Постанова

від 25.10.2023 по справі 752/10510/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/10510/23 Головуючий у 1 інстанції: Ольшевська І.О.

Провадження № 22-ц/824/12230/2023 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Крижанівської Г.В., Матвієнко Ю.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд «Право на захист», третя особа: Представництво Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні, про встановлення факту трудових відносин, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не з вини працівника та компенсації за невикористану щорічну основну відпустку,-

в с т а н о в и в:

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Благодійної організації «Благодійний фонд «Право на захист», третя особа: Представництво Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні про встановлення факту трудових відносин, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не з вини працівника та компенсації за невикористану щорічну основну відпустку. Просив встановити факт перебування у трудових відносинах з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Право на захист» на посаді консультант з юридичних питань в період з 06.10.2022 р. по 07.05.2023 р. включно; зобов`язати відповідача в особі президента Благодійної організації «Благодійний фонд «Право на захист» Галкіна О.Ю. винести наказ про його прийом на роботу на посаду «Консультант з юридичних питань» з 06.10.2022 р. та винести наказ про звільнення з посади «Консультант з юридичних питань» з 07.05.2023р. на підставі ст. 39 КЗпП України; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу не з вини працівника в сумі 21 302,30 грн. та заборгованість по компенсації за невикористану щорічну основну відпустку в сумі 27 560,00 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням десятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушення норм процесуального права. Зазначає, що долучив до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору з урахуванням коефіцієнта пониження ставки судового збору у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі в сумі 858,88 грн. На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху він також надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 858,88 грн. За пред`явлення вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не з вини працівника та компенсації за невикористану щорічну основну відпустку на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв`язку з неповною сплатою судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 01 червня 2023 року.

Колегія суддів вважає, що вказана ухвала суду першої інстанції про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

В позовній заяві ОСОБА_1 просив встановити факт перебування у трудових відносинах з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Право на захист» на посаді консультанта з юридичних питань в період з 06.10.2022р. по 07.05.2023р. включно; зобов`язати відповідача в особі президента Благодійної організації «Благодійний фонд «Право на захист» Галкіна О.Ю. винести наказ про його прийом на роботу на посаду «Консультант з юридичних питань» з 06.10.2022р. та винести наказ про звільнення з посади «Консультант з юридичних питань» з 07.05.2023р. на підставі ст. 39 КЗпП України; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу не з вини працівника в сумі 21 302,30 грн. та заборгованість по компенсації за невикористану щорічну основну відпустку в сумі 27 560,00 грн. До позовної заяви ОСОБА_1 долучив квитанцію про сплату судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру з урахуванням коефіцієнта пониження ставки судового збору у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі 0,8 в розмірі 858,88 грн.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 , в ухвалі від 01 червня 2023 року суд першої інстанції зазначив, що позивач заявив дві вимоги немайнового характеру та одну майнову вимогу. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2023 році з 1 січня становить 2 684,00 грн. Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» позивач мав сплати судовий збір в розмірі 3 220,80 грн. До позовної заяви позивач ОСОБА_1 додав квитанцію від 29.05.2023р. про сплату судового збору в сумі 858,88 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність доплати позивачем судового збору в сумі 2 361,92 грн.

Разом з тим, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 під заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснено нарахування таких виплат.

Відтак, на вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану щорічну основну відпустку поширюються пільги щодо сплати судового збору, визначені п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий бір» визначає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 01 червня 2023 року про залишення позовної заяви без руху, 06 червня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив квитанцію про сплату судового збору з урахуванням коефіцієнта пониження ставки судового збору у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі в сумі 858,88 грн. Таким чином ОСОБА_1 сплатив судовий збір за дві заявлені немайнові вимоги.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 , а тому ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року підлягає скасуванню з направленням справи за позовом ОСОБА_1 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року, а справу за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд «Право на захист», третя особа: Представництво Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні про встановлення факту трудових відносин, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не з вини працівника та компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Крижанівська Г.В.

Матвієнко Ю.О.