Ухвала

від 24.10.2023 по справі 904/4685/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про виправлення помилки в судовому наказі

24.10.2023м. Дніпро№ 904/4685/22

Суддя Бажанова Ю.А., розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000" про розстрочення виконання рішення

у справі

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація річкових портів", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000", м. Дніпро

про стягнення 202 640,21 грн, -

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000" на свою користь заборгованість за договором надання послуг №01/10-685 від 20.10.2021 що складається з основної заборгованості за договором в сумі 102 600,00 грн, пені за порушення грошового зобов`язання в сумі 13 805,40 грн., відсотків річних у сумі 1 134,69 грн, збитки від інфляції в сумі 8 948,12 грн, 7% штрафу за порушення грошового зобов`язання понад 20 днів в сумі 6 384,00 грн, 200% штрафу за невиконання зобов`язання щодо звільнення місця стоянки в розмірі 22 800,00 грн, пені за невиконання зобов`язання щодо звільнення місці стоянки в сумі 46 968,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2023 позов Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000" про стягнення 202 640,21 грн задоволено.

22.03.2023 на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.23 справа № 904/4685/22 за позовом Державного підприємства "Адміністрація річкових портів", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000", м. Дніпро про стягнення 202 640,21 грн була направлено до Центрального апеляційного господарського суду.

28.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про розстрочення виконання рішення, в якій відповідач просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпрпоетровської області від 16.02.2023 у справі №904/4685/22 у сумі 184 749,41 грн. таким чином:

до 31 липня 2023 року - 15 395,78 грн.

до 31 серпня 2023 року - 15 395,78 грн.

до 30 вересня 2023 року - 15 395,78 грн.

до 31 жовтня 2023 року - 15 395,78 грн.

до 30 листопада 2023 року - 15 395,78 грн.

до 31 грудня 2023 року - 15 395,78 (грн.

до 31 січня 2024 року - 15 395,78 грн.

до 29 січня 2024 року - 15 395,78 грн.

до 31 березня 2024 року - 15 395,78 грн.

до 30 квітня 2024 року - 15 395,78 грн.

11.07.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання в якому просить повідомити представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000" про дату та час судового засідання щодо розгляду заяви про розстрочення виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 відкладено вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000" про розстрочення виконання рішення до повернення матеріалів справи №904/4685/22 до Господарського суду Дніпропетровської області.

Матеріали справи №904/4685/22 які було направлено до Центрального апеляційного господарського суду на виконання ухвали суду від 16.03.23 повернулись до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000" про розстрочення виконання рішення та призначити її до розгляду в засіданні на 24.10.23.

У судове засідання, яке відбулось 24.10.2023 представники сторін не з`явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи (довідками про доставку електронного листа (ухвали господарського суду від 13.10.2023) на електронні адреси сторін до електронної скриньки та до електронного кабінету сторін 16.10.2023).

Розглянувши подане клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000" про рострочення виконання рішення у справі №904/4685/22, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з наступних підстав.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Так, статтею 239 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до частин першої та другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

У своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000" посилається на те, що:

- відповідач є господарським товариством, видами діяльності якого (за КВЕД) є, зокрема: 93.29. Організовування інших видів відпочинку та розваг; 50.10. Пасажирський морський транспорт; 50.30. Пасажирський річковий транспорт.

- відповідач здійснює свою діяльність, в тому числі надання вищезазначених послуг, виключно на комерційній основі (на засадах і принципах підприємництва), на основі повної господарської самостійності і самоокупності;

- внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та введення в зв`язку з цим військового стану на всій території України, заборону навігації на водних об`єктах, введення комендантської години, тощо, доходи відповідача значно зменшились, що призвело до негативного фінансового стану підприємства відповідача у 2022 році, а саме збитків у розмірі 130 300,00 гривень, що підтверджується Фінансовою звітністю мікропідприємства;

- поточний фінансовий стан відповідача не дозволяє виконати рішення суду в повному обсязі відразу, не нашкодивши збереженню основних засобів Товариства та забезпеченню соціальних гарантій для працівників, які залишилися на підприємстві.

На підставі чого відповідач просити суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 року у справі №904/4685/22 у загальній сумі 184 749,41 гривень 41 коп. наступним чином:

до 31 липня 2023 року - 15 395,78 гривень 78 копійок;

до 31 серпня 2023 року - 15 395,78 гривень 78 копійок;

до 30 вересня 2023 року - 15 395,78 гривень 78 копійок;

до 31 жовтня 2023 року - 15 395,78 гривень 78 копійок;

до 30 листопада 2023 року - 15 395,78 гривень 78 копійок;

до 31 грудня 2023 року - 15 395,78 гривень 78 копійок;

до 31 січня 2024 року - 15 395,78 гривень 78 копійок;

до 29 січня 2024 року - 15 395,78 гривень 78 копійок;

до 31 березня 2024 року - 15 395,78 гривень 78 копійок;

до 30 квітня 2024 року - 15 395,78 гривень 78 копійок;

до 31 травня 2024 року - 15 395,78 гривень 78 копійок;

до 22 червня 2024 року - 15 395,83 гривень 83 копійки.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В зв`язку з тим, що рострочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Господарський суд також зазначає, що надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання розстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті, а також боржник не надав доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Також, у своїй заяві відповідач зазначає, зокрема, про сплату по 15 395,78 грн. до 31.07.2023 та до 31.08.2023, однак доказів такої сплати до суду не надав.

При цьому, господарський суд також враховуює, що рішення у справі №904/4685/22 ухвалено 16.02.2022, тому надання розстрочки виконання рішення на до 30.04.2023 суперечить приписам частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000" про розстрочення виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 232-235, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда-2000" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 у справі №904/4685/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 24.10.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.А. Бажанова