Постанова

від 26.10.2023 по справі 826/16522/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16522/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Костенко Д.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кузьмишиної О.М.;

за участю секретаря: Чорної К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ - ТРЕЙД» - Авраменко Сергія Григоровича, Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року (розглянута у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ - ТРЕЙД» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2017 №0009574106 та №0009584106,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ - ТРЕЙД» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0009574106 та №0009584106 від 30.11.2017.

В обґрунтування позову ТОВ «КЕРНЕЛ - ТРЕЙД» зазначає, що оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення є безпідставним та прийнято відповідачем без належного дослідження відповідних первинних документів у їх сукупності.

При цьому, позивач наполягає на тому, що фінансово-господарські операція, вчинені між ним та ТОВ «Прометей Грін», ТОВ «Укр-Ресурс», ТОВ «Продзернопром», ТОМ «Землекомтранс» підтверджуються відповідними первинними документами та є реальними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року задоволено адміністративний позов повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г, код ЄДРПОУ 39440996) від 30.11.2017 №60009574106 та №00009584106.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем та Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подано апеляційні скарги.

В яких апелянти просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та позивач просить - прийняти нову, якою позов задоволити повністю, а відповідач просить - прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при поданні апеляційної скарги Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платиками податків заявлено вимогу про заміну сторони у справі її правонаступником, а саме Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби замінити на Центральне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Необхідність здійснення заміни відповідача у справі обґрунтоване припиненням діяльності органів Державної фіскальної служби України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Надаючи правову оцінку клопотанню апелянта про заміну відповідача у справі на його правонаступника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено Офіс великих платників податків Державної податкової служби.

30 липня 2019 року відбулася державна реєстрація юридичної особи - Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471), яка є правонаступником Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996) як орган виконавчої влади.

Згідно наказу Офісу великих платників податків ДПС № 9 від 29.08.2019 року «Про початок діяльності Офісу великих платників податків ДПС» розпочато виконання Офісом великих платників податків Державної податкової служби повноважень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Таким чином, Офіс великих платників податків ДПС розпочав діяльність, як орган виконавчої влади, та є правонаступником Офісу великих платників податків ДФС.

Постановою Кабінету Міністрів України № 893 від 30.09.2020 року «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано, як юридичні особи публічного права, територіальні органи Державної податкової служби згідно визначеного Кабінетом Міністрів переліку. До переліку ліквідованих територіальних органів Державної податкової служби входить і Офіс великих платників податків ДПС.

В той же час, на базі ліквідованого Офісу великих платників податків ДПС та його територіальних управлінь утворено нові управління по роботі з великими платниками податків, зокрема й Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке створено 30.09.2020 року, про що міститься відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п.7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Відповідно до п.1 Положення про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року №643, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Міжрегіональне управління, МУ ДПС) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Міжрегіональне управління забезпечує реалізацію повноважень ДПС у взаємовідносинах з великими та іншими платниками, які перебувають на обліку в цьому управлінні, і здійснює їх податкове супроводження.

Міжрегіональне управління є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471) у відповідних сферах діяльності.

Таким чином, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків почало діяльність, як орган виконавчої влади, та є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС.

Отже, відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво від ліквідованих органів ДПС до новостворених органів ДПС, що є підставою для заміни сторони у справі в порядку ст. 52 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

Відтак, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платиками податків підтверджено наявність підстав, визначених ст. 52 КАС України, для здійснення заміни відповідача її правонаступником.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подане клопотання та здійснити заміну відповідача у порядку процесуального правонаступництва з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на Центральне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, оскаржуване рішення - в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що Офісом великих платників ДФС згідно наказу від 19.10.2017 року №2356 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КЕРНЕЛ - ТРЕЙД» з питань відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість за період з 01.08.2017 по 31.08.2017 року.

За результатами такої перевірки був складений акт від 10.11.2017 № 3946/28-10-41-06/31454383, відповідно до якого встановлено порушення вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку інших платежів, що сплачується до державного бюджету за серпень 2017 року:

-пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6, статті 198 ПК України від 02.12.2010 року №2755- VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 16 723 439, 82 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6, статті 198 пункту 200.1, пункту 200.4, статті 200 ПК України 02.12.2010 року №2755- VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту в період, що перевірявся, на загальну суму 16 687 277, 70 грн.;

- пункту 200.1,пункту 200.4 статті 200 ПК України в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в період, що перевірявся, на загальну суму 36 162, 12 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0009574106, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2017 року у сумі 36 162,12 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 18 081,06 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0009584106, яким зменшено суму від`ємного значення у розмірі 16 687 277,70 грн. за серпень 2017 року.

Так перевіркою встановлено протиправність ТОВ «Кернел-Трейд» формування податкового кредиту у взаємовідносинах із ТОВ «Прометей Грін», ТОВ «Продзернопром».

Центральне МУ ДПС наголошує на тому, що товар, що був предметом поставки, для оподаткування операцій ПДВ мав бути придбаний контрагентами або безпосередньо позивачем у сільськогосподарських підприємств - виробників, а тому встановлення походження товару (сільгосппродукції) є обов`язковою умовою для з`ясування правомірності формування ТОВ «Кернел-Трейд» даних податкового обліку у періоді, що перевірявся.

Відповідачем наголошено, що із наданих платником документів неможливо встановити походження придбаного позивачем товару (сільгосппродукції), а також звертаємо увагу про відсутність у контрагентів та зазначених підприємств- сільгоспвиробників необхідних посівних площ, спеціалізованої сільськогосподарської техніки, складських та виробничих приміщень, виробничих потужностей, трудових ресурсів для виконання своїх зобов`язань за укладеними з позивачем договорами.

З акту перевірки податковим органом встановлено непідтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Кернел-Трейд» з ТОВ «Прометей Грін».

Згідно з даними фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва станом на 30.06.2017 року основні засоби на кінець звітного періоду склала - 0 грн.

У серпні 2017 року ТОВ «Кернел-Трейд» задекларовано у додатку 3 декларації з податку на додану вартість (розрахунок суми бюджетного відшкодування) взаємовідносини з ТОВ «Прометей Грін» на суму ПДВ 36 162,12 гри.

Згідно Архіву електронної звітності відсутні зареєстровані податкові накладні у серпні 2017 року між ТОВ «Кернел-Трейд» та ТОВ «Прометей Грін».

Ланцюг постачання податкового кредиту у вересні 2016 року на суму 14 666 666,66 грн. ТОВ «Кернел-Трейд» та посередника ТОВ «Прометей Грін»:

Товар постачання - насіння соняшника в кількості 9 000 т. на суму 14 666 666,66 грн. за ціною 7,7-8,4 тис. грн./т.

Друга ланка контрагентів:ТОВ «Агрика» (податковий номер 39563030), реалізовано насіння соняшника 12 996,4 т.: ціна 8,3 тис. грн./т., ПДВ 21 131,9 тис.грн , кількість працюючих 1 особа, рілля відсутня; ТОВ «Долвейр» (податковий номер 40462075), реалізовано насіння соняшника 10 678 т., ціна 8,9 тис. грн../т., ПДВ 17 219,57 тис. грн., кількість працюючих 1 особа, рілля відсутня; ТОВ «Рейгер» (податковий номер 40476575), реалізовано насіння соняшника 10 678,6 т., ПДВ 17 219,57 тис. грн., кількість працюючих 1 особа, ціна 8,4 тис. грн./т, рілля відсутня; ТОВ «Виробнича компанія «Прометей» (податковий номер 37893781), реалізовано насіння соняшника 3 885т., ціна 8.6 тис.грн/т., ПДВ 6 667,9 тис. грн., кількість працюючих 30 осіб, рілля 1 650 га, вивезено з поля 6000 т. До податкового кредиту включено придбання мінеральних добрив у ТОВ «Террам» (податковий номер 40557952) на суму ПДВ 3034,0 тис. грн. ТОВ «Террам» мінеральні добрива згідно Архіву електронної звітності не закуповувало і не імпортувало»; ТОВ «КФ «Донгоспром» (податковий номер 33703121), реалізовано насіння соняшника З 903,6 т., ціна 7,8 тис. грн./т., ПДВ 6 166,5 тис. грн., кількість працюючих 4 особи, рілля відсутня; ПАТ «Казанківське хлібоприймальне підприємство» (податковий номер 32100883) реалізовано насіння соняшника 3 222,2 т., ціна 7,8 тис. грн/т., кількість працюючих 6 осіб (нарахована заробітна платня 2 000 грн., до сплати з ЄСВ 400 грн.), рілля відсутня, придбання насіння соняшника відсутнє; ТОВ «Стрім К» (податковий номер 39995947) реалізовано насіння соняшника 1 559,6т., ціна 7,8 тис. грн./т, ПДВ 2 433 тис. грн., кількість працюючих 1 особа, рілля відсутня. У третій ланці постачальник насіння ТОВ «Лембурд» (податковий номер 39780161), закуповував цемент і прокат металу.

Таким чином, відповідачем зазначено, що наявність зазначеного товару не підтверджується фактом (законним джерелом) реального попереднього його одержання (придбання) від інших суб`єктів господарювання чи власного виробництва у досліджуваному та попередніх звітних періодах. Відсутність у постачальника законних джерел походження ідентифікованого товару (активу) свідчить про недійсність формування відповідного активу та неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій з його подальшого постачання по всьому ланцюгу проходження товару до кінцевого споживача.

З акту перевірки податковим органом встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Кернел-Трейд» з ТОВ «Продзернопром».

Податковим органом проведено аналіз реальності придбання ідентифікованого товару, наявності законного джерела походження цих товарів (введення в обіг) у попередніх ланках ланцюга його продажу (постачання), за даними Єдиного державного реєстру податкових накладних та даних ІТС «Податковий блок».

Згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів встановлено:

- штатна кількість працівників одна особа.

Згідно з даними фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва станом на 30.09.2017 року основні засоби на кінець звітного періоду склала - 0 грн.

Ланцюг постачання податкового кредиту у квітні 2016 ТОВ «Кернел-Трейд» та посередника ТОВ «Продзернопром»:

Товар постачання - пшениця 512 т., ціна 3 276,30 грн/т. на суму ПДВ 335 347,38 гри. Друга ланка - 7,6% в ПК ТОВ «Айдар» (податковий номер 847392) - пшениця 500 т., ціна 3 116,67 грн/т., сума ПДВ 311,7 тис. грн.; рілля 54,88 га, що недостатньо для вирощення реалізованої продукції; придбання пшениці відсутнє.

У третій ланці постачання пшениці Селянське (фермерське) господарство «Журавка» (податковий номер 30898605). Поставлено 116,3 т за ціною 3 156,67 грн/т., сформовано ПДВ 73,7 тис. грн. Пшениця для реалізації не закуповувалась. Наявність у розпорядженні земельних ділянок 46 га, що недостатньо для вирощування реалізованої пшениці. У ПК запасні частини до техніки, пальне, та інше.

У травні ТОВ «Продзернопром» реалізувало 943 т. на суму 1 685 263,66 гри. соняшника ТОВ «Кернел-Трейд». Закуповувався соняшник у 2015 році у травні-липні в кількості 913 т., що на 30т. менше ніж було реалізовано.

Проведеною перевіркою опрацьованих фактів встановлено, що господарські операції між контрагентом - постачальником ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Кернел-Трейд» не підтверджуються, враховуючи зазначене: повна відсутність основних засобів та недостатні трудові ресурси, надає підстави зробити висновок про неможливість здійснення операцій.

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року (реєстраційний № 9186994871 від 14.09.2017 року) з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний №9207419886 від 09.10.20 і 7 року: реєстраційний №9216138503 від 18.10.2017 року) ТОВ «Кернел- Трейд» мали взаємовідносини з ТОВ «Продзернопром» відповідно додатка 2 (Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) в періодах: квітень 2016 року на суму 335 347,38 грн. та травень 2016 року на суму 1 685 263,66 грн.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд керується такими мотивами.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пункти 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пункт 201.6 статті 201 Кодексу встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції.

Так, надаючи оцінку зазначеним правідносинам суд апеляційної інстанції бере до уваги акт «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Кернел- Трейд» (податковий номер 31454383) з питань відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість за період з 01.08.2017 по 31.08.2017 року надану відповідачем, а не позивачем до матеріалів справи» від 10.11.2017 № 3946/28-10-41-06/3145438 (т.1 а.с. 232 - 242).

Зазначене вище ні позивачем ні відповідачем не заперечується.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно змісту наданих п. 14.1 ст. 14 ПК України визначень, господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231).

За нормами абз. 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тож, будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. При цьому, слід врахувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто, на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само, створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Водночас, із визначеного в ПКУ поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто, господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції, передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

При цьому, документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини.

Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.

Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Колегія суддів, аналізуючи висновки контролюючого органу, що викладені в акті перевірки, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, що надані сторонами під час розгляду спору по суті, вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Щодо надання оцінки господарським відносинам ТОВ «Кернел-Трейд» з ТОВ «Прометей Грін» та ТОВ «Продзернопром», колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження господарських операцій позивачем надано до матеріалів справи: договори поставки та додатки до них, видаткові накладні, рахунки на оплату, товарно - транспортні накладні, складські квитанції, відомості щодо вантажу (т.2 а.с.77 - 235), договори про надання послуг по прийманню, переробці та додатки до зазначених вище договорів (т.2 а.с 236 - 247).

Так, з наявних та налаяних на виконання вимог протокольної ухвали матеріалів справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що протягом 2016, 2017 року ТОВ «Кернел-Трейд» уклало ряд договорів з ТОВ «Прометей Грін» та ТОВ «Продзернопром» з придбання насіння соняшнику та зерна пшениці.

Товар, передбачений договорами поставки, ТОВ «Кернел-Трейд» отримало в повному обсязі та сплатило за даний товар обумовлену договорами ціну. За результатами здійснених господарських операцій було оформлено відповідні первинні документи. Після завершення згаданих господарських операцій ТОВ «Кернел-Трейд» здійснило їх відображення у податковому обліку з податку на додану вартість. Крім того, постачальники у встановленому законом порядку оформили та видали ТОВ «Кернел- Трейд» податкові накладні з ПДВ. На підставі вказаних господарських операцій та на підставі отриманих від постачальників податкових накладних сформувало податковий кредит з ПДВ у відповідному розмірі, що зменшило податкові зобов`язання ТОВ «Кернел-Трейд» та (вкупі з іншими факторами) зумовило виникнення від`ємного значення податку на додану вартість. На підставі цього ТОВ «Кернел -Трейд» звернулося до податкового органу з вимогою про бюджетне відшкодування від`ємного значення податкових зобов`язань з ПДВ.

Оспорюючи правомірність формування податкового кредиту ТОВ «Кернел- Трейд» та правомірність вимоги ТОВ «Кернел-Трейд» про бюджетне відшкодування відповідач заперечує проти фактичних обставин справи.

Заперечення фактичних обставин справи міститься в тексті Акту податкової перевірки.

Зокрема ст. 13 Акту містить згадку про те, що господарські операції з ТОВ «Прометей Грін» «не підтверджуються». Такий же висновок зроблено на ст. 14 Акту щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Продзернопром».

Також відповідач стверджує про «нереальність» господарських операцій між ТОВ «Кернел-Трейд» та його контрагентами і в апеляційній скарзі. Відтак, податковий орган заперечує сам факт здійснення господарських операцій, тобто руху активів між контрагентами.

В той же час, маємо засвідчити, що всі господарські операції позивача, які були предметом дослідження під час перевірки, мають матеріальне наповнення, завершилися передачею матеріальних цінностей та грошових коштів між учасниками цих операцій. Відтак, - між згаданими учасниками відбувався рух активів, який є визначальною характеристикою господарської операції в розумінні податкового законодавства. Крім того, вказані господарські операції були спрямовані на досягнення економічного ефекту - виробництво продукції (олія соняшникова) та отримання прибутку від ії продажу.

Колегія сддів звертає увагу на те, що господарські операції, які відповідач ставить під сумнів, - це операції' з придбання насіння соняшнику (переважна частина) та зерна пшениці (менша частина).

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що до основних видів господарської діяльності ТОВ «Кернел-Трейд» належать виробництво рослинних олій та оптова торгівля продукцією агропромислового комплексу, в тому числі на експорт.

За таких обставин здійснення позивачем закупівель насіння зернових та олійних культур є невід`ємною частиною господарської діяльності ТОВ «Кернел-Трейд».

Продовження господарського циклу ТОВ «Кернел-Трейд» є переробка придбаного насіння соняшнику на олію, що підтверджується договорами на переробку давальницької сировини, а також експорт придбаного зерна пшениці за кордон.

Реальність господарських операцій підтверджується в першу чергу первинними бухгалтерськими документами, які оформлювали учасники господарських операцій.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що всі первинні документи були надані відповідачеві під час перевірки та були досліджені останнім.

За результатами проведеної перевірки було оформлено Акт перевірки.

Так, відповідачем зазначено щодо відсутності проплати по договорах.

З наданих пояснень представника позивача встановлено, що весь пакет документів було надано позивачем, претензій щодо відсутності у відповідача не було, про що також і не зазначено в акті перевірки.

Відповідно до п.п. 3.6, 3.11 Акту, перевіркою операцій з постачання (вивезення, ввезення) послуг та операцій із здійснення попередньої оплати за товарно - матеріальні цінності порушень не встановлено.

Акт, як єдиний документ, що містить дані про результати проведеної перевірки, не містить жодних фактів невідповідності між показниками податкового обліку позивача та первинними документами, дослідженими під час перевірки.

Тобто, перевіркою не було встановлено жодної арифметичної чи методологічної помилки, допущеної позивачем при веденні податкового обліку та складенні податкової звітності за податковий період, який перевірявся.

Також, акт не містить відомості про встановлені факти підроблення первинних чи звітних податкових документів Позивача.

Так, на підтвердження здійснених господарських операцій позивачем було надано до перевірки договори поставки с/г продукції, видаткові накладні, складські квитанції, товарно-транспортні накладні тощо.

Зі змісту складських квитанцій вбачається, що переважна більшість поставок насіння соняшнику від ТОВ «Прометей Грін» на користь ТОВ «Кернел-Трейд» відбувалася шляхом перепису майна, яке вже перебувало на зерновому складі. Зокрема, насіння соняшнику, яке було придбане у ТОВ «Прометей Грін», на момент придбання вже реально знаходилося на зернових складах ТОВ «ПРОМЕТЕЙ РАД» та ТОВ «ПРОМЕТЕЙ САИЛОС». Сама передача товару від продавця до покупця відбувалася шляхом перепису відповідного обсягу насіння з колишнього поклажодавця (Продавця) на нового поклажодавця (Покупця), що підтверджується складськими квитанціями зернових складів, які додані до матеріалів справи. За таких умов продажу фактична наявність товару та його передача від продавця до покупця контролюються третьою особою - зерновим складом, який діє в межах прав та процедур, визначених Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» та зберігає зерно спочатку продавця, а після продажу - покупця.

Підтвердженням же фактичної передачі товару, який доставлявся в точку передачі автомобільним транспортом, є товарно-транспортні накладні, які містять відмітку ваговика зернового складу, який приймав вказану продукцію.

Факти ж оплати придбаної продукції покупцем не оспорюються та не ставляться під сумнів Відповідачем ні в Акті, ні в апеляційній скарзі.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що посилання відповідача про безтоварність чи нереальність задекларованих господарських операцій є хибним.

Щодо посилання відповідача на безтоварність господарських недостатність матеріальних та людських ресурсів у контрагента платника податків для здійснення задекларованих операцій, колегія суддів зазначає наступне.

Так, зазначене вище не може бути належною підставою для висновку про безтоварність господарських операцій.

З наданих пояснень представника позивача встановлено, що операції з перепродажу с/г продукції не вимагають наявності у продавця значної кількості техніки чи персоналу.

Всі операції можуть бути реалізовані за наявності грошових ресурсів та незначного переліку засобів зв`язку та оргтехніки.

Операції ж, які потребують транспортування, доробки та зберігання с/г продукції можуть реалізуватися із залученням сторонніх надавачів послуг - професійних операторів на відповідному ринку послуг (перевізників, зернових складів, тощо).

Таким чином, відсутність у контрагента матеріальних ресурсів для виробництва товару не може бути підставою для висновку про безтоварність (нереальність) господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладено у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 року у справі №808/760/16 та від 15.05.2018 року у справі №810/4391/16.

З огляду на наведене вище, колегія суддів звертає увагу на особливості здійснення господарських операцій між ТОВ «Кернел-Трейд» та його контрагентами.

Так, відповідач в Акті зазначає, що основним видом діяльності ТОВ «Прометей Грін» та ТОВ «Продзернопром» є оптова торгівля зерном та насінням.

Тобто, вказані контрагенти не є виробниками с/г продукції, а лише організовували її перепродаж.

Отже, для організації посередницької торгової діяльності не є потрібними земля, власні склади чи техніка. Необхідними є лише персонал в мінімальній кількості та вільні обігові кошти.

Щодо посилання в Акті податковий орган зазначає, що на момент здійснення господарських операцій у ТОВ «Продзернопром» був 1 працівник, колегія суддів зазначає наступне

Так, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ТОВ «Кернел-Трейд» та ТОВ «Продзернопром» співпрацювали протягом трьох місяців.

За три місяці ТОВ «Продзернопром» уклало з ТОВ «Кернел-Трейд» лише шість договорів поставки, в рамках виконання яких директором ТОВ «Продзернопром» було організовано лише 41 машинорейс за три місяці.

Колегія суддів зазначає, що зазначений вище обсяг посередницьких господарських операцій абсолютно під силу організувати одній особі - директору ТОВ «Продзернопром» без необхідності мати на балансі підприємства земельні ділянки, нерухомість, сільськогосподарську чи автомобільну техніку, а також численний персонал.

Зі змісту Акта також вбачається, що в період здійснення господарських операцій з ТОВ «Кернел-Трейд» на ТОВ «Прометей-Грін» працювало 23 особи.

Зазначений факт спростовує висновок відповідача про недостатність ресурсів для здійснення задекларованих господарських операцій.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що на момент укладення договорів з ТОВ «Кернел-Трейд» переважна більшість проданого збіжжя вже перебувала на зберіганні на зернових складах і вся операція продажу полягала в оформленні нової складської квитанції на покупця. Для операцій подібного роду персоналу в 23 особи є більше, ніж достатнім.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що наведене вище є незаперечним, що аргументи відповідача на підтвердження висновку про безтоварність господарських операцій позивача є абсолютно неспроможними.

Щодо наявності чи відсутності ТТН, колегія суддів зазначає, що товаро транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує господарську діяльність, а тому не приймає до уваги посилання податкового органу як на обов`язкову наявність.

Враховуючи хибність висновку про безтоварність господарських операціп є також хибним висновок податкового органу про порушення позивачем норм матеріального права - статей 198 та 200 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог п. п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій може ґрунтуватись лише на належних, допустимих і достатніх доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на посилання відповідача, а саме на відсутність у ТОВ «Кернел-Трейд» товарно- транспортних накладних, якими оформлено передачу придбаного товару на ПП «Куп`янський ККЗ», платіжних документів, що підтверджують оплату придбаного товару, а також договорів зберігання між ТОВ «Кернел-Трейд» та ТОВ «Прометей РАД», ТОВ «Прометей ТРАСТ», ТОВ «Прометей САЙЛОС» (Помошна), ТОВ «Прометей САЙЛОС» (Йосипівка), колегія суддів зазначає наступне.

Так, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки вказані документи були надані для дослідження під час перевірки разом з усіма іншими первинними документами.

На підтвердження зазначеного вище позивачем надано платіжні доручення, платіжні інструкції кредитового переказу коштів, товаро - транспортні накладні, договори складського зберігання, додаткові угоди до договорів.

Щодо посилання податкового органу на те, що на виконання договору №Н1829ПР/17 від 30.05.2017 року було складено дві видаткові накладні №РН-0000119 від 30.05.2017 та №СФ-0000078 від 30.05.2017 на 22840 кг кожна, колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегія суддів зазначає, що зазначене вище посилання є необґрунтованим, оскільки на виконання вказаного договору було складено лише одну видаткову накладну, а саме №РН-0000119 від 30.05.2017 на 22 840 кг.

Як встановлено наданими документами, під №СФ-0000078 від 30.05.2017 на 22 840 кг - це рахунок-фактура, а не видаткова накладна.

Також не відповідає дійсності вага прийнятої продукції так, в ТТН зазначено вагу за даними відправника - 22880 кг, а також вагу, визначену при прийнятті вантажу на елеваторі - 22840 кг. Саме відмітка елеватора є підтвердженням дійсної кількості вантажу, який надійшов на елеватор.

Щодо факту порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є безперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, і головне, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з наведеного слідує, що наведені господарські операції між позивачем та контрагентом підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, беручи до уваги й те, що характер описаних операцій відповідає фактичній господарській діяльності позивача та її основним видам.

Здебільшого, висновки акта перевірки ґрунтуються на результаті аналізу податкової інформації контрагента позивача в ІС «Податковий блок», а також, на неподанні (несвоєчасному поданні) звітності, внесення картки суб`єкта фіктивного підприємництва, проте, суд з даного приводу приймає до уваги, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, при цьому, акт перевірки фактично ґрунтується на обставинах та фактах, пов`язаних не з позивачем, а контрагентами позивача.

До матеріалів справи не було додано жодного вироку суду, що набрав законної сили, яким би було встановлено причетність засновників/керівників контрагента до вчинення кримінально караного діяння, а сам факт надання пояснень чи відкриття кримінального провадження, не є самостійною підставою для визнання спірних операцій нереальними для товариства позивача. При цьому, отримання свідчень (пояснень) посадових осіб суб`єктів господарювання в процедурах податкового контролю, не є фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій позивача та контрагента.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню проте, суд першої інстанції порушив норми застосування процесуального права що призвело до неправильного вирішення питання, а тому вступна та резолютивна частина рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження сплати відповідних судових витрат в суді апеляційної інстанції в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 1477590 від 01.06.2023 про сплату судового збору в розмірі 376 684, 22 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що розмвр судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у сумі 40 260, 00 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення.

Таким чином, оскільки судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, тому вступна та резолютивна частина рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року підлягає скасуванню та прийняттям в нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 139, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ - ТРЕЙД» - Авраменко Сергія Григоровича - задоволити.

Вступну та резолютивну частину рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Адміністративний позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ - ТРЕЙД» - Авраменко Сергія Григоровича - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної від 30.11.2017 №60009574106 та №00009584106.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (адреса: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, ЄДРПОУ 44082145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ - ТРЕЙД» (адреса: 01001, м. Київ, пров. Шевченка Тараса, 3, ЄДРПОУ 31454383 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 40 260 (сорока тисяч двохсот шести десяти) грн. 00 коп.

У задоволенні апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 26 жовтня 2023 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

О.М. Кузьмишина