Рішення

від 26.10.2023 по справі 922/3318/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2023м. ХарківСправа № 922/3318/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу

за позовом Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" до Колективне підприємство Харківського міського фонду сприяння та розвітку "МД-Сервіс" про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Колективне підприємство Харківського міського фонду сприяння та розвитку "МД-Сервіс":

- заборгованість за невиконання зобов`язань за Договором-1 по оплаті теплової енергії в сумі 221 367,34 грн. за період: січень 2022; лютий 2022; березень 2022; квітень 2022; листопад 2022: грудень 2022; січень 2023; лютий 2023; березень 2023; квітень 2023;

- заборгованість за абонентську плату за спожиту теплову енергію за Договором-1 в сумі 83,10 грн. за період: грудень 2022 квітень 2023;

- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за Договором-2 в сумі 186,75 грн. за період: лютий квітень 2023.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 24.07.2023 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/3318/23 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою від 26.07.2023 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами наданими сторонами.

Відповідачу відповідна ухвала суду була надіслана в межах строку, встановленогоГосподарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

25.09.2023 судом було повторно направлено ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу відповідача, відомості про яку містяться в ЄДРПОУ, яка була повернута поштовою установою з відміткою від 06.10.2023 "адресат відсутній"

Також, 25.09.2023, судом було опубліковано повідомлення на сайті Судової влади про розгляд зазначеної справи.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався. Про розгляд справи Господарським судом Харківської області обізнаний.

Відповідно до ч. 9ст.165 ГПК України, ч.2ст.178 ГПК Українивизначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановленихГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Відповідно дост. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 73 ГПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

За змістом ч. ч. 1 - 3ст. 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч. 1ст. 76 ГПК Українивизначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 77 (допустимість доказів)ГПК Україниобставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістомст. 79 ГПК Українинаявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Визначенийст. 79 ГПК Українистандарт доказування підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з уведенням у дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньої кількості доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту ст.79 ГПК Українисвідчить, що на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Підставою звернення позивача до суду, як стверджує позивач, стала наявність заборгованості у відповідача за невиконання зобов`язань за Договором-1 по оплаті теплової енергії в сумі 221 367,34 грн. за період: січень 2022 - квітень 2023; заборгованості за абонентську плату за спожиту теплову енергію за Договором-1 в сумі 83,10 грн. за період: грудень 2022 квітень 2023 та заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за Договором-2 в сумі 186,75 грн. за період: лютий квітень 2023.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 1, в яке постачалася теплова енергія позивачем, розташоване в житловому будинку, і починаючи з 01.12.2021 послуга з постачання теплової енергії надавалася Колективному підприємству Харківського міського фонду сприяння та розвитку "МД-Сервiс" (далі вiдповiдач) за цією адресою на підставі договору-1. Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.

При цьому, позивачем не зазначено в які саме нежитлові приміщення, розташовані в будинку за адресою Бакуліна, 1, поставлялася теплова енергія відповідачу.

Згідно частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України вiд 08.09.2021 N 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.2 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» (далі - позивач) www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір-1).

Договір-1 є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021. Договір-1 укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором складається з: плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, що визначено відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Дослідивши положення Договору-1, на який посилається позивач, суд встановив:

- відповідно до положень п. 51 Договору-1 він набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

- вiдповiдно до п. 4 Договору-1 фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору), є вчинення споживачем будь-яких дiй, якi свiдчать про його бажання укласти договiр, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Тобто, факт отримання саме Відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальні періоди 2021-2022; 2022-2023 є фактом приєднання Відповідача до умов Договору-1 (акцептування договору).

Однак, позивачем не подано суду належних доказів з яких би судом було встановлено факт приєднання саме Відповідача до Договору-1, не підтверджено, що саме Відповідач був споживачем цих послуг, не подано доказів й вчинення саме Відповідачем будь-яких дiй якi свiдчать про його бажання укласти договiр (зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання), не подано доказів сплати Відповідачем рахунка за надану послугу, як і не доведено самого факту отримання послуги Відповідачем.

Так, позивач вказує, що факт отримання Відповідачем теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваних сезонів, відомостями обліку споживання теплової енергії.

Однак слід зазначити, що до споживачів послуг теплопостачання відносяться фізичні/юридичні особи - власники жилих/нежилих приміщень, відповідне обладнання яких приєднане до внутрішньобудинкових систем (Постанова ВП ВС від 6 листопада 2018 року по справі № 904/7024/17).

Будь-яких доказів зареєстрованого за відповідачем нерухомого майна у житловому будинку 1 по вул. Бакуліна в м. Харкові позивачем суду не надано, як не надано доказів використання Відповідачем на інших підставах приміщень за цією адресою.

Згідно копій актів, які були подані позивачем до позовної заяви, про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваних сезонів, складених без участі представника відповідача, в переліку споживачів, розташованих у житловому будинку 1 по вул. Бакуліна в м. Харкові значаться:

- КП "Жилкомсервіс"

- КП "Жилкомсервіс" (оренда)

- ТОВ "Гаскет - Груп"

- Східне Міжрегіональне управління Міністерства Юсти

- Колективне підприємство Харківського міського Фонд

- ФОП Голіченко В.Г.

- АТ "Мегабанк"

Однак, з назви - "Колективне підприємство Харківського міського Фонд" суд не може однозначно погодитись з тим, що це саме Відповідач у справі - Колективне підприємство Харківського міського фонду сприяння та розвитку "МД-Сервіс", а не будь-яка інша юридична особа, документів же на підтвердження цього факту Позивачем надано не було.

Більш того, відповідно до інформації, отриманої за запитом суду з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - відсутні дані про будь-яке зареєстроване за Відповідачем нерухоме майно у житловому будинку 1 по вул. Бакуліна в м. Харкові

За таких підстав, за наявними в справі матеріалами у суду відсутні докази того, що саме Відповідач є споживачем теплової енергії за Договором-1 у житловому будинку 1 по вул. Бакуліна в м. Харкові.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено факт приєднання Відповідача до умов Договору-1 щодо отримання послуг постачання теплової енергії від Позивача у житловому будинку 1 по вул. Бакуліна в м. Харкові та, відповідно й споживання цієї послуги, а тому вимоги про стягнення заборгованості за Договором-1 по оплаті теплової енергії в сумі 221 367,34 грн. за період: січень 2022; лютий 2022; березень 2022; квітень 2022; листопад 2022: грудень 2022; січень 2023; лютий 2023; березень 2023; квітень 2023 та заборгованість за абонентську плату за спожиту теплову енергію за Договором-1 в сумі 83,10 грн. за період: грудень 2022 квітень 2023 є необґрунтованими.

Щодо отримання відповідачем від позивача послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (Договір-2), який опублікований на офіційному сайті позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022.

Відповідно до положень пункту 30 Договору-2, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до п. 4 Договору-2, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору), є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договiр, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого вiд виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність доказів того, що Відповідач у спірний період був споживачем послуг за Договором-1, а в матеріалах справи відсутні будь-які інші належні докази того, що відповідач є споживачем послуг за Договором-2, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу за надані послуги технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання будинку 1 по вул. Бакуліна в м. Харкові є також необґрунтованими.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.

При цьому, зважаючи на те, що 24.02.2022 Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 15.11.2023 (Закон України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 27.07.2023 №3275-ІХ).

Відповідно до ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові та необхідності належного повідомлення учасників справи про розгляд заяви та надання можливості позивачу підготувати свою позицію щодо заяви відповідача, суд вийшов за межі строків, встановлених ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями124,129-1 Конституції України, статтями1,4,5,20,73,74,76-79,86,126,129,185,191,192, ст. ст.236-239Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи покласти на позивача.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу Українирішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Учасники справи:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (адреса реєстрації: 61037, м. Харків, вул. Мефодієвська, 11; код ЄДРПОУ 31557119).

Відповідач - Колективного підприємства Харківського міського фонду сприяння та розвітку "МД-Сервіс" (адреса реєстрації: 61166, м. Харків, пр-т Науки, 17; код ЄДРПОУ 24671437).

Повне рішення складено "26" жовтня 2023 р.

СуддяС.А. Прохоров