Ухвала

від 05.09.2023 по справі 365/94/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,секретар судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Згурівським районним судом Київської області апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Згурівського районного суду Київської області від 07 квітня 2023 року у кримінальному провадженні № 120 231 111 300 001 61 від 18 січня 2023 року стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гречана Гребля Згурівського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Згурівського районного суду Київської області від 07.04.2023 ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 191 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з матеріальною відповідальністю за збереження товарно-матеріальних цінностей.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.

В провадженні вирішена доля речових доказів.

Як указано у вироку, відповідно до обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у привласненні чужого майна, яке перебувало в його віданні, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за наступних обставин.

Так,ОСОБА_6 працював на посаді тракториста цеху "Санітарної очистки" Комунального підприємства "Згурівський комбінат комунальних підприємств" (далі - КП "Згурівський ККП") з 14.05.2021 на підставі начальника КП "Згурівський ККП" № 61 від 13.05.2021 "Про прийняття на роботу".

Згідно з наказом начальника КП "Згурівський ККП" № 49 від 09.11.2022 ОСОБА_6 призначено відповідальним та закріплено транспортний засіб - трактор ХТЗ-35-10-02 реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно з посадовою інструкцією тракториста № 20, з якою ОСОБА_6 ознайомлений під розпис, тракторист:

- керує трактором, який працює на рідкому паливі, під час транспортування різних вантажів, машин, механізмів різної маси та габаритів з застосуванням причіпних пристроїв або устаткування;

- знає та застосовує в діяльності порядок оформлення приймально-роздавальних документів на перевезені вантажі або виконані роботи;

- заправляє трактор паливом та змащує трактор і всі причіпні пристрої;

- знає, розуміє і застосовує діючі нормативні документи, що стосуються його діяльності;

- несе відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання покладених цією посадовою інструкцією обов`язків та (або) невиконання наданих прав, неправомірне використання наданих службових повноважень, а також використання їх в особистих цілях, завдання матеріального збитку підприємству, в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.

16.01.2023 згідно дорожнього листа № 17 від 16.01.2023, у вищезазначений трактор ХТЗ-35-10-02, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому фактично працював тракторист КП "Згурівський ККП" ОСОБА_6 , з метою виконання робіт щодо вивозу сміття в межах смт. Згурівка Броварського району, було заправлено належне КП "Згурівський ККП" дизельне паливо у кількості 18 літрів, про що зроблені відповідні записи у вищезазначеному дорожньому листі.

В подальшому, протягом робочого дня 16.01.2023 та 17.01.2023 ОСОБА_6 на тракторі ХТЗ-35-10-02, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював роботи щодо вивозу сміття в межах смт. Згурівка Броварського району.

17.01.2023, приблизно о 15 год., більш точний час в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 на вищезазначеному тракторі проїжджав неподалік власного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні на законній підставі, а саме - дизельного пального, яке належить КП "Згурівський ККП".

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ), діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, щоб не бути поміченим сторонніми особами, зупинив свій робочий трактор марки ХТЗ-35-10-02, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у парковій зоні дендропарку "Згурівський", що знаходиться в смт. Згурівка Броварського району Київської області, поблизу вул. Чкалова.

Перебуваючи у вказаному місці, приховуючи свої дії від інших осіб, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 відчинив паливний бак вказаного трактора, після чого, за допомогою гумового шлангу перелив з паливного баку трактора у пластикову каністру належне КП "Згурівський ККП" дизельне пальне у кількості 11,5 літрів та в подальшому розпорядився привласненим майном за власним розсудом.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_6 спричинив КП "Згурівський ККП"майнової шкоди на суму 609 грн. 39 коп.

Дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні, вчинене в умовах воєнного стану.

Не погоджуючись з вироком суду, заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , не оспорюючи обставини вчинення кримінального правопорушення, визнані судом доведеними, та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок Згурівського районного суду Київської області від 07.04.2023 стосовно ОСОБА_6 скасувати в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаного з матеріальною відповідальністю за збереження товарно-матеріальних цінностей строком на 3 роки, та відповідно до положень ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, а в решті вирок залишити без змін.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 стверджує, що в порушення п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" судом першої інстанції невірно застосовано положення ст. 75 КК України, оскільки звільнення від відбування покарання з випробуванням стосується лише основного покарання, і має бути належним чином вмотивовано у вироку. Звільнення ж від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою закону не допускається.

При цьому, як наголошує заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 ,суд першої інстанції в порушення вказаних вимог закону звільнив ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного основного та додаткового покарання, зокрема, від основного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та додаткового покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною з матеріальною відповідальністю за збереження товарно-матеріальних цінностей, - чим застосував закон, який не підлягає застосуванню, та не застосував положення п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" і не призначив додаткове покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною з матеріальною відповідальністю за збереження товарно-матеріальних цінностей, чим не застосував закон, який підлягає застосуванню, а тому неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 звертає увагу і на те, що, призначаючи ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною з матеріальною відповідальністю за збереження товарно-матеріальних цінностей, без визначення строку цього покарання, суд не застосував закон, який не підлягає застосуванню, а отже неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.

Потерпілий КП "Згурівський комбінат комунальних підприємств" та його представник ОСОБА_8 про дату, час та місце розгляду провадження повідомлені у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, неявка яких в судове засідання суду апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду провадження за приписами ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь головуючої судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення обвинуваченого, який не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_6 , вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції розглядає провадження з дотриманням вимог ст. 62 Конституції України та ст. 404 КПК України.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зокрема, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Як указує норма п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, а також статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Отже, мотивувальна частина обвинувального вироку має містити, насамперед, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов`язковим зазначенням місця, часу, способу, вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.

Разом з тим, як убачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у вироку не навів формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а послався лише на обставини встановлені у ході досудового розслідування, які викладені в обвинувальному акті, за яких дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у привласненні чужого майна, яке перебувало у його відданні, вчинене в умовах воєнного стану та кваліфікував його дії за ч. 4 ст. 191 КК України.

Недотримання вказаної вимоги кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає істотним порушенням, що перешкодило суду першої інстанції ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, що, у свою чергу, позбавляє і суд апеляційної інстанції ухвалити будь-яке рішення за апеляційними вимогами прокурора, - а тому тягне за собою безспірне скасування вироку суду з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції в силу ст.ст. 412, 415 КПК України, в ході якого необхідно дослідити і апеляційній вимоги заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 .

За викладеним, апеляційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Згурівського районного суду Київської області від 07 квітня 2023 року у кримінальному провадженні № 120 231 111 300 001 61 від 18 січня 2023 року стосовно ОСОБА_6 - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_3