ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4833/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Адвокатського об`єднання "Лігел Груп" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)
про стягнення заборгованості за договором про надання правової допомоги № 31/20 від 31.01.2020 у розмірі 280 000 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
Адвокатське об`єднання "Лігел Груп" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Кривий Ріг" Криворізької міської ради (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання правової допомоги № 31/20 від 31.01.2020 у розмірі 280 000 грн. 00 коп.
Ціна позову складається з суми основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання правової допомоги № 31/20 від 31.01.2020 в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем у період з січня по липень 2023 року послуг, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 280 000 грн. 00 коп.
Також, позивач просить судові витрати у справі покласти на відповідача.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2023 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 5-ти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду № 47706/23 від 19.09.2023).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.09.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшла заява про ухвалення судового рішення за наявними у справі матеріалами (вх. суду № 51336/23 від 09.10.2023), в якій він просить суд розглянути справу за відсутності представника КП "Міжнародний аеропорт Криви Ріг" Криворізької міської ради та ухвалити рішення у справі за наявними в матеріалах справи доказами, вказуючи про те, що за період з 01.01.2023 по 31.07.2023 на виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 280 000 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними обома сторонами без зауважень актами прийому-передачі наданих (виконаних) послуг (робіт): № 16 від 31.01.2023, № 17 від 28.02.2023, № 18 від 31.03.2023, № 19 від 30.04.2023, № 20 від 31.05.2023, № 21 від 30.06.2023, № 22 від 31.07.2023.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (пункт 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з відомостями розділу "Інформація для здійснення зв`язку" Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронною поштою відповідача є AEROKWG@I.UA (а.с.53).
Належних та допустимих доказів того, що вказана електронна адреса не є офіційною електронною адресою відповідача, або перестала працювати, відповідачем не надано.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Ухвала суду від 11.07.2023 суду була направлена учасникам справи, зокрема, засобами електронного зв`язку, а саме:
- позивачу на електронну пошту адвоката advokat.yavodchak@gmail.com, яку він зазначив у заяві про усунення недоліків позовної заяви;
- відповідачу на електронну пошту AEROKWG@I.UA, яка зазначена у розділі "Інформація для здійснення зв`язку" Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Так, господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 21.09.2023 була доставлена відповідачу на його офіційну електронну пошту AEROKWG@I.UA, - 21.09.2023 (а.с.61).
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 21.09.2023 отримав ухвалу суду від 21.09.2023, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа на електронну пошту відповідача (а.с.61).
Слід також відзначити, що місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вулиця Поля Олександра (Центрально-Міський район), будинок 4, приміщення 83, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000 (а.с.53).
Так, ухвала суду від 21.09.2023 була надіслана відповідачу на адресу його офіційного місцезнаходження: вулиця Поля Олександра (Центрально-Міський район), будинок 4, приміщення 83, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000, яка вказана у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку.
Відповідач обізнаний про розгляд даної справи судом, оскільки ухвалу суду від 21.09.2023 у паперовій формі отримав 09.10.2023, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930022580045 (а.с.74), отже завчасно.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 21.09.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену вище дату доставки ухвали суду відповідачу на його офіційну електронну адресу (21.09.2023), граничним строком для надання відзиву на позовну заяву є 06.10.2023.
Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково надані три тижні господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.
Отже, станом на 26.10.2022 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Слід також відзначити, що обізнаність відповідача про наявність даної справи в провадженні суду, а також відсутність волі щодо подання відзиву на позовну заяву вбачається з поданої відповідачем заяви про ухвалення судового рішення, в якій відповідач просив суд розглянути справу за відсутності його представника та ухвалити рішення у справі за наявними в матеріалах справи доказами, вказуючи про те, що за період з 01.01.2023 по 31.07.2023 на виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 280 000 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними обома сторонами без зауважень актами прийому-передачі наданих (виконаних) послуг (робіт): № 16 від 31.01.2023, № 17 від 28.02.2023, № 18 від 31.03.2023, №19 від 30.04.2023, № 20 від 31.05.2023, № 21 від 30.06.2023, № 22 від 31.07.2023.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно із частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 21.10.2023, а строк розгляду даної справи закінчується 20.11.2023, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
ВСТАНОВИВ:
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Так, 31.01.2020 між Адвокатським об`єднанням "Лігел Груп" (далі - адвокатське об`єднання, позивач) та Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Кривий Ріг" Криворізької міської ради (далі - клієнт, відповідач) укладено договір про надання правової допомоги № 31/20 (далі - договір, а.с.10-16), відповідно до умов пункту 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.
У пунктах 10.1., 10.2., 10.3. договору сторони визначили, що договір вважається укладеним і набирає законної сили з 01.02.2020. Термін дії договору починається, а права та обов`язки сторін по договору виникають з 01.02.2020 і закінчуються 31.12.2022. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.
У подальшому, 28.12.2022 сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до договору, в якій сторони, зокрема, погодили викласти пункт 10.2. договору про надання правової допомоги № 31/20 від 31.01.2020 в наступній редакції: "10.2. Термін дії договору починається, а права та обов`язки сторін по договору виникають з 01.02.2020 і закінчуються 31.12.2025" (а.с. 17).
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.
Судом також встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що при наданні правової допомоги, передбаченої умовами договору, адвокатське об`єднання керується Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", чинним законодавством України та умовами договору.
У пункті 2.1. договору сторонами були визначені відомості про правову допомогу, а саме:
- згідно з договором адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту наступну правову допомогу:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта (підпункт 2.1.1. договору);
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру за дорученням клієнта (підпункт 2.1.2. договору);
- представництво інтересів, прав і обов`язків клієнта як потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (підпункт 2.1.3. договору);
- представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного судочинства, а також в інших державних органах та органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами (підпункт 2.1.4. договору);
- надання інших видів правової допомоги, не заборонених законом, здійснюється при досягненні домовленості між адвокатським об`єднанням та клієнтом (пункт 2.1.5. договору).
У розділі 5 договору сторонами були визначені умови щодо порядку прийому і передачі наданої правової допомоги, зокрема:
- належне надання адвокатським об`єднанням правової допомоги за договором підтверджується шляхом підписання сторонами відповідних актів про надання правової допомоги (пункт 5.1. договору);
- з моменту укладення договору по закінченню кожного календарного місяця, не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому була надана правова допомога по договору, сторони зобов`язуються підписати акт про надання правової допомоги по договору (пункт 5.2. договору);
- в акті про надання правової допомоги зазначаються: дата і місяць його складання, період, протягом якого адвокатське об`єднання надало правову допомогу за дорученням клієнта, види правової допомоги, яка була надання за дорученням клієнта, розмір винагороди (гонорару), наявність або відсутність претензій, щодо надання правової допомоги адвокатським об`єднанням і банківські реквізити сторін (пункт 5.3. договору).
Згідно з пунктом 4.1. договору за надання правової допомоги, передбаченої договором, клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) у розмірі 20 000 грн. 00 коп. без ПДВ щомісяця.
Як було зазначено вище, 28.12.2022 сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до договору, в якій сторони, зокрема, погодили викласти пункт 4.1. договору про надання правової допомоги № 31/20 від 31.01.2020 в наступній редакції: "4.1. За надання правової допомоги, передбаченої договором, клієнт щомісячно сплачує адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі - 40 000 грн. 00 коп. без ПДВ".
Як убачається з матеріалів справи, у період з січня по липень 2023 року на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 280 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого сторонами були складені та підписані такі Акти прийому-передачі наданих (виконаних) послуг (робіт):
- Акт прийому-передачі наданих (виконаних) послуг (робіт) № 16 від 31.01.2023 по договору, складений про те, що на виконання умов договору виконавець в період з 01.01.2023 по 31.01.2023 включно надав (виконав), а замовник прийняв послуги (роботи) на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с. 18);
- Акт прийому-передачі наданих (виконаних) послуг (робіт) № 17 від 28.02.2023 по договору, складений про те, що на виконання умов договору виконавець в період з 01.02.2023 по 28.02.2023 включно надав (виконав), а замовник прийняв послуги (роботи) на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с. 19);
- Акт прийому-передачі наданих (виконаних) послуг (робіт) № 18 від 31.03.2023 по договору, складений про те, що на виконання умов договору виконавець в період з 01.03.2023 по 31.03.2023 включно надав (виконав), а замовник прийняв послуги (роботи) на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с. 20);
- Акт прийому-передачі наданих (виконаних) послуг (робіт) № 19 від 30.04.2023 по договору, складений про те, що на виконання умов договору виконавець в період з 01.04.2023 по 30.04.2023 включно надав (виконав), а замовник прийняв послуги (роботи) на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с. 21);
- Акт прийому-передачі наданих (виконаних) послуг (робіт) № 20 від 31.05.2023 по договору, складений про те, що на виконання умов договору виконавець в період з 01.05.2023 по 31.05.2023 включно надав (виконав), а замовник прийняв послуги (роботи) на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с. 22);
- Акт прийому-передачі наданих (виконаних) послуг (робіт) № 21 від 30.06.2023 по договору, складений про те, що на виконання умов договору виконавець в період з 01.06.2023 по 30.06.2023 включно надав (виконав), а замовник прийняв послуги (роботи) на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с. 23);
- Акт прийому-передачі наданих (виконаних) послуг (робіт) № 22 від 31.07.2023 по договору, складений про те, що на виконання умов договору виконавець в період з 01.07.2023 по 31.07.2023 включно надав (виконав), а замовник прийняв послуги (роботи) на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с. 24).
Вказані акти підписані позивачем та відповідачем та скріплені їх печатками без будь-яких зауважень; підписанням вказаних вище Актів сторони підтвердили, що відповідач (замовник) претензій і зауважень щодо обсягу та якості наданих виконавцем послуг не має.
При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Так, підписання замовником акту надання послуг, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг.
Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття послуг за зазначеними Актами наданих послуг відповідачем також не заявлено.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за ним.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Так, у пункті 4.5. договору сторони погодили, що оплата винагороди (гонорару) по договору здійснюється клієнтом у розмірі, зазначеному у відповідному акті про надання правової допомоги, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвокатського об`єднання протягом 14 календарних днів з дня підписання сторонами зазначеного вище акту.
Як вказує позивач, ним були виставлені відповідачу рахунки на оплату за надані у період з січня по липень 2023 року послуги на загальну суму 280 000 грн. 00 коп., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.25-31), які у добровільному порядку не були оплачені відповідачем.
Таким чином, як зазначає позивач, ним взяті на себе зобов`язання за договором про надання правової допомоги № 31/20 від 31.01.2020 щодо надання послуг були виконані у повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості та обсягу наданих послуг відповідач з моменту їх надання і до теперішнього часу не висловлював, в свою чергу відповідачем взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг були порушені - надані позивачем у період з січня по липень 2023 року послуги з правової допомоги на загальну суму 280 000 грн. 00 коп. у визначені договором строки оплачені не були, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 280 000 грн. 00 коп. Вказане і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Враховуючи визначені контрагентами у пункті 4.5. договору порядок розрахунків за надані у період з січня по липень 2023 року послуги на загальну суму 280 000 грн. 00 коп., строк їх оплати є таким, що настав.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження оплати наданих позивачем у період з січня по липень 2023 року послуг на загальну суму 280 000 грн. 00 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 280 000 грн. 00 коп.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4 200 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Адвокатського об`єднання "Лігел Груп" до Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Кривий Ріг" Криворізької міської ради про стягнення заборгованості за договором про надання правової допомоги № 31/20 від 31.01.2020 у розмірі 280 000 грн. 00 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Кривий Ріг" Криворізької міської ради (вулиця Поля Олександра (Центрально-Міський район), будинок 4, приміщення 83, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000; ідентифікаційний код 01173530) на користь Адвокатського об`єднання "Лігел Груп" (вулиця Ярослава Мудрого, будинок 74А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50086; ідентифікаційний код 41000578) 280 000 грн. 00 коп. - основного боргу та 4 200 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 26.10.2023.
Суддя Ю.В. Фещенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2023 |
Оприлюднено | 30.10.2023 |
Номер документу | 114451639 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Фещенко Юлія Віталіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Фещенко Юлія Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні