду даної справи протиправну бездіяльність відповідача, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для зобов`язання Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров`я України вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища № 102723, що знаходиться за адресою: Кловський узвіз, буд. 13 літ «А» у місті Києві, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Також, зазначений Висновок акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров`я України щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, приведення у стан готовності захисної споруди цивільної оборони - сховище № 102723, яка знаходиться за адресою: Кловський узвіз, буд. 13 літ «А» у місті Києві, з метою використання її за призначенням.

Зобов`язати Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров`я України привести захисну споруду цивільної оборони - сховище № 102723, яка знаходиться за адресою: Кловський узвіз, буд. 13 літ «А» у місті Києві, у стан готовності, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.