Постанова
від 17.10.2023 по справі 607/7513/23
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/7513/23Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/817/798/23 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

за участі секретаря Сович Н.А.

та сторін ОСОБА_1 та представника Головного управління ПФ України в Тернопільській області Николишин І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/7513/23 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2023 року, ухваленого суддею Братасюком В.М., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

у квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме належність заявнику акту № 2 про нещасний випадок на виробництві, складеного 04.11.1993 року за формою Н-1, затвердженого 05.11.1993 року керівником структурного підрозділу фірми Тернопільбуд ЛТД, в якому прізвище ОСОБА_2 зазначене помилково.

В обґрунтування заяви посилається на те, що у листопаді 2022 року він звернувся до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області щодо надання йому направлення на МСЕК для встановлення відсотків втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що мав місце 02.11.1993 року.

У відповідь на звернення управління ВД ФСС України в Тернопільській області повідомило, що направлення на МСЕК № 22-01-11/1330 від 14.11.2022 року відкликано у зв`язку з виявленням Головним управлінням ПФУ в Тернопільській області розбіжностей у його прізвищі, зазначеному у заяві від 14.11.2022 року, направленні від 14.11.2022 року за вих № 22-01-11/1330 та акті від 05.11.1993 року № 2.

Розбіжність полягає в тому, що: зазначене в акті № 2 про нещасний випадок на виробництві прізвище ОСОБА_2 не збігається з його дійсним прізвищем ОСОБА_3 , яке зазначено у паспорті, серія НОМЕР_1 , виданому на його ім`я та свідоцтві про народження, серії НОМЕР_2 . Як вбачається з листа ГУ ПФУ у Тернопільській області, виявлені недоліки необхідно усунути.

Згідно наказу фірми Тернопільбуд Лтд № 04 від 18.01.1996 року ліквідовано структурний підрозділ фірми Тернопільбуд Лтд - дільницю малої механізації.

У зв`язку із вказаними обставинами він не може безпосередньо звернутися до даного підприємства із заявою про усунення помилки у прізвищі при складанні акту № 2 про нещасний випадок на виробництві від 05.11.1993 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2023 року заяву задоволено.

Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме належності заявнику ОСОБА_1 акту № 2 про нещасний випадок на виробництві, складеного 04.11.1993 року за формою Н-1, затвердженого 05.11.1993 року керівником структурного підрозділу фірми Тернопільбуд ЛТД, в якому прізвище ОСОБА_2 зазначене помилково.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2023 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку, що заявник не може безпосередньо звернутися до підприємства, оскільки структурний підрозділ фірми Тернопільбуд ЛТД дільницю малої механізації ліквідовано, враховуючи те, що ТОВ Тернопільбуд (ЄДРПОУ 01268934) є правонаступником фірми Тернопільбуд ЛТД і є діючим підприємством. Крім того, заявником не було надано жодних документів, які б підтверджували, що він звертався до ТОВ Тернопільбуд із заявою про виправлення помилки в акті № 2 про нещасний випадок на виробництві, складеного 04.11.1993 року за формою Н 1.

При розгляді даної категорії справ суд установляє саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.

При цьому суд встановив тотожність особи заявника та особи, на чиє прізвище зазначене в акті № 2 про нещасний випадок на виробництві, складеному 04.11.1993 року за формою Н-1, затвердженого 05.11.1993 року керівником структурного підрозділу фірми Тернопільбуд ЛТД.

Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по різному записаних у документах, зокрема, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для залишення без розгляду справи на підставі ст. 257 ЦПК України.

Також судом першої інстанції не враховано, що оскаржуваний акт не відповідає вимогам законодавства, які діяли на момент нещасного випадку.

Відзив на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду апеляційної інстанції не поступав.

У судовому засіданні представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Николишин І.І. апеляційну скаргу підтримала з мотивів, викладених в ній.

ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1977 року працював в структурному підрозділі фірми «Тернопільбуд ЛТД» - дільниці малої механізації.

Дана обставина підтверджується записом у трудовій книжці, виданій на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 5).

02.11.1993р., будучи начальником ДММ, під час виконання своїх трудових обов`язків, заявник перевіряв якість покрівельних робіт на об`єкті База Укроптгалантерея. Близько 17:00 години, сходячи з даху по драбині відчув, що вона сунеться, втратив рівновагу та впав з висоти 3,5 м, отримавши при цьому травму.

За наслідком даного нещасного випадку керівником підприємства - дільниці малої механізації ОСОБА_4 , 05.11.1993 р. затверджено акт № 2 про нещасний випадок на виробництві, складений 4.11.1993 року за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що мав місце 02.11.1993 р. Дана обставина підтверджується актом № 2 про нещасний випадок на виробництві від 05.11.1993 р (а.с. 6-9).

Після нещасного випадку на підприємстві внаслідок отриманої травми заявник постійно відчував болі, тому був вимушений звернутися до МСЕК для визначення проценту втрати працездатності та оформлення групи інвалідності.

На даний час ОСОБА_1 є інвалідом II групи, довічно.

В листопаді 2022 р. звернувся до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області щодо надання направлення на МСЕК для встановлення відсотків втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що мав місце 02.11.1993 р.

14.11.2022 року Управлінням ВД ФСС України в Тернопільській області таке направлення на МСЕК заявнику видане вих. № 22-01-11/1330 від 14.11.2022 р.

В подальшому з листа обласної МСЕК № 1 за вих. № 88 від 17.02.2023 р. стало відомо, що управлінням ВД ФСС України в Тернопільській області листом від 15.02.2023 р. за вих. № 22- 01-11/47 відкликане направлення № 22-01-11/1330 від 14.11.2022 р. видане на ОСОБА_1 , у зв`язку з чим обласна МСЕК № 1 «не може провести огляд на предмет визначення відсотків втрати працездатності внаслідок травми отриманої на виробництві».

22.02.2023 р., заявник звернувся із заявою до ВД ФСС України, в.о. начальника відділення ВД ФС України в Тернопільській області Євгена Лукавого з проханням надати роз`яснення у зв`язку чим відкликане вищезазначене направлення (а.с. 11).

У відповідь управління ВД ФСС України в Тернопільській області повідомило, що направлення на МСЕК № 22-01-11/1330 від 14.11.2022 р. відкликане у зв`язку з виявленими Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області розбіжностями в прізвищі заявника, зазначеному в заяві від 14.11.2022 р., направленні від 14.11.2022р. за вих.№ 22-01-11/1330 та акті від 05.11.1993 р. № 2 (а.с. 13)

Розбіжність полягає в тому, що: зазначене в акті № 2 про нещасний випадок на виробництві прізвище « ОСОБА_2 » не збігається з дійсним прізвищем заявника « ОСОБА_3 », яке зазначене у паспорті, серія НОМЕР_1 , виданому на ім`я заявника та свідоцтві про народження, серія НОМЕР_2 . Як вбачається з листа ГУ ПФУ у Тернопільській області, виявлені недоліки необхідно усунути.

Дана обставина підтверджується листом управління ВД ФСС України в Тернопільській області за вих. № 22-01-11/53 від 24.02.2023 р. та листом ГУ ПФУ в Тернопільській області за вих. № 1900-1104-5/5586 від 09.02.2023 р. (а.с. 14-15)

Згідно наказу фірми «Тернопільбуд-Лтд» № 04 від 18.01.1996 р. ліквідовано структурний підрозділ фірми «Тернопільбуд-Лтд» - дільницю малої механізації (а.с. 16-17).

Задовольняючи заяву щодо встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив з того, що допущена помилка в прізвищі при складанні 4.11.1993 року акту № 2 за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що мав місце 02.11.1993 і заявник не може безпосередньо звернутися до підприємства із заявою про усунення вказаної помилки, оскільки підприємство ліквідоване, спору про право не встановлено.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Матеріалами справи підтверджено, що дійсно допущено помилку в прізвищі заявника при складанні акту за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві.

У поданій до суду заяві заявник зазначає, що встановлення такого факту має значення для встановлення відсотків втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

На даний час ОСОБА_1 є інвалідом II групи, довічно.

Заявник не має іншої можливості виправити допущену помилку, оскільки згідно наказу фірми «Тернопільбуд-Лтд» № 04 від 18.01.1996 р. ліквідовано структурний підрозділ фірми «Тернопільбуд-Лтд» - дільницю малої механізації.

Іншого позасудового порядку встановлення даного юридичного факту чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вказаної заяви.

Не заслуговує на увагу посилання апелянта про те, що помилковим є твердження суду першої інстанції, що у цій справі спору про право немає, оскільки як вбачається з заяви, що встановлення даного факту заявнику необхідно для визначення відсотків втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Також колегія суддів вважає надуманими доводи заявника, що судом встановлено тотожність особи заявника та особи, на чиє прізвище зазначене в акті про нещасний випадок на виробництві з огляду на те, що рішенням суду встановлено факт, що має юридичне значення, а саме належності заявнику ОСОБА_1 акту № 2 про нещасний випадок на виробництві, складеного 04.11.1993 року за формою Н-1, в якому прізвище ОСОБА_2 зазначене помилково.

Крім цього, є безпідставними доводи апелянта, що судом першої інстанції не враховано, що оскаржуваний акт не відповідає вимогам законодавства, які діяли на момент настання нещасного випадку, оскільки в предмет розгляду даної справи дослідження даних обставин не входить.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2023 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції покласти на заінтересовану особу в межах нею понесених.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати покласти на заінтересовану особу в межах нею понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 жовтня 2023 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома

СудТернопільський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення17.10.2023
Оприлюднено27.10.2023
Номер документу114439089
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:

Судовий реєстр по справі —607/7513/23

Ухвала від 06.01.2025

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Костенко А. М.

Ухвала від 06.01.2025

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Костенко А. М.

Ухвала від 27.12.2024

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Костенко А. М.

Рішення від 29.10.2024

Цивільне

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Стельмащук П. Я.

Ухвала від 23.04.2024

Цивільне

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Стельмащук П. Я.

Постанова від 03.04.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 26.03.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 12.12.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 30.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 15.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні