Постанова

від 26.10.2023 по справі 639/8532/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2023 року

м. Харків

справа №639/8532/21

провадження №22-ц/818/1630/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!»

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція туристичних послуг «Поїхали з нами», Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція туристичних послуг «Поїхали з нами», Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 квітня 2023 року, постановлене суддею Барковою Н.В.,

в с т а н о в и в:

У грудні2021року ОСОБА_1 звернулася досуду ізпозовом,в якомупросила стягнути з відповідача на її користь завдану їй у зв`язку з неналежним виконанням договору на туристичне обслуговування матеріальну шкоду у розмірі 4 485,22 грн. та моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн.

Рішення Жовтневогорайонного судум.Харкова від11квітня 2023року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 155 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!» на користь держави судовий збір у розмірі 519,83 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2862 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!» витрати на правову допомогу у розмірі 6626,25 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Джоін Ап!» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, без об`єктивного з`ясування дійсних обставин справи. Суд безпідставно задовольнив позовні вимоги позивачки, оскільки порушень її прав з боку туроператора допущено не було. Зміна рейсу відбулась через форс мажорні обставини, про які було повідомлено позивачку, і вона погодилась на зміну умов перевезення. Таким чином апелянт вважає, що порушень договору не було. Також вважає, що відсутні підстави для стягнення моральної шкоди оскільки такі вимоги не ґрунтуються на вимогах закону. Крім того гонорар адвоката є завищеним, без надання обґрунтованих доказів понесення таких витрат.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідальність за неотримання позивачем ОСОБА_1 частини туристичних послуг, передбачених договором, має нести саме туроператор відповідач ТОВ «Джоін Ап!». З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2021 року представником турагента позивачу було повідомлено про те, що виліт буде здійснюватися іншим рейсом і не до м. Харків, а до м. Київ, що не відповідає умовам підписаного договору на туристичне обслуговування, тому така послуга є неналежної якості. Крім того позивачу не надано транспорт для повернення до міста відправлення. Судом встановлено факт порушення умов договору, що є підставою для відшкодування позивачу витрат на проїзд з м.Києва до м. Харкова, яка дорівнює вартості квитків. Розмір моральної шкоди визначений в сумі 10000,00 грн з урахуванням фактичних обставин справи.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, 24.06.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №254. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 » (а.с. 10).

На виконання договору публічної оферти на реалізацію турпродукту, відповідно до додатку №1 до вказаного договору, який передбачає обов`язкову форму для тур агента, який прийняв умови договору публічної оферти на реалізацію турпродукту (а.с.65-75) 28.05.2021 року було укладено Договір на туристичне обслуговування № К426/210528-2 (надалі Договір) між замовником ОСОБА_6 та ТОВ «Джоін Ап!» (туроператор), від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі агентського договору діє ТОВ «Агенція туристичних послуг «Поїхали з нами» (турагент), від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі субагентського договору діє ФОП ОСОБА_2 (турсубагент) (а.с. 12-19).

За умовами зазначеного Договору та додатків до нього позивач як замовник придбала для себе та чоловіка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , туристичний тур з 27.06.2021 року по 04.07.2021 року з проживанням та розміщенням у готелі АДРЕСА_1 ), з авіаперелітом виліт з Харкова 27.06.2021 року, виліт з Анталії 04.07.2021 року до м.Харкова (а.с. 12-25).

Вартість туру сплачена, що підтверджується копіями розрахункових квитанцій (а.с.26-27).

22.06.2021 року позивачу агентом було надано ваучер на підтвердження деталей туру та авіаквитки на всіх пасажирів, у яких були зазначені пункти вильоту та прильоту, дати вильоту та прильоту, а також номера рейсів, а саме: виліт з Харкова 27.06.2021 року в 00.40 годин (рейс PQ4763) прибуття в 03.20 годин; виліт з Анталії 04.07.2021 року в 04.20 годин (рейс PQ4764), прибуття в Харків в 06.55 годин (а.с.28-32).

Зі скріншотів переписки між позивачем та представником туроператора вбачається, що позивачу було змінено час виліту з Анталії 04.07.2021 року та рейс, а також місце прибуття: Київ замість Харкова (а.с.36-39), що не заперечувалось сторонами.

06.07.2021 року позивачем ОСОБА_1 через турсубагента було складено та передано претензію на адресу відповідача ТОВ «Джоін Ап!» з проханням у зв`язку зі зміною міста прибуття провести компенсацію фінансових витрат, пов`язаних з дорогою з Києва до Харкова, а також на харчування та відшкодувати моральні збитки (а.с.41-42).

В супровідному листі від 14.07.2021 року ФОП ОСОБА_2 (ТОВ «Агенція туристичних послуг «Поїхали з нами») направляючи претензію ОСОБА_1 , зокрема, зазначив, що 22.06.2021 року туристам був виданий повний пакет документів по туру, а саме ваучер, авіаквитки (виліт з Харкова 27.06.2021 року рейсом PQ4763 та зворотній виліт із Анталії до Харкова 04.07.2021 року рейсом PQ4764) та договір страхування (копії документів додаються).

Незважаючи на видані документи туристів 03.07.2021 року, приймаюча сторона в Туреччині Peninsula Tours Antalya, поставили перед фактом, що вони відлітають додому на рейсі, який слідує до міста Києва. Туристи протестували та вимагали відправити їх додому згідно умов договору та документів на руках до Харкова, але їм було відмовлено і вони змушені були з малолітньою дитиною самостійно добиратися додому в м. Харків. Трансфер Київ-Харків туристам не було надано, також не було надано супровід та харчування, туристи опинились в складній ситуації ввечері в чужому місті. У зв`язку з цим туристи прибули до офісу 06.07.2021 року та написали скаргу-претензію на туристичного оператора ТОВ «Джоін Ап!» з вимогою компенсувати їм затрати фінансового характеру (проїзд та добове харчування) та моральну шкоду. Туристи надали чеки на підтвердження оплати трансферу з Києва до Харкова (копії чеків надаються), але чеки на харчування під час дороги не зберегли. Зі своєї сторони автор листа просить не затягувати розгляд претензії, розглянути її у встановлені законом строки та здійснити компенсацію матеріальних затрат туристів та відшкодувати моральні витрати туристів, оскільки були порушені умови договору на туристичне обслуговування (а.с.77)

15.07.2021 року за № 25292 ТОВ «ДжоінАп!» було отримано претензію, що вбачається зі штампу на копії претензії, наданої представником відповідача (а.с.78).

13.08.2021 року №13/08 від імені Генерального директора ТОВ «Джоін Ап!» Сєроухова Д.Г. ФОП ОСОБА_2 складена відповідь, з якої вбачається, що відповідачем отримано супроводжувальний лист від 14.07.2021 року з приводу замовлення туристичного продукту №2384859. Зміст супроводжувального листа та доданих до нього документів полягає у вимогах туристів/споживачів відшкодувати останнім витрати пов`язані зі зміною польотної програми і як наслідок зміною аеропорту при зворотному вильоті. За результатами розгляду листа повідомляється, що дійсно витрати пов`язані із зміною польотної програми в частині повернення до міста постійного проживання, підлягають відшкодуванню. Однак, у доданій до супроводжувального листа претензії на зазначено суми/витрат, не зазначено місцезнаходження /адреси туристів на додано платіжних документів, що свідчать про їх витрати. Отже, автор листа просить скласти належне звернення, зазначити конкретну суму вимог, зазначити місцезнаходження, додати платіжні документи (а.с.79). Доказів направлення та отримання вказаної відповіді суду не надано.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про туризм» туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.

Відповідно до частин першої-третьої статті 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

У частині першій статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Укладеним сторонами договором на туристичне обслуговування № К426/210528-2, крім основних умов, також передбачені умови компенсації за ненадані послуги.

Так, відповідно до п.3.1. у випадку невиконання умов даного договору з боку туроператор замовник має право вимагати повернення оплачених коштів за послуги (або їх частину) які не надані у прямо пропорційному розмірі за умови дотримання п.3.6 даного договору. Згідно з п.3.6. у випадку невідповідності умов туру умовам даного договору, турист зобов`язаний повідомити туроператора безпосередньо або через турсубагента не пізніше 3-х днів з моменту їх виявлення. Відповідно до п.3.9. договору передбачено, що будь-яка компенсація туристам, на яку вони мають право згідно умов цього договору, сплачується виключно замовнику, який в свою чергу зобов`язується передати цю компенсацію туристам. У вказаному договорі в п.4.8 передбачені підстави звільнення від відповідальності туроператора, турагента та субтурагента за скасування чи зміну часу відправлення та прибуття транспортних засобів та пов`язані із цим зміни обсягу і строків туру, така відповідальність покладається на перевізника. В даному випадку рейс не було змінено або скасовано перевізником. Крім того, ситуація, що склалась не підпадає під визначення форс-мажорних обставин, які передбачені розділом 9 договору. Не врегульовано даним договором і підстави, порядок та розмір відшкодування моральної шкоди (а.с.12-19).

Пунктами 4.19, 4.20 договору публічної оферти на реалізацію тур продукту, передбачено: якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування, вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови тур агента від них, туроператор зобов`язаний надати тур агенту для туриста без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в даному договорі (а.с.65-70).

Таким чином саме на туроператора покладено обов`язок виконати погоджені умови договору, а саме забезпечити переліт з м.Харкова до м. Анталія та у зворотному напрямку.

Судова колегія погоджується з висновками суду, що оскільки 03.07.2021 року представником турагента позивачу було повідомлено про те, що виліт буде здійснюватися іншим рейсом не до м. Харків, а до м. Київ, що не відповідає умовам укладеного договору на туристичне обслуговування. Трансферу с м.Києва до м. Харкова туроператором надано не було, а отже наявні підстави для стягнення матеріальної шкоди.

Доказів, які б свідчили про наявність форс-мажорних обставин через які туроператор не забезпечив переліт згідно умов договору, матеріали справи не містять.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди судова колегія зазначає наступне.

Частинами першою та другоюстатті 23ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Одним із самих найважливіших питань, які підлягають встановленню судом при вирішенні зазначеної категорії справ, є доведеність особою заподіяння їй моральної шкоди, внаслідок протиправних дій, оскільки не будь-які неправомірні дії і не будь-які моральні страждання, як-то тимчасові хвилювання, образи, чи незручності, можуть бути підтвердженням такої шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені частиною першоюстатті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.1ст.4Закону України«Про захистправ споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Оскільки порушення умов договору призвело до суттєвих змін умов туру, що в свою чергу потягнуло необхідність вживати додаткові зусилля для купівлі та пошуку квитків з іншого міста, для влаштування умов перебування та харчування у іншому місті з неповнолітньою дитиною під час очікування найближчого транспорту, і пов`язаний з цим стрес, негативні емоції, наявність яких є очевидною, судова колегія вважає, що вважає доведеними моральні страждання позивача, пов`язані з недотриманням умов договору відповідачем. Суд першої інстанції співмірно визначив розмір, який підлягає відшкодуванню за понесені моральні страждання.

Щодо неспівмірності стягнутих суд першої інстанції витрат на правничу допомогу, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно доч.4ст.137ЦПКУкраїнирозмір витратнаоплатупослуг адвокатамаєбутиспівмірним із: складністюсправитавиконаних адвокатомробіт(наданихпослуг); часом,витраченимадвокатомна виконаннявідповіднихробіт(наданняпослуг); обсягомнаданихадвокатомпослуг тавиконанихробіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

09.11.2021 року між адвокатом Луговою Г.А. та Андріановою В.О. був укладений договір про надання правової допомоги №22/21.

Позивачем сплачено за надання правової допомоги суму у загальному розмірі 5000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд враховуючи часткове задоволення позовних вимог, дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката позивача у розмірі 2862,00 гривень, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам (57,25%).

Судова колегія погоджується з такими висновками суду, підстав для зміни визначеного судом розміру витрат на правничу допомогу не має.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.п. в п. 4 ч. 1ст.382ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!» залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п. 2 ч.3ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П.Пилипчук

О.Ю.Тичкова