Ухвала

від 26.10.2023 по справі 199/988/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/988/21

(1-кс/199/1105/23)

У Х В А Л А

іменем України

26 жовтня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі представника заявника адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:530:0034, накладеного в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42020042630000267,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 30 квітня 2021 року (справа № 199/988/21, провадження № 1-кс/199/597/21) в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42020042630000267, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:530:0035.

ОСОБА_5 просить скасувати зазначений арешт. Клопотання обґрунтовуються тим, що Рішенням VIII скликання Дніпровської міської ради №172/5 від 24.03.2021 ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:530:0034 площею 0,0948 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) у районі вул. Широкої. Так, 11.05.2021 на підставі вищезазначеного рішення Дніпровської міської ради ОСОБА_5 звернувся із заявою №45501113 до державного реєстратора ОСОБА_6 з метою реалізації своїх прав на державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:530:0034, передану йому у власність. Проте, Рішенням державного реєстратора ОСОБА_6 №58167401 від 17.05.2021 ОСОБА_5 відмовлено у державній реєстрації права власності у зв`язку із тим, що ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 30.04.2021 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42020042630000267 від 17.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України на зазначену земельну ділянку накладено арешт. Одже, на даний момент, ОСОБА_5 , є власником земельної ділянки, площею 0.0948 га, кадастровий номер 1210100000:01:530:0034, однак у зв`язку з наявністю арешту позбавлений можливості зареєструвати її на своє ім`я в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Тривалий час і до тепер він, як власник обмежений у своєму праві власності, жодних слідчих дій в цей період часу не проводилось, підозра жодній особі не вручена, зокрема і мені. Заявни взагалі не має жодного відношення до посадових осіб органів місцевого самоврядування, які були зазначені у витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань. Більш того, постановою слідчого СВ ВП № 1 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.10.2021 закрито кримінальне провадження №42020042630000267 від 17.07.2020 у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування. За таких обставин, відпали підстави для подальшого арешту майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:530:0034.

Заявник ОСОБА_5 , сповіщений про час та місце розгляду клопотання, в судове засіданні не з`явився. Прибув його представник адвокат ОСОБА_3 , який клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Процесуальний керівник по відповідному кримінальному провадженню прокурор ОСОБА_7 , а також орган досудового розслідування - СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, а також власника арештованого майна Дніпровська міська рада, сповіщені про час та місце розгляду клопотань, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, що, з огляду на приписи ч. 2 ст. 174 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотань по суті.

Вирішуючи клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Накладаючи арешт на вказані земельну ділянку, слідчий суддя керувався наступними фактичними обставинами:

Згідно відповіді начальника ДП «Дніпровське лісове господарство» ОСОБА_8 , з доданими до нього відповідними графічними матеріалами, від 25 січня 2021 року, земельні ділянки з кадастровими номерами: 1210100000:01:530:0024, 1210100000:01:530:0025, 1210100000:01:530:0026, 1210100000:01:530:0027, 1210100000:01:530:0028, 1210100000:01:530:0029, 1210100000:01:530:0032, 1210100000:01:530:0033, 1210100000:01:530:0034, 1210100000:01:530:0035, 1210100000:01:530:0036, 1210100000:01:517:0056, 1210100000:01:517:0057, 1210100000:01:517:0058, 1210100000:01:517:0072, 1210100000:01:517:0073, 1210100000:01:517:0082, 1210100000:01:517:0084, 1210100000:01:517:0085, 1210100000:01:517:0093, 1210100000:01:517:0095, 1210100000:01:517:0096, 1210100000:01:517:0097, 1210100000:01:517:0098, 1210100000:01:517:0101,1210100000:01:517:0105,1210100000:01:517:0107,1210100000:01:517:0108,1210100000:01:517:0110,1210100000:01:517:0114,1210100000:01:517:0115, розташовані в кварталі 31 Обухівського лісництва (колишнє Кіровське лісництво) ДП «Дніпровське лісове господарство» і відповідно з матеріалами лісовпорядкування 2014 року входять до складу земель лісогосподарського призначення лісгоспу. Дані земельні ділянки у приватну власність не надавались, вилучення та зміна цільового призначення лісгоспом не проводились. Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:01:530:0024, 1210100000:01:530:0025, 1210100000:01:530:0026, 1210100000:01:530:0027, 1210100000:01:530:0028, 1210100000:01:530:0029, 1210100000:01:530:0032, 1210100000:01:530:0033, 1210100000:01:517:0056, 1210100000:01:517:0057, 1210100000:01:517:0058, 1210100000:01:517:0072, 1210100000:01:517:0073, 1210100000:01:517:0082, 1210100000:01:517:0084, 1210100000:01:517:0085, 1210100000:01:517:0093, 1210100000:01:517:0095, 1210100000:01:517:0096, 1210100000:01:517:0097, 1210100000:01:517:0098, на підставі відповідних рішень Дніпровської міської ради передані у приватну власність. Зареєстрованими власниками земельних ділянок є:

1210100000:01:530:0024 ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_1

1210100000:01:530:0025 ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_2

1210100000:01:530:0026 ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_3

1210100000:01:530:0027 ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_4

1210100000:01:530:0028 ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_5

1210100000:01:530:0029 ОСОБА_14 , РНОКПП НОМЕР_6

1210100000:01:530:0032 ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_7

1210100000:01:530:0033 ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_1

1210100000:01:517:0056 ОСОБА_16 , РНОКПП НОМЕР_8

1210100000:01:517:0057 ОСОБА_16 , РНОКПП НОМЕР_8

1210100000:01:517:0058 ОСОБА_17 , РНОКПП НОМЕР_9

1210100000:01:517:0072 ОСОБА_18 , РНОКПП НОМЕР_10

1210100000:01:517:0073 ОСОБА_19 , РНОКПП НОМЕР_11

1210100000:01:517:0082 ОСОБА_20 , РНОКПП НОМЕР_12

1210100000:01:517:0084 ОСОБА_21 , РНОКПП НОМЕР_13

1210100000:01:517:0085 ОСОБА_22 , РНОКПП НОМЕР_14

1210100000:01:517:0093 ОСОБА_23 , РНОКПП НОМЕР_15

1210100000:01:517:0095 ОСОБА_24 , РНОКПП НОМЕР_16

1210100000:01:517:0096 ОСОБА_25 , РНОКПП НОМЕР_17

1210100000:01:517:0097 ОСОБА_23 , РНОКПП НОМЕР_15

1210100000:01:517:0098 ОСОБА_26 , РНОКПП НОМЕР_18

У відповідності до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельні ділянки з кадастровими номерами: 1210100000:01:530:0034, 1210100000:01:530:0035, 1210100000:01:530:0036, 1210100000:01:517:0101, 1210100000:01:517:0105, 1210100000:01:517:0107, 1210100000:01:517:0108, 1210100000:01:517:0110, 1210100000:01:517:0114, 1210100000:01:517:0115, перебувають у комунальній власності та відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Наведені обставини в сукупності з іншими доданими до клопотання та дослідженими слідчим суддею доказами доводять наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, предметом якого є вищезазначені земельні ділянки. Предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій з урахуваннямвимог ст.98КПК Україниє речовимидоказами,оскільки містятьвідомості провчинення кримінальногоправопорушення іможуть бутивикористані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Земельні ділянки з кадастровими номерами: 1210100000:01:530:0024, 1210100000:01:530:0025, 1210100000:01:530:0026, 1210100000:01:530:0027, 1210100000:01:530:0028, 1210100000:01:530:0029, 1210100000:01:530:0032, 1210100000:01:530:0033, 1210100000:01:530:0034, 1210100000:01:530:0035, 1210100000:01:530:0036, 1210100000:01:517:0056, 1210100000:01:517:0057, 1210100000:01:517:0058, 1210100000:01:517:0072, 1210100000:01:517:0073, 1210100000:01:517:0082, 1210100000:01:517:0084, 1210100000:01:517:0085, 1210100000:01:517:0093, 1210100000:01:517:0095, 1210100000:01:517:0096, 1210100000:01:517:0097, 1210100000:01:517:0098, 1210100000:01:517:0101, 1210100000:01:517:0105, 1210100000:01:517:0107, 1210100000:01:517:0108, 1210100000:01:517:0110, 1210100000:01:517:0114, 1210100000:01:517:0115, відповідною постановою заступника начальника СВ ВП № 1 ДРУП в Дніпропетровській області від 28 квітня 2021 року визнано речовими доказами. Постанова винесена заступником начальника СВ ВП № 1 ДРУП в Дніпропетровській області обґрунтовано за наявності підстав, визначених ст. 98 КПК України. Слушними є доводи заступника начальника слідчого відділу про необхідність заборони перетворення та відчуження вказаних земельних ділянок. Правовою підставоюдля арештузазначеного майнаєп. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України збереження речових доказів. Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним з завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами осіб, які є власниками зазначеного майна. Арешт майна не тягне за собою непоправного обмеження охоронюваних законом прав та законних інтересів власників та володільців зазначеного майна. Слідчий суддя вважав обґрунтованими доводи заступника начальника слідчого відділу про наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Зокрема, арешт переліченого майна є необхідним та достатнім для запобігання можливості його подальшого перетворення та відчуження,

З наданих заявником документів вбачається, що 24 березня 2021 року Дніпровська міська рада прийняла рішення № 172/5, яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ФОП ОСОБА_9 , та умови передачі земельної ділянки, визначені під час його погодження, і передала земельну ділянку (план земельної ділянки додається), площею 0,0970 га (кадастровий номер 1210100000:01:530:0034), у власність ОСОБА_5 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)).

Рішенням державного реєстратора № 58167401 від 17 травня 2021 року відмовлено у державній реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_5 через наявність арешту на вказану земельну ділянку.

З досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження вбачається, що жодній особі після накладення арешту на земельні ділянки не було повідомлено про підозру. Так само, органом досудового розслідування не здобуто доказів наявності неправомірного умислу або недобросовісності в діях заявника під час вчинення дій, спрямованих на набуття права власності на земельну ділянку власності.

Слідчим суддею раніше вже було встановлено, що зазначене кримінальне провадження було закрите постановою від 19 жовтня 2021 року у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Перший протокол, Конвенція), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Перший протокол ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року й із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

За сукупності встановлених судом фактичних обставин, враховуючи, що кримінальне провадження, в межах якого був накладений арешт на земельну ділянку, закрите, подальше збереження її арешту призводить до свавільного втручання у право власності, не відповідає принципу пропорційності. Скасування такого арешту забезпечить дотримання розумного балансу між приватно - правовим та публічно правовим інтересом. Із закриттям кримінального провадження, в межах якого було накладено арешт, втрачається легітимна мета арешту майна як втручання у конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що фактичні обставини в цій справі оцінюються виключно з метою оцінки потреби в подальшому обтяженні майнових прав заявниці саме в межах кримінального провадження, що жодним чином не перешкоджає відновленню прав держави на земельні ділянки (в разі підтвердження порушення такого права), зокрема і шляхом їх витребування з чужого володіння шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Суд також враховує, що за приписами ч. 1 ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково має право звернутися підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

ОСОБА_5 ще не є власником арештованого майна, разом з тим з часу прийняття 24 березня 2021 року (до постановлення ухвали про арешт земельної ділянки) Дніпровською міською рада рішення № 172/5, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ОСОБА_5 набув майнові права стосовно зазначеної земельної ділянки, які підлягають судовому захисту.

Оскільки власник земельної ділянки територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, здійснили усі дії з передачі права власності ОСОБА_5 , а останній через наявність зареєстрованого обтяження на земельну ділянку не може зареєструвати право власності на земельну ділянку, яка відведена йому в натурі, отже останній набуває прав володільця майна та згідно приписів ч. 1 ст. 174 КПК України має право звернутися з клопотанням про скасування арешту такої земельної ділянки.

На підставі викладеного, клопотання ОСОБА_5 про скасування такого арешту підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-174, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:530:0034, накладеного в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42020042630000267, задовольнити.

Скасувати арешт (із забороною перетворення та відчуження), накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 30 квітня 2021 року (справа № 199/988/21, провадження № 1-кс/199/597/21) в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42020042630000267, на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:530:0034.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя:

26.10.2023