Ухвала

від 25.10.2023 по справі 420/25863/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25863/23

У Х В А Л А

25 жовтня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ" звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.08.2023 р. № 35966 та прийнятих на його підставі:

рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.09.2023 р. № 37948;

рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.09.2023 р. № 38849;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Ухвалою від 29.09.2023 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків.

У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 05.10.2023 р. у справі відкрито спрощене провадження та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

20.10.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого долучено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

При вирішенні даного клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні .

Згідно ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в ч.4 ст.257 та ч.4 ст.12 КАС України. Зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на те, що предмет спору у вказаній адміністративній справі не підпадає під вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а посилання відповідача не вмотивовані та не обґрунтовані підставами, які дозволяють суду дійти висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Заявляючи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідач жодних доводів на обґрунтування необхідності проведення судового засідання не навів.

Суд зазначає, що нормами КАС України передбачена можливість надання сторонами своїх пояснень, доказів та захисту своїх порушених прав також і в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та такий судовий розгляд жодним чином не суперечить основним принципам здійснення адміністративного судочинства.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній адміністративній справі не передбачають необхідності проведення судового засідання, заслуховування свідків чи представників сторін, а тому, враховуючи положення КАС України, суд вважає, що у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області належить відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 248, 257 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Бездрабко