Рішення

від 16.10.2023 по справі 914/2372/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2023 Справа № 914/2372/23

За позовом: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства Спецсистемсервіс, м. Новий Розділ Львівська область,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів

про стягнення 223 990, 63 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники:

від позивача: Шаповал Оксана Вікторівна- представник;

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Львівської міської ради до Приватного підприємства Спецсистемсервіс про стягнення 223 990, 63 грн заборгованості з орендної плати за землю за договором від 01.03.2016 № С-4271.

Ухвалою суду від 08.08.2023 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Львівській області та судове засідання призначено на 04.09.2023.

Ухвалою суду від 04.09.2023 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Львівській області його правонаступником Державною податковою службою України в особі Головного управління ДПС у Львівській області та розгляд справи відкладено на 25.09.2023. Ухвалою суду від 25.09.2023 розгляд справи по суті відкладено на 16.10.2023.

В судове засідання, яке відбулося 16.10.2023, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, на адресу суду повернувся поштовий конверт скерований відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

В судове засідання, 16.10.2023, представник третьої особи не з`явився, проте в попередньому судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у письмових поясненнях.

Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 16.10.2023 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Львівська міська рада (надалі позивач) звернулася в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства Спецсистемсервіс (надалі відповідач) про стягнення 223 990, 63 грн заборгованості з орендної плати за землю за договором від 01.03.2016 № С-4271.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем у період з 01.07.2020 по 30.05.2022 умов договору оренди землі № С-4271 у частині внесення орендної плати за землю, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість в сумі 173 134, 04 грн.

У зв`язку з порушенням строків оплати орендних платежів, відповідачу нараховано інфляційні втрати в сумі 41 571, 94 грн, три проценти річних в сумі 7 131, 15 грн та пеню в сумі 2 153, 50 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення вище вказаних сум.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не надав.

Позиція третьої особи.

В письмових поясненнях третя особа зазначила, що за період користування земельною ділянкою з 01.07.2020 - 30.05.2022 відповідач не виконує умови договору оренди землі № С-4271, що стосуються сплати орендної плати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем, у розмірі 173 134, 04 грн, чим порушено норми чинного законодавства України та права Львівської міської ради як орендодавця земельної ділянки. Вказаними діями відповідача щодо несплати орендної плати за землю порушується право територіальної громади на своєчасне надходження коштів до міського бюджету. Факт наявності заборгованості у відповідача за договором оренди землі підтверджується довідкою Управління адміністрування місцевих та залучених фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради про наявну заборгованість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси, які знаходяться в межах України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права власності на землі комунальної власності згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють їх від імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені конституцією та іншими законами.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до частини 2 статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Як встановлено судом, 19 березня 2015 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 4500 Про затвердження ПП Спецсистемсервіс проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на вул. Боднарській, 14-16 (надалі ухвала).

Згідно вказаної ухвали, 01 березня 2016 року між сторонами у справі укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Львівській міській раді 01.03.2016 року за №С-4271, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі С-4 вчинено запис.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі зазначеного договору за Приватним підприємством Спецсистемсервіс зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:08:001:0098, яка розташована у м. Львові на вул. Боднарській, 14-16 площею 0,0786 га.

Відповідно до п.1 та п.2 договору, орендодавець - Львівська міська рада надає, а орендар - Приватне підприємство Спецсистемсервіс приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 4610136800:08:001:0098, яка розташована у м. Львові на вул. Боднарській, 14-16 площею 0,0786 га для завершення будівництва будівлі та її обслуговування.

Договір оренди землі, згідно п. 8 договору, укладено строком на 10 (десять) років до 19 березня 2025 року.

Пунктом 5 договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 1 741 068 грн. 60 коп. (один мільйон сімсот сорок одна тисяча шістдесят вісім гривня 60 копійок).

Згідно п.9 договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 52 232, 06 грн (п`ятдесят дві тисячі двісті тридцять дві гривні 06 коп.) в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п.10 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або змін договору оренди чи продовження його дії.

Орендодавець, відповідно п. 28 договору має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 41 договору).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України Про оренду землі).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України Про оренду землі).

Статтею 21 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельної ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди .

Стаття 24 Закону України Про оренду землі визначає права та обов`язки орендодавця, зокрема: орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

У відповідності до п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір оренди землі є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже, в силу положень статті 179 Господарського кодексу України, статей 204, 629 Цивільного кодексу України породжує для його сторін відповідні права та обов`язки, зокрема право Львівської міської ради, як орендодавця, отримати орендну плату та обов`язок Приватного підприємства Спецсистемсервіс, як орендаря, сплатити цю плату у визначені договором розмірі та строки.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач взятих на себе зобов`язань з оплати орендних платежів за період з 01.07.2020 по 30.05.2022 у встановлений договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за вказаний період на загальну суму 173 134, 04 грн.

Докази сплати відповідачем до міського бюджету 173 134, 04 грн орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:08:001:0098 за спірний період відсутні, таким чином відповідач порушив право позивача на своєчасне отримання цієї орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач належних доказів на спростування зазначених обставин не подав, доказів сплати орендних платежів на суму 173 134, 04 грн до матеріалів справи не долучив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву не подав.

Порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом стягнення з відповідача на користь Львівської міської ради 173 134, 04 грн заборгованості з орендної плати за землю.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки;

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно часини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п. 14 договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення заборгованості або на день її (її частини) погашення (залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою) несплаченої суми за кожний день прострочення.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути пеню на загальну суму 2 153, 50 грн, інфляційні втрати на загальну суму 41 571, 94 грн та три проценти річних на загальну суму 7 131, 15 грн.

Судом перевірено розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат і встановлено, що вказані нарахування проведено вірно, отже позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 124, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Спецсистемсервіс (81652, м. Новий Розділ (пн) Львівської області, вул. Винниченка, 29/8, код ЄДРПОУ 38505123) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) суму в розмірі 227 350, 49 грн, з яких:

- 173 134, 04 грн суму боргу;

- 41 571, 94 грн інфляційне збільшення;

- 7 131, 15 грн 3 % річних;

- 2 153, 50 грн пеню;

- 3 359, 86 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 23 жовтня 2023 року.

Суддя Манюк П.Т.