Рішення

від 26.10.2023 по справі 910/12608/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2023Справа № 910/12608/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/12608/23

за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майком"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

09 серпня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 26.07.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майко" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 359 040,22 грн., з них: заборгованості за кредитом - 262 157,15 грн. (двісті шістдесят дві тисячі сто п`ятдесят сім гривень 15 копійок), заборгованості за процентами - 32 032,27 грн. (тридцять дві тисячі тридцять дві гривні 27 копійок), заборгованості за винагородою - 38 850,80 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 80 копійок), штрафу (фіксована складова) - 1000,00 грн. (одна тисяча гривень) та штрафу (змінна складова) - 25 000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № N20.38.0000000743 від 29.07.2021 року в частині своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів та щомісячної винагороди за кредитне обслуговування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 року у справі № 910/12608/23 позовну заяву б/н від 26.07.2023 року Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майком" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Акціонерному товариству "Акцент-Банк" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

14 серпня 2023 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Акцент-Банк" надійшла заява № 20210924АВS000000026 від 14.08.2023 року на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12608/23, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494907689 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 року у справі № 910/12608/23 вручено уповноваженому представнику відповідача - 23.08.2023 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 07.09.2023 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

При цьому, 01.09.2023 року через відділ діловодства суду від директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Майком" ОСОБА_1 надійшов лист № 3008-2 від 30.08.2023 року, в якому заявник просить суд зупинити провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, а також скасувати нарахування штрафів та процентів.

Клопотання про зупинення провадження у справі мотивоване тим, що засновник Товариства з обмеженою відповідальністю «Майком» виконує свій громадянський обов`язок в лавах Збройних Сил України та не має можливості виконувати належним чином взяті на себе зобов`язання.

Розглянувши клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Майком» ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, відповідними Указами Президента України дія воєнного стану продовжувалась.

З наданих заявником документів, зокрема згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) № 196 від 11.07.2022 року молодшого лейтенанта ОСОБА_1 призвано на військову службу по мобілізації Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022, зараховано у списки особового складу з 12.07.2022 року.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновником та єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Майком», який володіє 100% статутного капіталу.

Відповідно до частини 3 статті 80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Статтею 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.

Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови - «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви.

Учасниками справи у справах позовного провадження є сторони та треті особи (частина перша статті 41 Господарського процесуального кодексу України).

Сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 Господарського процесуального кодексу України (частина перша статті 45 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

В силу приписів пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Таким чином, оскільки у даному випадку, ОСОБА_1 , який подав клопотання про зупинення провадження у справі № 910/12608/23, є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Майком», але не є стороною у цій справі, а стороною у справі є саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Майком», яке є юридичною особою, тому, зважаючи на наведені норми права, вказане виключає застосування пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України, яким чітко та безумовно визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 01.11.2022 року у справі № 926/1794/21.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі з огляду на те, що стороною у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Майком», а не ОСОБА_1 (директор вказаного товариства).

Крім того, суд звертає увагу ОСОБА_1 на наступне.

Лист № 3008-2 від 30.08.2023 року надійшов на електронну пошту Господарського суду міста Києва, отже є скан-копією, тому повинен бути підписаний електронним цифровим підписом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа; відкритий ключ - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб`єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису; засвідчення чинності відкритого ключа - процедура формування сертифіката відкритого ключа; сертифікат відкритого ключа (далі - сертифікат ключа) - документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу. Сертифікати ключів можуть розповсюджуватися в електронній формі або у формі документа на папері та використовуватися для ідентифікації особи підписувача; підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.

Частинами 1 та 2 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: 1) електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; 2) під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; 3) особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Отже, з наведеного вбачається, що електронний цифровий підпис використовується для забезпечення діяльності осіб, які використовують електронний документообіг. Електронний цифровий підпис прирівнюється до власноручного підпису, а його перевірка здійснюється за допомогою сертифіката відкритого ключа.

Стаття 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» встановлює вимоги до сертифіката.

Судом встановлено, що в надісланому на електронну пошту суду листі №3008/2 від 30.08.2023 року не міститься сертифіката ключа, отже суд позбавлений можливості здійснити перевірку даного листа на наявність електронного цифрового підпису.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2021 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (надалі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майком» (надалі - відповідач, позичальник) укладено кредитний договір № N20.38.0000000743 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у пункті А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці пункту 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.

За приписами пункту 1.3 договору усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - "Істотні умови кредитування".

Згідно з Істотними умовами кредитування вид кредиту - строковий кредит. Ліміт договору - 500 000,00 грн. на поповнення обігових коштів. Термін повернення кредиту 27.07.2022 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток № 1 договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.

Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 27.07.2022 року.

За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 18,90% річних.

Позичальник щомісячно, сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування, у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.

Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00% від суми встановленого у пункті А.2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому договору.

