Ухвала

від 25.10.2023 по справі 759/20542/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/6417/23

ун. № 759/20542/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , особи щодо майна якої вирішується питання про арешт: ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023110000000342 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2023 року слідчий слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_3 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023110000000342.

Клопотання обґрунтоване наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста 4 відділу досліджень та розслідувань Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підозрюється у вчиненні корупційного злочину за наступних обставин.

У 2022 році Ірпінською міською радою оголошено тендерну закупівлю «Код ДК 021:2015 90910000-9 послуги з прибирання приміщень та прибудинкових територій будівель КНП «Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області на 2023 рік», ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2022-12-21-007138-а.

Участь в тендері приймало ТОВ «АЙ.ТІ.ЕС.52» (ідентифікаційний код юридичної особи 41776000), директором якого є ОСОБА_6 .

Тендерну закупівлю скасовано замовником і фактично проведено не було.

18.07.2023 головою відділення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_7 надіслано вимогу № 60-02/3146 до ТОВ «АЙ.ТІ.ЕС.52» про надання інформації.

Директор ТОВ «АЙ.ТІ.ЕС.52» ОСОБА_6 листом від 03.08.2023 №б/н надав інформацію та копії документів, але на думку Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України документи були надані не в повному обсязі, тому направлено лист від 09.08.2023 № 60/-02/3442 з роз`ясненням на відповідні норми законодавства щодо обов`язку товариства надати інформацію, а також вказали додаткові документи та інформацію, які їм потрібно надати. 25.08.2023 ТОВ «АЙ.ТІ.ЕС.52» надано відповідь на лист, проте Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України врахувало дану відповідь, як відмову надання інформації та копій документів.

20.09.2023 Адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановлено Розпорядження№60/83-рп/к щодо початку розгляду справи №304/60/83-рп/к.23 за ознаками вчинення ТОВ «АЙ.ТІ.ЕС.52» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України за підписом начальника відділу організаційної роботи ОСОБА_8 .

Після чого, у ОСОБА_9 в період часу з 20.09.2023 по 04.10.2023 більш точні дата та час не встановлені виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-яких дій з використанням наданого йому службового становища поєднане з вимаганням такої вигоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 04.10.2023 о 14 год. 35 хв. в парку Миколи Зерова розташованому проспект Повітрофлотський м. Київ, повідомив директору ТОВ «АЙ.ТІ.ЕС.52» ОСОБА_6 , що для того, щоб уникнути штрафних санкцій за порушення антимонопольного законодавства йому необхідно надати йому неправомірну вигоду в сумі 8000 доларів США, за вказану суму він при проведенні перевірки діяльності ТОВ «АЙ.ТІ.ЕС.52» не виявить порушень вказаним підприємством антимонопольного законодавства, на що останній погодився, у разі ненадання неправомірної вигоди на ТОВ «АЙ.ТІ.ЕС.52» ним будуть задокументовані порушення ТОВ «АЙ.ТІ.ЕС.52» норм антимонопольного законодавства, що в подальшому буде підставою на накладення штрафних санкцій на підприємство.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 13.10.2023 о 12 год. 30 хв. в парку Миколи Зерова (проспект Повітрофлотський м. Київ), діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 4000 доларів США за не виявлення порушень норм антимонопольного законодавства при перевірці діяльності ТОВ «АЙ.ТІ.ЕС.52».

Після чого повідомив ОСОБА_6 , що чекає другу частину суми озвученої ним на попередній зустрічі 19.10.2023.

Так, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 19.10.2023 о 14 год. 00 хв. в парку Миколи Зерова розташованому проспект Повітрофлотський м. Київ діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 4000 доларів США за не виявлення порушень норм антимонопольного законодавства при перевірці діяльності ТОВ «АЙ.ТІ.ЕС.52».

