Постанова

від 26.10.2023 по справі 320/10964/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10964/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Колеснікова І.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Чорної К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлено підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року (розглянута в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТАРУТ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2022 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАТАРУТ» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду» із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0019740/0706 від 30.08.2022 форми Р про збільшення ТОВ »ДАТАРУТ» суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2020 рік на суму 979 992 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0019743/0706 від 30.08.2022 форми Р про збільшення ТОВ «ДАТАРУТ» суми грошового зобов`язання з ПДВ за грудень 2020 року на суму 1 372 050 грн.

Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомленнярішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки №18245/Ж5/26-15-07-06-01-19/40478808 від 01.08.2022. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що за період з 01.07.2020 по 30.06.2021 товариством з обмеженою відповідальністю «ДАТАРУТ» задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності» (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку в сумі 5 481 000 грн. Проте, позивачем наголошено, що товариством було надано письмові пояснення, в яких зазначено, що за період 2020 року декларація з податку на прибуток підприємств подана неправильно з допущенням помилки відображення суми доходу.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0019740/0706 від 30.08.2022 форми Р про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «ДАТАРУТ» суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2020 рік на суму 979 992 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкового повідомлення-рішення №0019743/0706 від 30.08.2022 форми Р про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю » «ДАТАРУТ» суми грошового зобов`язання з ПДВ за грудень 2020 року на суму 1 372 050 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що на підставі направлень від 15.07.2022 № 6656/26-15-07-06-01-17, №6658/26-15-07-06-01-17, № 6659/26-15-07-10-03, № 6660/26-15-24-02-05 від 18.07.2022 №6743/26-15-07-08-04, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, посадовими особами податкового органу відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 15.07.2022 №2669-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю »ДАТАРУТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по дату завершення перевірки, валютного за період з 01.01.2017 по дату завершення перевірки, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 12.05.2016 по дату завершення перевірки та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки (додаток 1 до довідки перевірки, який є його невід`ємною частиною), за результатами якої складено акт перевірки від 01.08.2022 №18245/Ж5/26-15-07-06-01-19/40478808.

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення суб`єктом перевірки :

-п.п. 3 п. 291.4 ст. 291, п. 293.3 ст.293 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження єдиного податку з юридичних осіб на загальну суму 44136 грн.;

-пп. 44.1, 44.2, 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 979 992 грн., в тому числі: 2020 рік у сумі 979 992 гривень;

-п. 181.1 ст. 181, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 096 200 грн., в тому числі: за грудень 2020 в сумі 1096200 гривень;

-п. 185.1 ст. 185, 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ 1096200 грн., в тому числі: за грудень 2020 у сумі 1096200 гривень;

- пп. 4 п.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 08.07.2010, а саме несвоєчасно поданий звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за серпень 2020 року;

- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, пп. 1.6. п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, несвоєчасно сплачено (перераховано) утримані суми військового збору до бюджету на загальну суму 209,13 грн., в т.ч. за 2020 рік 63,97 грн., 2021 рік - 145,16 грн.;

- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 та пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, щодо несвоєчасної сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 21,00 грн., в т.ч. за 2021 рік 21,00 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0019743/0706 від 30.08.2022, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1 370 250 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 1096200 грн., за штрафними санкціями на суму 274050 грн. за встановлені порушення пункту 181.1 статті 181, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України;

-№0019740/0706 від 30.08.2022, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 979 992,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 979 992 грн., за встановлені порушення пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивачем було оскаржено спірні рішення податкового органу до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС України №13176/6/99-00-06-01-03-06 від 25.10.2022 скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ««ДАТАРУТ»« залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із даним податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відтак, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджуються первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування податком на прибуток є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За змістом пункту 5 НП(С)БО 15 «Дохід», дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Як встановлено матеріалами справи, що зі змісту акту перевірки за період з 01.07.2020 по 30.06.2021 товариством з обмеженою відповідальністю ««ДАТАРУТ»« задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності» (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку в сумі 5 481 000 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України в ході проведення позапланової виїзної перевірки товариству було скеровано запити від 15.07.2022 №1, від 19.07.2022 №2 та від 25.07.2022 №3 про надання первинних підтверджуючих документів та документів бухгалтерського обліку, податкового обліку щодо формування дохідної та витратної частини за період з 01.07.2020 по 30.06.2021.

Відповідно до описової частини акту перевірки, товариством з обмеженою відповідальністю ««ДАТАРУТ»« до перевірки не було надано документи бухгалтерського та податкового обліку, про що контролюючим органом були складені акти від 21.07.2022 №29/Ж6/26-15-07-06-01-20, від 25.07.2022 №3063/Ж6/26-15-07-06-01-20 про ненадання документів в ході проведення позапланової виїзної перевірки.

Згідно наданих до перевірки даних бухгалтерського обліку за період з 01.07.2020 по 30.06.2021 до витратної частини віднесено суму в розмірі 36 600 грн., в тому числі в розмірі 6600 грн по рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» та в розмірі 30 000 грн по рахунку 66 « Розрахунки за виплатами працівникам».

Відтак, податковий орган дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю ««ДАТАРУТ»« за період з 01.07.2020 по 31.12.2020 віднесено до витратної частини згідно наданих до перевірки документів на загальну суму 5 591 00 грн, з якої підтверджено перевіркою суму 36 600 грн.

Наводячи в пункті 3.1.2 акта перевірки висновки щодо податку на додану вартість контролюючим органом відзначено, що перевіркою встановлено та товариством з обмеженою відповідальністю ««ДАТАРУТ»« підтверджено показником, що вказаний у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік та операції які підлягають оподаткуванню з ПДВ, що протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно у товариства перевищує 1 000 000 грн (без урахування податку на додану вартість).

За наслідком дослідження податковий орган дійшов висновку про порушення товариством пункту 181.1 статті 181, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 1 096 200 грн., в тому числі в грудні 2020 року на суму 1 096 200 грн.

У відповідності до підпункту 44.6. ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У розрізі аналізу викладених в пунктах 3.1.1., 3.1.2. акту перевірки висновків контролюючого органу щодо допущених позивачем порушень вимог чинного податкового законодавства в частині обставин ненадання підприємством оригіналів всіх первинних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.07.2020 по 31.12.2020, пов`язаних з предметом перевірки, суд відзначає таке.

Згідно пункту 85.2. статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.9. статті 85 ПК України передбачено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Як було зазначено вище пунктом 44.6 статті 46 Податкового кодексу Укрїни визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Дана норма, як було встановлено судом, була взята за основу при винесені оскаржуваних позивачем рішень та висновків податкового органу.

Протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абзац 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, терміни проведення розпочатої перевірки з 15.07.2022 по 25.07.2022. Термін продовження перевірки продовжувався з 22.07.2022 по 25.07.2022.

Як було зазначено вище, висновки податкового органу базуються виключно на не надані позивачем оригіналів документів бухгалтерського та податкового обліку, відповідно до актів від 21.07.2022 №29/Ж6/26-15-07-06-01-20, від 25.07.2022 №3063/Ж6/26-15-07-06-01-20 про ненадання документів в ході проведення позапланової виїзної перевірки.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу та зазначає, що у відповідь на запити податкового органу від 15.07.2022 №1 та від 19.07.2022 №2, товариство надано письмові пояснення, згідно яких за період 2020 року декларація з податку на прибуток підприємств подана неправильно з допущенням помилки відображення суми доходу.

Колегія суддів зауважує, що в додатку №3 до акту перевірки відображено узагальнений перелік первинних документів, які були фактично використано при проведені перевірки, зокрема: акти виконаних робіт (наданих послуг), договори, додаткові угоди, банківські виписки, оборотно-сальдові відомості ро бухгалтерських рахунках.

При цьому, як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю ««ДАТАРУТ»« долучено засвідчені копії наявних первинних документів щодо правильності визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2020 рік.

Проте, податковий орган приймаючи оскаржувані рішення про збільшення сум грошового зобов`язання не взяв до уваги наданні поясненна та документи та прийшов до висновку про ненадання первинних документів до перевірки, а відтак їх відсутність.

Окрім зазначеного колегія суддів звертає увагу на те, що надаючи оцінку долученим до заперечень та наданих під час перевірки товариством первинних документів, відповідач дійшов висновку, що останні не спростовують висновки акту перевірки.

Втім, проаналізувавши надані до суду та під час перевірки документи, вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що з аналізу наданих первинних документів вбачається відсутність у позивача об`єкту оподаткування податком на прибуток у 2020 році.

Колегія суддів приходить до висновку, що з виписок банку про рух коштів по рахунку товариства, які були зазначені та досліджувались також в акті перевірки, вбачається що з 01.07.2020 по 31.12.2020 товариством з обмеженою відповідальністю ««ДАТАРУТ»« жодних транзакцій по рахунку не здійснювалось, окрім видаткових операцій.

При цьому, як вбачається з податкової декларації за 2020 рік, фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначено у фінансовій звітності відповідно до національних положень бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+/-) на рівні 115 000грн, тобто з від`ємним значенням.

На переконання колегії суддів, зазначені первинні документи бухгалтерського обліку свідчать про відсутність доходу з 01.07.2020 по 31.12.2020 товариства з обмеженою відповідальністю ««ДАТАРУТ»« в розмірі 5 481 000 грн., а відтак не підтверджують документально суму доходу підприємства, яка зазначена внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

При цьому колегія суддів критично ставиться до тверджень відповідача щодо ненадання підприємством оригіналів всіх первинних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.07.2020 по 31.12.2020, пов`язаних з предметом перевірки, оскільки останні спростовані матеріалами справи.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підтверджених в ході розгляду справи порушень товариством пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2022 №0019740/0706.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0019743/0706 від 30.08.2022, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1 370 250 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 1096200 грн., за штрафними санкціями на суму 274050 грн. за встановлені порушення пункту 181.1 статті 181, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно акту перевірки товариством з обмеженою відповідальністю ««ДАТАРУТ»« подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, в якій задекларовано дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (код рядка 01) в сумі 5 481 000 грн, відтак товариство, зобов`язано зареєструватися як платник податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що зазначене правопорушення базується на отриманні товариством з обмеженою відповідальності ««ДАТАРУТ» доходу у 2020 році на загальну суму 5 481 000 грн.

Як зазначено вище, надані товариством первинні документи бухгалтерського обліку свідчать про відсутність доходу з 01.07.2020 по 31.12.2020 в розмірі 5 481 000 грн., а відтак не підтверджують документально суму доходу підприємства.

Відповідно, вказана загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно не перевищує 1000000 грн., відтак, у позивача не було зобов`язання зареєструватися як платник ПДВ.

Відтак, колегія суддів акцентує увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановленого частиною 2 статті 77 КАС України, відповідачем не доведено той факт, що позивач відповідає вимогам, визначеним пункту 181.1 статті 181 ПК України.

Водночас, слід ураховувати, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 420/2808/20.

Колегія суддів враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлено підрозділу ДПС - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 26 жовтня 2023 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль