Постанова

від 25.10.2023 по справі 280/2142/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 280/2142/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року (суддя Прасов О.О., повне судове рішення складено 22 травня 2023 року) в справі № 280/2142/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Преображенське» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 308934 від 06 березня 2023 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 308934 від 06 березня 2023 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт звертає увагу, що під час проведення рейдової перевірки встановлено, що при перевезенні небезпечного вантажу, яким є аміачна селітра, автотранспортним засобом, який належить позивачу, у водія було відсутнє свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних речовин, як це передбачено статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому вважає, що відповідачем обґрунтовано накладено на позивача адміністративно-господарський штраф.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Укртрансбезпекою в особі відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №308934 від 06 березня 2023 року до ТОВ «Преображенське» застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн., в якій зазначено, що ТОВ «Преображенське» 19 грудня 2022 року, 39км + 800м а/д Н-16 «Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань», акт №338668 допущено порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19 грудня 2022 року №338668 під час перевірки виявлено порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абз. 3 ч. 1 ст. 60 - перевезення небезпечного вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: відсутнє свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів. За поясненнями водія транспортний засіб не відноситься до транспортних засобів категорії ЕХ/ІІ, ЕХ/ІІІ, FL, АТ або МЕМU категорій N та О.

У листі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС) від 21 квітня 2023 року за №31/8-1668 зазначено, що згідно з Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів небезпечний вантаж «Амонію нітрат», який упакований в мішки, повинен перевозитись у критих транспортних засобах. Відповідно до п. 4 розділу І (Загальні положення) Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, затвердженого наказом МВС України від 04 серпня 2018 року №656, звичайні криті транспортні засоби (в т.ч. які перевозять навалом або упаковані в відповідну комбіновану тару гранульований небезпечний вантаж, крім класу 1), не підпадають під чітко визначений перелік транспортних засобів, які повинні надаватись на огляд до сервісних центрів МВС та отримувати свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів.

За товарно-транспортною накладною №61260 від 19 грудня 2022 року (автомобільний перевізник/замовник (платник)/вантажоодержувач ТОВ «Преображенське»; вантажовідправник ТОВ «Українська агропромислова група»; водій ОСОБА_1 ) автомобілем MAN НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_2 , перевозився вантаж аміачна селітра, 24 т, у біг-бегах 1т.

Суд першої інстанції вважав, що транспортний засіб (автомобіль MAN НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_2 ) не відноситься до транспортних засобів, наведених у п. 4 розділу І Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, а відповідач з посиланням на технічні характеристики транспортного засобу не довів, що транспортний засіб відноситься до транспортних засобів, наведених у п. 4 розділу І Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, тому з огляду на приписи п. 2 розділу ІІ Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, на цей транспортний засіб регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС або територіальним сервісним центром регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС не може бути видано свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів.

Також судом першої інстанції звернуто увагу, що справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт розглянута в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника з порушенням строку, зазначеного у п. 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Приведені обставини стали підставою для задоволення позову.

Суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Судом встановлено, що в ході перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень і вантажів автомобільним транспортом 19 грудня 2022 року на ділянці автодороги Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, 39 км +800 посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 338668, яким встановлено, що під час перевірки транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , який належить ТОВ «Преображенське», встановлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутнє свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів (а.с. 9).

Водій ОСОБА_1 ознайомлений з актом та іншими складеними під час перевірки документами.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 19 грудня 2022 року №61260 (а.с. 11) автомобільним перевізником ТОВ «Преображенське» перевозився за допомогою автомобілю MAN, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , вантаж аміачна селітра у кількості 24 т, вид пакування біг-беги, 1 т.

Постановою в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 06 березня 2023 року № 308934 з ТОВ «Преображенське» стягнуто адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000,00 грн. за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль MAN TGX, номерний знак НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем та належить ТОВ «Преображенське» (а.с. 12).

Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Запорізькій області повідомлено позивача, що відповідно до п. 4 розділу І Порядку видачі на оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів для перевезення визначених небезпечних вантажів, затвердженого наказом МВС від 04 серпня 2018 року № 656, звичайні криті транспортні засоби, в тому числі які перевозять навалом або упаковані в відповідну комбіновану тару гранульований небезпечний вантаж, крім класу 1, не підпадають під чітко визначений перелік транспортних засобів, які повинні надаватися на огляд до сервісних центрів МВС та отримувати свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є доведеність порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ).

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За змістом частини сімнадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ встановлено перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Так, частиною першою - другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з частиною третьою статті 48 Закону № 2344-ІІІ у разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, абзацом третім частини першої якої встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У спірному випадку, як вказано вище, водієм перевозився транспортним засобом, який належить позивачу, вантаж аміачна селітра.

Перевезення небезпечних вантажів регулюється Законом України «Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)» від 02 березня 2000 року № 1511-ІІІ та Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06 квітня 2000 року № 1644-III (далі Закон № 1644-ІІІ).

У розумінні Закону № 1644-ІІІ небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Аміачна селітра (амонію нітрат) відповідно до Закону № 1644-ІІІ відноситься до небезпечних вантажів (класу 5.1 окислюють речовини, № ООН 1942) при її перевезенні автомобільним транспортом. Аміачна селітра, що містить більше 0,2% горючих речовин, є небезпечним вантажем класу 1 (вибухові речовини і вироби), № ООН 0222.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 1644-ІІІ перевізник небезпечних вантажів зобов`язаний, зокрема, забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами; у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з органами Національної поліції, маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів; забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу.

За положеннями статті 20 Закону № 1644-ІІІ перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

На виконання норм зазначених законів Міністерством внутрішніх справ України затверджено наказом від 04 серпня 2018 року № 656, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за № 1042/32494, Правила

дорожнього перевезення небезпечних вантажів (далі Правила перевезення) та Правила видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (далі Правила).

Зазначені нормативні документи визначають основні вимоги до забезпечення безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільними дорогами та розроблені так, щоб не створювати перешкод для перевезення небезпечних вантажів в кількостях, що не становлять серйозної небезпеки для інших учасників дорожнього руху і навколишнього середовища.

За положеннями пунктів 1 3 розділу ІІ Правил відповідність конструкції спеціалізованих транспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів вимогам ДОПНВ підтверджується шляхом видачі свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (далі - Свідоцтво), зразок якого наведено в додатку 2 до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04 серпня 2018 року № 656, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за № 1041/32493 (далі - Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів), або шляхом продовження його строку дії відповідно до підрозділу 9.1.2.3 ДОПНВ.

Свідоцтво видається (продовжується) на всі транспортні засоби EX/II, EX/III, FL, AT, MEMU категорій N та O, які успішно пройшли обов`язковий технічний контроль, придатні до перевезення небезпечних вантажів та відповідають вимогам частини 9 ДОПНВ, які застосовуються до відповідного типу транспортних засобів з урахуванням перехідних положень, визначених у главі 1.6 та підрозділі 9.2.1.1 ДОПНВ.

Свідоцтво видається або продовжується регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС або територіальним сервісним центром регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС (далі - СЦ) за результатами перевірки відповідності конструкції, маркування та спеціального обладнання транспортного засобу вимогам ДОПНВ та цього Порядку.

Транспортним засіб, який належить ТОВ «Преображенське», спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN TGX, номерний знак НОМЕР_1 , не підпадає під чітко визначений перелік, який міститься у пункті 2 розділу ІІ Правил, транспортних засобів, які повинні надаватися на огляд до сервісних центрів МВС та отримувати свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів.

Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що ТОВ «Преображенське» як автомобільним перевізником порушено вимоги статті 48 Закону № 2344-ІІІ в частині перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону (свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів).

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про прийняття постанови поза межами строку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, встановленого підзаконним нормативно-правовим актом, є помилковим.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (з 04 лютого 2022 року Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567), яким також врегульоване питання оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів.

Пунктом 25 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 239 Господарського кодексу України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Частиною першою статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

За своєю суттю накладене оскарженою позивачем постановою стягнення є адміністративно-господарською санкцією (адміністративно-господарським штрафом), відповідно така адміністративно-господарська санкція може бути застосована протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Інші, ніж встановлені частиною першою статті 250 Господарського кодексу України, строки застосування адміністративно-господарських санкцій можуть бути встановлені лише законом, проте спеціальним законом такі строки не встановлені, тому граничними строками застосування штрафу є строки, які передбачено саме Господарським кодексом України.

При цьому строк, який визначено приписами Порядку № 1567 як підзаконним нормативно-правовим актом, є строком розгляду справи про порушення у сфері законодавства про автомобільний транспорт, а не строком накладення адміністративно-господарського штрафу.

Відповідачем накладено на позивача адміністративно-господарський штраф постановою від 06 березня 2023 року за порушення законодавства про автомобільним транспорт, виявлене 19 грудня 2022 року, тобто із дотриманням шестимісячного строку, встановленого частиною першою статті 250 Господарського кодексу України.

Відповідно, висновок суду першої інстанції про недотримання відповідачем строку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільним транспорт, встановленого пунктом 25 Порядку № 1567, є неправильним.

Проте оскільки недотримання строку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за висновком суду першої інстанції є додатковою підставою для скасування спірної в цій справі постанови, ця обставина не є підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Доводи апелянта зводяться до констатації факту вчинення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт та спростовані приведеними вище висновками суду.

Апелянтом не приведено будь-яких доводів у спростування висновків суду першої інстанції, не зазначено, в чому полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року в справі № 280/2142/23 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року в справі № 280/2142/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 25 жовтня 2023 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 25 жовтня 2023 року.

Суддя-доповідачаВ.А. Шальєва

суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов