Постанова

від 25.10.2023 по справі 360/4169/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року справа №360/4169/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Азарової К.В., за участю представника позивача Сімейко А.М., представника позивача Лактиної О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфренції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 р. у справі № 360/4169/21 (головуючий І інстанції С.В. Борзаниця) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Логістік» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Логістік» (далі позивач, ТОВ «Грін Логістік») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі відповідач, ГУДПС), в якому просило: визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 08.07.2021 № 1341/12320703 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2021 року, задекларовану на рахунок платника у банку в сумі 200620,00 грн зі штрафними санкціями в сумі 50155,00 грн; визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 08.07.2021 № 1342/12320703 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2021 року в сумі 172,00 грн; визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 15.07.2021 № 1398/12321805 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2021 року в сумі 170000,00 грн зі штрафними санкціями у сумі 85000,00 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 08.07.2021 № 1341/12320703, винесене Головним управлінням ДПС у Луганській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ГРІН ЛОГІСТІК збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2021 року, задекларовану на рахунок платника у банку в сумі 200620,00 грн (двісті тисяч шістсот двадцять грн 00 коп.) зі штрафними санкціями в сумі 50155,00 грн. (п`ятдесят тисяч сто п`ятдесят п`ять грн 00 коп.); визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 08.07.2021 № 1342/12320703, винесене Головним управлінням ДПС у Луганській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ГРІН ЛОГІСТІК зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2021 року в сумі 172,00 грн (сто сімдесят дві гривні 00 коп.); визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 15.07.2021 № 1398/12321805, винесене Головним управлінням ДПС у Луганській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ГРІН ЛОГІСТІК завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2021 року в сумі 170000,00 грн (сто сімдесят тисяч гривень 00 коп.) зі штрафними санкціями у сумі 85000,00 грн (вісімдесят п`ять тисяч гривень 00 коп.); стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ЛОГІСТІК витрати зі сплати судового збору у розмірі 7590,00 грн (сім тисяч п`ятсот дев`яносто гривень 00 коп.).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що умовами Договору №190221 передбачено передачу транспортних засобів від ТОВ «Юзагротранс» до ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» за день до укладання основного договору лише для остаточного огляду транспортних засобів та підтвердження прийняття пропозиції підписання Основного договору у сервісному центрі МВС, а не переходу права власності або передачу у власність вищевказаних транспортних засобів.

Апелянт посилаючись на ст. 210, 328 Цивільного кодексу України, статтю 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ, пункт 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМУ № 1388 від 07.09.1998, зазначає, що продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі - продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Попередній договір без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортних засобів не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від ТОВ «ЮЗАГРОТРАНС» до ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК». Таким чином, твердження позивача про те, що вищезазначені транспортні засоби 09.03.2021 перейшли у власність ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК», є такими, що не відповідають дійсності, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку.

Апелянт посилається на п. 198.2 ст. 198 ПК України за якою, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Апелянт наголошує, що під час судового розгляду не спростовано, що датою фактичного отримання товару - Автомобілю MAH TGS 28.440 (VIN НОМЕР_1 ) та Причепу WIELTON PS3W (VIN НОМЕР_2 ) є 10.03.2021 року, при цьому у ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» відсутні платіжні доручення від 09.03.2021 року на суму ПДВ у розмірі 162 166,67 грн., які підтверджували списання коштів з банківського рахунка ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» за оплату транспортних засобів на банківський рахунок ТОВ «ЮЗАГРОТРАНС». Крім того, відсутні документи від 09.03.2021, які засвідчують отримання ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» транспортних засобів після укладання договорів купівлі - продажу, в яких зазначаються умови передачі та переходу право власності.

Отже, 09.03.2021 року у ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» у розумінні норм п. 198.2 ст. 198 ПК України не відбулася ні перша подія -списання коштів з рахунку, ні друга подія - отримання товару, а отже позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних виписаних № 1 від 09.03.2021 та № 2 від 09.03.2021 року.

Крім того, ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» було задекларовано у складі податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року суми ПДВ: по придбаним запчастинам, які призначалися для транспортного засобу MAN TGS28 440 6*2 2 BL-WW WMA 19WZXFP056660 та транспортного засобу Wielton PS З SUDPS3W0000044302 та які призначаються для використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку у березні 2021 року; по придбаним послугам з брендування авто, яка була придбана ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» у постачальника ПП «ПРОФІ АРТ» згідно податкової накладної № 17 від 26.03.2021 у сумі ПДВ 1 333,33 грн. та товару Гальмівна рідина ROWE HIGHTEC BRAKE FLUID DOT 4, 1л, яка була придбана ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» у постачальника ТОВ «ДИНАМІКА ДП» згідно податкової накладної № 3 від 01.03.2021 у сумі ПДВ 56,15 грн. котрі також призначаються для використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку у березні 2021 року.

Загальна сума ПДВ по операціям по придбанню товарів/послуг, які призначаються для використання в операціях, що не є господарською діяльністю складає 38 625 грн.

Станом на 31.03.2021 не були використані для жодного з придбаних ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» транспортних засобів, як встановлено з наданих письмових пояснень ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» від 07.06.2021 №070621/1.

ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» повинно було нарахувати податкові зобов`язання за придбаними товарами/послугами, які призначаються для використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, та відобразити зазначені показники в рядку 4.1 податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року, а також скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду зведену податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, відповідно до вимог абз. «г» п. 198.5 ст.198 ПК України.

Таким чином, сума не нарахованих податкових зобов`язань за період березень 2021 року у зв`язку з недотриманням ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» вищевказаних вимог Податкового кодексу становить 38 625 грн. (заниження податкових зобов`язань по рядку 4.1 податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року у сумі ПДВ 38 625 грн.).

Також, відповідно абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Кодексу встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Тобто, умовою відшкодування податку на додану вартість є фактична сплата коштів у попередньому та звітному (податкових) періодах суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Проте, позивач на порушення абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Кодексу включило постачальника ТОВ - ПІДПРИЄМСТВО «ПРОДМАШСТРОЙ» до додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року в загальній сумі ПДВ 1 583,33 грн. при відсутності фактичної сплати у попередньому та звітному податковому періоді.

Також, скасовуючи податкове повідомлення - рішення від 15.07.2021 №1398/1232180 Луганським окружним адміністративним судом не вірно визначено суть порушення позивачем податкового законодавства в частині декларування за податковий (звітний) період квітня 2021 року до бюджетного відшкодування суми від`ємного значення, сформованого в березні 2021 року. Зокрема, судом наголошено, що відповідно до змісту Акту камеральної перевірки від 17.06.2021 № 1294/12-32-18-05/43949716 «висновок про завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 170000 грн. зроблений виключно на підставі матеріалів документальної позапланової виїзної перевірки, яка «проводиться», як наслідок, є неузгодженою. При цьому, суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав оцінки тому факту, що ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» 20.05.2021 року було подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2021 року.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, у порядку встановленому ст. 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Луганській області проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за квітень 2021 року.

Під час проведення камеральної перевірки встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у квітні 2021 року є придбання товарів/послуг на митній території України, що значно перевищують обсяги постачання.

Відповідно до податкової звітності з ПДВ за квітень 2021 ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» задекларувало до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 170 000,00 грн. по постачальнику ТОВ «АГРОТРАК СЕРВІС» з періодом виникнення від`ємного значення за березень 2021 року.

Так, відповідно до даних ЄРПН по постачальнику ТОВ «АГРОТРАК СЕРВІС» (ЄДРПОУ 327134804622) встановлено реєстрацію податкових накладних від 02.03.2021 №4, №5 на загальну суму ПДВ 186 666,67 грн.

Проте, аналізом податкової звітності з ПДВ ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» за березень 2021 року (відповідно до Таблиці 2.1 «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7% та 14%» Розділу II «Податковий кредит» Додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрів податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» встановлено, що сума ПДВ по постачальнику ТОВ «АГРОТРАК СЕРВІС» 186 666,67 грн. не включена до складу податкового кредиту звітного періоду березня 2021 року.

Згідно податкової декларації ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» з ПДВ за березень 2021 року сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (квітня 2021 року), складає лише 1 755 грн. У зв`язку з відсутністю декларування ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» у податковій звітності з ПДВ за березень 2021 року податкового кредиту по постачальнику ТОВ «АГРОТРАКС СЕРВІС» дана сума від`ємного значення не могла бути сформована за рахунок вищезазначеного контрагента у звітному (податковому) періоді - березень 2021 року.

Таким чином, ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» у податковій декларації з ПДВ за квітень 2021 року задекларувало до бюджетного відшкодування безпідставно сформований залишок від`ємного значення звітного (податкового) періоду березня 2021 року по постачальнику ТОВ «АГРОТРАКС СЕРВІС» у загальній сумі ПДВ 170 000,00 грн. чим порушило вимоги п. 200.1, п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Порушення викладене в Акті камеральної перевірки не враховані при винесенні оскаржуваного судового рішення. Позивач у податковій звітності за квітень 2021 року порушив саме норми Податкового кодексу України. З урахуванням вищевикладеного, Головне управління ДПС у Луганській області діяло в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а тому вказані податкові повідомлення-рішення є законними.

Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування зазначено, що в акті документальної позапланової виїзної перевірки: 1) в охопленому перевіркою звітному періоді ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» не оформлював взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації за березень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі до бюджетного відшкодування; 2) за результатами позапланової перевірки не встановлено наявність правових відносин ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» з платниками, установчі документи, первинні та інші документи, яких у судовому порядку визнані недійсними; 3) за результатами позапланової перевірки не встановлено наявність правових відносин ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» з пов`язаними особами в розумінні приписів підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Відтак, спірні правовідносини не стосуються взаємовідносин ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» з ризиковими контрагентами та/або з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та/або з пов`язаними особами.

Позивач зазначає, що податковий кредит за березень 2021 був сформований, зокрема, у зв`язку з разовим придбанням транспортних засобів, необхідних для виконання товариством статутної господарської діяльності.

У свою чергу відповідач, формально посилаючись на те, що придбання товарів/послуг на митній території України за ставкою 20% на суму ПДВ 253 183 грн. (що дорівнює 100% від загальної суми податкового кредиту звітного періоду) значно перевищує обсяги постачання - ініціював проведення відповідних перевірок (документальної позапланової виїзної перевірки та камеральної перевірки).

Відповідач не звернув увагу на те, що, по-перше, придбання транспортних засобів відбулося на наступний місяць після державної реєстрації товариства, по-друге, це придбання відбулося не за рахунок прибутку товариства (товариство тільки що було створено), а за рахунок коштів засновників, по-третє, придбання транспортних засобів носило одноразовий характер та було здійснено з тим, що б товариство мало можливість розпочати ту діяльність, задля якої воно було створено.

Відтак, як проведення перевірок, так і прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було ініційовано відповідачем з тим, щоб не відшкодовувати позивачу заявлений до відшкодування податок на додану вартість.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.07.2021 № 1341/12320703, позивач зазначає, що зазначене ППР стосується господарських операцій з придбання ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» у ТОВ «ЮЗАГРОТРАНС» транспортних засобів, відповідач зменшив позивачу на 200 620,00 грн. суму задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2021 та застосував штрафні санкції в розмірі 50 155,00 грн.

Зокрема, по спірним господарським операціям ТОВ «ГРІН ЛОПСТІК» у ТОВ «ЮЗАГРОТРАНС» були придбані транспортні засоби: вантажний автомобіль MAN; причеп WIELTON.

Факт переходу у березні 2021 року права власності на транспортні засоби від ТОВ «ЮЗАГРОТРАНС» до ТОВ «ГРІН ЛОПСТІК» підтверджується доказами (первинними документами), переліченими в оскаржуваному рішенні, які є в матеріалах справи, зокрема відповідні договори купівлі-продажу транспортного засобу, не мають таких дефектів форми, змісту або походження, які в силу ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95, зареєстрований в Мін`юсті України 05.06.95 за № 168/704, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт реального здійснення господарських операцій.

Відтак, первинні документи, складені по господарським операціям з ТОВ «ЮЗАГРОТРАНС» щодо придбання транспортних засобів: не мають таких дефектів форми, змісту, походження тощо, які б спричинили втрату ними юридичної сили; підтверджують факт реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» у ТОВ «ЮЗАГРОТРАНС» транспортних засобів.

Перехід права власності на товар за оплатним договором купівлі- продажу в розумінні господарського законодавства, який опосередковується передачею товару, що мало місце в даному випадку, завжди породжує виникнення обох подій визначених в п. 198.2 ст.198 ПК України, оскільки продаж товару (оплатний договір купівлі- продажу) передбачає: переказ грошових коштів в оплату за товар, і передачу продавцем проданого товару покупцю. Просто одна з двох зазначених подій, в залежності від умов конкретного договору, наступає: або раніше, або пізніше, або одночасно.

Передача товару, яка оформлена видатковими накладними №№ 1 та 2 від 09.03.2021, договори купівлі-продажу № 4442/2021/2470620 та № 4442/2021/2470724 від 10.03.2021,і державна реєстрація транспортних засобів, яка здійснена 10.03.2021 - відбулися в один податковий період.

Відповідач, як в акті документальної позапланової перевірки, так і на другій сторінці апеляційної скарги, зазначає, що згідно п. 198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Законодавець, формулюючи у диспозиції п. 198.2 ст.198 ПК України другу подію, настання якої є датою та умовою віднесення сум податку до податкового кредиту, використовує словосполучення «після отримання», а не після «набуття права власності», «після здійснення державної реєстрації», «після укладання договору» тощо.

Відтак, за приписами податкового законодавства, зокрема, п. 198.2 ст.198 ПК України, дата такої події, як «фактичне отримання товару/послуг», є датою віднесення сум податку до податкового кредиту, навіть незважаючи на те, що відповідно до цивільного законодавства перехід права власності та/або реєстрація права власності здійснюється на переданий товар пізніше. Зазначене пояснюється, крім іншого, тим, що можуть мати місце цілком правомірні випадки, коли між, з однієї сторони, фактичною передачею товару та, з іншої сторони, набуттям права власності, здійсненням державної реєстрації права власності тощо є проміжок часу.

Суд в рішенні, посилаючись на конкретні факти та докази, які підтверджують настання відповідних фактів, яка та коли відповідна подія в розумінні п.198.2 ст.198 ПК України в даному випадку відбулася раніше, то податковий орган, фактично заперечує проти виникнення, як першої, так і другої події в розумінні п.198.2 ст.198 ПК України по операціям з придбанням позивачем транспортних засобів.

Зі скарги неможливо встановити, що відповідач взагалі заперечує проти виникнення у позивача права власності на придбані транспортні засоби, тобто заперечує, що відбувся перехід права власності на транспортні засоби від ТОВ «ЮЗАГРОТРАНС» до ТОВ «ГРІН ЛОПСТІК» або не заперечуючи проти виникнення у позивача права власності, заперечує тільки проти того, що відбулася будь-яка з подій (перша або друга) в розумінні п.198.2 ст.198 ПК України.

Щодо посилання скаржника на те, що 09.03.2021 у ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» у розумінні п. 198.2 ст.198 ПК України не відбулася ні перша подія - списання коштів з рахунку; ні друга подія - отримання товару, а, отже позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, позивач зазначає, що передача товару, яка оформлена видатковими накладними №№1 та 2 від 09.03.2021, в розумінні п.198.2 ст.198 ПК України, відбулася саме 09.03.2021, оскільки в даному випадку відбувся перехід права власності на товар за оплатним договором купівлі-продажу, який опосередковується фактичною передачею товару та перерахуванням коштів в оплату за товар.

Враховуючи, що і 09 березня, і 10 березня є датами одного і того ж самого податкового періоду - березень 2021 року - то для віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту за березень - будь-якого правового значення не має коли наступила відповідна подія: 09 березня чи 10 березня 2021 року.

Відтак, позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту за березень 2021 суми ПДВ, сплачені в ціні товару по операціям з придбання у ТОВ «ЮЗАГРОТРАНС» транспортних засобів.

Крім того, до складу спірного податкового повідомлення-рішення від 08.07.2021 №1341/12320703 щодо зменшення задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2021 включені суми ПДВ, сплачені в ціні товару по операціям з придбання запасних частин та гальмівної рідини для зазначених вище транспортних засобів, придбаних у ТОВ «ЮЗАГРОТРАНС».

Відповідач помилково зазначає, що запасні частини та гальмівна рідина були придбані позивачем з метою використання в операціях, які не є господарською діяльністю позивача, а, відтак, у позивача були відсутні правові підстави для включення відповідних сум до складу податкового кредиту за березень 2021 року, оскільки вказані товари були придбані для ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, придбаних у ТОВ «ЮЗАГРОТРАНС», які використовуються позивачем у власній господарській діяльності. Основним видом економічної діяльності ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» є, зокрема, діяльність за кодом Код КВЕД 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт».

Відтак, запасні частини та гальмівна рідини, які були придбані для ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, які безпосередньо використовуються позивачем в господарській діяльності, також були придбані з метою використання виключно в операціях, які є господарськими в розумінні податкового законодавства.

Відтак, позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту за березень 2021 суми ПДВ, сплачені в ціні товару по операціям з придбання запасних частин та гальмівної рідини для ремонту та технічного обслуговування власних транспортних засобів, які безпосередньої задіяні в господарській діяльності позивача.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.07.2021 № 1398/12321805 позивача зазначає, що відповідач на підставі акту камеральної перевірки зменшив позивачу на 170 000,00 грн. суму задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2021 та застосував штрафні санкції в розмірі 85 000,00 грн.

Висновки акту камеральної перевірки про завищення позивачем у декларації за квітень 2021 податкового кредиту ґрунтуються на тих висновках про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2021, які викладені в акті документальної позапланової перевірки.

Оскільки у податковій декларації з ПДВ за квітень 2021 позивач задекларовав податковий кредит з урахуванням сформованого залишку від`ємного значення за березень 2021, який (сформований залишок за березень), на думку відповідача, викладену в акті позапланової документальної перевірки завищено, то, як наслідок, завищено і податковий кредит за квітень 2021 року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковий кредит за березень 2021 року не було завищено, а, відтак, сформований залишок від`ємного значення за березень 2021, який був включений до податкової декларації за квітень 2021, не привів та не міг привести до завищення податкового кредиту в податковій декларації за квітень 2021.

Також, висновки акту камеральної перевірки було зроблено з порушенням приписів, встановлених ст. 76 ПК України, що само по собі є достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами камеральної перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

19.04.2021 позивач подав до ГУ ДПС у Луганській області в електронній формі податкову декларацію з ПДВ за березень 2021, в рядку 20.2.1 якої заявив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 250000 грн.

Разом із податковою декларацією ТОВ ГРІН ЛОГІСТ1К подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

19.05.2021 позивач подав до ГУ ДПС у Луганській області в електронній формі податкову декларацію з ПДВ за квітень 2021, в рядку 20.2.1 якої заявив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 170000 грн .

Разом із податковою декларацією ТОВ ГРІН ЛОГІСТІК подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування (т.1, арк.спр. 89-93) .

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Луганській області від 18.5.2021 № 360-п головними державними ревізорами - інспекторами ГУ ДПС у Луганській області, на підставі пп. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ЛОГІСТІК щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, у податковій декларації з ПДВ за березень 2021 року від 20.04.2021 № 9091218421, за результатами якої складено акт від 17.06.2021 № 1292/12-32-07-03/43949716 (далі також - Акт позапланової виїзної перевірки від 17.06.2021).

Згідно з висновками, викладеними в Акті позапланової виїзної перевірки від 17.06.2021, податковий орган вбачає порушення за результатами перевірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ.

Податковий орган вважає, що позивач допустив придбання товарів (запчастин) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, оскільки ТОВ ГРІН ЛОГІСТІК було задекларовано у складі податкового кредиту Декларації суми ПДВ по придбаним запчастинам (Додаток 3 до акту перевірки), які призначалися для транспортного засобу MAN 440 6*2 2 BL-WW WMA 19WZXFP0056660 СХС 203162 та транспортного засобу Wiehon PS З SUDPS3W0000044302, та які призначаються для використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку у березні 2021 року, по придбаним послугам з брендування авто та товару Гальмівна рідина ROWE HIGHTEC BRAKE FLUID DOT4, 1 л., які також призначаються для використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку у березні 2021 року.

В Акті перевірки від 17.06.2021 також зазначається про відсутність документів від 09.03.2021 року, які засвідчують отримання ТОВ ГРІН ЛОГІСТІК транспортних засобів після укладання договорів купівлі-продажу, в яких зазначаються умови передачі та переходу права власності. Висновком в Акті встановлено порушення позивачем п. 200.1, абз. б п. 200.4, статті 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.20.2.1) на суму 200620 грн., також завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (рядок 21) на 172 грн.

ГУ ДПС у Луганській області на підставі висновків Акту позапланової виїзної перевірки від 17.06.2021 винесене податкове повідомлення-рішення від 08.07.2021 № 1341/12320703, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2021 року, задекларовану на рахунок платника у банку в сумі 200620,00 грн (двісті тисяч шістсот двадцять грн 00 коп.) зі штрафними санкціями в сумі 50155,00 грн. (т.1, арк.спр. 55-58), а також податкове повідомлення-рішення від 08.07.2021 № 1342/12320703, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2021 року в сумі 172,00 грн .

Також, Головним управлінням ДПС у Луганській області проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок оплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за квітень 2021 року, за результатами якої складений акт від 17.06.2021 № 1294/12-32-18-05/43949716 (далі також - Акт камеральної перевірки від 17.06.2021) .

Згідно з висновками, викладеними в Акті, позивач у податковій декларації з ПДВ за квітень 2021 року задекларував до бюджетного відшкодування безпідставно сформований залишок від`ємного значення звітного (податкового) періоду березня 2021 року по постачальнику ТОВ АГРОТРАК СЕРВІС у загальній сумі ПДВ 170 000 грн, у зв`язку з чим у податковій декларації з ПДВ за квітень 2021 року завищив суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 170 000 грн.

ГУ ДПС у Луганській області на підставі Акту камеральної перевірки від 17.06.2021 винесене податкове повідомлення-рішення від 15.07.2021 № 1398/12321805, яким позивачу завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2021 року в сумі 170000,00 грн зі штрафними санкціями у сумі 85000,00 грн .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності порушень податкового законодавства позивачем.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За положенням підпункту 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 ПК України, дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом Vцього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Постачанням товарів також вважаються: а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу; б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства; в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню); г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення; д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника; е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

За положенням підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

За положенням підпункту 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПК України, продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілейстатті 39цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначенихпунктом 140.5статті 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до положень підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеномустаттею 50цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно зпунктом 187.8статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно допункту 187.9статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленоюпунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно допункту 189.1статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбаченихпунктом 189.9статті 189 цього Кодексу).

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладнихподатковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтвердженімитними деклараціями(тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченимипунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Уразі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманихподаткових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені вподаткових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 зазначеного Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) (у редакції на час виникнення правовідносин), активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); власний капітал - різниця між активами і зобов`язаннями підприємства.

За частиною 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.

Відповідно до частини 1, 5, 7, 8 статі 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704(далі Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

За змістом п. 1, 2 Порядку заповненняподаткової накладної, затвердженогоНаказ Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Таким чином, підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податкового кредиту.

Суд зазначає, що доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на декларування показників податків.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

У зв`язку з наведеним, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, суб`єкт підприємницької діяльності повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Відповідно до сталої судової практики (зокрема, постанова Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 826/11531/14, постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі № 826/487/16) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

Отже, при оцінці обґрунтованості заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Судами проаналізовано надані сторонами документи на підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами.

Згідно попереднього договору № 1902211 купівлі-продажу транспортних засобів від 19.02.2021, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ ЮЗАГРОТРАНС (продавець) у м. Сєвєродонецьк, сторони зобов`язуються у період з 01.03.2021 по 31.03.2021 укласти договір купівлі-продажу транспортних засобів: WIЕLТОN модель РS3W , тип причіп загальний ПР-бортовий-Е, № шасі НОМЕР_3 , категорія СЕ, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; MAN, модель TGS 28,440, тип-вантажний-загальний бортовий, № шасі НОМЕР_5 , категорія С, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Сторони домовились, що Майно на момент укладання Основного договору має відповідати стандартам встановленим заводом виробником даного Майна, та відповідати стану який був при попередньому огляді Покупцем і Продавцем у сервісному центрі. За домовленістю обох сторін, Продавець зобов`язується за день до укладання основного договору передати Майно Покупцю для остаточного огляду та підтвердження прийняття пропозиції підписання Основного договору.

На виконання умов попереднього договору № 1902211 купівлі продажу транспортних засобів від 19.02.2021 згідно видаткових накладних №1 від 09.03.2021, № 2 від 09.03.2021 ТОВ ЮЗАГРОТРАНС передало, а ТОВ Грін ЛОГІСТІК отримало зазначені транспортні засоби: причіп WIЕLТОN та автомобіль MAN .

Згідно договорів купівлі продажу між ТОВ ЮЗАГРОТРАНС та ТОВ Грін ЛОГІСТІК № 4442/2021/2470620 та № 4442/2021/2470724 зазначені вище за текстом причіп WIЕLТОN та автомобіль MAN були продані позивачу 10.03.2021 та отримані свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 10.03.2021 .

Позивачем надані копії документів щодо придбання та використання товарів, які використовувалися для обслуговування транспортних засобів, а також надання послуг (т.1, арк.спр. 127-215)

Колегія суддів зазначає, що наявні у цій справі копії первинних документів, які скріплені печаткою підприємства, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та у відповідності до ст.94 КАС України є належними та допустимими доказами.

Вищезазначені документи надавалися податковому органу під час проведення перевірки та суду першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до акту перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні первинні документи позивача, при цьому, як встановлено судом відповідач не надав належну оцінку наданим позивачем документам.

Статтею 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 вказаної статті).

Статтею 180 ГК України визначені істотні умови господарського договору.

Так зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Статтею 15 ГК України передбачено, що у сфері господарювання застосовуються технічні регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови.

Застосування стандартів, кодексів усталеної практики чи їх окремих положень є обов`язковим для: суб`єктів господарювання, якщо обов`язковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами; учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти чи кодекси усталеної практики; виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.

Так, згідно частини 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними матеріалами, що позивач на виконання вимог ст. 15, ч. 4 ст. 180 ГК України, ст. ст. 626-629 ЦК України та відповідних пунктів попереднього договору № 1902211 купівлі-продажу транспортних засобів від 19.02.2021, пунктів договорів купівлі-продажу між ТОВ ЮЗАГРОТРАНС та ТОВ Грін ЛОГІСТІК № 4442/2021/2470620 та № 4442/2021/2470724 від 10.03.2021 оформлював результати поставки майна транспортних засобів.

Транспортні засоби, право власності на які позивачем було оформлене 10.03.2021, були отримані позивачем як платником податку саме 09.03.2021, яка відповідно до положень п. 198.2 ст. 198 ПК України є датою віднесення сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, висновок відповідача в Акті позапланової виїзної перевірки від 17.06.2021 стосовно того, що позивач допустив порушення ст. 1, п. 2 ст. 9 Закону № 996, п. 1.2. ст. 1, п. 2.1 та п. 2.2 ст. 2 Положення від 24.05.1995 № 88, п. 44.1 ст. 44, п. 198.2 ст. 198 ПК України в частині завищення суми податкового кредиту Декларації при декларуванні у складі податкового кредиту по взаємовідносинам з постачальником ТОВ ЮЗАГРОТРАНС, не відповідає встановленим обставинам та є помилковим.

Також, ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» було задекларовано у складі податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року суми ПДВ: по придбаним запчастинам, які призначалися для транспортного засобу MAN TGS28 440 6*2 2 BL-WW WMA 19WZXFP056660 та транспортного засобу Wielton PS З SUDPS3W0000044302; по придбаним послугам з брендування авто, яка була придбана ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» у постачальника ПП «ПРОФІ АРТ» згідно податкової накладної № 17 від 26.03.2021 у сумі ПДВ 1 333,33 грн. та товару Гальмівна рідина ROWE HIGHTEC BRAKE FLUID DOT 4, 1л, яка була придбана ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК» у постачальника ТОВ «ДИНАМІКА ДП» згідно податкової накладної № 3 від 01.03.2021 у сумі ПДВ 56,15 грн.

Придбання вказаних товарів та послуг підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Податковий орган зазначає, що придбання товарів та послуг здійснено щодо транспортних засобів які призначаються для використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку у березні 2021 року,

Як зазначалось, згідно з абз.1,2 підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

За положенням Закону № 996 економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Отже, ділова мета (економічний ефект) включає не лише отримання прибутку, а також створення умов для приросту (збереження) майна платника податків.

Загальновиробничі витрати витрати, які мають відношення до виробництва, але не можуть бути прямо пов`язані з конкретним виробом, так як стосуються декількох, а то й усіх продуктів виробництва.

Як зазначалось видами економічної діяльності позивача, зокрема, є за кодом Код КВЕД 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт».

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач у встановленому законом порядку набув право власності на транспортні засоби: причіп WIЕLТОN та автомобіль MAN 10.03.2021, для використання у своїй діяльності, яка є основним видом економічної діяльності.

Запасні частини, так і гальмівна рідини були придбані для ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, придбаних у ТОВ «ЮЗАГРОТРАНС», які використовуються позивачем у власній господарській діяльності.

Зазначені обставини спростовують висновок відповідача про порушення позивачем положень п. 198.5 ст. 195 ПК України, оскільки придбані позивачем товари - причіп WIЕLТОN та автомобіль MAN, автозапчастини використовувалися в операціях, які є господарською діяльністю платника податку (позивача у справі).

Таким чином суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з вираховуванням вищевикладених обставин, про обґрунтованість заявлених вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2021 № 1341/12320703 та № 1342/12320703.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.07.2021 № 1398/12321805 суд зазначає, що зазначеним податковим повідомлення-рішення відповідач на підставі акту камеральної перевірки зменшив позивачу на 170 000,00 грн. суму задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2021 та застосував штрафні санкції в розмірі 85 000,00 грн.

Як вірно зазначено позивачем та встановлено судом, висновки акту камеральної перевірки про завищення позивачем у декларації за квітень 2021 податкового кредиту ґрунтуються на висновках про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2021, викладені в акті документальної позапланової перевірки, на підстав яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 08.07.2021 № 1341/12320703 та № 1342/12320703.

Оскільки, як встановлено судом, податковий кредит за березень 2021 року не було завищено, сформований залишок від`ємного значення за березень 2021, який був включений до податкової декларації за квітень 2021, не є завищенням податкового кредиту в податковій декларації також і за квітень 2021 року.

Крім того, абзацом 2 пункту 76.1 ст. 76 ПК України визначено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Зі змісту Акту камеральної перевірки від 17.06.2021 вбачається, що висновок про завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 170000 грн., зроблений виключно на підставі матеріалів документальної позапланової виїзної перевірки, яка проводиться, як наслідок, є неузгодженою.

Суд зазначає, що матеріали документальної позапланової виїзної перевірки у розумінні положень чинного законодавства не відносяться до документів, які складають податкову звітність.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач грубо порушив положення ст. 76 ПК України в частині перевірки тих матеріалів, які підлягають перевірці при проведенні саме камеральної перевірки, тобто діяв не у спосіб, визначений діючим законодавством.

На підставі викладеного, суд також погоджується з висновком суду першої інстанції з урахуванням наявних доказів та обставин про обґрунтованість заявлених вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2021 № 1398/12321805.

Таким чином, у діях позивача, як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 18.01.2018 у справі № 2а-44807/09/1670, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних у яких установлена судом.

Позивачем доведено в судовому засіданні зв`язок зі своєю господарською діяльністю та ділову мету цих операцій, а податковим органом навпаки не доведено умислу та факту фіктивного підприємництва позивача.

З матеріалів справи вбачається, що наявний договори та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені на їх виконання, виписані з додержанням вимог Закону № 996-XIV та Положення № 88, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами та декларування показників.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача та правомірності визначення позивачем сум податків, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, відповідачем протиправно було складено спірні податкові повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 р. у справі № 360/4169/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складений та підписаний 25 жовтня 2023 року.

Суддя-доповідачЕ.Г. Казначеєв

СуддіІ.В. Геращенко

А.А. Блохін