Рішення

від 26.10.2023 по справі 320/10183/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року № 320/10183/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородлісбуд»

до Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області, за участі третьої особи Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишгородлісбуд» з позовом до Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області, за участі третьої особи Головного управління Державної податкової служби у Київській області, з врахуванням уточнень, у якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним в частині пунктів 1 та 2 рішення Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 08.07.2021 №397 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської територіальної громади Вишгородського району Київської області»;

- визнати недійсним та скасувати витяг від 16.09.2022 №26219 від 16.09.2022 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:20:306:0101 в розмірі 17 702 026, 25 грн., сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (дата формування 15.09.2022);

- визнати недійсним та скасувати витяг від 16.09.2022 №26221 від 16.09.2022 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:06:001:0001 в розмірі 1 594 777, 14 грн., сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (дата формування 15.09.2022).

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірне рішення відповідача за своєю природою є регуляторним актом, а тому має бути прийняте з дотриманням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Разом з тим, оскаржуване рішення було прийняте відповідачем з порушенням норм вказаного закону, зокрема: не оприлюднено проект оскаржуваного рішення та аналізу його регуляторного впливу; прийняте рішення не оприлюднено у порядку, визначеному законодавством України, в тому числі в порушення вимог статті 271 Податкового кодексу України. Крім того, дані про нормативну грошову оцінку землі, які відображені у витягах у ГУ Держгеокадастру у Київській області при своєму розрахунку спираються саме на затверджений радою технічний звіт, що у свою чергу свідчить про неправомірність застосування такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Також, за переконанням позивача, оскільки оскаржуване рішення Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області в частині пунктів 1, 2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, наявні всі підстави для визнання нормативно грошові оцінки земельних ділянок позивача такими, що не підлягають застосуванню.

Петрівська сільська рада направила відзив, в якому позов не визнала, у задоволенні позову просить відмовити з тих підстав, що спірне рішення не є регуляторним актом, а відтак відсутні підстави для застосування приписів Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та порушень таких приписів, оскільки прийняте рішення не визначає базові розрахункові показники, які є обов`язковими для застосування у окремих відносинах між органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарської діяльності. Крім того, зазначила, що сама по собі технічна документація не розроблялась сільською радою як регуляторним органом, оскільки у відповідності до приписів чинного законодавства органи місцевого самоврядування в такому випадку виступають лише замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях лише затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі.

Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області направлено відзив, в якому останній підтримав аргументи Петрівської сільської ради щодо того, що спірне рішення не є регуляторним актом, а відтак відсутні підстави для застосування приписів Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Додатково зазначив, що останній не є належним відповідачем у даній справі, з огляду на обставини того, що його було залучено до участі у розгляді цієї справи лише з підстав наявності у останнього повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» в частині надання відомостей з Державного земельного кадастру, зокрема щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, однак управлінням лише сформовано та видано витяг з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відомості про яку внесені на підставі відповідної документації із землеустрою.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 04.11.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 03.04.2023 суд задовольнив клооптання відповідача про перехід до розгляду адміністративної справи №320/10183/22 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 27 квітня 2023 року о 15:30 год.

Ухвалою суду від 25.04.2023 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

27.04.2023 у судове засідання не прибули сторони. Представник позивача надав клопотання про перенесення розгляду справи. У зв`язку з клопотанням позивача, відкладено розгляд справи на 23.05.2023.

Ухвалою суду від 16.05.2023 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

23.05.2023 у судове засідання не прибув відповідач. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. У зв`язку з необхідністю одержання нових доказів, відкладено розгляд справи на 22.06.2023.

22.06.2023 у судове засідання не прибули сторони. Про дату, ас та місце розгляду справи повідомлені належним чином. На адресу суду позивач направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, відповідач направив клопотання про відкладення розгляду справи. Суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача та перенести судове засідання на 25.07.2023.

25.07.2023 у судове засідання не прибули сторони. Суд на місці ухвалив, перенести судове засідання по справі на 07.09.2023.

