Рішення

від 29.09.2023 по справі 160/19014/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року Справа № 160/19014/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/19014/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро (вул. Царичанська, буд. 168, смт. Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровська область, 51000, ідентифікаційний код юридичної особи 36710304) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, проспект Олександра Поля, 57, м. Дніпро, ідентифікаційний код юридичної особи 43968079) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. №16913/23), просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.07.2023 №12754 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код юридичної особи 43968079) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро (ідентифікаційний код юридичної особи 36710304) з переліку ризикових платників податків.

Крім того, позивач просить встановити судовий контроль в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов`язання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код юридичної особи 43968079) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення заяви про забезпечення позову (вх. №16925/23), просить:

- зупинити дію рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2023 №12754 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро (ідентифікаційний код юридичної особи 36710304) пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримав рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.07.2023 №12754. Відповідно до даного рішення позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. У якості підстав віднесення підприємства до ризикових в рішенні зазначено про придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку та постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Тобто, підставою для віднесення позивача до ризикових платників податків слугувала невідома податкова інформація, що стосується контрагентів(та). Іншої інформації, яка давала б можливість ідентифікувати підставу для віднесення позивача до ризикових підприємств, в чому вона полягає та яке відношення вона має до підприємства позивача в рішенні відповідачем не зазначено. Позивач не погоджується з означеним рішенням та вважає його таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, порушує права позивача, а отже підлягає скасуванню, як протиправне.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро про забезпечення позову у справі №160/19014/23 задоволено. Зупинено дію рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2023 №12754 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро (ідентифікаційний код юридичної особи 36710304) пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у задоволенні клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 160/19014/23 відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у задоволенні заяви представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про роз`яснення ухвали про забезпечення позову від 31.07.2023 у справі №160/19014/23 відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про вихід зі спрощеного провадження у справі №160/19014/23 відмовлено.

17.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №70492/23), в обґрунтування якого останній зазначив, що Комісією Східного міжрегіонального управління ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), у відношенні ТОВ АБК Дніпро прийнято рішення №12754 від 21.07.2023 про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку.

Відповідач зазначив, що позивач здійснює господарську діяльність з контрагентами, щодо яких прийнято рішення про відповідність платника критеріям ризиковості, а саме: здійснено придбання води Куяльник, Свалява, Поляна Квасова у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце податкового обліку 2301.ГУ ДПС у Черкаській області; вид діяльності 46.34 оптова торгівля напоями; основні засоби відсутня інформація; чисельність 402 особи. Включено до реєстру ризикових 07.07.2023 на підставі рішення №45462 (код податкової інформації) 15 постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів; здійснено реалізацію води Петриківська, напою безалкогольного енергетичного у ТОВ Актив Компані (код ЄДРПОУ 40209490; місце податкового обліку 2659. ГУ ДПС у м. Києві (Шевченківський р-н м. Києва); вид діяльності 56.29 постачання інших готових страв, чисельність 113 осіб, основних засобів на 4896 тис. гривень. Включено до реєстру ризикових 05.01.2023 на підставі Рішення №2178: наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій: у ТОВ Актив Компані не здійснює придбання супутніх послуг (транспортування, зберігання тощо) в достатніх обсягах. ТОВ Актив Компані без наявної розумної економічної причини оформлювало придбання великої кількості свинини, ковбас, хлібобулочних виробів, вершкового масла, цукру, які у подальшому не реалізовувались.

Крім того, відповідач зазначив, що за результатами проведених протягом 2022 року та першого півріччя 2023 року контрольно-перевірочних заходів ТОВ АБК Дніпро (код ЄДРПОУ 36710304), контролюючим органом систематично виявлялися порушення платником податків вимог законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів. Так, фактичною перевіркою, що тривала з 16.06.2022 по 24.06.2022, встановлено виробництво 5 тис. пляшок фальсифікованого марочного коньяку (накладено штрафні санкції на загальну суму 3,519 млн грн), зберігання продукції (319 тис. шляшок) в місцях, не внесених до Єдиного реєстру (накладено штрафні санкції на загальну суму 17,8 млн грн), зберігання 3,4 тис пляшок алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку (накладено штрафні санкції на загальну суму 0,437 млн грн, немарковану продукцію вилучено). На підставі встановлених фактів анульовані ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та виробництва алкогольних напоїв (відповідно до рішень суду про забезпечення позову, дія розпоряджень про анулювання ліцензій була зупинена). 28.12.2022 у взаємодії з правоохоронними органами виявлено та вилучено контрафактну продукцію, а саме: понад 60 пластикових каністр об`ємом 5 літрів з спиртовмісною речовиною Настоянка журавлина та Горілка, понад 180 пляшок коньяку Napoleon V.S. об`ємом 0,5 л без марок акцизного податку, понад 50 пляшок горілки Петриківська об`ємом 1 літр без марок акцизного податку та понад 40 пляшок віна La Cantina об`ємом 0,75 літра без марок акцизного податку. Крім того, у ході таких заходів на території підприємства виявлено та вилучено лінію виробництва лікеро-горілчаних виробів COSTEC та підроблені марки акцизного податку в кількості 1257 шт.

Відповідач також зазначив, що з 06.03.2023 по 15.03.2023 проведено фактичну перевірку, за результатами якої встановлено відсутність діючого обладнання для виробництва спирту коньячного, а також підтверджено відсутність переробки винограду та виробництва виноматеріалів виноградних, що є обов`язковою умовою для виробництва спирту коньячного. Такою перевіркою встановлено подання звітів про обсяги виробництва та реалізації спирту з недостовірними відомостями, та як наслідок застосовані штрафні санкції на суму 272 тис грн. На підставі встановлених фактів прийняті розпорядження щодо анулювання ліцензій на виробництво спирту коньячного та виробництва алкогольних напоїв, що оскаржуються в судовому порядку.

Як вказано відповідачем, фактичною перевіркою, що тривала з 23.05.2023 по 31.05.2023 встановлено повторно факт торгівлі суб`єктом господарювання алкогольними напоями без марок акцизного податку та вжито відповідних заходів реагування. З урахуванням викладеного, відповідач наголошує на тому, що існують також ризики ухиляння ТОВ АБК Дніпро від сплати податку на додану вартість, податку на прибуток. Крім того, за результатами вивчення наданих до позовної заяви документів відповідач зазначив таке. Відповідно до товарно-транспортних накладних (далі ТТН) №2700 від 07.02.2023 та TTН №2701 від 07.02.2023 було відвантажено воду Петриківська негазована ТМ Петриківська 12 л у кількості 4628 пляшок (загальна кількість пляшок води). Але відповідно до зазначеної інформації, у кожній ТТН відсутні дані про факти прибуття, вибуття, простою. Відповідно до даних ТТН на один і той самий автомобіль виписано дві різні ТТН. Один і той самий автомобіль з причепом/напівпричепом здійснював транспортування до м. Дружківка, Донецька обл., в один і той самий день. Але, відстань від пункту навантаження до пункту розвантаження складає 310 км (4 год 52 хв), якщо рухатись легковим автомобілем по трасі Е50/м04, а якщо рухатись по трасі Е40/М03 відстань складає 457 км (6 год 10 хв). Тобто, позивачем надано дві ТТН від однієї дати, одного автомобілю, який двічі в один той самий день здійснював перевезення за межі області, що фізично неможливо здійснити на вантажному автомобілі. Таким чином, є підстави вважати про нереальність господарських операцій щодо реального постачання товару за ТТН.

Разом з тим, відповідач наголошував на тому, що відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, у період з дати винесення рішення №12754 від 21.07.2023 по 07.08.2023 включно, ТОВ АБК Дніпро складено податкові накладні, а саме: зі статусом зареєстровано у кількості 1046 шт (загальний обсяг операцій за ставкою 20% складає 37067176,09 грн, податок на додану вартість 7413435,04 грн; зі статусом реєстрацію зупинено складених розрахунків коригування на зменшення суми податкових зобов`язань у кількості 5 шт (ТОВ Євро Смарт Пауер (код ЄДРПОУ 42547705) та ПП Гуртова База (код ЄДРПОУ 44856020), за якими усього підлягають коригуванню обсяги постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковуються за основною ставкою (20%) на - 67732,6 грн, в тому числі податок на додану вартість - 12746,52 грн. Причина зупинення розрахунки коригування складені платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідач відзначив, що віднесення ТОВ АБК Дніпро до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, ніяким чином не вплинуло на можливість складання та реєстрації податкових накладних.

Крім того, відповідач зазначив, що після отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, позивач не оскаржував в адміністративному порядку до Комісії регіонального рівня рішення №12754 від 21.07.2023, не надавав документи, інформацію, які б спростовували підстави прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Лише в межах судового оскарження, ТОВ АБК Дніпро надало копії первинних документів щодо господарської діяльності по взаємовідносинам із контрагентами ТОВ Актив Компані та ФОП ОСОБА_1 . Тобто, контролюючий орган не здійснював перевірку поданих позивачем первинних документів по взаємовідносинам позивача з його контрагентами. З огляду на викладене вище, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

29.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вх. №74049/23), в яких останній підтримав позовні вимоги та зазначив, що в ході здійснення господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами: покупець ТОВ Актив Компані: господарські взаємовідносини підтверджуються договором №04/12-1 від 04.12.2022, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями; постачальник ФОП ОСОБА_1 : господарські взаємовідносини підтверджуються договором №К10182 від 12.10.2020, видатковими накладними, платіжними дорученнями. Відповідно до умов договору перевезення товару здійснювалося власними силами позивача. Наявність у позивача транспортних засобів підтверджується відомістю про наявність і технічний стан транспортних засобів і техніки, а також про громадян, які працюють на підприємстві, в установі та організації на таких транспортних засобах і техніці. Взаємовідносини між контрагентами були оформлені належним чином складеними видатковими та податковими накладними, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними. У зв`язку з відсутністю в оскарженому рішенні обґрунтованих підстав для включення позивача до переліку ризикових платників податків та незрозумілістю, в чому саме полягають доводи податкового органу позивачем надані копії документів, що підтверджують господарські взаємовідносини з ТОВ Актив Компані. Окремо позивач звернув увагу на те, що взаємовідносини позивача з ФОП ОСОБА_1 мали місце у період: червень 2023 року, в той час як рішення про ризиковість даного контрагента прийнято 07.07.2023, тобто вже після здійснення господарських операцій з позивачем. Зазначене свідчить, що на момент здійснення господарських операцій контрагент позивача не мав статусу ризикового, що, в свою чергу, вказує на відсутність взаємовідносин з придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Щодо посилання контролюючого органу на встановлені порушення за результатами перевірок позивача протягом 2022 та 2023 років, позивач зазначив, що протягом зазначеного періоду з боку контролюючого органу неодноразово здійснювалися контрольно-перевірочні заходи, за результатами яких складалися акти перевірок та виносилися рішення суб`єкта владних повноважень про застосування штрафних санкцій та анулювання ліцензій позивача. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржував їх у судовому порядку. Позивач наголошував на тому, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, відносно яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, проте, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів. Разом з тим, позивач наголошував на тому, що наділений правом на адміністративне оскарження спірного рішення, а не обов`язком, у зв`язку з чим, вважає, що немає перешкод для оскарження спірного рішення в судовому порядку. Відтак, позивач вважає оскаржене рішення контролюючого органу протиправним та просить суд задовольнити позовну заяву повністю.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро, ідентифікаційний код юридичної особи 36710304, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.10.2009, номер запису 12191020000000345, та перебуває на податковому обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Основним видом економічної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро за КВЕД є: 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв.

З матеріалів справи встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро було укладено наступні правочини з контрагентами, по яким, як зазначає Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, зокрема:

1) Договір поставки №04/12-1 від 04.12.2022, укладений між ТОВ АБК Дніпро (постачальник) та ТОВ Актив Компані (покупець);

2) Договір поставки №К10182 від 12.10.2020, укладений між ТОВ АБК Дніпро (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник).

Господарські взаємовідносини ТОВ АБК Дніпро із зазначеними вище контрагентами підтверджуються видатковими накладними, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На виконання ст. 187 та ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) ТОВ АБК Дніпро виписано та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні, зокрема: №959 від 01.06.2023, №960 від 02.06.2023, №961 від 02.06.2023, №962 від 05.06.2023, №963 від 05.06.2023, №964 від 06.06.2023, №965 від 06.06.2023, №966 від 07.06.2023, №967 від 08.06.2023, №968 від 08.06.2023, №969 від 09.06.2023, №970 від 09.06.2023, №971 від 12.06.2023, №972 від 12.06.2023, №973 від 13.06.2023, №974 від 14.06.2023, №975 від 14.06.2023, №978 від 15.06.2023, №979 від 15.06.2023, №980 від 16.06.2023, №981 від 19.06.2023, №982 від 20.06.2023, №983 від 21.06.2023, №984 від 21.06.2023, №985 від 22.06.2023, №986 від 23.06.2023, №987 від 26.06.2023, №989 від 27.06.2023, №991 від 29.06.2023, №996 від 26.06.2023, №571 від 11.01.2023, №572 від 11.01.2023, №573 від 11.01.2023, №574 від 11.01.2023, №575 від 12.01.2023, №577 від 13.01.2023, №578 від 13.01.2023, №579 від 13.01.2023, №580 від 13.01.2023, №581 від 13.01.2023, №582 від 13.01.2023, №664 від 16.01.2023, №665 від 16.01.2023, №666 від 16.01.2023, №667 від 16.01.2023, №668 від 16.01.2023, №669 від 16.01.2023, №670 від 17.01.2023, №671 від 17.01.2023, №672 від 18.01.2023.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.07.2023 №12754, яким ТОВ АБК Дніпро визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

У графі «підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165)» зазначено: «п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».

У графі «податкова інформація» спірного рішення вказано, що підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У вказаному рішенні зазначено інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: господарські операції з придбання/постачання:

- придбання за період з 01.06.2023 по 29.06.2023, код операції згідно УКТЗЕД 2201101900, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 2514900150, останнього включено до переліку ризикових від 07.07.2023;

- придбання за період з 26.06.2023 по 27.06.2023, код операції згідно УКТЗЕД 2202100000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 2514900150, останнього включено до переліку ризикових від 07.07.2023;

- постачання за період з 14.06.2023 по 20.06.2023, код операції згідно УКТЗЕД 2201101100, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 40209490, останнього включено до переліку ризикових від 05.01.2023;

- постачання за період з 30.01.2023 по 20.06.2023, код операції згідно УКТЗЕД 2201109000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 40209490, останнього включено до переліку ризикових від 05.01.2023;

- постачання за період з 23.01.2023 по 29.06.2023, код операції згідно УКТЗЕД 2201900000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 40209490, останнього включено до переліку ризикових від 05.01.2023;

- постачання за період з 28.03.2023 по 10.05.2023, код операції згідно УКТЗЕД 2202100000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 40209490, останнього включено до переліку ризикових від 05.01.2023.

Разом з тим, у спірному рішенні не зазначено щодо необхідності надання відповідних документів та зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Позивач, не погодившись з рішенням контролюючого органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пунктів 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 (у редакції, чинній з 31.12.2017) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 №2245-VIII (далі Закон №2245-VIII) змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово - господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Отже, Порядок №1165 прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, які враховуються судом.

Таким чином, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що позивач не оскаржував рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості в адміністративному порядку та не надав документів на підтвердження реальності господарських операцій, оскільки останні не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Контролюючий орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність.

Крім того, суд зазначає, що віднесення позивача до переліку ризикових платників податків є окремою підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

З огляду на правову конструкцію п. 8 Критеріїв та форму Бланку у Додатку №4 суд зазначає, що при вирішенні спорів, який розглядається судом, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 КАС України податковий орган повинен довести наявність на час прийняття оскарженого рішення певної сукупності обставин:

- існування у податкового органу податкової інформації відносно позивача, відповідно до якої існує ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній;

- зазначена інформація стала відома контролюючому органу під час провадження ним поточної діяльності. При цьому, відомості про таку інформацію повинні зазначатись у рішенні податкового органу.

Суд наголошує на тому, що пунктом 8 Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено наступний Критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, підставами для встановлення відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є наявна податкова інформація що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З огляду на затверджену Порядком №1165 форму рішення, не передбачено конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 7 критеріїв ризиковості платника податку.

Однак, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності», або, «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -«.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За вимогами Порядку № 1165 Комісія у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, розглядає питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що платник податків може надати інформацію та копії документів необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Крім того, законодавством не встановлено обов`язок платника податків при розгляді цього питання надати копії документів разом з інформацією. Вищезазначений перелік документів не є обов`язковим, а передбачає можливість їх надання.

При цьому, за вимогами пунктом 6 Порядку, за результатами розгляду пояснень платника податку, Комісія регіонального рівня кожного разу приймає рішення про відповідність або невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника.

Суд зазначає, що Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 та від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за формою та змістом оскаржене рішення контролюючого органу відповідає вимогам Додатку №4 до Порядку №1165.

Зокрема, у спірному рішенні зазначено про відповідність платника податку ТОВ АБК Дніпро п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк оскарженого рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле: Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку), яке заповнене відповідною інформацією, вже дослідженою судом вище.

Однак, суд наголошує, що оскаржене рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Тобто, відповідачем не розшифровано, яка саме податкова інформація стала підставою для визначення вказаного Критерію ризиковості платника податків.

Відповідачем не деталізовано податкову інформацію, визначену у п. 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, на підставі якої прийнято спірне рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вже зазначалось, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку вимагає наявність податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд зазначає, що лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту наявності вищезазначеної податкової інформації, може слугувати підставою для відповідності платника пункту 8 Критеріїв. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.

Суд звертає увагу, що відповідач не зазначає жодних поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, що містили податкову інформацію, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Відповідач посилається на здійснення господарських операцій з платниками податків з ознаками ризиковості, щодо яких прийнято рішення про включення до переліку ризикових платників податків.

Проте, відповідачем не зазначено інформації, яка свідчить про ризиковість здійснення господарської операції за податковими накладними, передбаченої відповідним пунктом Порядку. Також, відповідачем не наведено вичерпну інформацію, яка може надати змогу їх ідентифікувати, які саме податкові накладні складені за господарськими операціями, що відповідають Критеріям ризиковості здійснення операцій. Отже, відповідачем не конкретизовано операції, щодо яких наявний сумнів в їх реальності, що не надає змогу їх ідентифікувати, та відповідно надати пояснення позивачу.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте, у даній справі Комісія не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження господарських операцій.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Отже, суд зазначає, що висновки Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування. Пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо).

Суд зазначає, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд також зазначає, що твердження контролюючого органу у відзиві на позовну заяву про ризиковість контрагентів саме по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків платника податків. Податкова інформація, яка наявна у контролюючого органу щодо встановлення операцій з реалізації товарів платникам податків, а також з придбання товарів у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ Актив Компані та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення позивачем порушень та не підтверджує ризиковість останнього як платника податків.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що відповідач не надав належних доказів, які б досліджувались в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оспорюваного рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак відповідач не надав суду жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття оспорюваного рішення та був покладений в основу їх прийняття.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу на те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Суд наголошує, що відповідач у спірному рішенні не наводить господарські операції які підпадають під ризиковість (договори, номера накладних тощо), за якими операціями зупинено реєстрація накладних, документи первинного обліку, які позивач має надати для прийняття відповідного рішення за конкретними операціями. Без наведення конкретних господарських операцій ризиковість яких встановив контролюючий орган, позивач позбавлений можливості подати документи для виключення його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також, відповідачем під час розгляду справи не зазначено, яким чином діяльність контрагентів позивача, та віднесення їх до переліку ризикових, впливає на позивача при реалізації або придбанні продукції. Податковим органом не наводиться норми чинного законодавства яка забороняє здійснення господарської діяльності з підприємством ґрунтуючись на основній діяльності такого підприємства та віднесення його до переліку ризикових.

Таким чином, судом не встановлено наявність у відповідача підстав для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржене рішення не містить обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача ризиковості через відносини з іншими ризиковими платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським Судом з прав людини, який у справах Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарі ї (2010 рік, заява №6689/03), Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (заява №36985/97), Полторацький проти України від 29.04.2003 (заява №38812/97), дійшов висновку про правило індивідуальної юридичної відповідальності, тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський Суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників, зокрема, з тих підстав, що підприємство мало господарські правовідносини із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, суд оцінює критично.

Поширення на позивача ризиковості через стосунки з іншим ризиковими платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Водночас, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника (Постанова Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №810/1541/13-а).

Термін добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

За таких обставин, суд доходить висновку про порушення відповідачем порядку прийняття спірного рішення, а також вимог щодо його обґрунтованості.

Покладені в основу відзиву на позовну заяву твердження відповідача щодо причин, які слугували підставами для прийняття спірного рішення, неможливо перевірити за наданими в обґрунтування цього доказами.

Відповідачем не надано доказів аналізу показників податкової звітності позивача, не надано доказів відповідності показників його господарської діяльності вказаним вище критеріям. Рішення про віднесення контрагентів позивача до ризикових можуть бути вихідними даними для відповідного аналізу, проте, конкретно складеного документу, в якому відображено безпосередньо виклад обставин, їх аналіз та відповідні висновки, виходячи з матеріалів справи, контролюючим органом не створено. Натомість, відповідачем здійснено спробу підмінити такий результат моніторингу та рішення комісії обґрунтуванням у відзиві на даний позов, зазначивши ризикових контрагентів, проте, без роз`яснення змісту цих господарських відносин. Суд критично оцінює викладені у відзиві доводи відповідача, оскільки, як зазначено вище, про те, що саме ці обставини слугували підставою для прийняття спірного рішення, не свідчить жоден офіційний документ контролюючого органу.

При цьому, в адміністративному судочинстві суб`єкт владних повноважень має доводити недобросовісність позивача, якщо він заперечує проти позову.

В свою чергу, доказів, на підставі яких можна дійти висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідач в оскарженому рішенні не вказав та до суду не надав.

Окрім того, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом визнання його ризиковим та фактично припинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних та гарантування виконання своїх зобов`язань перед контрагентами (зокрема в частині реєстрації податкових накладних).

Отже, відповідачем в оскарженому рішенні не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обґрунтованих підстав для прийняття спірного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ АБК Дніпро критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.07.2023 №12754 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке прийнято відносно ТОВ АБК Дніпро, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім того, приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також, слід зазначити, що за приписами ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії, заява №58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії, заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Таким чином, належним і ефективним способом захисту порушеного права ТОВ АБК Дніпро є саме зобов`язання відповідача виключити ТОВ АБК Дніпро з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскарженого у даній справі рішення про віднесення позивача до цього переліку.

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення неможливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом у межах цієї справи.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача щодо виключення позивача із переліку ризикових платників податків не створюють жодних правових наслідків, так як спростовуються змістом ч. 2 ст. 55 Конституції України, якою кожному гарантовано право самостійно визначати, які рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади підлягають оскарженню в суді і кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних дій, що узгоджується із вищенаведеним рішенням Конституційного Суду України, зміст якого не забороняє звернення до суду з позовами про оскарження актів індивідуальної дії, що, у даному випадку, і є предметом цього спору.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права. Крім цього, застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому, позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені у ході судового розгляду справи обставини та проаналізовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відповідач діяв всупереч Конституції України та чинному законодавству України.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України, шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд виходить з такого.

Положеннями статті 382 КАС України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме: суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судове рішення, яке набрало законної сили згідно ст. 370 КАС України, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Даною нормою встановлено, що законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що встановлені рішенням суду права підлягають беззаперечному відновленню на вимогу уповноважених осіб.

Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України), про що просить позивач, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 КАС України).

Позивачем не доведено, що загальний порядок виконання судового рішення у цій справі не дасть очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Оскільки позивач не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 14, 72-77, 90, 94, 132, 139, 157, 241-246, 255, 257, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро (вул. Царичанська, буд. 168, смт. Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровська область, 51000, ідентифікаційний код юридичної особи 36710304) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, проспект Олександра Поля, 57, м. Дніпро, ідентифікаційний код юридичної особи 43968079) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.07.2023 №12754 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код юридичної особи 43968079) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро (ідентифікаційний код юридичної особи 36710304) з переліку ризикових платників податків.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро про встановлення судового контролю відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, проспект Олександра Поля, 57, м. Дніпро, ідентифікаційний код юридичної особи 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро (вул. Царичанська, буд. 168, смт. Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровська область, 51000, ідентифікаційний код юридичної особи 36710304) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 29.09.2023.

Суддя О.В. Царікова