Ухвала

від 26.10.2023 по справі 911/3179/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"26" жовтня 2023 р. м. Київ Справа №911/3179/23

Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали

За позовом Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ» (08420, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Переяславське, вулиця Привокзальна, буд. 2

до Фермерського господарства «ВІКАГРО» (08400, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький(п), вулиця Борисоглібська, буд. 29)

про стягнення 28350,49 грн

встановив:

Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Фермерського господарства «ВІКАГРО» (далі відповідач) про стягнення 28350,49 грн збитків з підстав не реєстрації відповідачем податкових накладних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем в якості покупця та відповідачем в якості постачальника було укладено договір поставки від 12.10.2021 №01-0499/2021, надалі договір поставки, за яким відповідач поставив позивачу товари на загальну cуму 230854,00 грн в т.ч. ПДВ 28350,49 грн. Позивач зазначає, що за вказаним договором поставки він оплатив відповідачу за поставлений товар грошові кошти в загальній сумі 202503,51 грн, що становить 86% вартості товару, а решта суми вартості товарі в розмірі 14%, що становить 28350,49 грн та відповідає сумі ПДВ, позивачем відповідачу не оплачена, оскільки за умовами договору поставки оплата у розмірі 14% вартості товару підлягає здійсненню протягом 3 банківських днів з моменту реєстрації постачальником податкової накладної, тобто строк оплати суми вартості товару в розмірі 14% не настав. Позивач посилається на те, що відповідач всупереч вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України як продавець товарів не склав та не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкові накладні для позивача як покупця товару. З наведених підстав позивач, посилаючись на ст.22 Цивільного кодексу України та правову позицію Верховного Суду у постанові від 03.08.2021 у справі №925/556/21, заявляє вимоги до відповідача про стягнення 28350,49 грн збитків.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У ст.162 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги, які мають бути дотримані позивачем при поданні позовної заяви. При цьому, за змістом ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, належать до категорії малозначних справ, що розглядаються у спрощеному позовному провадженні. Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження просить суд і сам позивач у поданій позовній заяві.

Отже, беручи до уваги, що ціна позову у поданій позивачем позовній заяві (28350,49 грн) не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є підстави для висновку про те, що такий спір підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні без проведення підготовчого засідання.

Суд зазначає, що дотримання необхідних вимог до позовної заяви, які встановлені статтею 162 цього Кодексу, пов`язане з виконанням завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, в тому числі якщо такий спір розглядається в спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами без проведення підготовчого засідання.

У п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити в тому числі дані про відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін.

Позивач в позовній заяві в реквізитах позивача вказав свою адресу електронної пошти, а адресу електронної пошти відповідача не вказав.

Загальновідомо, що в сучасному світі процеси цифровізації призводять до того, що обмін повідомленнями засобами телекомунікаційного зв`язку та електронне листування стає швидким та зручним способом комунікації в процесі здійснення господарської діяльності. Позов Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ» (позивач) заявлений до Фермерського господарства «ВІКАГРО» (відповідач), який є контрагентом позивача, а отже позивач може володіти інформацією про публічно доступну офіційну електронну адресу та/або електронну пошту свого контрагента (відповідача), однак відповідні дані позивачем в позовній заяві не вказані.

Про наявність у відповідача публічно доступної адреси електронної пошти свідчить також витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а так само витяг із загальнодоступного публічного сервісу моніторингу юридичних осіб Opendatabot.ua, який містить аналогічні відомості, відповідно до яких у відповідача є адреса електронної пошти.

Суд при цьому відмічає, що оскільки учасники територіально розташовані в населених пунктах, які обслуговуються різними відділеннями поштового зв`язку, то зазначення в позовній заяві належних даних про електронну пошту відповідача для здійснення з ним зв`язку може спростити документообіг між судом та учасниками спору в ході розгляду справи та таким чином сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Частиною 1 ст.162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Також в пунктах 3, 4, 5 та 8 ч.3 ст.162 цього Кодексу встановлено, що позовна заява повинна містити в тому числі: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Відповідно до ч.2 ст.164 цього Кодексу позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З позовної заяви вбачається, що позивач в ній заявляє вимоги до відповідача про відшкодування збитків в сумі 28350,49 грн відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України з підстав не реєстрації відповідачем податкових накладних.

При цьому в частині 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, для правильного вирішення спору про стягнення збитків під час розгляду справи підлягають встановленню обставини наявності чи відсутності елементів складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Проте позовна заява Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ»» не містить повного викладу обставин з посиланням на докази, які підлягають дослідженню судом у спорі, щодо усіх чотирьох елементів складу господарського правопорушення, а саме:

1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання):

- позивач в позовній заяві не зазначив з посиланням на докази, чи були позивач та відповідач платниками ПДВ на момент вчинення господарських операцій,

- позивач в позовній заяві не вказав, коли саме (в яку конкретну календарну дату, за якою саме подією) у відповідача настало зобов`язання видати податкову накладну позивачу, яку відповідач не видав,

- позивач в позовній заяві не вказав, яким саме доказом підтверджується те, що відповідач не видав податкову накладну позивачу;

2) шкідливого результату поведінки збитків позивача: позовна заява Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ» не містить правового обґрунтування того, до яких саме передбачених статтею 22 Цивільного кодексу України збитків належать заявлені до стягнення з відповідача збитки в сумі 28350,49 грн (шкідливий результат) та на захист (поновлення) якого саме порушеного права чи інтересу позивача спрямований позов, беручи до уваги, що, як зазначає сам позивач в позовній заяві, після отримання від відповідача товару вартістю 230854,00 грн позивач цей товар оплатив відповідачу лише частково в сумі 202503,51 грн, а решту вартості товару 28350,49 грн позивач відповідачу на момент пред`явлення позову не оплатив внаслідок не реєстрації відповідачем податкових накладних. Отже, із обґрунтування позивача вбачається, що позивач отримав товар вартістю 230854,00 грн, а зустрічне виконання відповідачу по оплаті вартості товару здійснив в сумі 202503,51 грн, тобто еквівалентність зустрічного надання позивача відповідачу на момент пред`явлення цього позову є меншою на суму саме 28350,49 грн, що відповідає сумі податкового кредиту з ПДВ (28350,49 грн), який, як стверджує позивач, він би отримав у випадку належної реєстрації відповідачем податкових накладних; при цьому позивач в позовній заяві не обґрунтував, чому за вказаних обставин розмір збитків позивача (шкідливий результат) на момент пред`явлення позову становить суму 28350,49 грн.

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками:

- позивач в позовній заяві не зазначає, які суми податкових зобов`язання з ПДВ у самого позивача виникли у спірні періоди, які податкові декларації були ним подані, та яким був би розмір поточних податкових зобов`язань з ПДВ позивача у разі, якби відповідач належним чином видав позивачу податкові накладні; позивач в позовній заяві не зазначає відповідних доказів - податкових декларацій тощо та не додає такі докази до позовної заяви;

- позивач в позовній заяві не вказав, яку суму податкового зобов`язання з ПДВ позивачем було зазначено у податковій декларації з ПДВ та сплачено до бюджету за спірний період;

4) вини особи, яка заподіяла шкоду: позивач в позовній заяві не вказав ніяких даних щодо того, чи була вина відповідача у ненаданні позивачу податкових накладних, зокрема умисел або необережність.

Наведене є недоліками позовної заяви.

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.174 цього Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, усунення позивачем недоліків позовної заяви повинне бути здійснене з урахуванням положень пункту 1 ч.1 ст.164 та ч. 1 ст.172 цього Кодексу щодо обов`язковості надсилання учасникам справи позовної заяви та копії доданих до неї документів.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 162, 164, 172, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

3.1. письмових уточнень до позовної заяви із викладом обставин спору та відповідним обґрунтуванням позовних вимог, а саме:

- адресу електронної пошти відповідача, якщо така відома позивачу;

- обґрунтування суті та розміру збитків, заявлених до стягнення з відповідача в сумі 28350,49 грн, з урахування того, що позивач у спорі посилається на те, він отримав товар вартістю 230854,00 грн, а зустрічне виконання відповідачу по оплаті вартості товару здійснив в сумі 202503,51 грн, а решту вартості товару в сумі 28350,49 грн (що відповідає сумі ПДВ) на момент пред`явлення позову не оплатив з підстав саме не реєстрації відповідачем податкових накладних;

- зазначення того, чи були позивач та відповідач платниками ПДВ на момент вчинення господарських операцій з поставки та оплати товару за договором поставки та якими доказами це підтверджується;

- коли саме (в яку конкретну дату, за якою саме подією) у відповідача настало зобов`язання видати податкову накладну (накладні) позивачу, яку відповідач не надав;

- яким саме доказом підтверджується те, що відповідач не видав податкову накладну (накладні) позивачу;

- яка сума податкового кредиту утворилась би у позивача, якби відповідач надав позивачу податкові накладні, та як би вона вплинула (зменшила тощо) на поточні податкові зобов`язання з ПДВ самого позивача у разі, якби відповідач належним чином видав позивачу податкові накладні; які суми податкових зобов`язання з ПДВ у самого позивача виникли у спірні періоди, які податкові декларації були ним подані, та яким був би поточний розмір податкових зобов`язань позивача у разі, якби відповідач належним чином видав позивачу податкові накладні;

- яку суму податкових зобов`язання з ПДВ позивачем було зазначено у податковій декларації з ПДВ та фактично сплачено до бюджету за спірний період, якими доказами це підтверджується;

- чи була вина відповідача у ненаданні позивачу податкових накладних, зокрема умисел або необережність;

3.2. доказів на підтвердження викладених позивачем обставин в уточненнях до позовної заяви з урахуванням даної ухвали господарського суду про залишення позову без руху, якщо такі докази не були подані разом з позовною заявою.

4. Подати суду докази направлення відповідачу документів, складених на усунення недоліків позовної заяви за цією ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2023 №911/3179/23.

5. Попередити позивача про те, що згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя О.О. Третьякова