Рішення

від 12.11.2007 по справі 38/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/283

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.11.07 р.                                                                               Справа № 38/283                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О. при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецький металопрокатний завод” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виставочний центр”  м. Донецьк

про стягнення  12 625грн.85коп.

за участю

представників сторін:

від позивача : Хмара М.О.  пров. юрисконсульт за дов. № 61/юр-258 від 27.09.2007р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецький металопрокатний завод”                м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виставочний центр” м. Донецьк про стягнення                                       12 625грн.85коп., із яких: несплата грошових коштів у сумі 9 071грн.08коп., пеня у розмірі 1526грн.76коп., збитки від інфляції 1559грн.47коп, 3% річних 468грн.54коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений договір комісії №61/03-04/16 від 30.03.2004р.

22.10.2007р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій  області від 16.10.2007р. № 22-15/3219, відповідно до якого відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-виставочний центр” м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 24158378) за адресою: 83059, м. Донецьк, вул.Складська,5. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

24.10.2007р. на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшов лист, в якому він просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи та лист, в якому позивач просить суд залучити до матеріалів справи довіреність на представника №61/юр-258 від 27.09.2007р., які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

30.10.2007р. на адресу господарського суду від позивача надійшов лист №61/юр-1026 від 26.10.2007р., в якому він просить суд в резолютивній частині позовної заяви читати так: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виставочний центр” на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький металопрокатний завод” на розрахунковий рахунок №26001198001531 в ДФ ВАТ “Кредитпромбанк” м. Донецьк , МФО 335593 суму 12625,85грн., в тому числі суму заборгованості за отриману продукцію 9071,08грн...” і далі по тексту. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Відповідач представив суду відзив від 05.11.2007р. № 1,  в якому просить суд відкликати позовну заяву, оскільки в рахунок погашення заборгованості була відвантажена продукція на суму 3342,26грн., а сума в розмірі 4522,38грн. в позовної заяві із залишку боргу не списана.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

12.11.2007р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява, в якої останній просить суд стягнути з відповідача  суму 6 576грн.71коп., збитки від інфляції у сумі 1559грн.47коп. та 3% річних у сумі 468грн.54коп., яка судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

12.11.2007р. позивач у судовому засіданні звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи, в якої просить суд вважати суму заборгованості у розмірі 4548,70грн. у зв'язку з частковим погашенням боргу, та перераховує 3% річних, які складають за період з 03.02.2006р. по 11.09.2007р. – 218грн.71коп. та інфляційні за той же період – 899грн.27коп. Від заявленої в позові пені у розмірі 1 526грн.76коп. відмовляється, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням 3% річних та інфляційних, а всього    5 666грн.68коп.

          Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

                                             ВСТАНОВИВ:

30.03.2004р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецький металопрокатний завод” м. Донецьк (за договором – постачальник, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-виставочний центр” м. Донецьк             ( за договором – реалізатор, далі – відповідач) було укладено договір №61/03-04/16, згідно п.1.1 якого реалізатор зобов'язувався  за дорученням постачальника здійснювати угоди з продажу продукції, яка є власністю постачальника, в асортименті та по ціні не менш встановленої постачальником в видатковій накладній, а реалізатор самостійно та за свій рахунок реалізує продукцію третім особам (п.1.2)

Відповідно до п.3.1 постачальник зобов'язується передати продукцію на реалізацію протягом  10 календарних днів  з моменту підписання даного договору, а в подальшому по отриманню заявки від реалізатора на наступну партію продукції, протягом 10 днів з моменту отримання такої заявки.

Пунктом 6.4  сторони передбачили, якщо продукція не буде реалізована протягом 3 (трьох) місяців з моменту передачі на реалізацію, реалізатор зобов'язаний за угодою з постачальником придбати продукцію у свою власність, сплативши її повну вартість, або повернути постачальнику за вимогою останнього.

Договір набирає чинності з моменту його укладання сторонами та діє до 31.12.2004р.  

Остання передача продукції була здійснена позивачем 02.11.2005р., що підтверджено накладними на відвантаження товару від 02.11.2005р. № 1013, №1014, рахунками-фактурами від 02.11.2005р. №1013, №1014 та довіреністю від 27.10.2005р. серії ЯЛА №209836 на ім'я  Будко В.Ф.

На адресу відповідача  21.05.2007р. за №61/юр-0521Т позивачем була направлена претензія, в якої останній пропонував відповідачу погасити до 22.06.2007р. заборгованість у розмірі 9 071грн.55коп. Однак відповіді на заявлену претензію отримано не було.

13.06.2007р. та 16.06.2007р. відповідачем  було відвантажено позивачеві товару  на загальну суму 4 522грн.38коп., що підтверджено видатковими накладними № ТЦ-0000039 від 13.06.2007р. та №ТЦ-0000041.

Таким чином, до теперішнього часу відповідачем залишилась не сплаченою поставлена продукція відповідно договору  у сумі 4 548грн.70коп., яку позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути  з відповідача.

Від заявленої в позові пені у розмірі 1 526грн.76коп.  позивач відмовився.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, інфляційних у розмірі 899грн.27коп. та  3% річних у розмірі 218грн. 71коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір від 30.03.2004р. №61/03-04/16, накладні №1013 від 02.11.2005р., №1014 від 02.11.2005р., рахунки-фактури №1013 від 02.11.2005р. №1014 від 02.11.2007р., довіреність №209836 серії ЯЛА від 27.10.2007р.,   претензію №61-юр-0521Т від 21.05.2007р., розрахунок ціни позову, заяву про зменшення позовних вимог від 12.11.2007р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву №1 від 05.11.2007р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів      абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов”язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати

майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлену продукцію на суму 4 548грн. 70коп., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі   218грн.71коп.  та інфляційних збитків у розмірі 899грн.27коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення пені у розмірі             1 526грн.76коп.  та припиняє провадження у частини цих вимог.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.  

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 205, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, п.4 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецький металопрокатний завод” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виставочний центр” м. Донецьк про стягнення 5 666грн.68коп., із яких: сума заборгованості за отриману продукцію у розмірі 4 548грн.70коп., збитки від інфляції 899грн.27коп та 3% річних 218грн.71коп., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виставочний центр” м. Донецьк (83059, м. Донецьк, вул.Складська,5, р/р 26006980731 в ОФ “УСБ” м. Донецьк, МФО 334011, ЄДРПОУ 24158378) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький металопрокатний завод” м. Донецьк (83007, м. Донецьк, вул.Новоросійська,13,  р/р 26001198001531 в ДФ ВАТ “Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593, ЄДРПОУ 05838512) заборгованість за отриману продукцію в розмірі 4 548грн.70коп., інфляційні в розмірі 899грн.27коп., 3 % річних в сумі  218грн. 71коп. (всього  5 666грн.68коп.), держмито у сумі 126 грн. 26 коп.  та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Припинити провадження у справі стосовно стягнення з відповідача пені у сумі               1 526грн.76коп.  

Рішення оголошено у судовому засіданні 12.11.2007р.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі