Рішення

від 23.10.2023 по справі 380/8410/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 рокусправа №380/8410/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» (далі позивач, ТОВ «ДЕТ-ЮА») з позовною заявою до Львівської митниці Державної митної служби України (далі відповідач, контролюючий орган), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UА209000/2022/100063/2 від 22.12.2022;

- визнати заявлену декларантом митну вартість товару щодо товарів, які імпортуються;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ТОВ «ДЕТ-ЮА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6167 грн. 69 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані таким. ТОВ «ДЕТ-ЮА» вважає, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом (резервним) здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Наголошує, що не беручи до уваги інформацію, яка зазначена у поданих документах, митниця зробила хибний висновок, що декларантом не подані документи, які потрібні для визначення митної вартості товару, тому контролюючий орган не визнає заявлену митну вартість товару. Вказує, що рішення яке оскаржуються не містить жодних пояснень, щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Ухвалою від 24.04.2023 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві.

Вважає спірні рішення є обґрунтованими та правомірними. Вказує, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Відповідач вважає, що виявлені розбіжності цілком підставні. З урахуванням наведеного, у зв`язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, відмовою декларанта надати додаткові документи, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. З позиції відповідача, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» зареєстрований як юридична особа 25.09.2008. Основний вид господарювання товариства згідно з КВЕД: 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва.

Під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності «ДЕТ-ЮА» подало до відділу митного оформлення "Муроване" митного поста "Львів-північний" Львівської митниці ВМД типу «ІМ40ДЕ», яку було зареєстровано 22.12.2022 №22UA209230025198U3 на товар Рукава з вулканізованої гуми, армовані лише металом,без фітингів: 1/2" DIN EN 853 2SN 12 HYDRAULIC HOSE - 6400 м; 5/8" DIN EN 853 2SN 16 HYDRAULIC HOSE - 600 м; 1/2" DIN EN 856 4SP 12 HYDRAULIC HOSE - 10200 м; 5/8" DIN EN 856 4SP 16 HYDRAULIC HOSE - 500 м; 3/4" DIN EN 856 4SP 19 HYDRAULIC HOSE - 2500 м; 1" DIN EN 856 4SP 25 HYDRAULIC HOSE - 1200 м; 1" DIN EN 856 4SH 25 HYDRAULIC HOSE - 900 м., за ціною 2,2567 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB Qingdao.

Разом з митною декларацією подано:

- платіжне доручення №1326 від 19.08.2022. №1335 від 27.09.2022;

- платіжне доручення №1336 від 03.10.2022. №1339 від 12.10.2022;

- платіжне доручення №1343 від 24.10.2022;

- міжнародна автомобільна накладна CMR Б/н від 19.12.2022;

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг №19/09/2022 від 19.08.2022;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №105/12/22 від 21.12.2022;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №67/12/22 від 13.12.2022;

- довідку про транспортні витрати №21/12-1 від 21.12.2022;

- довідку про транспортні витрати №21/12-1 від 21.12.2022;

- зовнішньоекономічний договір №2019/17-10 від 17.09.2019;

- копію митної декларації країни відправлення № 422720220000954112 від 01.11.2022.

По митній декларації №UA209170/2022/066664 декларантом визначена митна вартість за першим методам, за ціною контракту: 15688,00 доларів США.

Згідно з вказаними рішеннями, відповідно до п. 1 ч 1 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст. 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов,

зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей

щодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: декларантом надано рахунок на перевезення 67/1222 від 13.12.2022 на контейнери, де вартість одного контейнера становить 7950 USD. Проте у числових значеннях МД зазначена вартість транспортних витрат заявлена 2650 USD за контейнер.

- в графі 16 товаротранспортних накладних СМR від 19.12.2022 №б/н зазначено, що перевезення по маршруту - Гданськ (Польща) - Кривий Ріг (Україна), здійснювалось безпосередньо перевізником "Бабіч", однак, документи, що підтверджують взаємозв`язок експедитора та перевізника до митного оформлення не надавались. Такі дані мають значення для подальшої перевірки числового значення товару, що декларується. Також, з метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантом надано довідки про транспортні витрати та рахунки про транспортні витрати. Заявку на перевезення та договір про надання транспортних послуг безпосереднім перевізником до митного контролю надано не було.

Статтею 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Згідно статті 9 Закону "V країни «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2014.N«1955. за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту У країни від 05.02.2001 №65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Відсутність вищезазначених документів унеможливлює здійснення перевірки всіх витрат, які передбачені ст. 58 МКУ у повному обсязі.

- товар імпортується на підставі договору від 17.10.2019.N2 2019/17-10. Згідно договору оплата здійснюється шляхом звичайного банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця. Згідно наданих платіжних доручень від 19.08.2022 №1326, від 27.09.2022 №1335, від 03.10.2022 №1336, від 12.10.2022 №1339, від 24.10.2022 №1343 (наявне посилання на специфікацію №14, яка до митного оформлення не подавалась) в гр.70 «призначення платежу» наявне посилання на договір та специфікацію, проте відсутнє посилання на відповідний рахунок чи проформу.

Відповідно до положень частини 2 статті 53 МКУ документами які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності - інші платіжні та, або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до п. 4.1. контракту вартість тари входить в ціну товару, в комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Контролюючий орган повідомив про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МК України.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом надіслано:

- висновок Запорізької ТПП від 22.12.2022 №ОИ-1367;

- прайс-лист QINGDAO HYRUBBERS.LTD від 15.08.2022 №365/22;

- виписку з бухгалтерської документації стосовно оприбуткування попередньої партії товару, митне оформлення якої було здійснено за ВМД №22UA110090703415U1 від 01.12.2022, а саме: прибуткова накладна №2088 від 01.12.2022 та бухгалтерська довідка б/н від 22.12.2022;

- виписку з бухгалтерської документації стосовно оприбуткування попередньої партії товару, мигне оформлення якої було здійснено за ВМД №UA110090/2022/702994 від 07.10.2022, а саме: прибуткова накладна №ОД00-001648 від 07.10.2022 та бухгалтерська довідка б/н від 30.11.2022.

Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ . (Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA

100320/2022/392299 від 17.11.2022 де вартість такого товару становить 2.81 дол. США

за кг.

22.12.2022 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100063/2 та картку відмови №UA209230/2022/000795.

Вважаючи прийняті контролюючим органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови протиправними, ТОВ «ДЕТ-ЮА» звернулося до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно із ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З ст. 53 МК України висновується, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Перелік документів що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості визначає ст. 53 МК України, а саме такими документами визначено: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Під час розгляду справи суд з`ясував, що позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України.

Водночас суд також враховує, що ч. 3 ст. 53 МК України надає можливість митниці виставляти декларанту письмову вимогу про необхідність подачі додаткових документів у 10-ти денний строк лише у трьох випадках:

1. У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;

2. Якщо наявні ознаки підробки цих документів;

3. Якщо ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З даного приводу суд зазначає, що запити (повідомлення) митного органу за результатами обробки електронного документа (митної декларації) містять лише загальний перелік документів передбачених ст. 53 Митного кодексу України. Дані запити не конкретизують які саме документи слід додати декларанту.

Окремо суд вважає за доцільно звернути увагу на зазначені у спірному рішенні розбіжності у зв`язку з якими митний орган не визнано заявлену стороною позивача митну вартість.

Щодо розбіжності вартості одного контейнера з числовими значеннями, суд зазначає наступне.

Як вбачається із змісту рахунку SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о. на перевезення 67/12/22 від 13.12.2022, останній складений на морське перевезення, за маршрутом Qingdao. Китай - Гданськ.Польща, трьох морських контейнерів E1SU2185958, DRYU2657872, EISU2043104 за коносаментами HYSF2022100122/140202205106 і вартість у розмірі 7950 доларів США вказана за 1 послугу.

Для підтвердження цього факту декларант разом із ВМД надавав митному органу Довідку SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о. №21/12-1 від 21.12.2022 в якій вказано, що вартість перевезення 1 контейнера складала 2650 дол. США.

Щодо здійснення перевізником «Бабіч» перевезення відповідно до CMR від 19.12.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 335 МК України, разом з митною декларацією митного органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та. у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Обов`язку падання разом із ВМД документів, що підтверджують взаємозв`язок експедитора та перевізника, та заявки на перевезення та договору на надання послуг безпосереднім перевізником чинним митним законодавством на декларанта не покладено.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 335 МК України у встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену мигну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частинами 3 та 4 статті 53 МК України визначено вичерпний перелік додаткових документів, які митний орган має право вимагати у встановленому законом порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Документи, що підтверджують взаємозв`язок експедитора та перевізника, та заявки на перевезення та договору на надання послуг безпосереднім перевізником у цих переліках також не містяться.

Більше того, відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документ и, відмінні від тих. що зазначені в цій статті.

Отже, неподання декларантом разом із ВМД документів, що підтверджують взаємозв`язок експедитора та перевізника, та заявки на перевезення та договору на надання послуг безпосереднім перевізником не може вважатися підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості у розумінні ч. 3 ст. 53 МК України.

Також, щодо тверджень відповідача про неповного включення декларантом до митної вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, суд зазначає, що відповідно до умов зовнішньоекономічного договору від 17.10.2019 №2019/17-10. укладеного між «QINGDAO HYRUBBERS CO..LTD» та ТОВ "ДЕТ-ЮА" товари, що оцінюються, ввозилися на комерційних умовах FOB Qingdao (Incoterms ® 2010).

Відповідно до цих комерційних умов, продавець «QINGDAO HYRUBBF.RS CO..LTD» поніс всі витрати, пов`язані із доставкою товару до порту відправлення (Qingdao. Китай) та завантаження товарів на борті судна у порту відправлення, і ці витрати були включені до фактурної вартості товару.

З моменту завантаження товарів на борт судна ТОВ «ДЕТ-ЮА» понесло наступні витрати, пов`язані з їх транспортуванням від порту відправлення (Qingdao. Китай) до місця ввезення на митну територію України: оплата морського фрахту за перевезення товарів у трьох морських контейнерах E1SU2185958, DRYU2657872, LISU2043I04 морським судном за маршрутом порт Qingdao (Китай) - порт Гданськ (Польша) за коносаментом №Н YSF20221 00122/140202205106 від 11.11.2022.

Для підтвердження включення цієї виграти у розмірі 2650 доларів США (96906.79 грн. у перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату подання ВМД №22UA209230025198U3 від 22.12.2022 1 долар США = 36,5686 грн.) до митної вартості декларантом разом із ВМД №22UA209230025198U3 від 22.12.2022 було надано рахунок SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о. №67/12/22 від 13.12.2022 та Довідку про транспортні витрати SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о. №21/12-1 від 21.12.2022.

Вартість морського фрахту у розмірі 5300 доларів США за перевезення товарів у морських контейнерах EISU2185958, DRYU2657872 до митної вартості товарів включена не була, оскільки товари у вказаних контейнерах не декларувались у складі партії товарів за ВМД №22UA209230025198U3 від 22.12.2022 через те. що транспортні засоби, які перевозили товари у вказаних контейнерах, надійшли у зону митного контролю раніше.

Оплата всіх витрат, пов`язаних із розвантаженням, перевантаженням та обробкою товарів у порту Гданськ.Польща - вивантаження контейнера ELSU2043104 із морського судна, переміщення товарів у порту, перевантаження морського контейнера до автотранспортного засобу A02400AX/RF993 на якому товари було в подальшому ввезено на мигну територію України, транспортування морського контейнера EISU2043104 до митного кордону України, підготовка документів для подальшого транзиту товарів із Гданська. Польща до Кривого Рогу. Україна тощо.

Для підтвердження включення цих витрат до митної вартості декларантом разом із ВМД №22UA209230025198U3 від 22.12.2022 було надано наступні документи:

- рахунок SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о. від 21.12.2022 №105/12/22 на загальну суму 5637,63 доларів США. відповідно до якого вартість таких витрат та транспортування морського контейнера EISU2043104 до митного кордону України склала 2787,97 доларів США (101952,16 грн. у перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату подання ВМД №22UA209230025198U3 від 22.12.2022 1 долар США = 36,5686 грн.);

- довідку про транспортні витрати SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о. №21/12-1 від 21.12.2022;

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг №19/09/2022 від 19.08.2022 укладений між ТОВ «ДЕТ-ЮА» та SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о.

Загальна сума витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на мигну територію України, склала 5437,97 доларів США (198858,95 грн. у перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату подання ВМД №22UA209230025198U3 від 22.12.2022 1 долар США = 36,5686 гри). Саме ця сума була включена декларантом до митної вартості товарів, що оцінюються, та була задекларована у гр. 20 «Витрати на транспортування до України» розділу Б «Складові митної вартості» декларації митної вартості, що додавалась до ВМД №22UA2092300251981U3 від 22.12.2022.

