Ухвала

від 26.10.2023 по справі 924/532/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"26" жовтня 2023 р. Справа № 924/532/23

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Тимошенко О.М., дослідивши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 07.09.2023 суддею Вибодовським О.Д. у м. Хмельницький (повний текст рішення складено 07.09.2023) у справі № 924/532/23

за позовом АТ "Хмельницькобленерго" в особі Кам`янець-Подільського РЕМ

до Комунального підприємства "Міськтепловоденергія"

про стягнення 9816, 24 грн. - 3% річних, 15491, 79 грн. - інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.09.2023 у справі № 924/532/23 позов задоволено. Стягнуто з КП "Міськтепловоденергія" на користь АТ "Хмельницькобленерго" в особі Кам`янець-Подільського РЕМ 9816, 24 грн. - 3% річних, 15491, 79 грн. - інфляційних втрат та 2684 грн. - витрат по оплаті судового збору. Ухвалено видати наказ.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Одночасно у прохальній частині апеляційної скарги відповідач просить суд відстрочити сплату судового збору.

Апеляційна скарга надіслана 09.10.2023 (згідно відмітки пошти на конверті) та надійшла на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 16.10.2023.

Листом від 17.10.2023 матеріали справи № 924/532/23 витребувано у Господарського суду Хмельницької області.

23.10.2023 матеріали справи № 924/532/23 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом. Тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Судом констатується, що предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок справляння та розміри судового збору, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно приписів ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З апеляційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції повністю. Відтак, сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги, становить 4026 грн. виходячи з наступного розрахунку:

25308, 03 х 1,5 % = 379, 62 грн. (оскільки сума менша 1 розміру прожиткового мінімуму, до сплати в суді першої інстанції підлягала б сума 2684 грн.);

- 2684 грн. х 150% = 4026 грн.

Однак, скаржником, в порушення вищевказаних вимог закону, до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, згідно ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

В силу ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З наведених норм вбачається, що саме на скаржника покладено обов`язок порушення питання про поновлення пропущеного строку.

З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2023 в судовому засіданні Господарським судом Хмельницької області було ухвалено оскаржуване рішення, повний текст якого також складено 07.09.2023.

З урахуванням ч. 1 ст. 256 ГПК України, двадцятиденний термін для подання апеляційної скарги на оскаржуване у даній справі рішення закінчився 27.09.2023.

Натомість, скаржником апеляційну скаргу здано на пошту 09.10.2023 (згідно відмітки пошти на конверті), тобто після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду. Клопотань або заяв про поновлення пропущеного строку апелянтом не подано.

Отже, апеляційну скаргу подано після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з огляду на положення ч. 3 ст.260 ГПК України.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на той факт, що скаржником не додано доказів сплати судового збору, а також на те, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку на апеляційне оскарження без клопотання про поновлення цього строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст. ст. 256, 258 ГПК України, що відповідно до ст. 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання КП "Міськтепловоденергія" про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.09.2023 у справі № 924/532/23 залишити без руху.

3. Запропонувати скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: подати до суду докази сплати судового збору у розмірі 4026 грн., а також заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається останньому.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя Тимошенко О.М.