Постанова

від 25.10.2023 по справі 495/7508/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5998/23

Справа № 495/7508/21

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.,

з участю секретаря Виходець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Перша чарівна скриня» на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2023 року про закриття провадження, постановлену під головуванням судді Прийомової О.Ю., повний текст ухвали складений 25 квітня 2023 року, у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перша чарівна скриня» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2021 року товариство зобмеженою відповідальністю«Перша чарівнаскриня» (даліТОВ«Перша чарівна скриня») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Під час розгляду справи адвокат Халдай І.В., представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про закриття провадження у справі.

В обґрунтування заяви представник зазначив, що спірні правовідносини між сторонами виникли відповідно до укладеного між ними договору № О-98/20 від 28 квітня 2020 року, згідно умов якого даним договором сторони узгоджують порядок співпраці щодо господарських правовідносин між сторонами щодо поставки товару та передачі обладнання в оренду, які визначені цим договором.

З умов укладеного між сторонами договору вбачається, що він є правочином у сфері господарської діяльності (п. 1.2, розділу 6, розділу 8 та інші умови).

Відповідач є фізичною особою-підприємцем і укладений між сторонами договір фактично є правочином у сфері господарської діяльності, а тому спори щодо виконання цього договору повинні вирішуватися саме господарським судом за встановленою законом підсудністю.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2023 року заява представника відповідачаадвоката ХалдайІ.В. прозакриття провадженняу справіпо цивільнійсправі запозовом ТОВ «Перша Чарівна скриня» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків задоволена.

Провадження у справі закрито.

Роз`яснено ТОВ «Перша Чарівна скриня» право звернення з позовом до Господарського суду Одеської області.

Не погодившисьзухвалоюсуду,ТОВ «Перша Чарівна скриня», звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що справа підлягає розгляду в господарському суді, оскільки договір був укладений з фізичною особою, а не з фізичною особою підприємцем.

Відзиву до суду надано не було.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу від 04 травня 2023 року визначений склад колегії суддів під головуванням судді Пузанової Л.В. для розгляду справи (а.с. 158).

Ухвалою Одеськогоапеляційного судвід 29травня 2023року провадженняу справіза апеляційноюскаргою ТОВ«Перша чарівна скриня» було відкрито (а.с. 162).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 16 червня 2023 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С., для подальшого розгляду, у зв`язку із достроковим закінчення відрядження судді Херсонського апеляційного суду Пузанової Л.В., згідно з рішенням Вищої ради правосуддя № 567/0/15-23 від 30 травня 2023 року (зі змінами, відповідно до рішення № 572/0/15-23 від 31 травня 2023 року) (а.с. 165).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 30 червня 2023 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. зі складом колегії суддів, з урахуванням навантаження на суддів Одеського апеляційного суду (а.с. 167).

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 24липня 2023року цивільнасправа заапеляційною скаргоюТОВ«Перша чарівна скриня» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 25 жовтня 2023 року (а.с. 168).

ОСОБА_1 , її представники в судовезасідання,призначенена 25 жовтня 2023 року не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 172-174).

Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, явка яких не визнавалась судом обов`язковою.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 , представника ТОВ «Перша чарівна скриня», перевіривши доводи апеляційної скарги,дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно дост.375 ЦПК України,суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що договір № О-98/20 від 28 квітня 2020 року є правочином, укладеним для забезпечення виконання господарських зобов`язань, а оскільки відповідач є фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована 15 травня 2019 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про закриття провадження, з роз`ясненням позивачу право звернення до господарського суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Згідно п. 1 ч. 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: (1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та (2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці.

Відповідно до п. 1 ч. 1 стаття 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Отже, підставами закриття провадження в справі є обставини, які підтверджують: 1) неправомірність виникнення процесу, 2) неможливість його подальшого продовження, 3) недоцільність його продовження.

Судом встановленота зматеріалів справивбачається,що ТОВ«Першачарівна скриня» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Під час розгляду справи, адвокат Халдай І.В., представник ОСОБА_1 звернувся до судуз заявоюпро закриттяпровадження усправі,посилаючись нате,що спірніправовідносини міжТОВ«Перша чарівна скриня» та ОСОБА_1 виникли відповідно до укладеного між ними договору № О-98/20 від 28 квітня 2020 року, згідно умов якого він є правочином у сфері господарської діяльності.

Судом обґрунтовано прийнято до уваги, що спірні правовідносини між сторонами виникли відповідно до укладеного між ними договору № О-98/20 від 28 квітня 2020 року, згідно умов якого даним договором сторони узгоджують порядок співпраці щодо господарських правовідносин між сторонами щодо поставки товару та передачі обладнання в оренду, які визначені цим договором.

З умов укладеного між сторонами договору вбачається, що він є правочином у сфері господарської діяльності.

З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, дата реєстрації 15 травня 2019 року, види діяльності: роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Тож, визначеною нормою статті господарсько-процесуального законодавства визначено суб`єктний склад учасників судочинства, що мають право отримання захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а саме це: юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Між тим, пріоритетним для розмежування даної категорії справ є не визначений суб`єктний склад, а здебільшого предмет спору.

Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

За ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями.

Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені ст. 20 ГПК України.

Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями.

Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.

Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18).

На підставі викладеного, суд враховуючи предмет заявлених вимог, обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі в. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Перша Чарівна скриня» про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що справа підлягає розгляду в господарському суді, оскільки договір був укладений з фізичною особою, а не з фізичною особою-підприємцем,колегія суддівзалишає беззадоволення,оскільки предметомдоговору єспівпраця щодогосподарських відносин(п.1.1.умов договору),а договір булоукладено з ОСОБА_1 ,яка здійснювалагосподарську діяльністьдля отриманняприбутку,та є фізичною особою підприємцем, а з укладеного між сторонами договору вбачається, що він є правочином у сфері господарської діяльності.

Одночасно,апеляційний судзвертає увагуна те,що заположеннями ч.ч.1-4ст.12ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 368,374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Перша чарівна скриня» залишити без задоволення.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26 жовтня 2023 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

В.В. Кострицький

---

Н.В. Стахова