Постанова

від 17.10.2023 по справі 260/710/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/710/23 пров. № А/857/13577/23

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Кузьмича С.М., Глушка І.В.

при секретарі судового засідання: Гранат В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 року (рішення ухвалене о 15:18 у м. Ужгороді судом у складі головуючого судді Скраль Т.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2023 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанову Державної служба України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу AO №340801 від 02.02.2023 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до ст.1 Правил дорожнього руху України. Тобто, поняття «власник транспортного засобу» та «автомобільний перевізник» не є тотожними, оскільки автомобільним перевізником є користувач транспортного засобу, а не власник транспортного засобу. Натомість, оскаржувана постанова була складена відповідачем щодо фізичної особи (а не суб`єкта господарювання), про що свідчить, зокрема, відсутність у цій постанові відомостей про код ЄДРПОУ, реєстраційний документ, ліцензію. Позивач припинив свою діяльність як фізична особа - підприємець ще в 2007 році, а відтак не є суб`єктом господарювання. Враховуючи, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовується до автомобільних перевізників, а позивач на момент проведення перевірки не був автомобільним перевізником в розумінні вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», можна прийти до висновку, що позивач не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, як наслідок, підстави застосування до нього адміністративно - господарського штрафу відсутні. Просив позов задоволити.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 року адміністративний позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржила Державна служба України з безпеки на транспорті. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Згідно ч.4ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 січня 2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку ( перевірку на дорозі) №015620 від 23 січня 2023 року та графіка проведення рейдових перевірок від 16 січня 2023 року було проведено перевірку транспортного засобу марки MAN SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 та водієм якого був ОСОБА_2 .

За результатами такої перевірки складено акт №334862 від 25 січня 2023 року згідно якого під час перевірки виявлено відсутність особистої картки водія транспортного засобу в цифровому тахографі, відсутня роздруківка на паперовому носії про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 за 25 січня 2023 року на момент проведення перевірки, чим порушено вимоги абз. 3 ч.1 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті повідомлено водія ОСОБА_2 про те, що у відповідності до пунктів 25, 26 Постанови КМУ від 08.11.2006 р. № 1567 просять ФОП ОСОБА_1 прибути 02 лютого 2023 року до Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області для участі у розгляді справи за актом № 334862 від 25 січня 2023 року про допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт. Попереджений, що розгляд справи відбудеться о 09:30 за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 38, Відділ державного нагляду (контролю) у Закарпатській області.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 02 лютого 2023 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №340801, якою до ОСОБА_1 застосовано відповідальність, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-ІІІ).

Згідно статті 3 Закону № 2344-ІІІ цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - Положення № 103).

У пункті 1 Положення № 103 закріплено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Підпунктом 1 пункту 4 Положення № 103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Пунктом 8 Положення № 103 передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктами 2, 54, 58, 62 пункту 5 Положення № 103 встановлено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567).

Згідно пунктів 2-4 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт..

Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

За змістом вказаних правових норм, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Пунктом 25 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 регламентовано, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Аналіз наведених норм Порядку №1567 встановлює право суб`єкта господарювання бути присутнім при розгляді справи про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом, надавати пояснення та докази на спростування висновків акта перевірки.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, при цьому повідомлення Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті водія ОСОБА_2 про те, що у відповідності до пунктів 25, 26 Постанови КМУ від 08.11.2006 р. № 1567 просять ФОП ОСОБА_1 прибути 02 лютого 2023 року до Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області для участі у розгляді справи за актом № 334862 від 25 січня 2023 року про допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт. Попереджений, що розгляд справи відбудеться о 09:30 за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 38, Відділ державного нагляду (контролю) у Закарпатській області - не може слугувати належним доказом, що повідомлення ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Особі, до якої застосовуються адміністративно-господарські штрафи, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Порушення права позивача бути обізнаним про час та місце розгляду справи відносно нього, з огляду на викладені в адміністративному позові зауваження позивача щодо матеріалів перевірки та суті стверджуваного порушення, вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такого розгляду та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

У спірних правовідносинах має місце порушення принципів Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28 вересня 1977 року, зокрема: право бути вислуханим, це означає, що до будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом.

Право бути вислуханим під час розгляду його справи віднесено до одного з основних складових (принципів) адміністративної процедури. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття "несприятливих" адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не було доведено належними доказами факту вчинення позивачем порушення за яке передбачена відповідальність абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», та відповідно не доведено правомірність винесення постанови № 340801 від 02 лютого 2023 року про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 року у справі №260/710/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятоїстатті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич І. В. Глушко Повне судове рішення складено 18.10.2023