Постанова

від 16.10.2023 по справі 909/1266/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р. Справа №909/1266/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівН.М. Кравчук

О.І. Матущака,

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Коломийської міської ради Івано-Франківської області за № 738/01.5.-11/16в від 19.05.2023 (вх. № 01-05/1620/23 від 22.05.2023)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.2023 (повний текст рішення складено 02.05.2023, м. Івано-Франківськ, суддя І.Є. Горпинюк)

у справі № 909/1266/21

за позовом: Коломийського геріатричного пансіонату, м. Коломия Івано-Франківської області

до відповідача: Коломийської міської ради, м. Коломия Івано-Франківської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Івано-Франківської обласної ради, м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м. Івано-Франківськ

про визнання частково недійсними рішень Коломийської міської ради.

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: В.Я. Максим`юк

третьої особи-1: не з`явився

третьої особи-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Коломийський геріатричний пансіонат звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Коломийської міської ради про визнання частково недійсними рішень Коломийської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майно Коломийського геріатричного пансіонату є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківської області, і закріплене за ним на праві оперативного управління. Не зважаючи на це, позивач зазначає про те, що Коломийська міська рада поза межами своїх повноважень і за відсутності правових підстав безпідставно визначає належність майна Коломийського геріатричного пансіонату до комунальної власності Коломийської територіальної громади.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.2023 позов Коломийського геріатричного пансіонату задоволено.

При постановленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції вказав, що відповідачем не наведено суду підстав виникнення у територіальної громади м. Коломиї права комунальної власності на спірне майно по вул. Довбуша, 50, Довбуша 50 а, м. Коломия. Зокрема, відповідачем не доведено набуття права комунальної власності на підставі правочину, Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», норм закону про безхазяйне майно (стаття 335 ЦК України), в тому числі дотримання процедури, передбаченої цією статтею ЦК чи положень про набувальну давність (ст. 344 ЦК України).

Натомість, місцевим господарським судом встановлено, що зазначене майно закріплене за позивачем на праві оперативного управління (за винятком нежитлової господарської будівлі кролятника та гаражу цегляного, які згідно з інвентарними картками обліку основних засобів експлуатуються з 06.06.2004 та 01.01.1998 відповідно), було створене до 1991 року (до набрання чинності Законом України Про власність), і при розподілі об`єктів загальнодержавної та комунальної власності (власності адміністративно-територіальних одиниць), як різновидів державної форми власності, було передано у комунальну власність Івано-Франківської області, а з моменту набрання чинності Законом України Про місцеве самоврядування в Україні (12.06.1997), відповідно до пункту 10 розділу V Прикінцеві та перехідні положення зазначеного закону стало спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснює Івано-Франківська обласна рада чи уповноважені нею органи.

Не погодившись з даним рішенням суду Коломийська міська рада Івано-Франківської області подала апеляційну скаргу № 738/01.5.-11/16в від 19.05.2023 (вх. № 01-05/1620/23 від 22.05.2023), в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.2023, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині визнання недійсним рішень Коломийської міської ради закрити провадження, а в частині визнання недійсним пункту 1 рішення Коломийської міської ради від 22.02.2021 №359-9/2021 «Про перелік майна, яке належить до комунальної власності Коломийської територіальної громади» відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухвалені оскаржуваного рішення суд допустив порушення норм п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки предметом спору по даній справі є визнання недійсним п`яти рішень міської ради, якими спірні нежитлові приміщення включались в перелік майна, що належить до комунальної власності Коломийської територіальної громади.

Апелянт вказує, що чотири рішення міської ради, щодо яких заявлено позов про визнання їх недійсними, на момент звернення позивача до суду вже були недійсними, відтак, був відсутній предмет позову в цій частині.

Разом з тим, в апеляційній скарзі зазначено, що право комунальної власності на спірні нежитлові приміщення Коломийської територіальної громади були оформлені та зареєстровані в передбаченому законом порядку в 2005 році, а тому Коломийська міська рада, приймаючи щороку рішення щодо включення до Переліку майна, що перебуває у комунальній власності міста Коломийської територіальної громади спірних приміщень діяла відповідно та на підставі норм передбачених ст. 26 та ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні" включила його у перелік майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Коломиї. Тобто, підставою включення спірного майна в переліки майна комунальної власності Коломийської міської територіальної громади, які є предметом спору по даній справі, є саме наявність свідоцтв про право власності на це майно.

Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації 09.06.2023 подав до суду відзив на апеляційну скаргу (Вх №01-04/3938/23), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

На адресу апеляційного суду 12.06.2023 від Івано-Франківської обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (Вх №01-04/3963/23), в якому третя особа зазначає про те, що доводи апелянта є необгрунтовані, просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.

У судове засідання 16.10.2023 з`явився представник відповідача, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав.

У судове засідання 16.10.2023 позивач, третя особа -1, третя особа -2 явки уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Відповідно до пунктів 1.1 1.3 Положення про Коломийський геріатричний пансіонат (нова редакція), затвердженого рішенням Івано-Франківської обласної ради від 12.11.2021 № 291-10/2021 (Т. 1, а.с. 19-41), Коломийський геріатричний пансіонат (далі також - Пансіонат) є стаціонарним інтернатним закладом соціального захисту на 125 ліжко-місць для цілодобового проживання (перебування) та догляду за громадянами похилого віку, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, соціально-побутового, медичного обслуговування, соціальних послуг і комплексу реабілітаційних заходів, із відділенням для осіб з інвалідністю віком від 18 до 60 років, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, соціально-побутового, медичного обслуговування, соціальних послуг і комплексу реабілітаційних заходів. Власником Пансіонату є територіальні громади сіл, селищ, міст області (зараз міські, селищні, сільські ради) в особі Івано-Франківської обласної ради (надалі Власник). Уповноваженим органом управління є структурний підрозділ в галузі соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Пансіонат є юридичною особою. Права та обов`язки юридичної особи Пансіонат набуває з дня його державної реєстрації. Пансіонат є неприбутковою бюджетною установою. Пансіонат користується закріпленим за ним майном на праві оперативного управління, відповідно до укладеного договору. Пансіонат є самостійним господарюючим суб`єктом і здійснює свою діяльність в порядку, передбаченому Положенням. Для здійснення господарської діяльності Пансіонат залучає і використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові та інші види ресурсів, використання яких не заборонено законодавством (п. 12.5 зазначеного Положення).

Як передбачено пунктами 13.1 та 13.2 вказаного Положення, майно пансіонату складають основні засоби, обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Пансіонату. Майно пансіонату є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області (зараз міських, селищних, сільських рад) і закріплене за ним на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, Пансіонат користується і розпоряджається майном в межах чинного законодавства та договору, укладеного з управлінням об`єктами спільної власності територіальних громад області.

Згідно з пунктом 13.8 вказаного Положення, Пансіонат фінансується з обласного бюджету. Бюджетні фінансові витрати здійснюються в межах кошторису, затвердженого Уповноваженим органом управління відповідно до бюджету, прийнятого обласною радою. Отримані добровільні фінансові внески і пожертви юридичних та фізичних осіб зараховуються на спеціальний рахунок Пансіонату і використовуються на його утримання, включаючи фінансування господарської діяльності, виключно відповідно до розрахованого та затвердженого в установленому порядку кошторису видатків.

Відповідно до п. 2 рішення Івано-Франківської обласної ради від 10.06.2016 № 205-5/2016 Про управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (Т. 1, а.с. 149), рада уповноважила обласну державну адміністрацію продовжувати здійснювати функції з управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області згідно з додатком.

Додатком до цього рішення Івано-Франківської обласної ради є Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (Т. 1, а.с. 154-162), за п. 90 якого значиться Коломийський геріатричний пансіонат, адреса: м. Коломия, вул. Довбуша, 50, вул. Довбуша, 50а, вул. Трильовського, 25.

Згідно з повідомленням позивача № 294/01-10 від 14.12.2021 (Т. 1, а.с. 163), Коломийський геріатричний пансіонат є балансоутримувачем майна, яке знаходиться по вулиці Олекси Довбуша, буд. 50, вулиці Довбуша, буд. 50а, вулиці Трильовського, буд. 25 в місті Коломия, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів.

Відповідно до змісту інвентарних карток обліку основних засобів за номерами 1, 2, 4, 6, 8, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 23, 24, 25, 27 (Т. 1, а.с. 164-178) на балансовому обліку позивача перебувають: адмінкорпус з харчоблоком (дата введення в експлуатацію: 01.01.1930); Склад продукти (дата введення в експлуатацію: 01.01.1930); Склад м`якого інвентаря (дата введення в експлуатацію: 01.01.1974); Кочегарка з прачечною і гаражем (дата введення в експлуатацію: 01.01.1976); Господ. будівля (нежитл.) кролятник (дата введення в експлуатацію: 04.06.2004); Жилий будинок № 3 (дата введення в експлуатацію: 01.01.1930); Жилий будинок № 1 (дата введення в експлуатацію: 01.01.1974); Баня (дата введення в експлуатацію: 01.01.1974); Жилий будинок № 2 (дата введення в експлуатацію: 01.01.1954); Свинарник цегл. (дата введення в експлуатацію: 31.12.1951); Конюшник-корівник (дата введення в експлуатацію: 01.01.1965); Стодола дерев. (дата введення в експлуатацію: 01.01.1908); Корівник цегл. (дата введення в експлуатацію: 01.01.1965); Склад цегл. № 1 (дата введення в експлуатацію: 01.01.1971); Гараж цегляний (дата введення в експлуатацію: 01.01.1998).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2020 у справі № 809/846/18, яке залишено в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 та ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.06.2021 (касаційне провадження за касаційною скаргою Коломийської міської ради було закрите), встановлено наступні обставини.

У відповідності до постанов Верховної Ради УРСР: "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" від 08.12.1990, "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" від 26.03.1991, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)", якою затверджено перелік державного майна України, що передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

На виконання Закону "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311, Івано-Франківська обласна Рада народних депутатів 24 серпня 1992 року прийняла рішення "Про майно області", яким затвердила перелік державного майна, віднесеного до комунальної власності області, згідно з додатком № 1 та передала перелічені в цьому додатку об`єкти комунальної власності області в управління обласної державної адміністрації. Серед переліку майна, яке залишено в обласній комунальній власності згідно додатку № 1, є Коломийський геріатричний будинок-інтернат (30.02.2002 перейменовано на Коломийський геріатричний пансіонат /розпорядження Івано-Франківської ОДА № 376). Заборонено до затвердження обласною радою регіональної програми приватизації об`єктів комунальної власності області відчуження, перепрофілювання та будь-яка зміну форм власності майна, його зменшення чи скорочення, без згоди обласної Ради (п. 2 цього рішення).

З огляду на вищевикладене, Господарський суд Івано-Франківської області у рішенні від 27.10.2020 у справі № 809/846/18, яке залишено в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 та ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.06.2021 встановив, що спірні об`єкти нерухомості Коломийського геріатричного пансіонату в м. Коломия по вул. О. Довбуша, 50 та по вул. Трильовського, 25, були передані у спільну власність територіальних громад області на підставі постанови КМУ № 311, що підтверджується Переліком державного майна, віднесеного до комунальної власності області від 24.08.1992, згідно з додатком № 1.

Також, як встановлено зазначеним рішенням суду, 25 листопада 2011 року Івано-Франківською обласною радою прийнято рішення № 340-11/2011 "Про переліки об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області", серед яких - Коломийський геріатричний пансіонат (№ п/п 87 Додаток 1). Пунктом 2 вищезазначеного рішення встановлено, що це рішення обласної ради є підставою для реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. В матеріалах справи відсутні докази підписання Коломийською міською радою актів приймання-передачі щодо майна Пансіонату, зокрема в частині порядкових номерів 154-168, затвердженого рішенням міської ради від 25.01.2018 № 2349-29/2018. 09 жовтня 2015 року у відповідності до статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Івано-Франківською обласною радою прийнято рішення № 1778-39/2015 "Про переліки об`єктів, будівель і приміщень спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області", в Додатку 1 якого (№ п/п 90; том 1, а.с. 43) значиться Коломийський геріатричний пансіонат. Вище вказані рішення Івано-Франківської обласної ради є чинними і в установленому законом порядку протиправними не визнавались.

Як слідує з текстів вищезгаданих судових рішень по справі № 809/846/18, у межах даної справи, за позовом цього позивача, до цього же відповідача, з участю тих самих третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, що і в справі № 909/1266/21, яка розглядається, оскаржувався, зокрема, пункт 2 рішення Коломийської міської ради від 25 січня 2018 року № 2349-29/2018 "Про хід виконання рішення міської ради від 16.12.2009 № 2465-44/2009 "Про стан обліку, збереження та використання майна комунальної власності", в частині порядкових номерів 154-168 затвердженого рішенням міської ради від 25.01.2018 № 2349-29/2018 Переліку майна підприємств, установ, організацій, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Коломиї, щодо майна Коломийського геріатричного пансіонату: нежитлова будівля на вул. О. Довбуша, 50 а (№ п/п 154); адмінкорпус з харчоблоком (№ п/п 155), кочегарка, гараж (№ п/п 156), продсклад (№ п/п 157), склад м`якого інвентаря (№ п/п 158) на вул. О. Довбуша, 50; житловий корпус (№ п/п 159), житловий корпус (№ п/п 160), житловий корпус (№ п/п 161), свинарник (№ п/п 162), корівник (№ п/п 163), стодола (№ п/п 164), склад (№п/п 165), кролівник (№ п/п 166), баня (№ п/п 167), гараж (№ п/п 168), на вул. Трильовського, 25 в м. Коломия.

Позовні вимоги, у цій частині, судом задоволено з підстав, що Коломийський геріатричний пансіонат перебував і перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківської області, а його власником є обласна рада, уповноваженим органом управління облдержадміністрація в особі департаменту соціальної політики; оскаржувані пункти рішення Коломийської міської ради від 25.01.2018 № 2349-29/2018 прийняті поза межами наданих повноважень і з порушенням вимог закону, оскільки міська рада не мала права розглядати і вирішувати питання, яке не віднесено законодавством до її відання, безпідставно визначила належність майна Пансіонату до комунальної власності територіальної громади міста Коломия, без вирішення спірного питання в установленому законом порядку з власником майна - Івано-Франківською обласною радою та уповноваженим органом управління - департаментом соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2020 по справі № 809/846/18 набрало законної сили 22.02.2021, коли було ухвалено постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у цій же справі.

В період з 21.02.2019 по 22.02.2021 (до дати ухвалення постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 по справі № 809/846/18) Коломийською міською радою прийнято п`ять рішень: від 21.02.2019 № 3468-41/2019, від 29.02.2020 № 4459-59/2020, від 28.05.2020 № 4594-62/2020, від 25.06.2020 № 4745-63/2020, від 22.02.2021 № 359-9/2021, якими, зокрема, затверджувалися відповідні переліки майна підприємств, установ, організацій, яке належить до комунальної власності м. Коломиї (або Коломийської міської об`єднаної територіальної громади чи Коломийської територіальної громади). В такі переліки відповідач включав також і те саме майно Коломийського геріатричного пансіонату, яке значилось за порядковими номерами 154-168 Переліку майна підприємств, установ, організацій, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Коломиї, затвердженого пунктом 2 рішення Коломийської міської ради від 25 січня 2018 року № 2349-29/2018 "Про хід виконання рішення міської ради від 16.12.2009 № 2465-44/2009 "Про стан обліку, збереження та використання майна комунальної власності", яке в частині даного майна Коломийського геріатричного пансіонату визнано недійсним Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2020 по справі № 809/846/18.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Коломийський геріатричний пансіонат звернувся до суду з позовом у даній справі про визнання недійсними:

- пункту 2 рішення Коломийської міської ради від 21.02.2019 № 3468-41/2019 Про хід виконання рішення міської ради від 25.01.2018 № 2349-29/2018 Про стан обліку, збереження та використання майна комунальної власності в частині порядкових номерів 172-186 затвердженого цим рішенням Переліку майна підприємств, установ, організацій, яке належить до комунальної власності м. Коломиї, щодо майна Коломийського геріатричного пансіонату (наведено перелік майна);

- пункту 2 рішення Коломийської міської ради від 29.02.2020 № 4459-59/2020 Про хід виконання рішення міської ради від 21.02.2019 № 3468-41/2019 Про стан обліку, збереження та використання майна комунальної власності, в частині порядкових номерів 160-174 затвердженого цим рішенням Переліку майна підприємств, установ, організацій, які належать до комунальної власності Коломийської міської об`єднаної територіальної громади, щодо майна Коломийського геріатричного пансіонату (наведено перелік майна);

- пункту 2 рішення Коломийської міської ради від 28.05.2020 № 4594-62/2020 Про хід виконання рішення міської ради від 21.02.2019 № 3468-41/2019 Про стан обліку, збереження та використання майна комунальної власності в новій редакції, в частині порядкових номерів 161-175 затвердженого цим рішенням Переліку майна підприємств, установ, організацій, які належать до комунальної власності Коломийської міської об`єднаної територіальної громади, щодо майна Коломийського геріатричного пансіонату (наведено перелік майна);

- пункту 1 рішення Коломийської міської ради від 25.06.2020 № 4745-63/2020 Про Перелік майна, яке належить до комунальної власності Коломийської міської об`єднаної територіальної громади, в частині порядкових номерів 162-176 затвердженого цим рішенням Переліку майна підприємств, установ, організацій, які належать до комунальної власності Коломийської міської об`єднаної територіальної громади, щодо майна Коломийського геріатричного пансіонату (наведено перелік майна);

- пункту 1 рішення Коломийської міської ради від 22.02.2021 № 359-9/2021 Про Перелік майна, яке належить до комунальної власності Коломийської територіальної громади, в частині порядкових номерів 189-203 затвердженого цим рішенням Переліку майна підприємств, установ, організацій, які належать до комунальної власності Коломийської територіальної громади, щодо майна Коломийського геріатричного пансіонату (наведено перелік майна).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що чотири рішення міської ради, щодо яких заявлено позов про визнання їх недійсними, на момент звернення позивача до суду вже були недійсними, відтак, був відсутній предмет позову в цій частині, колегія суддів вказує наступне.

З матеріалів справи встановлено, що Коломийський геріатричний пансіонат звернувся до суду з позовом про визнання протиправними й скасування окремих пунктів рішень Коломийської міської ради, наголошуючи на тому, що оскаржувані рішення ради призвели до порушення права оперативного управління майном, так як прийняті щодо нерухомого майна позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Як встановлено із оскаржуваних рішень, Коломийська міська рада продовжує відносити майно пансіонату до комунальної власності територіальної громади міста Коломиї, без вирішення спірного питання в установленому законом порядку із позивачем та власником майна Івано-Франківською обласною радою й уповноваженим органом управління - департаментом соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами (Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20).

Станом на час розгляду даної справи дії й рішення відповідача свідчать про те, що предмет спору не припинив свого існування, оскільки між позивачем та відповідачем залишилися неврегульовані питання щодо нього. Подібного висновку дійшов Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18 квітня 2019 року у справі № 910/384/17.

А відтак, колегія суддів приходить до висновку, що передбачених п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України підстав закриття провадження у справі у суду першої інстанції не було.

Щодо предмету спору колегія суддів вказує наступне.

У відповідності до частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами, що забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності.

У межах справи № 809/846/18 встановлено обставини (юридичні факти) передання об`єктів нерухомого майна Коломийського геріатричного пансіонату в м. Коломия по вул. О. Довбуша, 50, О. Довбуша, 50а та по м. Коломия, у спільну власність територіальних громад Івано-Франківської області на підставі постанови КМУ № 311, що підтверджується Переліком державного майна, віднесеного до комунальної власності області від 24.08.1992, згідно з додатком № 1.

Так, статями 31 та 32 Закону України (до 24.08.1991 Закону УРСР) Про власність від 7 лютого 1991 року N 697-XII було встановлено, що до державної власності в Українській РСР належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Суб`єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради Української РСР. Суб`єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Після проголошення незалежності України, та відповідно до Закону України Про правонаступництво України від 12 вересня 1991 року N 1543-XII Україна стала правонаступником всіх прав Української РСР.

Пунктом 1 Постанови КМУ № 311 від 05.11.1991 Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), що додається. У даному переліку, в розділі І Власність областей, в підрозділі Охорона здоров`я, соціальне забезпечення зазначено, в тому числі і будинки-інтернати для престарілих та інвалідів. Тобто дана постанова передбачала передачу об`єктів такого роду, як Коломийський геріатричний пансіонат, у власність областей.

Відтак, як встановлено судами в межах справи № 809/846/18, Коломийський геріатричний будинок-інтернат (30.02.2002 перейменований на Коломийський геріатричний пансіонат) включено до Переліку державного майна, віднесеного до комунальної власності області, згідно з додатком № 1 до Рішення Івано-Франківської обласної ради від 24.08.1992 Про майно області.

В подальшому, як встановлено по справі № 809/846/18, Івано-Франківська обласна рада, зокрема в рішенні від 25.11.2011 № 340-11/2011 «Про переліки об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області», відносила майно Коломийського геріатричного пансіонату до об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківської області.

Про це ж зазначено і в рішенні Івано-Франківської обласної ради від 10.06.2016 № 205-5/2016 «Про управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області», копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1, а.с. 149-162).

Відтак, суд визнає встановленим, що майно Коломийського геріатричного комбінату, яке рішеннями Коломийської міської ради включено до переліку комунальної власності територіальної громади м. Коломиї, було, на підставі Постанови КМУ № 311 від 05.11.1991 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською)» власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) та відповідно до Рішення Івано-Франківської обласної ради від 24.08.1992 «Про майно області» віднесено до комунальної власності Івано-Франківської області, а з набранням чинності Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, стало спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст.

Рішення обласної ради від 25.11.2011 № 340-11/2011 «Про переліки об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» є підставою для реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, адже не міські, а обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст (ч. 4 ст. 140 Конституції України).

Відповідно до ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою (ч. 6 ст. 60 цього Закону).

Згідно з п.1 ч.9 ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні в містах ради мають право вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об`єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад.

Проте відповідачем не надано доказів, які б підтверджували юридичний факт виникнення у нього права комунальної власності на ті будівлі та приміщення Коломийського геріатричного пансіонату, які ним прийняті до комунальної власності міської ради, оскільки за встановлених обставин у відповідача майнове право щодо спірних приміщень не виникло.

Відтак, односторонньо прийняті рішення Коломийської міської ради, якими було включено спірне майно до переліку об`єктів комунальної власності Коломийської територіальної громади не є передбаченими законом підставами виникнення права комунальної власності.

Щодо доводів апеляційної скарги про наявність свідоцтв про право власності на спірне майно, колегія суддів вказує наступне.

На час прийняття рішення про державну реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно будівель геріатричного пансіонату (20 січня 2005 року) набув чинності Закон України від 01.07.2004 № 1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

У статті 2 цього Закону (в редакції станом на момент державної реєстрації нерухомого майна Пансіонату) державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно визначено як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Тобто, державна реєстрація завжди у часі слідує за юридичним фактом, на підставі якого виникає, змінюється або припиняється право чи його обтяження. Сама державна реєстрація не може бути правовою підставою виникнення права власності чи замінити таку.

Як зазначено у правових позиціях Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі N 48/340 (провадження N 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі N 911/3594/17 (провадження N 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі N 916/1415/19 (провадження N 12-80гс20, пункт 6.13)) відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи.

Отже, право власності не виникає із реєстраційних дій, а наявність в особи свідоцтва про державну реєстрацію та відповідних записів у державному реєстрі саме по собі не свідчить про право власності, оскільки державна реєстрація є лише визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно.

Натомість, судом встановлено, що зазначене майно закріплене за позивачем на праві оперативного управління, було створене до 1991 і при розподілі об`єктів загальнодержавної та комунальної власності, як різновидів державної форми власності, було передано у комунальну власність Івано-Франківської області, а з моменту набрання чинності Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (12.06.1997), відповідно до пункту 10 розділу V Прикінцеві та перехідні положення зазначеного закону стало спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснює Івано-Франківська обласна рада чи уповноважені нею органи.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України (в редакції станом на момент державної реєстрації нерухомого майна Пансіонату), право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Івано-Франківська обласна рада не вчиняла жодних правочинів, дій щодо нерухомого майна Коломийського геріатричного пансіонату, які б були підставою для передачі цього майна у комунальну власність Коломийської міської ради.

Коломийською міською радою не наведено юридичних фактів, на підставі яких у відповідача виникли чи перейшли речові права на майно Пансіонату, в той час як державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності, а реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають речові права.

За змістом ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, підставами для визнання недійсним чи незаконним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 статті 140 Конституції України, органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Статтею 142 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно приписів статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що Коломийська міська рада при прийнятті рішень (в оскаржуваній їх частині) без згоди Івано-Франківської обласної ради, яка управляє даним майном, як спільною власністю територіальних громад Івано-Франківської області, та без відома уповноваженого органу управління, включила майно, що перебуває в оперативному управлінні позивача, у переліки майна комунальної власності територіальної громади м. Коломиї переліки майна підприємств, установ, організацій, яке належить до комунальної власності м. Коломиї (Коломийської міської об`єднаної територіальної громади чи Коломийської територіальної громади).

Оскаржувані положення рішень Коломийської міської ради прийняті поза межами повноважень відповідача і з порушенням вимог закону, оскільки міська рада не мала права розглядати і вирішувати питання, яке не віднесено законодавством до її відання.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.2023 у справі № 909/1266/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Коломийської міської ради Івано-Франківської області за № 738/01.5.-11/16в від 19.05.2023 (вх. № 01-05/1620/23 від 22.05.2023) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.2023 у справі № 909/1266/21 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяН.М. Кравчук

Суддя О.І. Матущак