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-яких дій з використанням наданого йому службового становища поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

19.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

19.10.2023 слідчим СУ ГНУП в Київській області ОСОБА_10 на вулиці в парку «Миколи Зерова» що знаходиться за адресою: м. Київ, Солом`янська площа в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час особистого обшуку якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone» моделі «13 Pro max», блакитного кольору, із сім-карткою оператору «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_1 та упаковано до спец пакету № КІV3112895 із підписами учасників слідчої дії, перепустку «Антимонопольний комітет України» «Центральний апарат» №632, яка запакована до спец пакету № КІV3112892 із підписами учасників слідчої дії, предмети схожі на грошові кошти різного номіналу у сумі 9371 грн та 4005 доларів США, 100 євро які запаковані до спец пакету № 7143481 із підписами учасників слідчої дії

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 233 КПК України 19.10.2023 до постановлення ухвали слідчого судді, слідчим СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_11 проведено обшук у квартирі, де проживає ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено купюри зовні схожі на гривню у сумі 110 200 грн які запаковані до спец пакету № WAR1293272.

19.10.2023 постановою слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_11 вищевказані речі визнано речовими доказами.

У судовому засіданні ОСОБА_4 щодо майна якого вирішується питання про арешт та його захисник ОСОБА_5 заперечують проти накладення арешту на майно, обґрунтовуючи відсутністю розумної підозри, відсутністю належності вилучених грошових коштів до кримінального провадження та відсутністю підстав для проведення несанкціонованого обшуку в порядку ч.3 ст. 233 КПК України в ході якого вилучено грошові кошти. Окрім того, вказують на порушення строків звернення слідчого до слідчого судді із даним клопотанням.

У судовому засіданні слідча ОСОБА_3 просить задовольнити клопотання та накласти арешт на майно, посилаючись на визнання його речовим доказом у кримінальному провадженні №42023110000000342.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 23.10.2023 р. (ун.№759/20534/23) обшук квартири АДРЕСА_2 , проведений 19.10.2023 р. слідчим СУ ГУ НП у Київській області ОСОБА_11 , визнано законним.

Відповідно до ч. 5ст. 171 КПК Україниу разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно доч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Санкція ч.3 ст. 368 КК України передбачає конфіскацію майна як виду покарання.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.3ч.2ст.170 КПКУкраїни, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п.3ч.2ст.170 КПКУкраїни; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Підставою для накладення арешту на вищевказане майно, яке належить підозрюваному є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.

Метою накладення арешту відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення конфіскації майна як виду покарання та запобігання можливості його відчуження, оскільки останній усвідомлюючи, наявність достатніх доказів для доведення його вини у вчиненому ним кримінальному правопорушенні та реальність покарання, може здійснити дії спрямовані на його знищення, перетворення, до прийняття судом відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 19.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно допрактики Європейськогосуду зправ людини,вимога розумноїпідозри передбачаєнаявність доказів,які об`єктивнозв`язуютьпідозрюваного зпевним злочиномі вонине повиннібути достатніми,щоб забезпечитизасудження,але маютьбути достатніми,щоб виправдатиподальше розслідуванняабо висуненнязвинувачення. Врішенні Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук та Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 рокутермін "обґрунтованапідозра"означає,що існуютьфакти абоінформація,які можутьпереконати об`єктивногоспостерігача втому,що особа,про якуйдеться,могла вчинитиправопорушення.Вказана позиціявідображена,зокрема йв рішенніСуду від30серпня 1990року усправі "Фокс,Кемпбелл іГартлі протиСполученого Королівства".

З матеріалів кримінального провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_4 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368КК України, санкція якої передбачає у тому числі конфіскацію майна.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_4 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Окрім того, майно, на яке просить накласти арешт слідчий, є грошовими коштами, а тому існує обґрунтований ризик його знищення, перетворення задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.

Згідно зі ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Малама проти Греції", "Україна-Тюмень проти України", "Спорронг та Льонрот проти Швеції" констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

В даному випадку втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном в цьому випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

Наразі потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Таким чином, при вирішенні питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження у зв`язку із чим слідчий суддя вбачає можливість у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 170-175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023110000000342 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на майно грошові кошти у розмірі 110 200 грн., які виявлені та вилучені 19.10.2023 р. під час проведення обшуку у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовує ОСОБА_4 для свого проживання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1