Рішення

від 23.10.2023 по справі 380/8737/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 рокусправа № 380/8737/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Азовінтерпром» (вул. Бузкова, 2, м. Львів, код ЄДРПОУ 24655013) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Азовінтерпром» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2022 року №363360413 про застосування штрафу в розмірі 2612944,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та складено Акт №29957/Ж5/26-15-04-13-03/24655013 від 12.10.2022 року. Перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п.201.10 ст.201, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період червень - вересень 2022 року. На підставі Акту було складено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2022 року №363360413 форми «Н», в якому позивачу визначена сума штрафу в розмірі 2612944,21 грн. Додатком до ППР визначено розрахунок штрафу за кожною податковою накладною. Позивач зазначає, що перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються. Звертає увагу на існування у податковому законодавстві двох колізійних, суперечливих одна одній норм, які створюють неоднакове правове регулювання одних і тих самих правовідносин, а саме: приписи п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК У країнипередбачають відсутність відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних впродовж усього терміну дії карантину; водночас приписи підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ передбачають звільнення від застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних для платників податків, які мають можливість реєструвати податкові накладні, граничних строк реєстрації яких припадав на період з 22.04.2022 по 27.05.2022, за умови їх реєстрації до 15.07.2022 (тобто застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних, граничних строк реєстрації яких припадав на період з 22.04.2022 по 27.05.2022, здійснюватиметься за умови їх не реєстрації до 15.07.2022). Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та з наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 28.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.06.2023.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує заявлені позовні вимоги. Зазначає, що у ході камеральної перевірки (Акт №29957/Ж5/26-15-04-13-03/24655013 від 12.10.2022 року) своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідачем встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених cт. 201, та відповідно до п. 120-1.1 cт. 120-1 ПК України, винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2022 року №363360413 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2612944,21 грн. (10%, 20%, 30%, 40%) за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Звертає увагу, що пунктом 69.1 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, в той же час продовжено строки подачі декларації з податку на додану вартість до 20 липня 2022 року, без застосування штрафних санкцій. Підпунктом 69.1 прим.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що платники ПДВ зобов`язані забезпечити у строки, встановлені п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН. граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН. Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій. Однак, як свідчать матеріали справи, податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані з порушенням зазначених вище строків. Отже, якщо податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних після строку, зазначеного в пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України, при цьому платник податків мав можливість своєчасно виконати податкові обов`язки, покупець втрачає право на формування податкового кредиту за такими операціями до дати реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством якщо дані перевірко результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

У поданій до суду відповіді на відзив, представник позивача зазначив, що у відзиві відповідач посилається пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, та стверджує, що платники ПДВ зобов`язані забезпечити реєстрацію податкових накладних у строки, що визначені цим підпунктом. Вважає, що такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки ключовим доводом Позивача в позові зазначалося існування у податковому законодавстві двох колізійних, суперечливих одна одній норм, які створюють неоднакове правове регулювання одних і тих самих правовідносин, а саме, приписи п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та приписи підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ. Зауважує, що карантин в Україні тривав до 30.06.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023 року, а жодні зміни до п.521 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не вносилися та він був чинним протягом всього періоду дії карантину. Відповідач, на думку представника позивача, жодним чином не надає свої оцінки посиланням позивача на норми підпункту 4.1.4 п.4.1. ст.4 ПКУ, де зафіксовано презумпцію правомірності рішень платника податку, відповідно до якої в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Вказує, що такий самий підхід міститься й в підпункті 56.21 пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України - у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

20.06.2023 підготовче засідання відкладено на 28.06.2023 у зв`язку із неявкою сторін.

28.06.2023 підготовче засідання відкладено на 18.07.2023 у зв`язку із неявкою сторін.

18.07.2023 підготовче засідання відкладено на 03.08.2023 за клопотанням представника позивача для ознайомлення із відзивом.

03.08.2023 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 14.09.2023.

14.09.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 21.09.2023 через технічні несправності зв`язку на стороні відповідача.

21.09.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.09.2023 за клопотанням представника позивача для з`ясування обставин справи.

28.09.2023 розгляд справи відкладено до 05.10.2023 за клопотанням представника відповідача для отримання додаткових пояснень від позивача.

05.10.2023 судом поставлено на обговорення питання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Представники сторін не заперечували щодо переходу у письмове провадження, тому суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

14.03.2023 року на адресу ПП ВКФ «Азовінтерпром» надійшов лист Головного управління ДПС у м. Києві від 07.03.2023 року №15217/6/26-15-04-13-08 «Про надання копії акту». До листа долучено копію Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №29957/ж5/26-15- 04-13-03/24655013 від 12.10.2022 року та податкового повідомлення-рішення (форма Н) №363360413 від 09.12.2022 року.

Позивач зауважує, що до 14.03.2023 року не отримував від відповідача вищезгадані Акт та податкове повідомлення-рішення, і лише після того, як випадково усно дізнався про існування цих документів, письмово звернувся з проханням направити їх за місцезнаходженням підприємства.

З вкладених до листа від 07.03.2023 року документів позивач дізнався, що 12.10.2022 року головним державним інспектором відділу моніторингу камеральних перевірок податкової звітності управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у м. Києві, на підставі п.п.20.1.4. п.20.1. ст..20, п.75.1.ст.75, підпункту 69.2. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» та в порядку п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та складено Акт №29957/Ж5/26-15-04-13-03/24655013 від 12.10.2022 року про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП ВКФ «Азовінтерпром». Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п.201.10 ст.201, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період червень - вересень 2022 року, а саме:

- №69 (дата виписки 23.06.2022, дата реєстрації 25.08.2022, кількість протермінованих днів 41);

- №60 (дата виписки 01.06.2022, дата реєстрації 25.08.2022, кількість протермінованих днів 56);

- №63 (дата виписки 04.06.2022, дата реєстрації 25.08.2022, кількість протермінованих днів 56);

- №61 (дата виписки 03.06.2022, дата реєстрації 25.08.2022, кількість протермінованих днів 56);

- №62 (дата виписки 03.06.2022, дата реєстрації 25.08.2022, кількість протермінованих днів 56);

- №66 (дата виписки 12.06.2022, дата реєстрації 25.08.2022, кількість протермінованих днів 56);

- №64 (дата виписки 05.06.2022, дата реєстрації 25.08.2022, кількість протермінованих днів 56);

- №65 (дата виписки 09.06.2022, дата реєстрації 25.08.2022, кількість протермінованих днів 56);

- №68 (дата виписки 17.06.2022, дата реєстрації 25.08.2022, кількість протермінованих днів 41);

- №84 (дата виписки 05.08.2022, дата реєстрації 07.09.2022, кількість протермінованих днів 7);

- №67 (дата виписки 14.06.2022, дата реєстрації 05.09.2022, кількість протермінованих днів 67);

- №85 (дата виписки 08.08.2022, дата реєстрації 01.09.2022, кількість протермінованих днів 1);

- №72 (дата виписки 04.07.2022, дата реєстрації 29.08.2022, кількість протермінованих днів 29);

- №76 (дата виписки 12.07.2022, дата реєстрації 06.09.2022, кількість протермінованих днів 37);

- №83 (дата виписки 04.08.2022, дата реєстрації 06.09.2022, кількість протермінованих днів 6);

- №75 (дата виписки 11.07.2022, дата реєстрації 29.08.2022, кількість протермінованих днів 29);

- №82 (дата виписки 03.08.2022, дата реєстрації 06.09.2022, кількість протермінованих днів 6);

- №78 (дата виписки 20.07.2022, дата реєстрації 29.08.2022, кількість протермінованих днів 14);

- №71 (дата виписки 01.07.2022, дата реєстрації 29.08.2022, кількість протермінованих днів 29);

- №73 (дата виписки 08.07.2022, дата реєстрації 29.08.2022, кількість протермінованих днів 29);

- №79 (дата виписки 24.07.2022, дата реєстрації 29.08.2022, кількість протермінованих днів 14);

- №80 (дата виписки 28.07.2022, дата реєстрації 29.08.2022, кількість протермінованих днів 14);

- №74 (дата виписки 10.07.2022, дата реєстрації 29.08.2022, кількість протермінованих днів 29);

- №70 (дата виписки 01.07.2022, дата реєстрації 29.08.2022, кількість протермінованих днів 29);

- №77 (дата виписки 18.07.2022, дата реєстрації 29.08.2022, кількість протермінованих днів 14);

- №81 (дата виписки 31.07.2022, дата реєстрації 29.08.2022, кількість протермінованих днів 14);

- №91 (дата виписки 03.09.2022, дата реєстрації 03.10.2022, кількість протермінованих днів 3).

На підставі Акту12.10.2022 року від відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2022 року №363360413 форми «Н», в якому позивачу визначена сума штрафу в розмірі 2612944,21 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, суд керується таким.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; ПК України).

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки зазначеним Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПК України, встановлюються Митним кодексом України.

У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до абзацу другого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений у статті 76 ПК України, згідно з якою камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

У цьому контексті суд критично оцінює покликання позивача на порушення відповідачем 30-денного строку проведення камеральної перевірки, адже такий строк стосується камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку. Натомість спеціального строку щодо проведення камеральної перевірки на предмет дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних ПК України не містить, тобто така проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, яку відповідач, в цьому випадку, не порушив.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 вказаного Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 вказаного Кодексу.

Як встановив суд, за результатами проведеної камеральної перевірки дотримання ТзОВ АВГУСТІНО вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України відповідач склав Акт перевірки від 19.04.2023, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог, передбачених пунктом201.10 статті 201 та/або пункту 192.1 статті 192 ПК України щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Ревізуючи такі висновки на відповідність фактичним обставинам справи та релевантному правовому регулюванню, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений вказаним Кодексом термін.

У пункті 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 вказаного Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 вказаного Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як визначено пунктом 5 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 12-15 вказаного Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України »Про електронні довірчі послуги», »Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як ПК України так і Порядком №1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) з 19.12.2020 до 30.04.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ »Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Поряд з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 »Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (в подальшому Указами Президента України було продовжено строк дії воєнного стану в Україні і надалі).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 №2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022 (далі Закон України №2260-IX) внесено зміни до підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та пунктом 69 установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України »Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України »Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у такому пункті.

Відповідно до пункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ »Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 вказаного Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01.02.2022 по 31.05.2022, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

У пункті 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ »Перехідні положення» ПК України встановлено, що платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 вказаного пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 вказаного пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ »Перехідні положення» ПК України у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПК України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 вказаного Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Згідно п.69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

При цьому, вказаний пункт також передбачає, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України »Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022 року.

Надаючи оцінку вищенаведеним правовим нормам, а саме п. 52-1 та п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, суд зазначає, що зміни, внесені Законом № 2260-ІХ до п. 69.2 ПК України, не звільняють від фінансової відповідальності на період воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, але в той же час ні цим Законом ні іншими нормативно-правовими актами не скасовано чи/або не зупинено дію положень п. 52-1 ПК України, яким встановлені обмеження щодо тих же фінансових санкцій.

Тобто, на момент прийняття оскаржуваного рішення, положення ПК України містило дві правові норми, які суперечили одна одній, зокрема, положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлюють мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, тоді як положення п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України вказують на те, що такий мораторій не застосовується.

Втім, положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, оскільки вищенаведені положення ПК України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, а тому слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

Враховуючи вище викладене, суд висновує, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, суперечить принципу правової визначеності та стабільності.

За сукупністю вищезазначених обставин, суд робить висновок про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 09.12.2022 року №363360413.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує, що позов необхідно задовольнити повністю.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2022 року №363360413 про застосування штрафу в розмірі 2612944,21 грн.

3. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Азовінтерпром» (вул. Бузкова, 2, м. Львів, код ЄДРПОУ 24655013) судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 23.10.2023 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович