Постанова

від 21.02.2024 по справі 380/8410/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/8410/23 пров. № А/857/22043/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року (головуючого судді Кравціва О.Р, ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/8410/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ДЕТ-ЮА» 21.04.2023 звернулося в суд з позовом до Львівської митниці в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №UА209000/2022/100063/2 від 22.12.2022, визнати заявлену декларантом митну вартість товару щодо товарів, які імпортуються, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ТОВ «ДЕТ-ЮА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6167 грн. 69 коп.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року задоволено позов частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/100063/2 від 22.12.2022. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Львівська митниця подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що під час здійснення митного контролю митницею було виявлено розбіжності та відсутні усі складові митних вартості про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Оскільки позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «ДЕТ-ЮА» зареєстрований як юридична особа 25.09.2008. Основний вид господарювання товариства згідно з КВЕД: 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва.

Під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ «ДЕТ-ЮА» подало до відділу митного оформлення «Муроване» митного поста «Львів-північний» Львівської митниці ВМД типу «ІМ40ДЕ», яку було зареєстровано 22.12.2022 №22UA209230025198U3 на товар «Рукава з вулканізованої гуми, армовані лише металом, без фітингів: " DIN EN 853 2SN 12 HYDRAULIC HOSE - 6400 м; 5/8" DIN EN 853 2SN 16 HYDRAULIC HOSE - 600 м; 1/2" DIN EN 856 4SP 12 HYDRAULIC HOSE - 10200 м; 5/8" DIN EN 856 4SP 16 HYDRAULIC HOSE - 500 м; 3/4" DIN EN 856 4SP 19 HYDRAULIC HOSE - 2500 м; 1" DIN EN 856 4SP 25 HYDRAULIC HOSE - 1200 м; 1" DIN EN 856 4SH 25 HYDRAULIC HOSE - 900 м., за ціною 2,2567 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB Qingdao».

Також подано: - платіжне доручення №1326 від 19.08.2022. №1335 від 27.09.2022; - платіжне доручення №1336 від 03.10.2022. №1339 від 12.10.2022; - платіжне доручення №1343 від 24.10.2022; - міжнародна автомобільна накладна CMR Б/н від 19.12.2022; - договір про надання транспортно-експедиційних послуг №19/09/2022 від 19.08.2022; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №105/12/22 від 21.12.2022; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №67/12/22 від 13.12.2022; - довідку про транспортні витрати №21/12-1 від 21.12.2022; - довідку про транспортні витрати №21/12-1 від 21.12.2022; - зовнішньоекономічний договір №2019/17-10 від 17.09.2019; - копію митної декларації країни відправлення № 422720220000954112 від 01.11.2022.

По митній декларації №UA209170/2022/066664 декларантом визначена митна вартість за першим методам, за ціною контракту: 15688,00 доларів США.

Згідно з вказаними рішеннями, відповідно до п. 1 ч 1 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст. 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: - декларантом надано рахунок на перевезення 67/1222 від 13.12.2022 на контейнери, де вартість одного контейнера становить 7950 USD. Проте у числових значеннях МД зазначена вартість транспортних витрат заявлена 2650 USD за контейнер; - в графі 16 товаротранспортних накладних СМR від 19.12.2022 №б/н зазначено, що перевезення по маршруту - Гданськ (Польща) - Кривий Ріг (Україна), здійснювалось безпосередньо перевізником «Бабіч», однак, документи, що підтверджують взаємозв`язок експедитора та перевізника до митного оформлення не надавались. Такі дані мають значення для подальшої перевірки числового значення товару, що декларується. Також, з метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантом надано довідки про транспортні витрати та рахунки про транспортні витрати. Заявку на перевезення та договір про надання транспортних послуг безпосереднім перевізником до митного контролю надано не було.

Статтею 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Згідно статті 9 Закону «V країни «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2014 №1955. за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту У країни від 05.02.2001 №65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Відсутність вищезазначених документів унеможливлює здійснення перевірки всіх витрат, які передбачені ст. 58 МКУ у повному обсязі.

- товар імпортується на підставі договору від 17.10.2019.N2 2019/17-10. Згідно договору оплата здійснюється шляхом звичайного банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця. Згідно наданих платіжних доручень від 19.08.2022 №1326, від 27.09.2022 №1335, від 03.10.2022 №1336, від 12.10.2022 №1339, від 24.10.2022 №1343 (наявне посилання на специфікацію №14, яка до митного оформлення не подавалась) в гр.70 «призначення платежу» наявне посилання на договір та специфікацію, проте відсутнє посилання на відповідний рахунок чи проформу.

Відповідно до положень частини 2 статті 53 МКУ документами які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності - інші платіжні та, або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до п. 4.1. контракту вартість тари входить в ціну товару, в комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Контролюючий орган повідомив про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МК України.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом надіслано: - висновок Запорізької ТПП від 22.12.2022 №ОИ-1367; - прайс-лист QINGDAO HYRUBBERS.LTD від 15.08.2022 №365/22; - виписку з бухгалтерської документації стосовно оприбуткування попередньої партії товару, митне оформлення якої було здійснено за ВМД №22UA110090703415U1 від 01.12.2022, а саме: прибуткова накладна №2088 від 01.12.2022 та бухгалтерська довідка б/н від 22.12.2022; - виписку з бухгалтерської документації стосовно оприбуткування попередньої партії товару, мигне оформлення якої було здійснено за ВМД №UA110090/2022/702994 від 07.10.2022, а саме: прибуткова накладна №ОД00-001648 від 07.10.2022 та бухгалтерська довідка б/н від 30.11.2022.

Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. (Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA 100320/2022/392299 від 17.11.2022 де вартість такого товару становить 2.81 дол. США за кг.

22.12.2022 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100063/2 та картку відмови №UA209230/2022/000795.

Вважаючи прийняті контролюючим органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови протиправними, ТзОВ «ДЕТ-ЮА» звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 Митним кодексом України (далі МК України) розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №809/946/17.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Із наведених положень колегія суддів враховує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

При цьому приписи митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Колегія суддів з врахуванням матеріалів справи та оцінюючи доводи апелянта зазначає, що зі змісту рахунку SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о. на перевезення 67/12/22 від 13.12.2022, останній складений на морське перевезення, за маршрутом Qingdao. Китай Гданськ Польща, трьох морських контейнерів E1SU2185958, DRYU2657872, EISU2043104 за коносаментами HYSF2022100122/140202205106 і вартість у розмірі 7950 доларів США вказана за 1 послугу.

Для підтвердження цього факту декларант разом із ВМД надавав митному органу Довідку SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о. №21/12-1 від 21.12.2022 в якій вказано, що вартість перевезення 1 контейнера складала 2650 дол. США.

Щодо здійснення перевізником «Бабіч» перевезення відповідно до CMR від 19.12.2022, то колегія суддів враховує, що відповідно до частини 3 статті 335 МК України, разом з митною декларацією митного органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та. у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Обов`язку падання разом із ВМД документів, що підтверджують взаємозв`язок експедитора та перевізника, та заявки на перевезення та договору на надання послуг безпосереднім перевізником чинним митним законодавством на декларанта не покладено.

Згідно пункту 11 частини 3 статті 335 МК України у встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену мигну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Як вказувалось вище частинами 2-5 статті 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, які митний орган має право вимагати у встановленому законом порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Документи, що підтверджують взаємозв`язок експедитора та перевізника, та заявки на перевезення та договору на надання послуг безпосереднім перевізником у цих переліках також не містяться. Заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, неподання декларантом разом із ВМД документів, що підтверджують взаємозв`язок експедитора та перевізника, та заявки на перевезення та договору на надання послуг безпосереднім перевізником не може вважатися підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості у розумінні частини 3 статті 53 МК України.

Також, щодо тверджень відповідача про неповного включення декларантом до митної вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, суд зазначає, що відповідно до умов зовнішньоекономічного договору від 17.10.2019 №2019/17-10. укладеного між «QINGDAO HYRUBBFRS CO.,LTD» та ТОВ «ДЕТ-ЮА» товари, що оцінюються, ввозилися на комерційних умовах FOB Qingdao (Incoterms ® 2010).

Відповідно до цих комерційних умов, продавець «QINGDAO HYRUBBFRS CO.,LTD» поніс всі витрати, пов`язані із доставкою товару до порту відправлення (Qingdao Китай) та завантаження товарів на борті судна у порту відправлення, і ці витрати були включені до фактурної вартості товару.

З моменту завантаження товарів на борт судна ТОВ «ДЕТ-ЮА» понесло наступні витрати, пов`язані з їх транспортуванням від порту відправлення (Qingdao. Китай) до місця ввезення на митну територію України: оплата морського фрахту за перевезення товарів у трьох морських контейнерах E1SU2185958, DRYU2657872, LISU2043I04 морським судном за маршрутом порт Qingdao (Китай) - порт Гданськ (Польша) за коносаментом №Н YSF20221 00122/140202205106 від 11.11.2022, та для підтвердження включення цієї виграти у розмірі 2650 доларів США (96906.79 грн. у перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату подання ВМД №22UA209230025198U3 від 22.12.2022 1 долар США = 36,5686 грн.) до митної вартості декларантом разом із ВМД №22UA209230025198U3 від 22.12.2022 було надано рахунок SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о. №67/12/22 від 13.12.2022 та Довідку про транспортні витрати SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о. №21/12-1 від 21.12.2022.

Вартість морського фрахту у розмірі 5300 доларів США за перевезення товарів у морських контейнерах EISU2185958, DRYU2657872 до митної вартості товарів включена не була, оскільки товари у вказаних контейнерах не декларувались у складі партії товарів за ВМД №22UA209230025198U3 від 22.12.2022 через те, що транспортні засоби, які перевозили товари у вказаних контейнерах, надійшли у зону митного контролю раніше.

Оплата всіх витрат, пов`язаних із розвантаженням, перевантаженням та обробкою товарів у порту Гданськ Польща - вивантаження контейнера ELSU2043104 із морського судна, переміщення товарів у порту, перевантаження морського контейнера до автотранспортного засобу A02400AX/RF993 на якому товари було в подальшому ввезено на митну територію України, транспортування морського контейнера EISU2043104 до митного кордону України, підготовка документів для подальшого транзиту товарів із Гданська. Польща до Кривого Рогу Україна тощо.

Для підтвердження включення цих витрат до митної вартості декларантом разом із ВМД №22UA209230025198U3 від 22.12.2022 було надано наступні документи: - рахунок SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о. від 21.12.2022 №105/12/22 на загальну суму 5637,63 доларів США, відповідно до якого вартість таких витрат та транспортування морського контейнера EISU2043104 до митного кордону України склала 2787,97 доларів США (101952,16 грн. у перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату подання ВМД №22UA209230025198U3 від 22.12.2022 1 долар США = 36,5686 грн.);- довідку про транспортні витрати SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о. №21/12-1 від 21.12.2022; - договір про надання транспортно-експедиційних послуг №19/09/2022 від 19.08.2022 укладений між ТОВ «ДЕТ-ЮА» та SAVA TRANSLOGIC Sp.Z.о.о.

Загальна сума витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на мигну територію України, склала 5437,97 доларів США (198858,95 грн. у перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату подання ВМД №22UA209230025198U3 від 22.12.2022 1 долар США = 36,5686 грн). Саме ця сума була включена декларантом до митної вартості товарів, що оцінюються, та була задекларована у гр. 20 «Витрати на транспортування до України» розділу Б «Складові митної вартості» декларації митної вартості, що додавалась до ВМД №22UA2092300251981U3 від 22.12.2022.

Жодних інших витрат (складових митної вартості), які відповідно до вимог ч. 10 ст. 58 МК України мають включатися до митної вартості товарів, у тому числі на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України ТОВ «ДЕТ-ЮА» не несло.

Відповідно до умов зовнішньоекономічного договору від 17.10.2019 №2019/17-10 укладеного між «QINGDAO HYRUBBERS CO.,LTD» та ТОВ «ДЕТ-ЮА», на підставі якого ввозились товари, що оцінюються, надання рахунку - проформи не передбачено. Отже, оскільки таких рахунків-проформ не існує, то неможливо зазначати інформацію про них у платіжних дорученнях.

Згідно пунктів 1.2, 3.2 вказаного Договору передбачено, що назва, тип, кількість та ціна товару, що поставляється, сторони узгоджують у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Покупець зобов`язаний здійснювати передоплату за товар за відповідною специфікацією. У інвойсах. які супроводжують товар, продавець вказує номер відповідної специфікації.

Такої, інформації в наданих декларантом разом із ВМД платіжних дорученнях цілком достатньо, для ідентифікації належності цих платіжних доручень саме до цієї партії товарів, що оцінюються.

Ввезення партії товарів, що оцінюються, відбувалось на підставі специфікації №15 від 18.08.2022 до зовнішньоекономічного договору від 17.10.2019 № 2019/17-10, укладеного між «QINGDAO HYRUBBERS CO.LTD» та ТОВ «ДЕТ-ЮА».

Відповідно до наданих декларантом платіжних доручень від 19.08.2022 №1326, від 27.09.2022 №1335, від 03.10.2022 №1336, від 12.10.2022 №1339, від 24.10.2022 №1343 до зовнішньоекономічного договору від 17.10.2019 №2019/17-10 укладеного між «QINGDAO HYRUBBERS CO.LТD» та ТОВ «ДЕТ-ЮА», товар оплачений покупцем у 100% розмірі, чим виконано умови вказаного договору.

Відповідно до пункту 4.1. контракту вартість тари входить в ціну товару, в комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 МК України.

З урахуванням наведеного доводи позивача є підставними про те, що ним виконані умови договору, оплата здійснена, а розбіжності на які вказує відповідач залежать від виробника.

Окрім перелічених вже зауважень щодо розбіжностей, відповідач вказав, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугували слугувала МД №UA100320/2022/392299 від 17.11.2022 де вартість такого товару становить 2.81 дол. США за кг., рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено є більшим, однак на думку колегії суддів зі змісту оскарженого позивачем рішення не має можливості з`ясувати який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу був сумнівним чи помилковим, чого і не доведено в апеляційними вимогами.

Верховний Суд в постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а висловив правову позицію, що: «у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом».

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується із висновком суд першої інстанції, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 820/2660/18, від 13.10.2023 у справі № 826/23845/15, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, таким чином колегія суддів дійшла висновку, що є протиправними дії відповідача щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/100063/2 від 22.12.2022 яке підлягає скасуванню, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволено правомірно, а доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат підставі статті 139 КАС України немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі №380/8410/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 21.02.2024