Жодних інших витрат (складових митної вартості), які відповідно до вимог ч. 10 ст. 58 МК України мають включатися до митної вартості товарів, у тому числі на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. ТОВ «ДЕТ-ЮА» не несло.

Відповідно до умов зовнішньоекономічного договору від 17.10.2019 №2019/17-10 укладеного між «QINGDAO HYRUBBERS CO..LTD» та ТОВ «ДЕТ-ЮА», на підставі якого ввозились товари, що оцінюються, надання рахунку - проформи не передбачено. Отже, оскільки таких рахунків-проформ не існує, то неможливо зазначати інформацію про них у платіжних дорученнях.

Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що назва, тип, кількість та ціна товару, що поставляється, сторони узгоджують у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.2 вказаного договору передбачено, що покупець зобов`язаний здійснювати передоплату за товар за відповідною специфікацією. У інвойсах. які супроводжують товар, продавець вказує номер відповідної специфікації.

Такої, інформації в наданих декларантом разом із ВМД платіжних дорученнях цілком достатньо, для ідентифікації належності цих платіжних доручень саме до цієї партії товарів, що оцінюються.

Ввезення партії товарів, що оцінюються, відбувалось на підставі специфікації №15 від 18.08.2022 до зовнішньоекономічного договору від 17.10.2019 № 2019/17-10, укладеного між «QINGDAO HYRUBBERS CO.LTD» та ТОВ "ДЕТ-ЮА".

Відповідно до наданих декларантом платіжних доручень від 19.08.2022 №1326, від 27.09.2022 №1335, від 03.10.2022 №1336, від 12.10.2022 №1339, від 24.10.2022 №1343 до зовнішньоекономічного договору від 17.10.2019 №2019/17-10. укладеного між «QINGDAO HYRUBBERS CO.LТD» та ТОВ "ДЕТ-ЮА", товар оплачений покупцем у 100% розмірі, чим виконано умови вказаного договору.

Відповідно до п. 4.1. контракту вартість тари входить в ціну товару, в комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 МК України.

Враховуючи викладене суд погоджується з доводами позивача про те, що ним виконані умови договору, оплата здійснена, а розбіжності на які вказує відповідач залежать від виробника.

Окрім перелічених вже зауважень щодо розбіжностей, відповідач вказав, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугували слугувала МД №UA100320/2022/392299 від 17.11.2022 де вартість такого товару становить 2.81 дол. США за кг. Рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено є більшим.

З даного приводу суд зазначає, що зі змісту оскаржених позивачем рішень не має можливості з`ясувати який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним чи помилковим.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а висловив таку правову позицію: «у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом».

З огляду на викладене суд вважає рішення відповідача необґрунтованими.

З огляду на зазначене суд звертає увагу, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. Відповідачем однак обрано вищу митну вартість, ніж мінімальну, що зазначена на сайті Держмитслужби в аналітичних розрізах митної вартості, при цьому, що в базах даних митниці існували відомості про оформлення такого ж товару за нижчою вартістю.

Враховуючи вищевикладене суд висновує, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.

Щодо вимоги про визнання заявленої декларантом митної вартості товару щодо товарів, які імпортуються. Суд зазначає таке.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому, завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі №810/637/18.

У межах спірних правовідносин судом надана оцінка правомірності оскарженого рішення щодо коригування митної вартості.

При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб`єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку митного органу).

Тобто, суд не вправі визнати чи не визнати заявлену митну вартість, адже, оскільки такі дії належать до компетенції відповідача та є його дискреційними повноваженнями.

Тому, вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Водночас частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Контролюючий орган не надав переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 6176,69 грн.

Стосовно суми збору, яку належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суд враховує таке. За подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити 2684,00 грн. З огляду на обраний судом спосіб захисту та відновлення прав позивача, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 1342,00 грн.

Щодо надміру сплаченої суми судового збору, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із відповідною заявою про його повернення з бюджету.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 295 КАС України,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/100063/2 від 22.12.2022.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» (ЄДРПОУ 36029113) судові витрати у виді судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКравців О.Р.