Постанова

від 25.10.2023 по справі 910/7108/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2023 р. Справа №910/7108/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Кравчука Г.А.

Владимиренко С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерськ Сервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023

у справі №910/7108/23 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літораль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерськ Сервіс"

про стягнення 61 261,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Літораль" (далі - ТОВ "Літораль") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерськ Сервіс" (далі - ТОВ "Печерськ Сервіс") заборгованості у розмірі 61 261,75 грн, з яких: 50 554,81 грн - основний борг, 519,40 грн - три проценти річних, 1 530,89 грн - інфляційні втрати, 8 656,65 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень від 06.12.2021 №357, в частині повної оплати обов`язкових платежів по вказаному договору, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 50 554,81 грн. Крім того, за порушення умов договору позивач нарахував відповідачу 8 656,65 грн пені, згідно з пунктом 5.2 договору, а також 1 530,89 грн інфляційних втрат та 519,40 трьох процентів річних, нарахованих відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/7108/23 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Печерськ Сервіс" на користь ТОВ "Літораль" 50 554,81 грн основного боргу, 1 530,89 грн інфляційних втрат, 519,40 грн трьох процентів річних, а також 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Печерськ Сервіс" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/7108/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з`ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи. Також, судом допущена недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та допущена невідповідність висновків суду обставинам справи. Крім того, місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Так, скаржник, зокрема зазначає, що всі висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, в тексті апеляційної скарги відповідачем заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії заяви-повідомлення від 04.08.2023 №04/08/23 та копії витягу з трекінгу Укрпошти про отримання позивачем заяви-повідомлення.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Печерськ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/7108/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кравчук Г.А., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7108/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ТОВ "Печерськ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/7108/23.

28 серпня 2023 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/7108/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/7108/23. Вирішено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Печерськ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/7108/23 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановити строк для подання відзиву, відповіді на відзив на апеляційну скаргу, заперечень, клопотань та письмових пояснень - до 22.09.2023.

21 вересня 2023 року, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що матеріали справи не містять доказів, що відповідач направив акт приймання-передачі (повернення) майна позивачу, договір оренди не припинив свою дію. Враховуючи вищевикладене, Господарський суд міста Києва прийняв законне та обґрунтоване рішення, яке не підлягає скасуванню.

29 вересня 2023 року на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь ТОВ "Печерськ Сервіс", в якій останнє навело аргументи на спростування викладених позивачем у відзиві обставин. Крім того, разом з відзивом відповідачем подано заяву про поновлення строку для подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу.

В обґрунтування вищенаведеної заяви відповідач посилається на те, що позивач відправив ТОВ "Печерськ Сервіс" копію відзиву на апеляційну скаргу лише 21.09.2023 року, що згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду, є останнім днем для подання відзиву, відповіді на відзив на апеляційну скаргу, заперечень, клопотань та письмових пояснень (до 22.09.2023), а відповідач, відповідно, отримав копію відзиву лише 26.09.2023 (після 22.09.2023), що лишило відповідача права на подання відповіді на відзив - до 22.09.2023.

За приписами частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши вищенаведену заяву відповідача про поновлення строку для подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення.

Також, розглянувши клопотання про долучення нових доказів, колегія суддів зазначає, що копія заяви-повідомлення від 04.08.2023 №04/08/23, разом з копією витягу з трекінгу Укрпошти про отримання позивачем заяви-повідомлення, не може бути взята до уваги апеляційним судом з огляду на вимоги частини 3 статті 269 ГПК України, а також із врахуванням того, що поданий доказ датований 04.08.2023, тобто після ухвалення оскарженого рішення 24.07.2023, що, в будь-якому випадку, унеможливлює надання оцінки такому доказу судом під час апеляційного перегляду цього рішення.

Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.12.2021 між ТОВ "Літораль" (орендодавець) та ТОВ "Печерськ Сервіс" (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №357, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 36,5 кв.м, що знаходиться в корпусі L, відновна вартість яких складає 602 300,00 грн, за адресою: 03062, місто Київ, проспект Перемоги, 67, для використання під склад згідно з планом розміщення 404-111-775 (додаток А).

Згідно з пунктом 1.2 договору приміщення передається орендарю в оренду з інженерними комунікаціями та іншими технічними системами, відповідно до умов цього договору. Передача приміщення орендареві оформляється актом прийняття-здачі (додаток Б), підписаним сторонами цього договору. В акті прийняття-здачі вказується стан приміщення, наявні інженерні комунікації та інші технічні системи, тощо. Приміщення вважається переданим в оренду після підписання акта прийняття-здачі.

Згідно з пунктом 3.1 договору розмір орендної плати за користування 1 кв.м площі приміщень за місяць за цим договором складає 150,00 грн, включаючи ПДВ. Орендна плата нараховується з дати передачі приміщення в оренду згідно з актом прийняття-здачі.

За умовами пункту 3.2 договору, встановлену орендну плату, відшкодування вартості комунальних послуг та сплату вартості інших послуг, передбачених договором, за поточний місяць орендар зобов`язується перераховувати на поточний рахунок орендодавця, не пізніше 10 числа поточного місяця. Розмір відшкодування орендарем вартості комунальних послуг за поточний місяць визначається виходячи з розміру фактичного споживання енергоносіїв у попередньому місяці або розрахунково у вигляді передоплати, за перший місяць - розрахунково. У наступному місяці орендодавець здійснює коригування розміру відшкодування вартості комунальних послуг, виходячи з розміру фактичного споживання енергоносіїв орендарем у поточному місяці, визначених відповідно до розділу 4 договору. Орендна плата, відшкодування вартості комунальних послуг та вартість інших послуг, передбачених договором, за перший місяць оренди сплачуються орендарем протягом п`яти робочих днів з дати підписання акту прийняття-здачі приміщення.

Відповідно до пункту 3.4 договору, орендар має щомісячно одержувати створений та відправлений орендодавцем в електронній формі рахунок-фактуру на оплату орендної плати, відшкодування вартості комунальних та сплату вартості інших послуг, передбачених договором.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що орендар відшкодовує орендодавцю витрати на комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, опалення), якими він користується в об`єкті оренди. Відшкодування витрат за комунальні послуги відбувається на підставі виставлених орендодавцем рахунків-фактур у відповідності до наведених в договорі методик.

Згідно з пунктом 4.4 договору орендар сплачує орендодавцю вартість експлуатаційних послуг.

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2022 включно (пункт 9.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2022 позивач та відповідач підписали відповідний акт приймання-передачі нежилого приміщення.

Позивач зазначає, що спір виник через порушення відповідачем умов спірного договору оренди щодо повної оплати обов`язкових платежів по вказаному договору, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 50 554,81 грн.

Посилаючись на те, що відповідач повної сплати орендної плати та інших платежів не провів, позивач просить суд стягнути з ТОВ "Печерськ Сервіс" 50 554,81 грн основної заборгованості. Крім того, зважаючи на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, позивачем нараховано 8 656,65 грн пені на підставі пункту 5.2 договору, а також 1 530,89 грн інфляційних втрат та 519,40 трьох процентів річних, відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Колегія суддів зауважує, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 06.12.2021 №357.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 762 ЦК України встановлено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з частиною 5 статті 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як зазначалось вище, спір виник в зв`язку з тим, що відповідач, в порушення умов договору оренди, не виконав основного обов`язку орендаря, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі та іншим платежам в розмірі 50 554,81 грн. За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховані 8 656,65 грн пені, 1 530,89 грн інфляційних втрат та 519,40 грн трьох процентів річних.

За умовами пункту 9.2 договору, строк оренди встановлюється з дати підписання акта прийняття-здачі приміщення, до дати повернення приміщення, що засвідчується актом прийняття-здачі. Сторони зобов`язуються підписати акт прийняття-здачі приміщення не пізніше 01.01.2022.

1 січня 2022 року сторонами складено акт прийняття-здачі приміщень, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення загальною площею 36,5 кв.м, згідно з планом розміщення 404-111-775 за адресою: 03062, місто Київ, проспект Перемоги, 67.

Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до пункту 9.1 договору, він набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2022 включно.

Договір припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (пункт 6.1.1 договору).

Пунктом 9.3 договору передбачено, що продовження строку дії цього договору належить підтвердити згодою обох сторін у письмовому вигляді.

Згідно з пунктом 6.7 договору, орендар, що виконує усі свої зобов`язання за цим договором, за два місяці до закінчення строку дії договору має письмово повідомити орендодавця про наміри щодо укладення договору оренди приміщення на новий строк, та має переважне право на укладення договору оренди приміщення на новий строк на узгоджених сторонами умовах, сторони мають за один місяць до дати припинення дії цього договору оформити новий договір оренди.

Водночас, доказів того, що сторони виявили бажання продовжити договірні відносини у письмовому вигляді сторонами не подано та матеріали справи не містять

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір є припиненим з 01.01.2023.

Твердження відповідача про те, що у зв`язку з припиненням сплати відповідачем орендних платежів фактично сторони дійшли згоди, що договір втратив чинність з 01.03.2022 правомірно не прийняті місцевим господарським судом до уваги з огляду на таке.

У розділі 6 договору "Припинення договору" сторонами передбачено можливість дострокового розірвання договору:

- за ініціативою орендодавця, зокрема, у випадку не надходження платежів за поточний місяць (орендної плати, відшкодування вартості комунальних та вартості інших послуг, передбачених договором) до кінця поточного місяця. У даному випадку договір вважається розірваним у разі направлення орендарю письмового повідомлення орендодавцем про розірвання договору з відповідної дати (пункт 6.2.1);

- за ініціативою орендаря якщо орендодавець не виконує зобов`язання, визначені договором (пункт 6.2.2);

- за згодою сторін (пункт 6.2.3).

За умовами пункту 6.3 договору, у разі дострокового розірвання договору з ініціативи орендаря/орендодавця, орендар/орендодавець зобов`язаний повідомити орендодавця/орендаря про це за два місяці (крім абзацу 4 пункту 6.2.1).

Договір вважається розірваним з дати, вказаної у повідомленні про розірвання договору та/або дати оформлення акта прийняття-здачі приміщення (пункт 6.4 договору).

У всіх випадках припинення дії договору або його дострокового розірвання, орендар передає орендодавцю приміщення у термін, згідно з пунктом 2.4.1 цього договору. Факт передачі засвідчується актом прийняття-здачі приміщення, який сторони повинні підписати (пункт 6.5 договору).

Згідно з пунктом 2.4.1 договору, орендар зобов`язаний у день припинення або дострокового розірвання цього договору, зазначений у відповідному повідомленні про розірвання цього договору, звільнити орендовані приміщення від свого майна та передати їх орендодавцю у стані, що відповідає акту прийняття-здачі на момент передачі в оренду, враховуючи звичайний знос та виконані поліпшення. Прийняття-здача приміщення засвідчується актом прийняття-здачі, підписаним сторонами цього договору. Прострочення орендарем строку повернення приміщення та/або відмова підписати акт прийняття-здачі не є підставою та не дає право на продовження (пролонгацію) договору. При цьому, стан приміщення визначається орендодавцем самостійно і вважається погодженим орендарем.

Орендодавець в односторонньому порядку складає акт прийняття-здачі приміщення, у випадку встановлення відсутності орендаря за місцем оренди приміщення або у випадку не підписання орендарем акта прийняття-здачі. Такий акт, а також вказана в ньому сума заборгованості орендаря, в тому числі на відновлення приміщення, вважається погодженими орендарем.

Разом із тим, відповідачем не подано жодних доказів вчинення сторонами дій щодо дострокового розірвання договору (чи за ініціативою орендодавця, чи за ініціативою орендаря або за згодою сторін). Крім того, матеріали справи, також не містять підписаного між сторонами акта прийняття-здачі приміщення з оренди, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується судова колегія, про відсутність підстав вважати, що спірний договір є припиненим з 01.03.2023.

Відповідно до пункту 2.2 договору, орендодавець зобов`язаний:

- забезпечити орендаря енергоносіями у погоджених обсягах у відповідності до його потреб та погодженої категорійності, враховуючи можливі випадки припинення або обмеження енергопостачання, передбачені цим договором та чинним законодавством (пункт 2.2.1).

- формувати до 5-го числа поточного місяця орендарю рахунки-фактури на перерахування відповідних платежів, передбачених цим договором. Орендодавець створює рахунки-фактури в електронній формі та відправляє за адресою електронної пошти, що вказана орендарем (пункт 2.2.2).

- оформлювати орендарю щомісячні акти про надання послуг за договором та податкові накладні (пункт 2.2.3).

Сторони домовилися, що оригіналом первинного документу (щомісячні акти) на виконання даного договору є документ складений у електронній або паперовій формі (за зверненням орендаря), з усіма обов`язковими реквізитами первинного документу, відповідно до вимог законодавства. Сторони домовились, що обмін всіх первинних документів в електронній формі між сторонами здійснюється з використанням програмного забезпечення "M-E.Doc" або в паперовій формі (за зверненням орендаря). Електронні первинні документи обов`язково мають бути підписані електронними цифровими підписами осіб, що зазначені в цих документах, з обох сторін, та електронними цифровими підписами печаток сторін (за наявності).

Як зазначалось вище, розмір орендної плати за користування 1 кв.м площі приміщень за місяць складає 150,00 грн, включаючи ПДВ. Орендна плата нараховується з дати передачі приміщення в оренду, згідно з актом прийняття-здачі (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктом 3.2 договору, встановлену орендну плату, відшкодування вартості комунальних послуг та сплату вартості інших послуг, передбачених договором, за поточний місяць орендар зобов`язується перераховувати на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця.

Розмір відшкодування орендарем вартості комунальних послуг за поточний місяць визначається виходячи з розміру фактичного споживання енергоносіїв у попередньому місяці або розрахунково у вигляді передоплати, за перший місяць - розрахунково.

У наступному місяці орендодавець здійснює коригування розміру відшкодування вартості комунальних послуг, виходячи з розміру фактичного споживання енергоносіїв орендарем у поточному місяці, визначених відповідно до розділу 4 договору.

Орендна плата, відшкодування вартості комунальних послуг та вартість інших послуг, передбачених договором, за перший місяць оренди сплачуються орендарем протягом п`яти робочих днів з дати підписання акту прийняття-здачі приміщення.

За умовами пункту 3.3 договору, протягом 5 робочих днів з дати підписання договору, з метою забезпечення виконання орендарем зобов`язань по сплаті орендної плати, відшкодування вартості комунальних послуг та сплаті вартості інших послуг, передбачених договором, сплаті неустойки та відшкодування збитків, орендар сплачує гарантійний платіж (завдаток) в розмірі місячної вартості експлуатаційних послуг та місячної орендної плати (останній місяць оренди приміщення) на підставі окремого рахунку-фактури орендодавця.

Визначений цим пунктом гарантійний платіж може бути зарахований за останній місяць оренди приміщення або використаний орендодавцем в порядку черговості, встановленому пунктом 3.9 договору, без погодження з орендарем, але з письмовим повідомленням орендаря. У разі, якщо сума гарантійного платежу буде недостатньою або буде використана частково (повністю), про що орендодавець письмово повідомляє орендаря, орендар додатково, на підставі окремого рахунку-фактури, протягом 5 робочих днів перераховує відповідну суму гарантійного платежу до розміру, що визначений цим договором.

У разі несплати орендарем у встановлений строк плати за перший місяць оренди приміщення за договором та гарантійного платежу, договір втрачає чинність.

Зі змісту наведеного пункту вбачається, що відповідач має сплатити позивачу гарантійний платіж (завдаток) у визначений строк на підставі виставленого окремого рахунку-фактури позивача несплата якого, в свою чергу, має наслідком втрату чинності договору.

У той же час, матеріали справи не містять складеного позивачем рахунка-фактури на сплату гарантійного платежу (завдатку) та доказів його виставлення відповідачу, у зв`язку з чим у останнього не виник обов`язок по його сплаті.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав вважати договір таким, що втратив чинність на підставі положень пункту 3.3 договору, з чим також погоджується колегія суддів.

Крім того, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідачем вчинено дії, які спростовують факт втрати чинності договору на підставі положень пункту 3.3 договору, а саме після спливу п`ятиденного строку з дня підписання договору відповідачем прийнято приміщення за актом приймання-здачі приміщення, здійснено оплату орендних платежів за договором за січень та лютий 2022 року.

У пункті 3.4 договору сторони погодили, що орендар має щомісячно одержувати створений та відправлений орендодавцем в електронній формі рахунок-фактуру на оплату орендної плати, відшкодування вартості комунальних та сплату вартості інших послуг, передбачених договором.

Водночас, пунктом 3.5 договору передбачено, що неодержання створеного та відправленого орендодавцем, відповідно до умов цього договору, рахунка-фактури не є підставою звільнення орендаря від сплати орендної плати, відшкодування вартості комунальних та сплати вартості інших послуг, передбачених договором.

Згідно з пунктом 4.1 договору, орендар відшкодовує орендодавцю витрати на комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, опалення), якими він користується в об`єкті оренди. Відшкодування витрат за комунальні послуги відбувається на підставі виставлених орендодавцем рахунків-фактур, відповідно до наведених в договорі методик.

Відповідно до пункту 4.4 договору, орендар сплачує орендодавцю вартість експлуатаційних послуг. До експлуатаційних послуг входить:

а) утримання в належному стані загальної території - прибирання доріг та тротуарів від снігу, льоду та сміття, посипка доріг, тротуарів сіллю від ожеледиці, вивіз побутових відходів, освітлення території, озеленення, косіння газонів;

б) утримання прибудинкової території - прибирання, озеленення, забезпечення роботи систем освітлення;

в) утримання загальних місць будівлі, в якій знаходиться об`єкт оренди (вхідні холи, коридори, сходи, туалети) - прибирання, ремонт;

г) утримання спеціально відведених місць для розміщення автомобілів (за зверненням орендаря).

Вартість експлуатаційних послуг складає 10,20 грн, включаючи ПДВ, в місяць з одного квадратного метра орендованого приміщення. Вартість експлуатаційних послуг може бути змінена орендодавцем в період строку дії договору, у разі збільшення його витрат на надання цих послуг, про що письмово повідомляє орендаря.

Пунктом 8.11 договору встановлено, що всі рахунки-фактури, акти надання послуг та інші електронні документи за цим договором будуть вважатися створеними орендодавцем, якщо вони відправлені в електронній формі з електронної пошти орендодавця за адресою електронної пошти, що вказана орендарем. Підтвердження одержання адресатом (орендарем) електронного документа не вимагається.

У розділі 10 договору наведено наступні адреси електронної пошти: орендодавця - littoral21@gmail.com; орендаря - pecherskservice@gmail.com.

У матеріалах справи наявні наступні виписані позивачем рахунки на оплату:

- від 01.01.2022 №ЛІ000000133 на суму 5 847,30 грн, з яких: 5 475,00 грн - за оренду приміщення; 372,30 грн - за експлуатаційні послуги;

- від 01.01.2022 №ЛІ000000346 на суму 37,38 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості);

- від 01.02.2022 №ЛІ000000866 на суму 5 847,30 грн, з яких: 5 475,00 грн - за оренду приміщення; 372,30 грн - за експлуатаційні послуги;

- від 01.02.2022 №ЛІ0000000665 на суму 53,76 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; обслуговування електричних мереж; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості); споживання ел.енергії (відшкодування вартості);

- від 01.03.2022 №ЛІ000001395 на суму 2 014,80 грн, з яких: 1 624,50 грн - за оренду приміщення; 372,30 грн - за експлуатаційні послуги;

- від 01.03.2022 №ЛІ000001181 на суму 46,43 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; споживання ел.енергії (відшкодування вартості); обслуговування електричних мереж; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості);

- від 01.04.2022 №ЛІ000001614 на суму 3 109,80 грн, з яких: 2 737,50 грн - за оренду приміщення; 372,30 грн - за експлуатаційні послуги;

- від 01.04.2022 №ЛІ000001820 на суму 35,98 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; обслуговування електричних мереж; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості); споживання ел.енергії (відшкодування вартості);

- від 01.05.2022 №ЛІ000002037 на суму 4 204,80 грн, з яких: 3 832,50 грн - за оренду приміщення; 372,30 грн - за експлуатаційні послуги;

- від 01.06.2022 №ЛІ000002247 на суму 5 847,30 грн, з яких: 5 475,00 грн - за оренду приміщення; 372,30 грн - за експлуатаційні послуги;

- від 01.07.2022 №ЛІ000002459 на суму 5 847,30 грн, з яких: 5.475,00 грн - за оренду приміщення; 372,30 грн - за експлуатаційні послуги;

- від 01.08.2022 №ЛІ000002660 на суму 5 847,30 грн, з яких: 5 475,00 грн - за оренду приміщення; 372,30 грн - за експлуатаційні послуги;

- від 01.08.2022 №ЛІ000002844 на суму 42,38 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості);

- від 01.09.2022 №ЛІ000003056 на суму 5 847,30 грн, з яких: 5 475,00 грн - за оренду приміщення; 372,30 грн - за експлуатаційні послуги;

- від 01.09.2022 №ЛІ0000003238 на суму 42,38 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості);

- від 01.10.2022 №ЛІ000003451 на суму 5 847,30 грн, з яких: 5 475,00 грн - за оренду приміщення; 372,30 грн - за експлуатаційні послуги;

- від 01.10.2022 №ЛІ000003638 на суму 42,38 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості);

- від 01.11.2022 №ЛІ000003828 на суму 5 847,30 грн, з яких: 5 475,00 грн - за оренду приміщення; 372,30 грн - за експлуатаційні послуги;

- від 01.11.2022 №ЛІ000004010 на суму 42,38 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості);

- від 01.12.2022 №ЛІ000004232 на суму 5 847,30 грн, з яких: 5 475,00 грн - за оренду приміщення; 372,30 грн - за експлуатаційні послуги;

- від 01.12.2022 №ЛІ000004417 на суму 42,38 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості).

Також, у матеріалах справи наявні акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які з боку орендаря не підписані, а саме:

- від 31.03.2022 №1139 на суму 46,43 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; споживання ел.енергії (відшкодування вартості); обслуговування електричних мереж; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості);

- від 31.03.2022 №1363 на суму 2 014,80 грн (експлуатаційні послуги та оренда);

- від 30.04.2022 №1572 на суму 3 109,80 грн (експлуатаційні послуги та оренда);

- від 30.04.2022 №1785 на суму 35,98 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; обслуговування електричних мереж; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості); споживання ел.енергії (відшкодування вартості);

- від 31.05.2022 №1991 на суму 4 204,80 грн (експлуатаційні послуги та оренда);

- від 30.06.2022 №2213 на суму 5 847,30 грн (експлуатаційні послуги та оренда);

- від 31.07.2022 №2423 на суму 5 847,30 грн (експлуатаційні послуги та оренда);

- від 31.08.2022 №2626 на суму 5 847,30 грн (експлуатаційні послуги та оренда);

- від 31.08.2022 №2810 на суму 42,38 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості);

- від 30.09.2022 №3009 на суму 5 847,30 грн (експлуатаційні послуги та оренда);

- від 30.09.2022 №3191 на суму 42,38 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості);

- від 31.10.2022 №3392 на суму 5 847,30 грн (експлуатаційні послуги та оренда);

- від 31.10.2022 №3579 на суму 42,38 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості);

- від 30.11.2022 №3776 на суму 5 847,30 грн (експлуатаційні послуги та оренда);

- від 30.11.2022 №3958 на суму 42,38 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості);

- від 31.12.2022 №4149 на суму 5 847,30 грн (експлуатаційні послуги та оренда);

- від 31.12.2022 №4334 на суму 42,38 грн (обслуговування мереж водопостачання та водовідведення; споживання холодної води та скинуті стоки (відшкодування вартості).

Суд першої інстанції встановлено, що доказів надіслання позивачем на наведену вище адресу електронної пошти відповідача або будь-якими іншими засобами відправлення рахунків та актів не подано. Водночас, відповідачем не наведено заперечень щодо отримання рахунків та актів, що свідчить про їх отримання відповідачем.

За умовами пункту 2.4.16 договору, орендар зобов`язаний затвердити (підписати) акт наданих послуг до 5 числа наступного місяця за звітнім, або у цей же період надати обґрунтовані зауваження. Затвердити (підписати) акт звірки взаєморозрахунків протягом 5 робочих днів з дня його отримання, або у цей же період надати обґрунтовані зауваження. У разі не затвердження (не підписання, відхилення, повернення) у визначений строк акта звірки взаєморозрахунків та/або акта наданих послуг, вказаний акт вважається затвердженим (підписаним) орендарем.

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою, у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора, у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє Відповідача від обов`язку сплати платежів. Даної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.

Відповідачем доказів того, що ним було надано позивачу обґрунтовані зауваження або заперечення щодо наданих послуг не подано.

Згідно з наданими позивачем платіжними дорученнями відповідачем здійснено часткову оплату за договором в загальному розмірі 11 785,74 грн, а саме:

- від 02.02.2022 №43 на суму 5 847,30 грн (згідно з рахунком від 01.01.2022 №133);

- від 02.02.2022 №44 на суму 37,38 грн (згідно з рахунком від 01.01.2022 №346);

- від 11.07.2022 №56 на суму 1 000,00 грн (згідно з рахунком від 01.02.2022 №866);

- від 13.07.2022 №57 на суму 2 000,00 грн (згідно з рахунком від 01.02.2022 №866);

- від 17.08.2022 №58 на суму 2 000,00 грн (згідно з рахунком від 01.02.2022 №866);

- від 12.09.2022 №59 на суму 53,76 грн (згідно з рахунком від 01.02.2022 №665);

- від 12.09.2022 №60 на суму 500,00 грн (згідно з рахунком від 01.02.2022 №866);

- від 29.09.2022 №61 на суму 347,30 грн (згідно з рахунком від 01.02.2022 №866).

Таким чином, відповідачем в повному обсязі сплачено лише виставлені позивачем рахунки на оплату від 01.01.2022 №ЛІ000000133, від 01.01.2022 №ЛІ000000346, від 01.02.2022 №ЛІ000000866, від 01.02.2022 №ЛІ0000000665 (за січень та лютий 2022 року).

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасного внесення орендної плати та інших платежів за договором в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 50 554,81 грн, у зв`язку з чим позов, в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати та інших платежів, позивач, на підставі статті 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 1 530,89 грн інфляційних втрат та 519,40 грн трьох процентів річних, нарахованих на суму 50 554,81 грн за період з 01.01.2023 по 05.05.2023.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, погоджується з судом першої інстанції, що такий розрахунок є обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 530,89 грн інфляційних втрат та 519,40 грн трьох процентів річних, за період з 01.01.2023 по 05.05.2023 підлягають задоволенню.

Крім того, позивач за порушення виконання грошового зобов`язання просить стягнути з відповідача пеню на підставі пункту 5.2 договору, у розмірі 8 656,65 грн, нараховану за період з 01.01.2023 по 05.05.2023 на підставі пункту 5.2 договору.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до пункту 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 5.2 договору, у разі повного або часткового ненадходження коштів (орендної плати, відшкодування вартості комунальних та сплати вартості інших послуг, передбачених договором) на поточний рахунок орендодавця до вказаного у договорі строку, орендар сплачує штраф в розмірі:

- 0,5% від суми прострочених платежів за кожен день прострочки при надходженні коштів з 11 по 25 число поточного місяця;

- денної орендної плати за кожен день прострочки по день фактичної сплати, виходячи від суми прострочених платежів, при надходженні коштів після 25 числа поточного місяця.

Разом із тим, преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Колегією суддів враховано, що згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо сплати орендних платежів за договором, проте, враховуючи вищезазначені норми, розмір пені, обмежений позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відповідний період.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 ГК України).

Даною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання, проте передбачили інший період нарахування ніж встановлений законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки взяті на себе зобов`язання по сплаті орендної плати та експлуатаційних послуг відповідач повністю не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 8 656,65 грн.

Відповідач заперечуючи проти позову просив суд застосувати строк позовної давності до вимоги позивача про стягнення пені.

Згідно зі статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до пункту 1 статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік (пункт 2 згаданої статті).

Таким чином, штрафні санкції можуть бути розраховані та стягнені за рік, що передує зверненню позивача до суду із відповідною вимогою.

Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Крім цього, слід зазначити, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX від 15.03.2022 розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 19 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.".

Позовна заява подана до суду - 05.05.2023.

Враховуючи те, що договором сторони передбачили інший період нарахування пені ніж встановлений частиною 6 статті 232 ГК України, а також те, що пеня нарахована за період з 01.01.2023 по 05.05.2023, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що станом на момент звернення ТОВ "Літораль" з позовом до суду позивачем не пропущено строк позовної давності для нарахування пені.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Водночас, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення помилково не зазначено, що до стягнення з відповідача підлягає сума пені у розмірі 8 656,65 грн.

Разом із тим, з тексту мотивувальної частини рішення вбачається, що судом надано правову оцінку зазначеній позовній вимозі, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками останнього становить 8 656,65 грн, та позивачем не пропущено строк позовної давності для нарахування пені.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 8 656,65 грн.

Згідно з частиною 4 статті 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/7108/23 підлягає зміні його резолютивної частини, з підстав, викладених у даній постанові, при цьому апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерськ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/7108/23 залишити без задоволення.

2. Змінити резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/7108/23, виклавши її в наступній редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерськ Сервіс" (01021, місто Київ, провулок Виноградний, будинок 1/11, офіс 1; ідентифікаційний код 39509848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Літораль" (01010, місто Київ, вулиця Князів Острозьких, будинок 8, ідентифікаційний код 31723443) 50 554 (п`ятдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 81 коп. основного боргу, 1 530 (одна тисяча п`ятсот тридцять) грн 89 коп. інфляційних втрат, 519 (п`ятсот дев`ятнадцять) грн 40 коп. трьох процентів річних, 8 656 (вісім тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн 65 коп. пені, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.".

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Печерськ Сервіс".

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/7108/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Г.А. Кравчук

С.В. Владимиренко