Ухвала

від 20.11.2023 по справі 922/3318/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

20 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/3318/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Россолов В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вх. №2438 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2023 у справі № 922/3318/23,

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до Колективного підприємства Харківського міського фонду сприяння та розвітку "МД-Сервіс"

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.10.2023 у справі № 922/3318/23 в позові відмовлено повністю.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" з відповідним рішенням суду не погодилось, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, суддя доповідач дійшов висновку про залишення її без руху з таких підстав.

Приписами статті 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що справляється з апеляційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 3989,47 грн з урахуванням коефіцієнту 0,80.

Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме до скарги не додано документ, що підтверджують сплату судового збору.

Таким чином, з боку апелянта не надано доказів сплати судового збору у розмірі 3989,47 грн.

Разом з тим, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано складним майновим станом.

Розглянувши вказане клопотання суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, апелянт не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

"Право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи вищевикладене, суддя доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні клопотання Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2.Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2023 у справі № 922/3318/23 залишити без руху.

3.Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" встановити строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали. У вказаний строк заявником має бути надано суду: докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3989,47 грн.

4.Роз`яснити апелянтові, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянтові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Россолов