Ухвала

від 05.10.2023 по справі 761/22495/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 05 жовтня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року,

за участі:

представника власника майна адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: грошові кошти: 3 купюри номіналом 10 валюти євро, усього 30 євро: TD0037769824, EA4809428929, UE8291204414; 52 купюри номіналом 20 валюти євро, усього 1040 євро: EA2959844977, UD4113920358, UB8015090726, UE7301367188, S34164805642, SD2331057116, UC7031869822, SD2320247459, UD7323455781, UD8013821967, UA9580224234, CA8057943698, U39237680426, UE7409763269, SB3271476505, SI9089429761, NB2800380906, NA3313978651, ZC0275557343, ZD0000118507, EC3296953529, SE8124288013, M36011401424, UD9286502544, UD2017898397, UB0485362131, UE7409763215, UD7550604522, UC9395835283, RA3725201139, MC2635975953, UF3662324539, UA0208659225, RA2943730473, RA2126422572, U32925731711, UA5014373079, UC5106855835, P38183439538, SF5249651769, UD3247104573, SE42272760808, SB4075435624, EA0852336262, UD8487332118, EA1759980691, SA8339358083, XA2285708445, UA9576294825, XA3271893966, RB3511130567, X40103615324;

-106 купюр номіналом 50 валюти євро, усього 5300 євро: ZC4220984912, SC1031624472, PB0561789799, Z74058925172, P34202646883, V58092611683, V53075498566, X72119443185, X81040937384, S77570092951, S42174028681, X63910258409, X38758346345, X034492726653, WB2058838038, XB5185075845, SC2132388849, RA1457605374, EB7621169229, SN5495432167, PB0526941115, UD2392493346, X87295914776, V55162159033, S17994423598, UD4218318324, D00091719598, X13504729664, S54833846578, X00150827501, Z36366559632, EB7362651393, WA4031582653, SB2493346414, PB8555089138, ZB0592229715, ZC4235906039, WA3923732728, UA9071063823, WA616852664, S62360384326, PB6704941138, ZC1304548196, S50227337626, SB6296704222, PB1602881503, RA0717267912, S57608498284, X91740083546, S8104064817, S77452864423, V14057882923, X75024883928, P28313838766, S74810455765, X56584542935, X85280581028, RB2822037242, X84192056345, SA6096299405, D00432763861, SS6956374196, S38365395415, S59108154253, WA4387259935, WA0443550322, W23060970922, S43201149577, PB1429150687, RC1877717776, X87317336342, WA5487623731, RD1123981239, L31921211282, PB0736430083, VA2988139394, SD4338407054, Z33507236232, X87174416981, S54627987193, EB5362159671, F0020389286, RA2013381015, X91746295805, S44828599228, SD4362575168;

-грошові кошти в сумі 13 164 доларів США наступними купюрами:

-сто тридцять одна купюра номіналом 100 доларів з наступними номерами:

PF 96897952 G; PF 96897953 G; LC 65103653 A; PA 06989616 B; LF 01020056 G; HL 01748123 F; LE 15513326 D; LL 68411785 H; PE 11352034 C; MG 63045271 A; LB 59916474 W; MF 15244558 E; LB 64857040 H; LH 79825399 C; LL 03027675 J; LB 45261189 J; MB 80936536 A; LB 48709867 S; MF 15244557 E; JF 37071009 B; PB 32145048 D; MF 15244556 E; HB 77710501 L; KB 55726792 N; LB 34405014 D; LB 05120567 H; MG 59055536 A; MF 87007116 C; LH 57132332 A; HC 20203038 B; HB 91144363 L; KB 48515957 F; HB 07538371 K; KF 38015994 C; KE 56239980 A; KB 41333099 R; HB 48752371 R; KB 74117050 M; HK 32342848 C; KB 08852959 I; HC 06762778 B; KL 96313574 B; HK 06775801*; KB 43697155 J; PL 03753160 C; PB 38494738 M; PB 38494739 M; MK 33824532 C; MB 52004949 C; MJ 52140535 A; MJ 52140534 A; LL 68203491 A; KB 93753954 L; KB 93753953 L; KB 93753952 L; PF 15370954 H; PF 15370930 H; PF 15370951 H; KB 86385500 K; KB 86385568 K; HB 70661261 R; HI 41388244 A; MB 36732037 I; LK 77767109 C; MB 13494895 E; KB 71802642 K; HF 16290437 F; KH 43400718 A; KB 29874583 G; PB 72989028 G; PB 32145014 D; MB 17711950 M; HB 32102588 L; HF 42159741 C; HB 06619605 H; KB 86895947 L; HB 88007900 G; KJ 50709555 A; DB 62161137 B; HB 28496720 P; KK 95552139 A; KB 10132317 C; FK 15387463 A; DB 52060065 C; KB 11289788 I; HB 66843836 J; HC 02739548 A; KB 75097548 N; DF 11460768 A; KB 27879107 H; HB 11895057 H; KF 63381360 B; KK 66845481 C; KL 88882680 D; HB 92547312 G; HB 52807568 Q; KC 08255008 A; KL 48606796 B; KI 11116620 A; HF 07412934 F; HL 80284809 D; KC 31348229 A; HB 55140551 K; LE 42848638 D; LF 39743736 G; JF 37071010 B; MK 36966311 C; HC 19742146 A; CB 47068359 C; HB 13710534 N; KF 22935076 A; HK 30525049 C; KJ 48717956 A; HB 70661260 R; AB 40827119 F; AB 82650666 E; KB 23793568 K; HG 76019564 B; LP 16139314*; HD 13228708 B; KK 03057378*; KF 29429655 D; HD 28021652 A; KB 68094025 N; KB 66652471 L; LL 27705047 F; LB 82824994 R; KK 77378641 B; HB 68640090 N;

-одна купюра номіналом 20 доларів США з номером JD 45719870 C;

-одна купюра номіналом 10 доларів США з номером MK 60300765 A;

-шість купюр номіналом 5 доларів США з номерами: B 46450493 E; B 76359779 A; ML 63436750 J; JB 40228954 A MF 65103954 B;

FI 05700612 A;

-чотири купюри номіналом 1 долар США з номерами: L 75534025 U; E 69987625 D; L 41120576 P; B 25042201 E.

-мобільний телефон Iphone 12, імеі1: НОМЕР_1 ; імеі2: НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_3 ;

-мобільний телефон Iphone Х, імеі1: НОМЕР_4 ; імеі2: НОМЕР_5 з сім карткою НОМЕР_6 ;

-флешкартка Kingston на 64 gb,

-банківські картки: Приватбанку № НОМЕР_7 , Приватбанку № НОМЕР_8 ; Монобанку № НОМЕР_9 ; Монобанку № НОМЕР_10 ; Монобанку № НОМЕР_11 ; Приватбанку № НОМЕР_12 ; Bank Visa Classic № НОМЕР_13 ;

-планшет Ipad Pro MLMV2RK/A, серійний номер: НОМЕР_14 ;

-ноутбук «Asus» SN: K9N0CХ16949039C;

-блокнот з чорновими записами.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати ухвалу, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, та такою, що не відповідає вимогам КПК України.

Зазначає, що під час обшуку вилучено майно, яке належить ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, про вказаний факт ОСОБА_5 повідомив уповноважених осіб, про що зазначено у протоколі обшуку.

На думку апелянта, прокурором у клопотанні не обґрунтовано, що вилучено майно відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України.

Зауважує, що матеріалами кримінального провадження чітко визначено знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Кім того, в клопотанні зазначено всі етапи реалізації злочинного плану, функції учасників та їх ролі, однак ОСОБА_5 в клопотанні та доданих документах як учасник організованої групи не вказано.

Вважає, що клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки в ньому не зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а також документи, які підтверджують право власності на майно.

В судове засідання прокурор не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання його повідомлено у встановленому законом порядку. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 01 лютого 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100000000081, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 КК України.

Як зазначено у клопотанні прокурора, ОСОБА_9 , в порушення вимог ст. 68 Конституції України щодо зобов`язання кожного громадянина неухильно додержуватись Конституції та законів України, у тому числі Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 № 1280-IV, Закону України «Про електронні телекомунікації» від 01.01.2022, діючи в порушення вищевказаних норм, умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи на території міста Києва, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2020 року, розробила злочинний план, який направлений на одержання незаконного прибутку від несанкціонованого втручання в роботу електронних комунікаційних мереж, що призвело до підробки, спотворення процесу обробки інформації та порушення встановленого порядку її маршрутизації, внаслідок підміни вхідного міжнародного трафіку надання послуг голосових електронних комунікацій, в обхід міжнародних центрів комутації вітчизняних постачальників електронних комунікаційних послуг.

З метою реалізації злочинного плану, направленого на одержання незаконного прибутку, у червні 2020 року, ОСОБА_9 запропонувала ОСОБА_10 вступити у злочинну змову з метою одержання незаконного прибутку від несанкціонованого втручання в роботу електронних комунікаційних мереж.

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з метою приховання слідів злочинної діяльності, залучили ОСОБА_11 , якому запропонували вступити у злочинну змову з метою одержання незаконного прибутку від несанкціонованого втручання в роботу електронних комунікаційних мереж та порушення встановленого порядку маршрутизації міжнародного голосового трафіку. На вказану пропозицію останній погодився.

В свою чергу, ОСОБА_10 , будучи обізнаним у порядком маршрутизації інформації в електронних комунікаційних мережах, маючи знання в області інформаційних та електронних комунікацій, у період часу з 2020 по 2023 роки, більш точний час не встановлено, використовуючи спеціалізоване програмне забезпечення, а саме комунікаційну платформу, яка призначена для розгортання програмних автоматичних телефонних станцій, систем голосового зв`язку тощо, розгорнуту базі хостинг-провайдера ТОВ «Хостінг Україна» (код ЄДРПОУ 37593550, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 35-А), забезпечив направлення вхідного міжнародного голосового трафіку в обхід міжнародного центру комутації на електронну комунікаційну мережу загального користування України шляхом маршрутизації міжнародного голосового трафіку на заздалегідь підготовлені ІР-адреси.

Виконуючи свою функцію у вчиненні кримінального правопорушення, діючи умисно за попередньою змовою з учасниками організованої групи ОСОБА_12 , будучи особою відповідальною за фінансові питання в групі, у період 2020 - 2023 років, забезпечувала облік отриманого прибутку від несанкціонованого втручання в роботу електронних комунікаційних мереж, організовувала отримання учасниками групи грошових коштів необхідних для усунення штрафних санкцій від «рефайлу» та відкриття нових номерних терміналів у операторів зв`язку, здійснювала поповнення рахунків відкритих від імені ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 , а також інших фізичних та юридичних осіб, від імені яких були укладені договори з вітчизняними постачальниками електронних комунікаційних мереж щодо надання електронних комунікаційних послуг.

23 червня 2023 року, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року за місцем проживання ОСОБА_8 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, під якого виявлено та вилучено майно, відповідно до опису зазначеного в протоколі обшуку.

Постановою слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві від 23 червня 2023 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023100000000081.

24 червня 2023 прокурор прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 поштовим зв`язком направила до Шевченківського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на майно, яке виявлене та вилучене в ході обшуку 23 червня 2023 року за місцем проживання ОСОБА_8 , з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12023100000000081про накладення арешту на майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження вказаного майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Доводи апелянта, що клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, є необґрунтованими. Як вбачається із матеріалів клопотання прокурор у своєму клопотанні зазначив мету накладення арешту - з метою збереження речових доказів, та обґрунтував необхідність накладення арешту на майно.

Посилання в апеляційній скарзі, що арештоване майно не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України, спростовуються матеріалами провадження. Крім того, вказане майно обґрунтовано постановою слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві від 23 червня 2023 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Твердження апелянта, що під час обшуку вилучено майно, яке належить ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності мають бути перевіренні органом досудового розслідування під час проведення досудового розслідування, з урахуванням обставин кримінального провадження.

Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19

Єдиний унікальний № 761/22495/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_20

Провадження № 11сс/824/5423/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК