Ухвала

від 25.10.2023 по справі 640/16935/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №640/16935/20

адміністративне провадження № К/990/35175/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 640/16935/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу,

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023.

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27.02.2020 №374386-5105-1004, №374387-5105-1004, №374388-5105-1004, №374389-5105-1004, №374390-5105-1004, №374391-5105-1004;

- податкову вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 27.05.2020 № 127890-51;

- рішення Головного управління ДПС у Київській області про опис майна у податкову заставу № 18155/ФОП/10-36-51-07-20 від 04.06.2020.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2022 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Київській області з земельного податку з фізичних осіб на ім`я ОСОБА_1 , а саме

- № 374387-5105-1004 від 27.02.2020 на загальну суму податкового зобов`язання 486,43 грн.

- № 374388-5105-1004 від 27.02.2020 на загальну суму податкового зобов`язання 607,05 грн..

- № 374391-5105-1004 від 27.02.2020 на загальну суму податкового зобов`язання 50739,53 грн. Визнано протиправним та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 27.05.2020 № 127890-51 на суму не узгодженого грошового зобов`язання в розмірі 51833,01 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Київській області про опис майна у податкову заставу № 18155/ФОП/10-36-51-07-20 від 04.06.2020 на суму не узгодженого грошового зобов`язання в розмірі 51833,01 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023

рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2022 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27.02.2020 № 374386-2105-1004, № 374389-5105-1004 та 374390-5105-1004. Викласти абзаци 3, 4 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2022 в наступній редакції:

Визнано протиправним та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 27.05.2020 № 127890-51. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Київській області про опис майна у податкову заставу № 18155/ФОП/10-36-51-07-20 від 04.06.2020. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2022 залишено без змін.

Головне управління ДПС у Київській області із зазначеними судовими рішеннями не погодилося та звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві визначено Главою 2 Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.

У свою чергу, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо. Однак, скаржником не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб`єктний склад її учасників, а також враховуючи на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, Суд дійшов висновку, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2022 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 640/16935/20 не підлягають касаційному оскарженню.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, судом не встановлені.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 640/16935/20 відмовити.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер С.С. Пасічник