07.09.2023 у судове засідання не прибув позивач. Суд на місці ухвалив закрити підготовче судове засідання та призначити справу до розгляду по суті на 02.10.2023.

02.10.2023 у судове засідання не прибули сторони. Від сторін надійшли заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження. Суд на місці ухвалив, подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Між Вишгородською районною державною адміністрацією та товариством з обмежено відповідальністю «Вишгородлсбуд» було укладено договори оренди земельної ділянки, а саме:

- договір оренди від 01.03.2006 земельної ділянки 9,99 га, кадастровий номер 3221885200:20:306:0101;

- договір оренди від 12.05.2006 земельної ділянки 0,9 га, кадастровий номер 3221885200:06:001:0001.

За умовами п.1 укладених договорів оренди сторони погодили, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання в адміністративних межах Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту.

Відповідно до п.2 вказаних вище договорів визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,99 та 0,9 га відповідно.

Встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки 9,99 га становить 335 571,74 грн, а земельної ділянки 0,9 га - 29 204,48 грн.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі і складає 33 557,74 грн (земельна ділянка 9,99 га) та 2 920,45 грн (земельна ділянка 0,9 га) в рік, відповідно.

Вказані договори зареєстровані у Вишгородському районному відділі №11 Київської регіональної філії ДП Центру Державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 09.03.2006 за №040634200001 та від 19.06.2006 за №040694200005 відповідно.

08.07.2021 Петрівською сільською радою було прийнято рішення №397 яким відповідно до Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про оцінку земель», Закону України «Про землеустрій», Постанови Кабінету міністрів України від 23.03.1995 №6213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», керуючись статтями 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затвердила технічну документацію нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської сільської ради Вишгородського району Київської області, розрахованої станом на 01.01.2021 пунктом 2 вказаного рішення передбачено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель села Лютіж Петрівської сільської ради розрахована станом на 01.01.2021 застосовується з 01.01.2022.

В подальшому за заявою позивача Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області було сформовано витяг №26219 від 16.09.2022 (дата формування витягу 15.09.2022) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3221885200:20:306:0101 складає 17 702 026, 25 грн., а згідно витягу №26221 від 16.09.2022 (дата формування витягу 15.09.2022) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3221885200:06:001:0001 складає 1 594 777,14 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішення та виданими на підставі такого рішення витягами, позивач звернувся до суду з позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до приписів статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» № 1378-IV від 11 грудня 2003 року (далі - Закон України «Про оцінку земель»).

Відповідно до визначення наданого у частині 1 статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із нормами статті 3 Закону України «Про оцінку земель» об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Частинами 1 та 2 статті 15 Закон України «Про оцінку земель» передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 18 Закон України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Згідно з частиною 1 статті 20 Закон України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Законом України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-ІV (далі Закон України «Про землеустрій») визначено правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є:

- юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

- фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 28 Закон України «Про землеустрій» встановлено, що розробники документації із землеустрою мають право: а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою; б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати; в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; г) авторства на створену ними документацію із землеустрою; ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування; е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою зобов`язані, зокрема, а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором.

Приписами статті 23 Закон України «Про землеустрій» визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої сільської ради. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Приписами пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України обумовлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

VI. Оцінка суду

Петрівською сільською радою Вишгородського району Київської області на виконання зазначених вище положень законодавства прийнято рішення від 08.07.2021 №397 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області».

Суд звертає увагу, що у відповідності до абзацу 1 частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

В контексті вказаного, Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VІ (далі Закон України «Про доступ до публічної інформації») визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Частиною 2 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Отже, з вказаного в сукупності суд приходить до висновку, що обов`язковому оприлюдненню підлягають, зокрема, проекти рішень органів місцевого самоврядування, які підлягають обговоренню.

Частиною 12 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 №1160 (далі Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) закон визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Згідно із визначенням наданим у статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це:

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Таким чином, вказаним вище Законом визначено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права; застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.

Статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» обумовлено принципи державної регуляторної політики, зокрема серед яких прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Водночас, статтею 5 вказаного Закону передбачено, що забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; підготовку аналізу регуляторного впливу; планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; перегляд регуляторних актів; систематизацію регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

В контексті вказаного суд звертає увагу, що відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Таким чином, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово розглядав справи, в яких висловлював правові висновки щодо правової природи рішень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Зокрема, у постанові від 16.10.2018 у справі №522/7868/13 суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акту, оскільки прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Аналогічні висновки неодноразово були наведені у постановах Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №428/7176/14-а, від 27.11.2018 у справі №826/2507/18, від 06.03.2019 у справі №803/417/18, від 17.12.2019 у справі №1940/1662/18, від 10.04.2020 у справі № 615|1182/15-a, від 29.04.2020 у справі №161/6580/16-а, від 10.06.2021 у справі №823/902/17, від 15.06.2021 у справі №200/12944/19-а, від 16.12.2021 у справі №826/8114/17, від 01.02.2022 у справі №160/1936/21, від 01.06.2022 у справі №280/5928/19, від 02.02.2023 у справі №807/125/18 та від 14.02.2023 у справі №695/2607/17.

Окрім вказаного, висновки викладені Верховним Судом у зазначених вище справах щодо визначення поняття нормативно-правового акта були викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини) та від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

Отже, рішення Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 08.07.2021 №397 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області» має ознаки нормативно-правового регуляторного акта, так як прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень рішення, поширюється на невизначене коло осіб, з урахуванням тієї обставини, що земельні ділянки, стосовно яких визначена нормативна грошова оцінка станом на зараз перебувають у користуванні позивача, однак в подальшому можуть перебувати у власності інших суб`єктів, та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Спірним рішенням відповідача було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із зазначенням вартості одного квадратного метра земельної ділянки у розмірі 315,86 грн/м2, що спростовує твердження відповідачів стосовно того, що спірне рішення не є регуляторним актом.

Отже, оскільки вище встановлено, що оскаржуване рішення за своєю суттю є регуляторним нормативно-правовим актом, суд звертає увагу на таке.

У відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Статтею 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Статтею 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.

Так, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.

Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної сільської ради.

Відтак, можна встановити, що оспорюване позивачем рішення підпадає під ознаки документів, які підлягають обов`язковому громадському обговоренню, тому на нього поширюється дія статті 15 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в частині обов`язковості опублікування проекту спірного рішення та здійснення аналізу регуляторного впливу.

Суд враховує, що затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж лежить в основі нарахування плати за землю. З огляду на викладене, прийняття оскарженого рішення Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 08.07.2021 №397 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області» впливає на нарахування позивачу орендної плати за землю у завищеному розмірі.

Згідно із приписами статті 35 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.

За рішенням сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради:

- оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради;

- можуть повторно оприлюднюватися проекти регуляторних актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради.

У разі оприлюднення проектів регуляторних актів за рішенням відповідної ради або відповідальної постійної комісії цієї ради функцію розробника проекту виконує орган, особа чи група осіб, які внесли цей проект на розгляд сесії відповідної ради, якщо інше не встановлено у рішенні ради чи відповідальної постійної комісії.

Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акта, внесеного на розгляд сесії ради, та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями розробникові цього проекту та головній постійній комісії ради.

Приписами статті 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оприлюднення Петрівською сільською радою проекту спірного рішення як такого, що за своїм змістом відповідає ознакам регуляторного нормативно-правового акту, з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об`єднань, у спосіб, передбачений статтею 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Крім того, докази оприлюднення прийнятого рішення у спосіб, визначений статтею 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», відповідачем також не надано. Наведене свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень проігнорував вимоги закону щодо процедури ухвалення регуляторних актів.

Окрім того, відповідачем не було надано суду доказів наявності аналізу регуляторного впливу проекту рішення від 08.07.2021 №397 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області».

Також, в ході розгляду справи не було надано доказів на підтвердження обставин того, що відповідачем було розроблено і оприлюднено аналіз регуляторного впливу щодо проекту спірного рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Вказане вище в сукупності дає підстави для висновку про порушення Петрівською сільською радою процедури прийняття регуляторних нормативно-правових актів - проектів рішень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме проекту оскаржуваного рішення.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 15.06.2021 у справі №200/12944/19-а.

Приписами частини 1 статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної організації» обумовлено, що обов`язкові державній експертизі підлягають технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної організації» встановлено, державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Статтею 13 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної організації» встановлено, що первинна державна експертиза передбачає проведення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обґрунтованого висновку державної експертизи щодо об`єктів державної експертизи.

Організаційні засади і вимоги щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері, визначені Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації, яка затверджена наказом Держкомзему України від 03.12.2004 №391, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2004 року за №1618/10217 (далі - Методика №391).

Так, згідно з п. 2.1 Методики №391, організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр; територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Приписами пункту 3.4 Методики №391 обумовлена основна стадія проведення державної експертизи. Основна стадія проведення державної експертизи передбачає всебічний аналіз землевпорядної документації, відповідність запропонованих заходів вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам. У разі потреби проводяться обстеження в натурі (на місцевості).

При проведенні державної експертизи землевпорядної документації визначаються:

- відповідність змісту документації вимогам законодавства України, встановленим стандартам, нормам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо раціонального використання і охорони земель, умов і порядку їх забудови, охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, збереження культурної спадщини;

- відповідність змісту документації вимогам завдань на її розроблення та вимогам передпроектної документації;

- запропоновані землевпорядною документацією рішення щодо рекультивації порушених земель, поліпшення малопродуктивних угідь, оцінки земель тощо;

- еколого-економічна ефективність передбачених заходів щодо запобігання їх впливу на земельні угіддя за межами ділянки, охорони агроландшафтів;

- відповідність вимогам законодавства умов щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок у разі проведення вибіркової та добровільної державної експертизи робочих проектів землеустрою, передбачених підпунктом «з» частини другої статті 25 Закону України «Про землеустрій».

Аналогічні приписи містить стаття 33 Закону №1808-ІV, якою обумовлено, що процедура проведення державної експертизи включає:

- перевірку наявності та повноти необхідних документів і матеріалів щодо об`єктів державної експертизи та їх реєстрацію (підготовча стадія);

- аналітичне опрацювання документів чи матеріалів щодо об`єктів державної експертизи, а в разі необхідності - проведення обстежень у натурі (на місцевості) та проведення на їх основі аналізу їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам (основна стадія);

- узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам об`єктів державної експертизи (заключна стадія).

Як зазначалося судом, частинами 1, 2 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої сільської ради. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що відповідною сільською, селищною, міською радою затверджується вже розроблена технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка пройшла державну експертизу, при цьому відповідною радою не надається правова оцінка щодо змісту такої технічної документації, в тому числі розрахунків нормативної грошової оцінки земельних ділянок, адже вказані відомості підлягають перевірці під час проведення державної експертизи.

Отже, технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути прийнята сільською, селищною, міською радою лише у разі коли така документація пройшла державну експертизу.

Разом з тим, в ході розгляду справи суду не було надано доказів, а відповідачем не було доведено обставин проведення відповідним органом експертизи технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок на підставі якої Петрівською сільською радою було прийнято спірне рішення, що свідчить про порушення визначеного чинним законодавством порядку.

Позивач аргументуючи протиправність оскаржуваного рішення також посилається на результати проведеної за заявою позивача судової експертизи з питань землеустрою проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ).

Так, за результатами проведення судової експертизи судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Юрієм Бікусом було надано висновок від 18.11.2022 №24113/22-41, згідно з яким експертом було встановлено, що:

1) технічна документація з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської сільської ради Вишгородського району Київської області, розроблена товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВЗЕМ» та затверджена рішенням Петрівської сільської Вишгородського району Київської області від 08.07.2021 №397, не відповідає вимогам нормативно-правових актів у сфері нормативної грошової оцінки земель, чинних станом на 08.07.2021.

2. Нормативна грошова оцінка земель села Лютіж Петрівської сільської сільської ради Вишгородського району Київської області, затверджена рішенням Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 08.07.2021 №397, виконана не у відповідності до вимог нормативно-правових актів.

З аналізу наявного в матеріалах справи висновку експерта судом встановлено, що на вирішення експерту були поставлені наступні питання:

1. Чи відповідає технічна документація з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, розроблена товариством з обмежено, відповідальністю «КИЇВЗЕМ» Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 08.07.2021 №397, вимогам нормативно-правових актів? Якщо не відповідає, в чому полягають невідповідності?

2. Чи відповідає виконана нормативна грошова оцінка земель села Лютіж Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області станом на 01.01.2021 вимогам нормативно-правових актів, методології, методам, оціночним процедурам? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

Надаючи відповіді на вказані вище питання та приймаючи відповідний висновок за результатами проведення експертизи, судовий експерт зазначив таке, зокрема, але не виключно:

« у складі технічної документації відсутні обґрунтування визначення значень наведених розробником у таблиці 3.1.1 «Розрахунок витрат на освоєння облаштування земель села Лютіж, станом на 01.01.2021» розділу 3, з урахуванням яких визначена середня (базова) вартість 1 м.кв земель села Лютіж, що не відповідає СОУ ДКЗР 00032632-012:2009.

…у завданні на розробку технічної документації вказана не достовірна інформація щодо деяких вихідних даних у складі технічної документації відсутні деякі вихідні дані, які зазначені у завданні на розробку технічної документації, обов`язкова наявність яких у складі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту передбачена СОУ ДКЗР 00032632- 012:2009.

…відсутність у технічній документації саме точних значень проявів локальних факторів оцінки, а не значень у діапазоні згідно із додатком 7 до Порядку №489, унеможливлює визначення достовірної нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки.

…технічна документація розроблена не у відповідності до вимог п. 2 розд. І, п. 1 розд. ІІІ Методики №213, п.3 розд. І, п. 4 розд. ІІ Порядку №489 та п.3.3 розд. СОУ ДКЗР 00032632-012:2009, у зв`язку з чим нормативна оцінка земель селі Лютіж,затверджена рішення Петрівської сільської ради від 08.07.2021 №397, визначена не у відпоідност до вимог вказаних нормативних актів..»

Тобто, з урахуванням викладеного суд зауважує, що в цьому випадку для вирішення цього спору мають значення обставини того, що спірним рішенням затверджено та введено в дію Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, яка згідно з висновком судової експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) від 18.11.2022 №24113/22-41 не відповідає вимогам нормативно-правових та нормативно-правових актів у сфері нормативної грошової оцінки земель, чинним на дату її прийняття.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та нечинним рішення Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 08.07.2021 №397 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області» в частині пунктів 1 та 2.

Відтак, підлягають задоволенню і похідні вимоги про визнанняя недійсними та скасування витягів від 16.09.2022 №26219 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:20:306:0101 та 16.09.2022 №26221 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:06:001:0001, як такі що не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України, оскільки не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носять інформаційний характер.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7443,00 грн. Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 7443,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним в частині пунктів 1 та 2 рішення Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 08.07.2021 №397 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської територіальної громади Вишгородського району Київської області».

Визнати недійсним та скасувати витяг від 16.09.2022 №26219 від 16.09.2022 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:20:306:0101 в розмірі 17 702 026, 25 грн., сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (дата формування 15.09.2022).

Визнати недійсним та скасувати витяг від 16.09.2022 №26221 від 16.09.2022 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:06:001:0001 в розмірі 1 594 777, 14 грн., сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (дата формування 15.09.2022).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородлісбуд» (код ЄДРПОУ: 32402912, місцезнаходження: 07352, Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж, вул. Приморська, буд. 128) судові витрати в розмірі 7443,00 грн (сім тисяч чотириста сорок три грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ: 04359620; місцезнаходження: 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, 171).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 26.10.2023