Пунктами 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5 договору сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені пунктами 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору; сплатити банку винагороду відповідно до пунктів 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.

За приписами пункту 4.1. договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту, згідно з п. 1.2., 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А6 цього договору.

Згідно з пунктом 4.3. договору сплата процентів за користування кредитом, передбачених пунктом 4.1., 4.2. цього договору, здійснюється відповідно до п. А8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дати фактичного повного погашення кредиту є дата фактичного погашення кредиту.

Відповідно до пункту 4.5, 4.6 договору позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А10 договору. Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п. А11 цього договору.

Пунктами 6.1-6.3 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Цей договір у частині п. 4.4. цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором. Цей договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим договором порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач відповідно до меморіального ордеру № TR.18625578.26083.64999 від 29.07.2021 року перерахував відповідачу кошти у розмірі 500 000,00 грн., призначення платежу: видача кредиту згідно договору № N20.38.0000000743 від 29/07/2021.

Факт отримання позичальником кредитних коштів у сумі 500 000,00 грн. відповідачем не заперечено.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов`язання по кредитному договору N20.38.0000000743 від 29.07.2021 року у повному обсязі та надав відповідачу кредит в сумі 500 000,00 грн.

Як було встановлено судом, згідно з кредитним договором термін повернення кредиту до 27.07.2022 року.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання щодо помісячної сплати суми кредиту виконав частково.

Загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 262 157,15 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № N20.38.0000000743 від 29.07.2021 року, наданим позивачем.

Доказів погашення суми заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 262 157,15 грн. відповідачем суду не надано.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку на підставі п. А6 договору відповідачу нараховано 32 032,27 грн. процентів за користування кредитними коштами. На підставі п. А.10, А.11 договору відповідачу нараховано 38 850,80 грн. винагороди. Крім того, позивачем заявлено до стягнення штраф (фіксована складова) у розмірі 1000,00 грн. та штраф (змінна складова) у розмірі 25 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити проценти за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами частини 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчить наявний в матеріалах справи меморіальний ордер № TR.18625578.26083.64999 від 29.07.2021 року, а також наданий позивачем розрахунок заборгованості, позивач виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору № N20.38.0000000743 від 29.07.2021 року.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору позичальник зобов`язується повернути кредит у терміни, встановлені пунктами 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги погоджені сторонами умови договору, де сторони чітко визначили всі його істотні умови, а також погодили умови погашення кредиту в розмірі та строки відповідно до графіку платежів, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують належне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за спірним договором в частині повернення суми наданого кредиту, вимогу про стягнення 262 157,15 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), суд визнає обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 32 032,27 грн. заборгованості за процентами та 32 850,80 грн. заборгованості за винагородою суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 статті 1056 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Умовами пункту 2.2.2., 2.2.5 договору передбачено, що позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3. цього договору та сплатити банку винагороду відповідно до пунктів 2.3.5, 4.4., 4.5, 4.6, 4.13 цього договору. Між тим умовами пункту А6, пункту А10, пункту A11 договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 18,90% річних.

Крім того, позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00% від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 32 032,27 грн. заборгованості за процентами та 38 850,80 грн. заборгованості за винагородою, враховуючи умови спірного договору, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв`язку з чим є обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу (фіксована складова) у розмірі 1000,00 грн. та штрафу (змінна складова) у розмірі 25000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.8 договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до пункту 1 статті 230 Господарського суду України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із вказаної дати на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на час розгляду даної справи.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Враховуючи викладене та те, що штраф нараховано за порушення позичальником термінів платежів більше ніж на 30 днів, у період дії воєнного стану, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача 1000,00 грн. штрафу (фіксована складова) та 25 000,00 грн. штрафу (змінна складова) у період дії воєнного стану в Україні, а тому дані вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 333 040,22 грн., з них: заборгованості за кредитом - 262 157,15 грн. (двісті шістдесят дві тисячі сто п`ятдесят сім гривень 15 копійок), заборгованості за процентами - 32 032, 27 грн (тридцять дві тисячі тридцять дві гривні 27 копійок) та заборгованості за винагородою - 38 850, 80 грн (тридцять вісім тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 80 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 4995,60 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майком» (ідентифікаційний код 37311301, адреса: 03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 27А) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ідентифікаційний код 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) грошові кошти: заборгованості за кредитом - 262 157,15 грн. (двісті шістдесят дві тисячі сто п`ятдесят сім гривень 15 копійок), заборгованості за процентами - 32 032,27 грн. (тридцять дві тисячі тридцять дві гривні 27 копійок), заборгованості за винагородою - 38 850,80 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 80 копійок) та судовий збір - 4995,60 грн. (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 60 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 26.10.2023 року.

Суддя О.В. Котков